Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5253/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2018.
Дата набрання законної сили: 04.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		 
		 
		04 липня 2018 року
		м. Київ
		 
		 
		справа № 337/5253/13-ц
		провадження № 61-10084сво18
		 
		Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А., 
		 
		учасники справи:
		заявник - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
		представники заявника: Язіков Олександр Євгенійович, Пармузін Андрій Сергійович, ПеньківськаКатерина Віталіївна,
		заінтересована особа 1 - ОСОБА_5, 
		заінтересована особа 2 - Хортицький відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
		представник заінтересованої особи 2 - ОСОБА_6,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Хортицького районного суду                        м. Запоріжжя у складі судді Бондаренко І. В. від 03 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С. від 19 грудня                        2017 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2017 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення його до виконання у справі за позовом                                              ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Заява мотивована тим, що заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 26 травня 2006 року № 014/17-16/1863-11 у розмірі                            150 226,92 грн та судовий збір у розмірі 1 502,26 грн.
		 
		05 жовтня 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направило до Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Хортицький ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області) заяву про примусове виконання вказаного рішення суду разом із оригіналами виконавчих листів № 2/237/2335/2013, виданих Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 16 грудня 2013 року, щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь товариства боргу в розмірі 150 226,92 грн та судового збору в розмірі 1 502,26 грн.
		 
		Банк неодноразово звертався до Хортицького ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області із запитами про рух виконавчого провадження. Проте лише на запит від 11 січня 2017 року начальник Хортицького ВДВС                           м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області листом від 21 березня 2017 року повідомив про те, що виконавчий лист № 2/237/2335/2013 було повернуто ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» 26 травня 2015 року. Більше на адресу виконавчої служби зазначений виконавчий лист не надходив. Вважало, що ці обставини свідчать про втрату виконавчого листа.
		 
		Посилаючись на вказані обставини, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  просило видати дублікат виконавчого листа Хортицького районного суду                                  м. Запоріжжя № 2/237/2335/2013 від 16 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_5 боргу в розмірі 150 266,92 грн та судового збору в розмірі                   1 502,26 грн; поновити строк на пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
		Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 2/337/2335/2013 від 16 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 150 226,92 грн та судових витрат на суму 1 502,26 грн. Поновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у цивільній справі № 337/5253/2013 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі  150 226,92 грн та судових витрат на суму 1 502,26 грн.
		 
		Задовольняючи заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлюючи строк на пред'явлення його до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що банком було доведено втрату оригіналу виконавчого листа та наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
		 
		Постановою апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. 
		 
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що виконавчий лист втрачено, дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа та наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання. 
		 
		У січні 2018 року ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили всіх фактичних обставин, які мають значення для справи, зокрема, не врахували, що банком не було доведено факт втрати оригіналу виконавчого листа та наявність поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання. Надані банком копії заяв про відкриття виконавчого провадження, які були адресовані  Хортицькому ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, не є належними та допустимими доказами вчинення стягувачем дій на виконання виконавчого листа,  оскільки відсутні докази їх направлення адресату та можливість ідентифікувати вкладення у поштовому відправленні. Крім того, представником державної виконавчої служби заперечується факт отримання відповідних виконавчих документів, відправлених заявником.   
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня                        2017 року.
		 
		12 квітня 2018 року представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, як такі, що направлені на переоцінку встановлених судами фактів, переоцінку доказів, власне трактування норм чинного законодавства, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року справа передана на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
		 
		Ухвала суду мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягають касаційному оскарженню.
		 
		Разом із тим, колегії суддів Першої та Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшли протилежних висновків у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012; від 21 березня 2018 року у справі                   № 6-676/10; від 04 квітня 2018 року у справі № 2-715/12, розглянувши питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по суті.
		 
		У зв'язку із цим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказала, що наведені приклади свідчать про застосування судом касаційної інстанції у складах колегій суддів інших палат різного підходу до тлумачення та застосування пункту 2 частини першої статті               389 ЦПК України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.
		 
		Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		У справі, яка переглядається, суди встановили, що заочним рішенням Хортицького районного суду  м. Запоріжжя від 07 листопада 2013 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 26 травня 2006 року                               № 014/17-16/1863-11 у розмірі 150 226,92 грн та судові витрати на суму                      1 502,26 грн. 
		 
		18 грудня 2013 року представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»  отримав виконавчі листи № 2/237/2335/2013, видані Хортицьким районним судом             м. Запоріжжя 16 грудня 2013 року.
		 
		26 травня 2015 року державний виконавець Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ виніс постанови про повернення вказаних виконавчих листів у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, із зазначенням про можливість повторного пред'явлення виконавчих документів до виконання до 26 травня 2016 року.
		 
		05 жовтня 2015 року за вихідними №№ 114-16-0-00-6/1825,                                        114-16-0-00-6/1826 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повторно направило заяви до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ про відкриття виконавчого провадження в указаній справі з оригіналами виконавчих листів.
		                            
		Згідно з реєстру поштових відправлень 02 листопада 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направило вказані заяви на адресу Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ.
		 
		24 травня та 23 вересня 2016 року представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звертався до Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ із запитами про рух вказаного виконавчого провадження, проте жодних відповідей не отримав.
		 
		На запит банку від 11 січня 2017 року Хортицький ВДВС Запорізького               МУЮ листом від 21 березня 2017 року № 5715 повідомив про те, що                          26 травня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		 
		У частині першій статті 370 ЦПК України 2004 року визначено, що замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.
		 
		Згідно з частиною першою статті 371 ЦПК України 2004 року стягувачам,           які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
		 
		Установивши доведеність заявником втрати виконавчого листа                            № 2/337/2335/2013 від 16 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 150 226,92 грн та судових витрат на суму 1 502,26 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача.
		 
		На спростування наданих заявником доказів втрати виконавчого листа ОСОБА_5 не надано належних та допустимих доказів. Доводи касаційної скарги у цій частині ґрунтуються на припущеннях, що в силу вимог частини шостої статті 81 ЦПК України є неприпустимим.
		 
		Разом із тим, встановивши, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем пропущено з поважних причин, суд відповідно до статті 371 ЦПК України 2004 року поновив цей строк. 
		 
		Проте, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду доходить висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не підлягають касаційному оскарженню з таких підстав.
		 
		Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
		 
		Оскарження ухвал суду першої інстанції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, після їх перегляду в апеляційному суді (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України), у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. 
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
		 
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. 
		 
		Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін «судом, встановленим законом» , Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ «Фірма Верітас» проти України)
		 
		Ураховуючи зазначене, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хортицького районного суду                                     м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відкрито помилково, оскільки зазначені судові рішення у цій частині не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог  статті  389  ЦПК України, а тому підлягає закриттю.
		 
		Керуючись статтями 400, 403, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 19 грудня 2017 року в частині видачі дубліката виконавчого листа залишити без змін.
		 
		Касаційне провадження у справі за заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку на його пред'явлення, заінтересовані особи: ОСОБА_5, Хортицький відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя у складі судді Бондаренко І. В. від 03 серпня 2017 року та постанову апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С. від 19 грудня 2017 року, у частині поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання закрити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:Б. І. Гулько   В. І. Крат   Д. Д. Луспеник   В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...