Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1592/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; єдиного податку.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2018. Зареєстровано: 11.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2018.
Дата набрання законної сили: 09.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_____________________________________________
		10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637  e-mail:  inbox@apladm.zt.court.gov.ua
		Справа №  817/1592/17 
		ПОСТАНОВА 
		іменем України 
		 "09" липня 2018 р.                                                                                  м. Житомир 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: 
		головуючого судді                                                          Шевчук С.М.         
		суддів:                                                                              Мацького Є.М.
		                                                                                          Шидловського В.Б., 
		 
		за участю секретаря                                         Круглій В.В., 
		сторін та їх представників: від позивача -пред.Волошин І.В.; від відповідача пред. Білик М.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області  на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2017 р. у справі за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуд Рівне"     до  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області     про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 року №0004731403 , - 
		суддя в 1-й інстанції - Махаринець Д.Є., 
		час постанови       не зазначено, 
		місце постанови      м. Рівне, 
		дата складання повного тексту постанови   не зазначено,- 
		ВСТАНОВИВ: 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуд Рівне» (далі - TOB «Новобуд Рівне») звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 року №0004731403.
		Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2018року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 20.07.2017 року №0004731403.
		Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд Рівне", код ЄДРПОУ 39779725 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі    1600 грн. (одна тисяча шістсот грн.00 коп.).
		Не погоджуючись з рішенням  суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивачем не включено до складу доходу за перше півріччя 2017 року кредиторську заборгованість перед ТОВ "КОМПАНІЯ "УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ" в сумі 228286 грн. та не застосовано ставку єдиного податку 5%, а також не включено до складу доходів виручку від продажу нерухомого майна ОСОБА_5  в сумі 240609 грн.  та не застосовано ставку єдиного податку в розмірі 5%.
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу у якому вказує, що  спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки податковим органом не дотримані вимоги чинного законодавства з питань оподаткування та у зв'язку з невірним застосуванням норм матеріального права правомірно скасовано судом першої інстанції.
		Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
		Судом  першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами  позапланової виїзної документальної перевірки позивача, результати якої відображені у акті №453/17-01-14-03/39779725 від 10.07.2017 року, ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2017 року №0004731403, яким визначено для позивача суму грошового зобов'язання з єдиного податку в сумі 29 335,95 грн., з яких 23 44,76 грн. - за податковими зобов'язаннями та 5   861,19 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Підставою для визначення вказаного грошового зобов'язання стали висновки  названого акту перевірки про   порушення позивачем  п. 291.6 ст. 291, пп. 2 п. 292.1, п. 292.3. ст. 292, п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, яке виразилось у не нарахуванні  ТОВ «Новобуд Рівне»  єдиного податку за півріччя 2017 року (ліквідаційна) в сумі 23 444,76 грн.
		Приймаючи рішення про задоволення  позову суд першої інстанції виходив з того, що  кредиторська заборгованість не підпадає під поняття безоплатно отриманих товарів, оскільки між позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ»  було укладено договір  купівлі-продажу,  позивач не є платником ПДВ і з приводу такої заборгованості не минув строк позовної давності. 
		З приводу дебіторської заборгованості  за реалізовану позивачем квартиру гр. ОСОБА_5, то суд першої інстанції приймаючи рішення прийшов до висновку, що така заборгованість не повинна включатися до доходу позивача та оподатковуватись єдиним податком в ході ліквідації підприємства позивача.
		Колегія суддів з обумовленим рішенням не погоджується виходячи з такого.
		З матеріалів справи вбачається, що  позивач взятий на податковий облік в органах державної податкової служби 06.05.2015року. У період з 07.05.2015року по 23.06.2017року позивач застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у вигляді  справляння єдиного податку для третьої групи платників (а.с. 14).
		Відповідно до п. 293.3 ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи  встановлюється у розмірі 5% у разі включення податку  на додану вартість до складу єдиного податку.
		31.05.2017року позивачем подано Державному  реєстратору заяви щодо припинення юридичної особи за рішенням власника.
		29.06.2017року позивачем подано до контролюючого органу ліквідаційну декларацію за перше півріччя 2017року (стор.4 названого акту перевірки). 
		Отож, перевірка позивача була зумовлена  поданням до Державного реєстратора заяви щодо припинення юридичної особи за рішенням власника та ліквідаційної декларації.
		Процедура ліквідації регулюється Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов'язки припиняються.
		Відповідно до частини 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.
		Частиною 3 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом 
		Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, у тому числі за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
		Відповідно до ст. 112 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
		Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
		1. Досліджуючи доводи апеляційної скарги з приводу підставності визначення грошового зобов'язання з єдиного податку для позивача по операціям з  ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ», то судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Новобуд Рівне» на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.2016 року №487, зареєстрованого приватним нотаріусом Киселюк О.В. придбало у власність квартиру АДРЕСА_1 у ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ». Вартість продажу такої квартири становила -  274 750 грн. 
		За даними акту перевірки та пояснень сторін за вказану квартиру ТОВ «Новобуд Рівне» сплачено ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ» кошти на загальну суму 46 463,47 грн., а саме:
		згідно платіжного доручення №2 від 27.04.2016 року - 21 830,00 грн.
		згідно платіжного доручення №3 від 29.04.2016 року - 14 841,50 грн.
		згідно платіжного доручення №1 від 02.06.2016 року - 9 790,99 грн.
		Перевіркою первинних документів встановлено, що кошти в сумі 228 286,23 грн. на дату складання ліквідаційної декларації не надійшли, тобто станом на 23.06.2017 року кредиторська заборгованість перед ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ» становить 228 286,23 грн.
		До перевірки не представлено документів, відповідно до яких ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ» зверталось про стягнення кредиторської заборгованості.
		Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
		Таким чином, сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв'язку із ліквідацією юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком.
		Отже, за наявності такої обставини як припинення зобов'язання згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України - у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (кредитора), у платника податку (боржника) виникає дохід - із суми непогашеної заборгованості за фактично отриманий товар, який відноситься до складу доходу звітного періоду, в якому такий дохід виник (на дату ліквідації підприємства-кредитора).
		Таким чином, у платника податку виникає обов'язок збільшити дохід, що складається із суми непогашеної заборгованості, зобов'язання щодо сплати якої у позивача припинилися через ліквідацію юридичної особи - кредитора.
		З огляду на викладені обставини справи та положення законодавства, колегія суддів погоджується з доводами відповідача  з приводу того, що до складу доходу  позивача, а зокрема звітного періоду складання та подання ним контролюючому органу ліквідаційної декларації (І півріччя 2017року)  підлягає включенню  кредиторська заборгованість перед ТОВ «КОМПАНІЯ «УКРБУДТЕХНОЛОГІЇ» в сумі 228286,23грн як така, що припинила   зобов'язання згідно зі ст. 609 Цивільного кодексу України (у зв'язку з ліквідацією юридичної особи та  незаявлена вказаним суб'єктом до стягнення). Як наслідок, збільшення доходу позивача з вказаної суми  підлягає сплаті єдиний  податку у розмірі 5%.
		Отож,  судом апеляційної інстанції встановлено, що в  порушення п.п. 2 п. 292.1, п.292.3. ст.292, п.293.3. ст.293,  Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ТОВ «Новобуд Рівне» не нараховано єдиного податку за  півріччя 2017 року (ліквідаційна) в сумі 11414,31 грн. (5% від 228286,23 грн.).
		 
		2. Стосовно ж доводів  апеляційної скарги з приводу підставності визначення грошового зобов'язання з єдиного податку для позивача по операціям з гр.ОСОБА_5, то з матеріалів справи вбачається, що  між позивачем та громадянином ОСОБА_5 укладено  договір купівлі-продажу квартири від 16 березня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 494 та посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Киселюк О.В. Предметом якого є продаж позивачем громадянину ОСОБА_5 квартири № 3(три), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1). За ціною продажу 274750,00 (двісті сімдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят) гривень, 00 копійок, які Покупець зобов'язується сплатити Продавцю повністю до підписання договору купівлі-продажу (п. 2.1 названого договору).
		Пунктом 4.1.  вказаного договору купівлі -продажу  встановлено, що право власності на обумовлену квартиру виникає у ОСОБА_7 з моменту виконання ним своїх зобов'язань щодо оплати такого Нерухомого майна відповідно до умов ст. 2 цього Договору, державної реєстрації цього Договору та права власності на Нерухоме майно у відповідності до вимог чинного законодавства України.
		Перевіркою встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав  на нерухоме майно трикімнатна  квартира № 3(три), загальною площею 109,9 кв.м., житловою площею 66 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1)  з 16.03.2017р. 13:21:16 належить ОСОБА_5 на праві приватної власності , згідно договору купівлі-продажу від 16.03.2016р. № 494 виданого приватним нотаріусом Киселюк О.В.
		Згідно  виписок банку, пред'явлених до перевірки встановлено факт оплати за вищезазначену квартиру ОСОБА_5  Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуд Рівне»  коштів на загальну суму 34140,97грн., а саме:
		згідно виписки від 27.04.2016р.  - 9388,48 грн., 
		згідно виписки від 29.04.2016р.  - 14851,50 грн., 
		згідно виписки від 02.06.2016р.  - 9900,99 грн.
		Згідно «ліквідаційного» Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва  поданого  до ДПІ у м. Рівному 29.06.2017 р. рядок 1125 дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відсутня. 
		Відтак, позивач  задекларував відсутність заборгованості за реалізовану квартиру для  ОСОБА_5 згідно договору купівлі - продажу квартири № 494 від 16.03.2016р.
		Відтак, з наведених доказів вбачається, що ОСОБА_5 виконав свої зобов'язання по оплаті вартості проданої квартири  перед позивачем в повному обсязі у зв'язку з чим, покупець набув право власності на квартиру, а позивач у своєму обліку відобразив обставини щодо відсутності заборгованості вказаної особи за квартиру. При цьому, позивачем сплачено єдиний податок лише із суми 34140,97 грн, стосовно ж решти суми  (ціни продажу квартири) у розмірі 240609,03грн, то вчинивши перелічені дії,   позивач фактично визнав обставини стосовно повного розрахунку покупця за названим договором, однак  з вказаної суми єдиного податку не сплатив. 
		П(С)БО 10), визначено що безнадійна дебіторська заборгованость - така заборгованість, яку боржник  не поверне.
		У разі ліквідації боржника заборгованість є безнадійною (навіть якщо строк давності не закінчився), бо є впевненість щодо неповернення її боржником (адже повертати нікому).
		Відтак, за даними обумовлених документів слідує, що умови названого  договору купівлі-продажу квартири № 494 від 16.03.2016р. виконані в повному обсязі в тому рахунку і щодо внесення оплати в розмірі передбаченому в договорі. 
		П.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
		Зокрема, згідно з п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку третьої групи за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком відповідача проте, що  ТОВ «Новобуд Рівне» не відображено у складі доходу платника єдиного податку  дохід від реалізації зазначеної квартири в сумі 240609,03 грн. (виручка від продажу Нерухомого майна (квартири)), чим порушено вимоги п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України,  а як наслідок позивач не сплатив з вказаної суми єдиний податок у  розмірі 5 відсотків доходу, що складає 12030,45 грн. (5% від 240609,03 грн.).
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак  апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду  скасувати прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
		 Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329  КАС України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ: 
		Апеляційну скаргу  Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області  задовольнити, рішення Рівненського окружного адміністративного суду  від "14" грудня 2017 р.  скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Новобуд Рівне»  до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2017 року №0004731403- відмовити.  
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.  
		 Головуючий   суддя                                                                       С.М. Шевчук
		 
		судді:                                                                                               Є.М. Мацький
		 
		                                                                                                         В.Б. Шидловський
		 Повне судове рішення складено "10" липня 2018 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...