Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/5688/16-к : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку КПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2018.
Дата набрання законної сили: 03.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		3 липня 2018 року
		м. Київ
		справа № 487/5688/16-к
		провадження № 51-2129км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року про повернення апеляційної скарги.
		 
		Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року задоволено клопотання начальника СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області та в межах кримінального провадження за №42016151030000070 накладено арешт на автомобіль марки «Lexus», модель «RX 350», номерний знак  НОМЕР_1 .
		Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року відмовлено адвокату ОСОБА_6 у прийнятті до розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року та повернуто йому апеляційну скаргу з усіма додатками. 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року.
		У порядку глави 33 КПК в редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VII на указане судове рішення суду касаційної інстанції адвокат ОСОБА_6 звернувся із заявою до Верховного Суду України.
		Постановою Верховного Суду України від 14 вересня 2017 року (справа № 5-162кс17) заяву адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволено, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено на розгляд до суду касаційної інстанції.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, які її подала
		У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у прийнятті до розгляду апеляційної скарги, внаслідок чого позбавив його права на доступ до правосуддя. Вказуючи на ст. 173, п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК, зазначає, що має право оскаржити судове рішення щодо арешту майна, оскільки воно стосується інтересів ОСОБА_7 , якого він представляє. Крім того, вказує на незаконність та необґрунтованість накладення арешту на транспортний засіб. Посилається на те, що співвласників вказаного майна  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не було повідомлено про час, місце та дату розгляду клопотання про арешт майна, внаслідок чого було порушено їх право надати суду пояснення. 
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.
		У п. 1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 414 цього Кодексу.
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК). 
		Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, адвокату ОСОБА_6 було відмовлено у прийнятті до розгляду його апеляційної скарги та повернуто йому на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки її подано особою, що не має права подавати апеляційну скаргу. При цьому суд апеляційної інстанції, пославшись на ч. 1 ст. 170, ч.1 ст. 174 КПК, зазначив, що представник власника або володільця майна в розумінні п. 10 ст. 393 КПК, не є суб`єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
		Однак зазначене судове рішення апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
		Згідно зі ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає апеляційному оскарженню. При цьому КПК не встановлено чіткого переліку осіб  суб`єктів права на апеляційне оскарження цієї ухвали, а в п. 10 ст. 393 КПК вказано, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених КПК.
		Одним із учасників як кримінального, так і судового провадження є третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт(п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК).
		У ст. 642 КПК визначається зміст і процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
		Водночас, в останньому абзаці ч. 7 ст. 173 КПК передбачено, що треті особи мають право на захисника та право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
		За таким обставин, власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт, є особою прав, свобод та інтересів якої стосується судове рішення, а отже, належить до категорії «інші особи», які вправі подати апеляційну скаргу на рішення слідчого судді.
		У зв`язку з тим, що надаючи ОСОБА_7 професійну правову допомогу, адвокат ОСОБА_6 здійснює захист прав і законних інтересів власника майна, на яке накладено арешт під час досудового розслідування, а конституційне право на таку допомогу не може бути обмежено, висновок апеляційного суду, що представник власника або володільця майна в розумінні п. 10 ст. 393 КПК не є суб`єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, є безпідставним.
		Крім того, в цій справі висловив правову позицію Верховний Суд України у постанові від 14 вересня2017 року, який констатував неправильне застосування касаційним судом п. 9 ч. 1 ст. 309, п. 10 ст. 393 КПК у зв`язку із обмеженням права власника майна  як особи, прав, свобод та інтересів якої стосується рішення слідчого судді про накладення арешту, на його апеляційне оскарження та залучення для цього захисника.
		Таким чином, приймаючи рішення про повернення адвокату ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
		При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		На підставі наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436, 440442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, Суд
		у х в а л и в:
		касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити.
		Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року про повернення адвокату ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...