Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1903/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2018. Зареєстровано: 11.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2018.
Дата набрання законної сили: 12.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 922/1903/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.
		за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.
		 
		учасники справи:
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані", 
		кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Провід Групп",
		кредитор - Київська об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
		Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області 
		представник - Якимчук О.П. (довіреність №10-03 від 23.02.2018)
		ліквідатор Бакрадзе Катерина Андріївна 
		 
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" в особі ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни 
		на постанову Харківського апеляційного господарського суду 
		від 01.11.2017
		у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.
		у справі № 922/1903/17
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" 
		 
		ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
		1. 13.11.2017 поштовим відправленням, направленим на адресу Харківського апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" (далі - ТОВ "Нафтакомпані", боржник) в особі ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №922/1903/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.
		2. 16.04.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 15.02.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г., відкрито касаційне провадження у справі №922/1903/17 за касаційною скаргою ТОВ "Нафтакомпані" в особі ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 та призначено її розгляд в судовому засіданні на 12.06.2018 о 09 год. 30 хв.
		3. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1903/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018, та внаслідок чого ухвалою від 11.06.2018 зазначеною колегією суддів справу №922/1903/17 прийнято до провадження.
		4. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області 05.05.2018 поштовим відправленням подано відзив на касаційну скаргу боржника.
		5. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закону про банкрутство), статей 32, 34, 80,105 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.
		 
		ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення
		6. 07.06.2017 ТОВ "Нафтакомпані" в особі ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство з підстав наявності у боржника заборгованості перед ТОВ "Провід Групп" на загальну суму 490 000 грн. та недостатності у нього активів для задоволення вимог кредитора.
		7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2017 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 26.06.2017.
		8. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.06.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані" за заявою ліквідатора боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		9. Постановою Господарського суду Харківської області від 10.07.2017 ТОВ "Нафтакомпані" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Бакрадзе Катерину Андріївну; зобов'язано ліквідатора здійснити повноваження, передбачені статтею 41 Закону про банкрутство, щомісячно надавати суду звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 10.07.2018 виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, в тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута.
		9.1. Постанова мотивована дотриманням боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи - ТОВ "Нафтакомпані" за рішенням власника в порядку статей 105, 110 та 111 ЦК України.
		9.2. Судом встановлено проведення ліквідатором інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, нематеріальних активів, кредиторської та дебіторської заборгованості боржника, за результатами якої встановлена відсутність у боржника основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів, коштів на розрахунковому рахунку, виявлена дебіторська заборгованість в розмірі 500 000 грн.; будь-яке інше майно у боржника відсутнє, що підтверджується довідками відповідних установ, наданими до матеріалів справи боржником.
		9.3. Суд встановив, що в межах строків, визначених законом, до ліквідатора надійшли заяви з грошовими вимогами до боржника від ТОВ "Провід Групп" в розмірі 539 000 грн. та від Київської ОДПІ міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на суму 1 800 грн. Отже, кредиторська заборгованість боржника складає 541 990 грн., що перевищує вартість наявного у нього майна (активів - дебіторської заборгованості в розмірі 500 000 грн.).
		9.4. Судом встановлено, що ліквідатором складений та підписаний проміжний ліквідаційний баланс підприємства станом на 22.05.2017, який затверджено рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом від 22.05.2017.
		9.5. Врахувавши те, що за даними проміжного ліквідаційного балансу станом на 22.05.2017 розмір пасиву боржника перевищує його активи, отже, вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю майнових активів товариства, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання боржником процедури самоліквідації в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, та можливість визнання боржника ТОВ "Нафтакомпані" банкрутом, введення щодо нього ліквідаційної процедури за особливостями провадження згідно із статтею 95 Закону про банкрутство та призначення ліквідатором банкрута Бакрадзе Катерину Андріївну, що виконувала повноваження голови ліквідаційної комісії. 
		Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення 
		10. Головне управління ДФС у Київській області з висновками суду першої інстанції не погодилося та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову про визнання боржника банкрутом та припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Податкового кодексу України, ЦК України та Закону про банкрутство, зазначивши про недотримання боржником порядку самоліквідації юридичної особи, передбаченого статтями 105, 110 та 111 ЦК України. 
		11. 01.11.2017 Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області задовольнив, постанову Господарського суду Харківської області від 10.07.2017 у справі №922/1903/17 скасував та припинив провадження у справі.
		11.1. Судом встановлено, що оскаржувана постанова стосується прав та обов'язків скаржника, відтак, він має право на звернення з апеляційною скаргою, враховуючи особливості процедури банкрутства, передбачені статтею 95 Закону про банкрутство, правовий статус Головного управління ДФС у Київській області як контролюючого органу щодо боржника, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги щодо знаходження боржника, як платника податку за неосновним місцем обліку, у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та докази, надані заявником на підтвердження своїх вимог та заперечень.
		11.2. Суд встановив, що активами боржника є дебіторська заборгованість ТОВ "Компанія Аміна-ЛТД" на суму 500 000 грн. за укладеним договором відступлення права вимоги від 15.10.2015, яку ліквідатору вжитими заходами стягнути не вдалось, однак, окрім пояснень ліквідатора, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували, що ліквідатором проводилась претензійно-позовна робота, направлена на стягнення з ТОВ "Компанії Аміна-ЛТД" на користь ТОВ "Нафтакомпані" дебіторської заборгованості в розмірі 500 000 грн. саме в процедурі досудової ліквідації підприємства.
		11.3. Суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2017, якою прийнято до розгляду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані", боржника зобов'язано надати до суду оригінали документів, доданих до заяви для огляду суду, всі документи, що свідчать про фінансовий стан підприємства та які підтверджують неплатоспроможність боржника, первинні документи, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості, однак, ні з протоколу судового засідання суду першої інстанції від 26.06.2017, ні з ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не вбачається, що судом першої інстанції було досліджено витребувані оригінали документів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що боржником не доведено належними та допустимими доказами того, що на момент звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство майна підприємства-боржника не вистачало для задоволення вимог кредиторів, за таких обставин неможливо дійти висновку про правильність внесення ліквідатором відповідних відомостей в проміжний ліквідаційний баланс від 22.05.2017. 
		11.4. Судом встановлено, що ліквідатором в ході проведення досудової ліквідації боржника проведено інвентаризацію майна боржника, що підтверджується актом інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі та на розрахунковому рахунку від 19.05.2017, порівняльною відомістю, актом інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами, інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей, інвентаризаційними описом основних засобів, складеними відповідно до додатку №1 до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69 (далі - Інструкція), за результатами якої встановлено відсутність будь-якого майна банкрута та грошових коштів. Однак, зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142. При цьому, з наданих ліквідатором документів, складених за результатами здійснення інвентаризації, вбачається, що в порушення вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014, інвентаризація майна боржника була проведена ліквідатором одноособово, без участі матеріально відповідальної особи боржника. Отже, ліквідатором вимог Закону про банкрутство виконано не було, доказів проведення інвентаризації майна боржника відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань до матеріалів справи не надано, на що суд першої інстанції уваги не звернув. 
		11.5. Апеляційний суд встановив відсутність в матеріалах справи доказів проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника та доказів складання та подання боржником органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період, зокрема, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок, що позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фонд соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника, що є порушенням вимог частин 7 та 10 статті 111 ЦК України.
		11.6. Судом встановлено, що ТОВ "Нафтакомпані" перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у Київській області, Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, ДПІ у Дніпропетровському районі ГУ ДФС у місті Києві, як платник податків за неосновним місцем обліку, та на даний час з податкового обліку за неосновним місцем оподаткування не знято, при цьому, в порушення приписів пунктів 11.1, 11.5., 11.9 Порядку обліку платників податків і зборів, якими встановлено обов'язок платника податку повідомити контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, ліквідатором ТОВ "Нафтакомпані" такого повідомлення до податкового органу за неосновним місцем оподаткування направлено не було, що позбавило податковий орган можливості здійснити перевірку та визначити наявність або відсутність заборгованості ТОВ "Нафтакомпані" щодо сплати податків і зборів.
		11.7. Відповідно до статті 16 Закону про банкрутство, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом, отже, у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози, у зв'язку з чим, документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство, повинні бути надані суду до порушення провадження у справі. 
		11.8. Врахувавши встановлені обставини та вимоги чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність порушення судом першої інстанції провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані" та визнання боржника банкрутом, оскільки судом належним чином не перевірено дотримання ліквідатором вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема, ліквідатором не вчинено всіх передбачених Законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом в порядку статті 95 Закону про банкрутство. Відтак, встановлення обставини неналежного виконання ліквідатором вимог статей 105, 111 ЦК України щодо здійснення процедури самоліквідації унеможливлює законність порушення в судовому порядку процедури банкрутства із застосуванням провадження за статтею 95 Закону про банкрутство та виключає можливість введення судової ліквідаційної процедури, у зв'язку з чим постанова суду від 10.07.2017 підлягає скасуванню, а провадження у справі №922/1903/17 про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані" - припиненню. 
		УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
		Доводи скаржника (боржника в особі ліквідатора Бакрадзе К.А.) 
		12. Скаржник доводив, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, статті 95 Закону про банкрутство, статей 32, 34, 80 ГПК України в редакції до 15.12.2017, наполягає на доведенні неплатоспроможності боржника, здійсненні нею всіх дій щодо добровільної ліквідації банкрута та обґрунтованості висновків суду першої інстанції.
		13. Скаржник зазначив про відсутність процесуального права у Головного управління ДФС у Київській області на оскарження постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом. 
		Доводи інших учасників справи
		14. Головне управління ДФС у Київській області у відзиві на касаційну скаргу з доводами боржника не погодилося, вважає висновки суду апеляційної інстанції про передчасність порушення провадження у справі та неправомірність введення ліквідаційної процедури щодо боржника законними та мотивованими, з огляду на встановлені судом обставини недотримання ліквідатором вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
		НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ 
		15. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 
		Частина 1 статті 1 - для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
		банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;
		боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом;
		Абзац 2 частини 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
		Частина 1 статті 11 - заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі.
		Пункт 12 частини 1 статті 83 - господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство :…в інших випадках, передбачених законом. 
		Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
		16. Цивільний кодекс України
		Частина 1 статті 104 - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. 
		Частина 3 статті 104 - порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
		Частина 1 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
		Частина 3 статті 105 - учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
		Частина 4 статті 105 - до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
		Пункт 1 частини 1 статті 110 - юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
		Частина 3 статті 111 - під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.
		Частина 4 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.
		Частина 7 статті 111 - для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
		Частина 8 статті 111 - ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
		17. Податковий кодекс України
		Стаття 20 - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.
		Пункт 78.1.7. частини 78.1. статті 78 - документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
		18. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991
		Частина 2 статті 4-1 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (стаття 106 ГПК України).
		Частини 1, 2 статті 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
		А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		19. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме статей 105, 110, 111 ЦК України, статті 95 Закону про банкрутство та процесуального права - статей 33, 34, 80 ГПК України в редакції до 15.12.2017, можуть бути предметом касаційного розгляду, разом з тим, доводи скаржника з посиланням на неправильну оцінку доказів та необхідність їх переоцінки касаційним судом є неприйнятними як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду.
		А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів та мотиви відхилення доводів касаційної скарги
		20. За змістом частини 5 статті 11 Закону про банкрутство вбачається обов'язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі встановлення під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства (в досудовому порядку відповідно до статей 105, 110, 111 ЦК України) неможливості боржника задовольнити вимоги кредиторів в повному обсязі.
		21. Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, є наслідком належного проведення процедури самоліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку зазначеної норми є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, процедура якої визначається статтями 105, 110, 111 ЦК України.
		22. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про недотримання ліквідатором ТОВ "Нафтакомпані" Бакрадзе К.А. вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідатором на момент порушення провадження у справі документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації товариства (відомостей про повідомлення органу доходів і зборів та інших контролюючих органів про ліквідацію боржника, документів на підтвердження подання контролюючим органам звітності за останній звітний період, правильно складеного відповідно до вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014, проміжного ліквідаційного балансу, який би відображав фінансові активи та пасив боржника). 
		23. При цьому, згідно з частиною 1 статті 11 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується на підставі належно оформленої письмової заяви, до якої заявником долучаються документи, які є обов'язковими додатками до такої заяви відповідно до закону (частини 2, 3 цієї статті). 
		24. Частиною 7 статті 111 ЦК України визначено як обов'язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасного надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, в процедурі самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків щодо надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов'язки з проведення перевірки суб'єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства.
		25. З огляду на встановлені апеляційним судом обставини невчинення ліквідатором усіх обов'язкових дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону про банкрутство, недоведення належними та допустимими доказами факту неплатоспроможності боржника, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про безпідставність порушення судом першої інстанції провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані" та незаконність введення ліквідаційної процедури, що зумовлює припинення провадження у даній справі згідно з пунктом 12 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство.
		26. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження апеляційним судом обставин справи при перегляді постанови про введення ліквідаційної процедури за статтею 95 Закону про банкрутство та припинення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження апеляційним судом обставин справи та обґрунтування прийнятого ним рішення про незаконність введення ліквідаційної процедури та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нафтакомпані", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з виконанням апеляційним судом обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення ним норм матеріального права та істотного порушення норм процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятої апеляційним судом постанови.
		Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		27. Відповідно до статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		В. Судові витрати
		28. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за її подання.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтакомпані" в особі ліквідатора Бакрадзе Катерини Андріївни залишити без задоволення.
		2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 у справі №922/1903/17 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      Л.Й. Катеринчук
		 
		Судді                                                                                                  С.В. Жуков
		                                                                                                   
		                                                                                                           В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...