Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-7101/08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: 22.04.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №22-7101/08  Головуючий у 1 інстанції - Кузьменко В.В. 
		Доповідач - Панченко М.М. 
		УХВАЛА 
		14 жовтня 2008 р.    м.Київ 
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва у складі: 
		головуючого - Панченка М.М.  
		суддів - Антоненко Н.О., Шиманського В.Й. 
		при секретарі - Мороз О.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року у справі за позовом Акціонерного банку «Алонж», правонаступником якого є ТОВ»Вотум», до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитною угодою, - 
		 ВСТАНОВИЛА: 
		 У квітні 2005 року позивач Акціонерний банк „Алонж" звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 і, з урахуванням уточнень до позову, просив стягнути кредитний борг та відсотки в загальній сумі 1.659.885 грн. 03 коп. 
		Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18 вересня 2008 року позивач Акціонерний банк «Алонж» замінений на правонаступник ТОВ»Вотум», який в зв»язку з вирішенням питання про ліквідацію банку прийняв на себе обов»зки розпорядника активів і пасивів банку. 
		Справа судами розглядалась неодноразово. 
		Першим рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 29 листопада 2005 року в позові відмовлено /т.1 а.с. 126-129/. 
		Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 13 червня 2007 року рішення скасоване за процесуальними мотивами, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції /т.1 а.с.204-205/. 
		 Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12 грудня 2007 року справа направлена за підсудністю до Печерського районного суду м.Києва /т. 1 а.с.239/. 
		Повторним рішенням Печерського районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року позов задоволено в повному обсязі /т.2 а.с.51-52/. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, просить скасувати рішення Печерського районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року, як постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові /т.2 а.с.63-65/. 
		Заслухавши доповідь по справі судді Панченка М.М., пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково. Рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав. 
		Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Проте, зазначеним вимогам рішення суду не відповідає, оскільки його постановлено з порушенням вимог чинного законодавства. 
		Як слідує з матеріалів справи, 17 вересня 2003 року сторони уклали кредитну угоду, за якою Акціонерний банк «Алонж» надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 1.000.000 грн. терміном до 15 вересня 2004 року під 26 відсотків річних. 
		Оскільки на час закінчення дії договору позичальник заборгував банку 574.040 грн. основного боргу за кредитом, а також відсотки в сумі 216.582 грн.74 коп., банк звернувся з позовом до суду. 
		Заперечуючи позовним вимогам, позичальник ОСОБА_2 послався на те, що його заборгованість перед банком погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до позивача. 
		 Так, в жовтні 2004 року банк надіслав позичальнику претензію про повернення кредиту та відсотків по ньому на суму 691.429 грн.70 коп. 
		В подальшому, кредитори банку «Алонж» ОСОБА_4, ТОВ «Інвестсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в листопаді 2004 року та в січні 2005 року, в порядку ст.512 ЦК України, уклали з відповідачем договори відступлення права вимоги на користь ОСОБА_2, з метою погашення останнім кредитних зобов»язань перед банком на суму 691.429 грн.70 коп., про що банк був офіційно повідомлений цими особами /т.1 а.с.98-99, 100, 101-102, 103, 104-105, 106, 107-108, 109/. 
		Не заперечуючи того, що дійсно, перед указаними особами банк має зобов»язання на вище зазначену суму, в той же час банк відмовляється у кредитних стосунках з відповідачем застосовувати взаємозалік боргу, пославшись на те, що з 11 серпня 2004 року постановою Правління Національного банку України за №381 від 10 серпня 2008 року відкликана банківська ліцензія та ініційовано процедуру ліквідації банку «Алонж». 
		В зв»язку з цим, позивач зазначав, що відповідно до ст.ст.89, 93 Закону України «Про банки та банківську діяльність» ліквідатор банку має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України. А оскільки перелік боргів до банку складений і затвердений ще до укладання договорів відступлення права вимоги, банк не вправі приймати до виконання вимоги кредиторів, оскільки це порушить черговість задоволення вимог кредиторів банку. 
		Суд першої інстанції, задовольняючи позов, в той же час не врахував доводи відповідача в частині наявності договорів відступлення права вимоги, не дослідив це питання в судовому засіданні і незалучив до участі у справі осіб, які відступили право витмоги ОСОБА_4, ТОВ «Інвестсервіс», ОСОБА_5 та ОСОБА_6, незважаючи на те, що рішення суду торкається прав та інтересів цих осіб. 
		В силу п.4 ст.311 ЦПК України зазначена обставина є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд. 
		В ході нового розгляду справи суду також належить врахувати, що, відповідно до ст.91 Запкону україни «Про банки та банківську діяльність» з часу прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, у разі, якщо це сприятиме збереженню ліквідаційної 
		 маси, а також врахувати, що заява про залік зустрічних позовних вимог отримана банком після відкликання банківської ліцензії. 
		Суду належить врахувати наведене та винести законне і обгрунтоване рішення. 
		Керуючись ст.ст.307, 311 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 УХВАЛИЛА: 
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за дорученням ОСОБА_2, задовольнити частково. 
		Рішення Печерського районного суду м.Києва від 17 квітня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі суду. 
		Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...