Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/12220/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2018. Зареєстровано: 12.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2018.
Дата набрання законної сили: 11.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		11 липня 2018 року                                                        
		м.Суми
		Справа №592/12220/17 
		Провадження № 22-ц/788/1102/18
		Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :    
		головуючого  - Кононенко О.Ю. (суддя-доповідач),  
		суддів              - Ткачук С.С.,  Криворотенка В.І.,
		з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
		 
		сторони:
		позивач  - ОСОБА_1;
		відповідач  - ОСОБА_2;
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу  ОСОБА_2
		на  рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 травня 2018 року, в складі судді Косолап М.М., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 08 травня 2018 року,
		в с т а н о в и в:
		 
		27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, мотивуючи тим, що 19 вересня 2017 року близько               11 год. 10 хв. у м. Суми по вул. Білопільський шлях біля будинку № 7, виїзджаючи з прилеглої території АЗС, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 р.н.НОМЕР_1, при повороті ліворуч в напрямку вул. Чернігівська не надав перевагу в русі автомобілю RAVON R2 р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, що рухався по головній дорозі в бік вулиці 8 Березня та здійснив з ним зіткнення, що в подальшому призвело до наїзду на автомобіль Skoda р.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого автомобіль RAVON R2 р.н. НОМЕР_4 зазнав значних механічних пошкоджень.
		Автомобіль RAVON R2 р.н. НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_1, а на час ДТП вказаним автомобілем керував її чоловік, ОСОБА_4
		Згідно із постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня                 2017 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн.
		На час настання дорожньо-транспортної пригоди  між водієм ОСОБА_2 та НАСК «Оранта» діяв договір обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів (поліс № АК/0376527) з лімітом відшкодування за завдану матеріальну шкоду в розмірі 100 000 грн.
		Згідно із висновком № 83 автотоварознавчого дослідження від 27 вересня                     2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля RAVON R2 р.н. НОМЕР_4 внаслідок ДТП з урахуванням витрат товарної вартості, без урахування ПДВ складає 181 889 грн.
		Огляд автомобіля було проведено на СТО ТОВ «БОГДАН -АВТО СУМИ», за що було сплачено  676 грн. 80 коп., за проведення експертного дослідження - 2 200 грн.           Крім того, позивачем сплачувались послуги евакуатора у розмірі 500 грн. з місця ДТП так і на другий день - до огляду експертом - 400 грн.
		Просила стягнути з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 100000 грн. на виконання договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в межах ліміту відповідальності; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 85665 грн. 80 коп. залишку завданої матеріальної шкоди, яка  не покривається лімітом відповідальності страхувальника.
		Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 лютого 2018 року  прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до ПАТ НАСК «Оранта» про стягнення 100000 грн. на виконання договору про обов'язкове  страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах ліміту відповідальності та закрито провадження у справі в цій частині.
		Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 травня 2018 року  позов ОСОБА_1 задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 83465 грн.              80 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі: судовий збір у розмірі 856 грн. 66 коп. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 2200 грн., а всього 3056 грн. 66 коп.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 400 грн. витрат на послуги евакуатора та 81889 грн. - різниці між вартістю матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням.
		При цьому зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що пошкоджений в ДТП автомобіль  RAVON R2 д.н. НОМЕР_4 виготовлений в країні СНД, а експерт, в порушення вимог Методики, провів розрахунок вартості відновлювального ремонту з використанням комп'ютерної програми AUDATEX, яку слід використовувати для транспортних засобів іноземного виробництва.
		Більш того, як під час надання письмових пояснень до суду від 26 лютого                  2018 року, так і під час надання усних пояснень під час судового розгляду 01 березня 2018 року відсутня інформація про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, як це передбачено ч. 7 ст. 102 ЦПК України в новій редакції.
		Крім того,  відсутній причинно-наслідковий зв'язок між дорожньо-транспортною пригодою та необхідністю евакуації пошкодженого транспортного засобу з одного СТО на інше при якому було затрачено 400 грн. на послуги евакуатора, та безпідставно при визначенні розміру матеріальної шкоди враховано ПДВ.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 зазначає, що мотивація, яка викладена в апеляційній карзі не відрізняється від мотивації представника відповідача, яка була викладене під час судового розгляду справи. Суд, мотивуючи своє рішення, надав вичерпне обґрунтування прийнятого рішення, а тому підстав для його скасування немає.
		Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
		Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення»  Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до  утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивача - адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що                ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль RAVON R2,  2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4  (а.с.  34).
		19 вересня 2017 року об 11 год. 10 хв. у м. Суми по вул. Білопільський шлях, виїжджаючи з прилеглої території АЗС «Авіас Плюс», ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 р.н.НОМЕР_1, при повороті ліворуч в напрямку вул. Чернігівська, не надав перевагу в русі автомобілю RAVON R2, р.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, що рухався по головній дорозі в бік вул. 8 Березня, здійснив з ним зіткнення, в результаті якого ОСОБА_4, не впорався з управлінням та здійснив наїзд на автомобіль Skoda р.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5 і автомобілі зазнали механічних пошкоджень (а.с. 8).
		Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 2107 р.н.НОМЕР_1 була застрахована в ПАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № АК/0376527 від               20 жовтня 2016 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 5).
		19 вересня 2017 року ОСОБА_2 було подано повідомлення до НАСК «Оранта» про дорожньо - транспортну пригоду за його участю та забезпеченого транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_1 (а.с. 89).
		На підставі проведеного огляду автомобіля RAVON R2,  державний номерний знак       НОМЕР_4, на СТО «Богдан -Авто - Суми» за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, 26а, за участю власника автомобіля позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_9, складено акт огляду від 20 вересня 2017 року, в якому відображені пошкодження автомобіля позивача (а.с. 25).
		Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року  ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн. (а.с. 8).
		Відповідно до висновку № 83 автотоварознавчого дослідження, складеного                     27 вересня 2017 року, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки «RAVON R2,  2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов (рама) номер НОМЕР_6, ідентифікатор VIN НОМЕР_6 внаслідок ДТП, що сталося 19 вересня 2017 року, з урахуванням втрати товарної вартості на дату оцінки, без врахування ПДВ на роботи, матеріали і з врахуванням ПДВ на складові частини, складає: 181889 грн. (а.с. 18-24).
		Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог мотивоване тим, що що автомобіль, який належить позивачу на праві власності було пошкоджено внаслідок ДТП, яке сталося з вини відповідача ОСОБА_2 Вина останнього підтверджується постановою суду про адміністративне правопорушення, а розмір матеріальної шкоди - висновком автотоварознавчого дослідження. 
		Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України та Закону України                 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», від 01 липня 2004 року, № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно зі ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.  Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		За статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.
		Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі ст. 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Аналіз статей 22, 1166, 1187 та 1194 ЦК України дає підстави для висновку про те, що відшкодуванню потерпілому підлягають ті витрати (реальні збитки), які він фактично поніс для відновлення свого порушеного права. У разі недостатності страхового відшкодування, для повного відшкодування його дійсних витрат, цю різницю повинна сплатити винна особа.
		Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4 роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. 
		У п. п. 14, 24 вказаної постанови судам роз'яснено, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відповідно до ст. 28 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо - транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо - транспортної пригоди.
		За статтею 29 цього Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо - транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача, який керував транспортним засобом у момент дорожньо - транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		Судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем у справі, що внаслідок його винної поведінки був пошкоджений автомобіль, якій належить позивачу на праві власності, який на час ухвалення рішення у справі не відремонтований.
		За встановлених обставин справи та наведених вимог Закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь                  ОСОБА_1 81889 грн. на відшкодування різниці між фактичним розміром завданої матеріальної шкоди (вартістю відновлювального ремонту) і страховою виплатою, 500 грн. та 400 грн. витрат на послуги евакуатора та 676,80 грн. витрат на зняття кондиціонера, радіатора, захисту двигуна, бамперу переднього, а всього 83465 грн. 80 коп.
		Щодо незгоди особи, яка подала апеляційну скаргу, зі стягнутим з відповідача за судовим рішенням розміром майнової шкоди, слід зазначити, що згідно зі ст. 1192              ЦК України, з урахуванням обставин справи суд, за вибором потерпілого, може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		За таких обставин, суд обґрунтовано визнав належним доказом наданий позивачем на підтвердження розміру майнової шкоди  висновок автотоварознавчого дослідження                 № 83 від 27 вересня 2017 року, який іншими доказами не спростований. 
		          Твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що пошкоджений в ДТП автомобіль  RAVON R2 д.н. НОМЕР_4 виготовлений в країні СНД, а експерт, в порушення вимог Методики провів розрахунок вартості відновлювального ремонту з використанням комп'ютерної програми AUDATEX, яку слід використовувати для транспортних засобів іноземного виробництва, є безпідставним.
		Як убачається з висновку № 83 автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_9 27 вересня 2017 року, при складанні вказаного висновку експерт керувався, крім іншого, «Методикою визначення обсягу ремонтних дій при встановленні розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу» та «Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».
		З п. 1.3 вказаного висновку убачається, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт розрахована  відповідно до нормативів з використанням програмного комплексу «AUDATEX», рекомендованого у Додатку 8 Методики {6}.
		У зв'язку з відсутністю в програмному комплексі «AUDATEX» ідентичного КТЗ моделі марки RAVON R2, розрахунок вартості ремонтно-відновлювальних робіт розрахований  відповідно до п.7.12.2 Методики {6}, по аналогічному КТЗ                         «Chevrolet Spark».
		Згідно з письмовими поясненнями судового експерта - автотоварознавця                     ОСОБА_9 від  26 лютого 2018 року, відповідно до п. 7.53.1 Методики{6} під КТЗ виробництва країн СНД слід розуміти ті, що розроблені й виготовлені в країнах СНД та країнах колишнього СРСР. Інші транспортні засоби належать до КТЗ іноземного виробництва.
		Керуючись загальними джерелами інформації, експерт провів дослідження та встановив, що пред'явлений на дослідження КТЗ RAVON R2 вироблений на базі «Chevrolet Spark»,  а тому його слід вважати таким, що відповідає поняттю  відповідно до п. 7.53.1 Методики {6}, як інші транспортні засоби, що належать до КТЗ іноземного виробництва.
		Таким чином, оскільки КТЗ  RAVON R2 розроблений на базі «Chevrolet Spark», то відповідно і розрахунок відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля  проводився по базовій моделі «Chevrolet Spark» в програмному продукті «AUDATEX», що відповідає вимогам Додатка 8, п. 59 Методики.
		Крім того, судовим експретом ОСОБА_9 20 лютого 2018 року  було направлено запит директору ТОВ «БОГДАН АВТО - СУМИ» з проханням роз'яснити, яку базову модель потрібно (чи можливо) брати при розрахунку вартості відновлювального ремонту КТЗ RAVON R2 та отримано відповідь, що з жовтня 2015 року моделі  «Chevrolet Spark» виготовляється під маркою RAVON.
		Крім того,  при розрахунку кошторису відновлювальних робіт (слюсарні, кузовні, малярні) на КТЗ модельного рядку RAVON,  ТОВ «БОГДАН АВТО-СУМИ» використовує комп'ютерні програми  AUDATEX «AudaShare» - Німеччина (а.с. 122).
		  Крім іншого, не погоджуючись із визначеним розміром шкоди, відповідач та його представник, які брали участь  у судових засіданнях суду першої інстанції, не заявили клопотання про призначення відповідної судової експертизи, тим самим не довели, що розмір відшкодування, який просила стягнути позивач на її користь, визначений не правильно.
		Посилання відповідача на те, що як під час надання письмових пояснень до суду від 26 лютого 2018 року, так і під час надання усних пояснень під час судового розгляду                01 березня 2018 року, відсутня інформація про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як це передбачено               ч. 7  ст. 102 ЦПК України в новій редакції, також є необґрунтованими.
		Як убачається з матеріалів справи, висновок № 83 судовим експертом -                           автотоварознавцем ОСОБА_9 був складений ще до судового розгляду вказаної справи 27 вересня 2017 року.
		ОСОБА_9, як судовий експерт, був викликаний Ковпаківським районним судом        м. Суми в судове засідання на 01 березня 2018 року для дачі роз'яснень по висновку № 83 авторизованого дослідження.
		З протоколу судового засідання, яке відбулося 01 березня 2018 року убачається, що ОСОБА_9 був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від надання показань за ст. 384, 385 КК України і з цього приводу останнім складено присягу експерта (а.с. 109-110).
		Щодо відсутності причинно-наслідкового зв'язку між дорожньо-транспортною пригодою та необхідністю евакуації пошкодженого транспортного засобу з одного СТО на інше, при якому було затрачено 400 грн. на послуги евакуатора, слід зазначити, що в  матеріалах справи є акт виконаних робіт, складений ФОП ОСОБА_10 про завантаження-доставку-розвантаження 20 вересня 2017 року автомобіля RAVON R2 за маршрутом вул. Героїв Крут - СТО до вул. Кіровоградська - СТО та товарний чек про сплату за вказану послугу ОСОБА_1 400 грн. Тобто, евакуація пошкодженого автомобіля  була здійснена на другий день після ДТП,  в якій і був пошкоджений вказаний автомобіль і така евакуація пов'язана з необхідністю огляду автомобіля для визначення розміру матеріального збитку, завданого власникові пошкодженого у ДТП автомобіля, а тому причинно - наслідковий зв'язок в цьому випадку наявний.
		Довід апеляційної скарги про те, що судом безпідставно було ураховано ПДВ при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди, є необґрунтованим, оскільки з висновку автотоварознавчго дослідження убачається, що розрахунок матеріального збитку, завданого власникові пошкодженого у ДТП транспортного засобу, проводився без урахування ПДВ. 
		З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.
		Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін. 
		Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. 
		 
		Керуючись ст. ст. 367 - 369,  п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст.  375, 381- 384, 389  ЦПК України,
		 
		                                                      п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		 
		Судді:                                                                              О.Ю. Кононенко 
		                                                                                                   
		 
		                                                                                         С.С.Ткачук
		                                                                                                                              
		 
		                                                                                        В.І.Криворотенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...