Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2383/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2018.
Дата набрання законної сили: 19.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		19 червня 2018 року
		м. Київ
		Справа №922/2383/16
		Провадження № 12-16гс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі: 
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Рогач Л. І., 
		суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І. , Золотникова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання Салівонського С. П. 
		та
		представника прокуратури - Скрипка М. В.
		представника відповідача - 1 - не з'явився;
		представника відповідача - 2 - Шаповалов  А. Р.;
		представника третьої особи - не з'явився;
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року, постановленої колегією суддів у складі Бакуліної С.В., Поляк О.І., Ходаківської І.П., з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення із цією заявою), у справі № 922/2383/16 Господарського суду Харківської області за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмос» (далі - ТОВ «Атмос») , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних відносин Харківської міської ради про визнання недійсним рішення за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року у справі № 922/2383/16 і встановила 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1. У липні 2016 року керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Харківської міської ради та ТОВ «Атмос» про: визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання дозволу юридичним та фізичним особам на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 24 червня 2015 року № 1912/15; визнання незаконним та скасування пункту 5.1 Додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 23 грудня 2015 року №43/15; визнання незаконним та скасування пункту 12.1 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року.
		1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка надана в оренду для розміщення майданчику для стоянки транспортного засобу Харківською міською радою з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без проведення земельних торгів, що заподіює шкоди інтересам держави, оскільки призводить до ненадходження до бюджету додаткових коштів та, відповідно, до неефективного використання земельної ділянки.
		1.3.  Як на правові підстави позову прокурор послався на приписи статей 116, 123, 124, 134, абзац другий розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, статтю 1 Закону України «Про автомобільні дороги».
		 
		1.4. Заперечуючи проти позовних вимог, Харківська міська рада вказала на те, що прокурор в порушення статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не визначив орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а прокурор не наділений повноваженнями подавати позови та брати участь у справі у випадках, не передбачених законодавчими актами України, у зв'язку з чим позов слід залишити без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України; земельна ділянка, надана в оренду ТОВ «Атмос», сформована до 2008 року, отже за змістом абзацу другого розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України її передача могла здійснюватись без проведення земельних торгів; на наданій ТОВ «Атмос» земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна (інженерні споруди), придбані останнім за договором купівлі-продажу. 
		 
		2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		2.1. Пунктом 12 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24 червня 2015 року № 1912/15 ТОВ «Атмос» надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, щодо об'єднання земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель і споруд, за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18 в місті Харкові.
		2.2. На підставі пункту 5.1. додатку 4 до рішення Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» від 23 грудня 2015 року № 43/15 погоджено ТОВ «Атмос» технічну документацію із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок площею 0,1185 га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0019) та земельної ділянки площею 0,0432 га (кадастровий номер 6310136300:09:004:0016) в земельну ділянку площею 0,1617 га за рахунок земель житлової  та громадської забудови, (код КВЦПЗ 03) по вул. Отакара Яроша, 18.
		2.3. Пунктом 12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» затверджено технічну документацію із землеустрою, ТОВ «Атмос» надано в оренду строком до 01 березня 2021 року земельну ділянку площею житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді міста Харкова, для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18.
		3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 
		3. 1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2017 року (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано пункт 12.1. Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання №142/16 від 24 лютого 2016 року «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», яким надано в оренду строком до 01 березня 2021 року земельну ділянку житлової та громадської забудови, що належить територіальній громаді міста Харкова для експлуатації та обслуговування автостоянки по вул. Отакара Яроша, 18; стягнуто з Харківської міської ради на користь Прокуратури Харківської області 1378,00 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
		3.2. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про скасування пункту 12.1. додатку 1 до рішення №142/16 від 24 лютого 2016 року вмотивовано тим, що земельна ділянка, надана ТОВ «Атмос» для обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури, могла бути передана в оренду Харківською міською радою лише на конкурентних засадах після проведення земельних торгів. Майно, придбане ТОВ «Атмос» за договорами купівлі-продажу від 11 травня 2010 року та розташоване на земельній ділянці, не відноситься до інженерних споруд, а є будівельними матеріалами.
		 
		3.3. Суд відмовив у визнанні недійсними пункту 12 Додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24 червня 2015 року №1912/15 та пункту 5.1. додатку 4 до рішення Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» з наведених прокурором у позові підстав, зазначивши, що законодавство не передбачає необхідності проведення земельних торгів для прийняття рішень про надання згоди на розроблення проекту та затвердження технічної документації.
		 
		3.4. Також суд відмовив у задоволенні клопотання Харківської міської ради про залишення позову прокурора без розгляду, вказавши, що прокурор визначив себе як самостійного позивача у справі з тих підстав, що саме орган, уповноважений здійснювати функції суб'єкта права власності у спірних правовідносинах (Харківська міська рада), допустив порушення чинного законодавства та є відповідачем у справі.
		3.5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року (судді: Сіверін В. І. - головуючий, Терещенко О. І., Ільїн О. В.) рішення Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.
		3.6. Апеляційний господарський суд вказав, що місцевий господарський суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме: на момент надання земельної ділянки ТОВ «Атмос» в оренду ця земельна ділянка вже була сформована і її формування відбулося до 2008 року, тобто, у період, коли проведення земельних торгів не вимагалось законодавством; в матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу від 11 травня 2010 року разом зі списком межових знаків, переданих на зберігання відповідача, що свідчить про наявність у них будівельних матеріалів та інженерних споруд, отже з огляду на приписи частини другої статті 134 Земельного кодексу України, земельні торги при наданні земельної ділянки не мали проводитись; прокурор не навів жодних порушень чинного законодавства при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і докази невідповідності технічної документації вимогам чинного законодавства відсутні.
		3.7. Також апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду за відсутності відповідних процесуальних підстав.
		3.8. Постановою Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року та рішення Господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2016 року у справі № 922/2383/16 скасовано; провадження у справі припинено.
		3.9. Мотивуючи постанову, Вищий господарський суд України вказав, що: Харківська міська рада прийняла оскаржувані рішення внаслідок здійснення нею як органом місцевого самоврядування управлінських функцій і такі рішення не є самостійною підставою для констатації наявності спору про право цивільне, яке набувається за наслідком укладення відповідного правочину; окремо заявлений позов про визнання незаконними та скасування пункту 12.1. додатку до рішення 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24 червня 2015 року № 912/15, пункту 5.1. додатку до рішення 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23 грудня 2015 року № 43/15 та пункту 12.1. додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 142/16 від 24 лютого 2016 року є за межами спору про право цивільне, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу свідчить про підвідомчість цього спору адміністративному суду, тобто, суди розглянули та вирішили по суті спір, який має публічно-правовий характер, з порушенням правил його підвідомчості господарським судам України.
		 
		4. Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень 
		 
		4.1. У вересні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року у справі № 922/2383/16 з підстав, передбачених пунктами 2 та 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення із цією заявою).
		 
		4.2. Заявник вважає, що постанова Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року прийнята з порушенням встановленої законом підвідомчості, а спір у цій справі має бути вирішено у порядку господарського судочинства; просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		 
		5. Підстави розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів Великою Палатою Верховного Суду
		 
		5.1. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України в редакції, чинній на 15 грудня 2017 року, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		5.2. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України якщо господарська справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним господарським судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		 
		5.3. За змістом статті 11116 ГПК України (в редакції за станом на час подання заяви) заява про перегляд судових рішень може бути подана виключно з наведених у ній підстав, зокрема, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підвідомчості або підсудності справ, невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункти 2 та 3 зазначеної вище статті).
		  
		5.4. За частиною третьою статті 11123 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент звернення з заявою) якщо судове рішення оскаржується з підстави неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. 
		 
		5.5. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. 
		 
		5.6. У наданій для порівняння ухвалі від 12 квітня 2017 року у справі №К/800/31510/16 Вищий адміністративний суд України, як суд касаційної інстанції розглянув справу за позовом підприємства на захист його права користування земельною ділянкою; предметом оскарження є накази Головного Управління Держгеокадастру про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду спірних земельних ділянок третій особі; перевіривши правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що така справа не підлягає розгляду за правилами КАСУ, а оспорювання наказів Головного Управління Держгеокадастру, якими третій особі надано дозволи на розроблення проектів землеустрою та затверджено технічну документацію, повинно бути вирішено у порядку господарського судочинства; провадження у справі Вищий адміністративний суд України закрив за пунктом 1 частини першої статті 157 КАСУ. 
		 
		5.7. У наданій для порівняння ухвалі від 14 вересня 2016 року у справі №800/30832/15 Вищий адміністративний суд України, як суд касаційної інстанції розглянув справу за позовом прокурора, предметом спору у якій є накази Головного Управління Держземагентства про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, про затвердження проекту землеустрою та передачу в користування на умовах оренди земельних ділянок із земель державної власності з метою створення фермерського господарства; Вищий адміністративний суд України вказав, що висновок судів про те, що позов, предметом якого є правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянутий за правилами КАСУ, є помилковим, а у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне; провадження у справі Вищий адміністративний суд України закрив  з підстав, встановлених статтями 157, 158 КАСУ. 
		 
		5.8. В наданій для порівняння ухвалі від 14 січня 2016 року у справі №К/800/8248/15 Вищий адміністративний суд України, як суд касаційної інстанції розглянув справу за позовом прокурора в інтересах держави, предметом спору у якій були рішення міської ради про передачу в користування на умовах оренди земельної ділянки, право постійного користування якою належить третій особі і таке право не припинялося; Вищий адміністративний суд України вказав, що за змістом статей 2, 5 Земельного кодексу України рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин; рада є вільною у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, та не здійснює при цьому владні управлінські функції; провадження у справі Вищий адміністративний суд України закрив.
		 
		5.9. У наданій для порівняння постанові у справі № 914/1748/16 від 26 липня 2017 року Вищий господарський суд України, як суд касаційної інстанції розглянув справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі Адміністрації прикордонної служби України та Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, предметом спору у якій є наказ Головного Управління Держгеокадастру про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка входить до складу прикордонної смуги,  у власність фізичній особі для ведення особистого селянського господарства; Вищий господарський суд України визначив, що цей спір є приватноправовим.
		 
		5.10. У наданій для порівняння постанові по справі № 3/406-3/265А від 29 листопада 2016 року Верховний Суд України розглянув справу за позовом прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації про передачу в оренду земельної ділянки, належної до земель оборони, та дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виник спір про право; з урахуванням того, що суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства, Верховний суд України скасував ухвалені у справі судові рішення та закрив провадження у справі.
		 
		5.11. У справі, яка є предметом перегляду, розглядався позов прокурора про визнання незаконним та скасування рішень міської ради про надання юридичній особі дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок для експлуатації і обслуговування будівель і споруд, про погодження технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок, про  затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду; при цьому суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах прийняття Харківською міською радою відповідних рішень є за межами спору про право цивільне, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу свідчить про підвідомчість цього спору адміністративному суду, тобто, суди розглянули та вирішили по суті спір, який має публічно-правовий характер, з порушенням правил його підвідомчості господарським судам України.
		 
		5.12. Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку про застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права щодо набуття особою права користування земельною ділянкою за відсутності державного акта про право постійного користування земельною ділянкою в разі, якщо після набрання чинності ЗК України така особа продовжує нею користуватися.
		 
		6. Висновок Великої Палати Верховного Суду
		 
		6.1. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм матеріального та процесуального права в подібних правовідносинах, Велика Палата Верхового Суду зазначає, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324, главою 27 ЦК України земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. 
		6.2. Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		6.3. Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад міст; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. 
		 
		6.4. Частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		 
		6.5. За правилами частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.
		 
		6.6. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК України).
		 
		 6.7. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК України).
		 
		6.8. У двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК України).
		 
		6.9. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
		 
		6.10. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
		 
		6.11. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
		 
		6.12. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
		 
		6.13. Розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого, зокрема, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки в користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу (абзаци 3-5 частини першої статті 123 ЗК України).
		 
		6.14. За пунктом 12 статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об'єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок затверджується замовником. 
		 
		6.15.  За пунктом 14 вказаної вище статті технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
		 
		6.16. За змістом наведених вище положень законодавства об'єднання земельних ділянок є процедурою створення земельної ділянки як єдиного об'єкта зі складу існуючих земельних ділянок, що вже сформовані як об'єкти цивільного права.
		 
		6.17. Відповідно до пункту 6 частини  першої статті 12 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		 
		6.18. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) (у редакції, чинній на час звернення із  цим позовом) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		 
		6.19. За пунктом 1 частини другої статті 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАСУ). 
		 
		6.20. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
		 
		6.21. Визначаючи юрисдикцію спору, суди мають з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. 
		 
		6.22. Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, спірні правовідносини між ТОВ «Атмос» та Харківською міською радою виникли щодо земельних ділянок, сформованих як об'єкти цивільного права відповідно до статті 79-1 ЗК України і наданих у користування, у межах їх оформлення та надання у користування як єдиного об'єкта.  
		 
		6.23. У цих правовідносинах Харківська міська рада здійснює функції власника земельних ділянок, який реалізовує свою волю на зміну якісних та кількісних ознак належних їй об'єктів та передачі права на них іншим суб'єктам, за наявності їх відповідного зустрічного волевиявлення.
		 
		6.24. Ураховуючи наведене, спірні правовідносини є приватноправовими, а висновок Вищого господарського суду України про їх публічно-правовий характер у справі, що розглядається, є помилковим.
		6.25. За приписами частини першої статті 11125 ГПК України (чинної на момент звернення із заявою редакції) суд задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 11116 цього Кодексу. За наявності підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 11116 цього Кодексу, суд зокрема має право у разі порушення судом (судами) норми процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі або полягає у порушенні правил підвідомчості (предметної підсудності) - скасувати судове рішення повністю або частково і передати справу на розгляд до відповідного суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції.
		6.26. Відтак, враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України  від 07 квітня 2017 року у справі № 922/2383/16 Господарського суду Харківської області підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Касаційного господарського суду  у складі Верховного Суду.
		7.  Щодо судового збору
		7.1.  З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про задоволення заяви та направлення справи для розгляду, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, будуть розподілені за результатами розгляду справи по суті відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
		Керуючись підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України (чинної редакції), статей 11124, 11125 ГПК України (редакції, чинної до 15 грудня 2017 року) Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1.  Заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року у справі              № 922/2383/16 задовольнити.
		2.  Постанову Вищого господарського суду України від 07 квітня 2017 року у справі № 922/2383/16 Господарського суду Харківської області скасувати, справу передати на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя  Князєв В. С.                                                    Суддя - доповідач  Рогач Л. І.Судді                                Антонюк Н. О.                                              Лященко Н. П. Британчук В. В.                                            Прокопенко О. Б. Гудима Д. А.                                              Саприкіна І. В. Данішевська В. І.                                            Ситнік О. М. Золотніков О. С. Ткачук О. С. Кібенко О. Р.                                                    Уркевич В. Ю. Лобойко Л. М.                                               Яновська О. Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...