Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/789/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2018. Зареєстровано: 13.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2018.
Дата набрання законної сили: 11.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 липня 2018 року 
		Київ
		справа №821/789/17
		адміністративне провадження №К/9901/23082/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білоуса О.В.,  
		суддів - Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року (головуючий суддя Шевчук О.А., судді - Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
		У С Т А Н О В И В:
		У травні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФО-П  ОСОБА_2.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови від 19 квітня 2017 року № 21-20-301/6-90с про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за порушення вимог частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) у розмірі           3200 грн.
		 
		Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 19 квітня 2017 року                                        № 21-20-301/6-90с про накладення на позивача штрафу у розмірі 3200 грн.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області на користь ФО-П ОСОБА_2 судовий збір 1344 грн. 
		Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року залишити в силі. 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Бевзенка В.М., Желтобрюх І.Л.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 27 березня 2017 року № 276 на підставі листа ГУ ПФУ у Херсонській області від 27 січня 2017 року № 616/05-02, направлення на проведення позапланової перевірки від 27 березня 2017 року № 432 головним державним інспектором Тімановським М.В. 3 квітня 2017 року проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФО-П ОСОБА_2 
		 
		За результатами вказаної перевірки, 3 квітня 2017 року відповідачем складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №21-20-301/6 (далі - Акт перевірки), яким виявлено порушення позивачем вимог частини другої статті 30 Закону № 108/95-ВР, а саме незабезпечення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи. Так, ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Деркомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». Відповідно до табеля обліку робочого часу працівниця Леончук Т.І. відпрацювала у лютому місяці 2017 року 20 робочих днів по 8 годин за кожен робочий день, тобто 160 годин, проте, у табелі обліку робочого часу за лютий 2017 року їй відмічено загальну кількість відпрацьованих годин 80. 
		ФО-П ОСОБА_2 надано пояснення, в якому зазначено, що працівниця             Леончук Т.І. у лютому 2017 року фактично відпрацювала 160 годин, а запис щодо відпрацювання загальної кількості 80 годин зроблено помилково.
		19 квітня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Херсонській області на підставі Акту перевірки прийнято постанову № 21-20-301/6-90с про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на позивача у розмірі 3200 грн.
		Суд першої інстанції, приймаючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оскільки згідно обліку використання робочого часу, який ведеться в установі працівник Леончук Т.І. працювала 20 днів по 8 годин (всього 160 годин), а фактичні дані свідчать про протилежне, то позивачем допущено порушення вимог частини другої статті 30 Закону № 108/95-ВР, а отже прийнята відповідачем оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною.
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу, виходив з того, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржувану постанову, оскільки позивачем у табелі обліку використання робочого часу не зазначалось недостовірних відомостей, а допущено помилку (описку) при зазначенні відпрацьованих годин за лютий 2017 року працівника Леончук Т.І.  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
		 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правовідносини у цій справі регулюються Законом України від 5 квітня 2007 року             № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V), Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року №1291/21603 (далі - Порядок №390) та Кодексом законів про працю України (далі - КЗпПУ).
		Згідно із пунктом 3 Порядку №390 інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		У частині першій статті 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
		Відповідно до частини першої статті 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки став лист ГУ ПФУ у Херсонській області від 27 січня 2017 року №616/05-02 з інформацією по страхувальниках, які нараховують заробітну плату у розмірі меншому ніж мінімальна, по яких у звіті по єдиному внеску відображені дані про початок трудової діяльності працівника, але відсутнє повідомлення про прийняття на роботу, по яких у застрахованих осіб відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, у яких відбулось скорочення застрахованих осіб на 10 і більше відсотків.
		Абзацом 9 частини першої 1 статті 6 Закону №877-V передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
		Відповідно до частини третьої цієї ж статті суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Херсонській області про проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства про працю від 27 березня 2017 року № 276 та направлення на проведення перевірки від 27 березня 2017 року № 432 відповідачем проведено позапланову перевірку ФО-П ОСОБА_2 на предмет додержання вимог законодавства з питань праці та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої 3 квітня 2017 року складено Акт перевірки.
		На підставі вказаного Акту перевірки Головним управлінням Держпраці у Херсонській області 19 квітня 2017 року прийнято оскаржувану постанову про накладення на позивача на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України штрафу у розмірі 3200 грн.
		Згідно абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		Постановою Головного управління Держпраці у Херсонській області від 19 квітня 2017 року на позивача накладено штраф у розмірі 3200 грн за порушення вимог частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» (незабезпечення фізичною особою - підприємцем достовірного обліку виконуваної працівниками роботи).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно табелю обліку робочого часу працівниця Леончук Т.І. відпрацювала у лютому місяці 2017 року 20 робочих днів по 8 годин за кожен робочий день, тобто 160 годин, проте у табелі обліку робочого часу за лютий 2017 року їй відмічено загальну кількість відпрацьованих годин 80. 
		Позивачем надано пояснення, в яких зазначено, що працівник Леончук Т.І. у лютому місяці 2017 року фактично відпрацювала 160 годин, а запис щодо загальної кількості 80 годин зроблено помилково, оскільки в табелі обліку робочого часу за лютий 2017 року позивач навпроти прізвища Леончук Т.І. щоденно проставляла цифру 8 з буквеним кодом «Р», а також заробітна плата вказаному працівнику нараховувалась за повний робочий день. Крім того, ФО-П ОСОБА_2 внесла виправлення у табель обліку використання робочого часу, де в розділі «всього» описку «80» виправлено на «160».
		Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що допущена позивачем помилка (описка) в табелі обліку використання робочого часу, є відмінною від поняття недостовірного обліку виконуваної роботи.
		За таких обставин і правового регулювання суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ФО-П  ОСОБА_2 та про скасування постанови від 19 квітня 2017 року № 21-20-301/6-90с про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за порушення вимог частини другої статті 30 Закону № 108/95-ВР у розмірі 3200 грн.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.
		Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,  
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач О.В.Білоус
		Судді                               В.М.Бевзенко
		                                                                                                    І.Л.Желтобрюх

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...