Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 477/2198/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2018. Зареєстровано: 13.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2018.
Дата набрання законної сили: 10.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №477/2198/17 10.07.2018 10.07.2018 
		Провадження №22-ц/784/1002/18 
		 
		Провадження №22-ц/784/1002/18 
		Категорія 59
		 
		О К Р Е М А У Х В А Л А 
		Іменем України
		 
		       10 липня 2018 року м. Миколаїв
		колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
		головуючого: Базовкіної Т.М.,
		суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,
		із секретарем судового засідання: Горенко Ю.В.,
		за участі позивача ОСОБА_1, представників третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 477/2198/17 за апеляційною скаргою Органу опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області на рішення, яке постановив Жовтневий районний суд Миколаївської області під головуванням судді Козаченка Романа Вікторовича о 09 годині 50 хвилині у приміщенні цього суду 12 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області, про встановлення опіки та піклування над дітьми,
		 
		в с т а н о в и л а :
		У жовтні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про встановлення опіки та піклування над дітьми.
		Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_4 30 березня 2004 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений шлюб, від якого народилися діти, а саме: син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб між ними було розірвано. У 2014 р. у зв'язку з початком антитерористичної операції позивачка з онуками вимушена була переїхати з Луганської області до м. Миколаєва, а ОСОБА_4 виїжджати відмовилася, оскільки має фактично іншу сім'ю та зловживає спиртними напоями. Кожен рік ОСОБА_1 їздить до матері дітей, щоб отримати згоду (в формі заяви) на їх вивіз із зони антитерористичної операції. До того ж протягом  трьох років позивачка опікується їх долею, утримує та доглядає за ними. Батько дітей участі у вихованні, догляді та утриманні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає, його місце знаходження позивачу невідомо. 
		Посилаючись на викладене, а також на те, що незабаром ОСОБА_7 необхідно отримувати паспорт громадянина України, а для цього потрібен один з батьків або опікун, та, взагалі, дітям необхідно оформлювати громадянство України, ОСОБА_1 просила встановити піклування над ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та опікунство над ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначивши її їх піклувальником та опікуном.
		В судовому засіданні позивач свій позов підтримала та просила задовольнити, вказуючи, що діти позбавлені батьківського піклування та опіки і немає нікого, крім неї, для представлення їх прав та інтересів, в тому числі і для навчання у школі, оформлення документів тощо.
		Відповідач у судове засідання не з'явилася, про його час та місце була повідомлена належним чином.
		Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідачки, проти задоволення позову не заперечував. 
		Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти позову, вказуючи, що даних про те, що діти позбавлені батьківського піклування немає, тому доцільно було б спочатку вирішити питання про позбавлення батьків батьківських прав відносно дітей.
		Рішенням Жовтневого районного суду від 12 квітня 2018 р. позов задоволено.
		Встановлено піклування над ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та опікунство над ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначивши ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, піклувальником ОСОБА_7 і опікуном ОСОБА_6 
		       Рішення суду мотивовано тим, що наданими позивачем доказами підтверджено факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є такими, що позбавлені батьківського піклування, а тому є підстави для призначення над ними опіки та піклування, тоді як позивач є єдиною особою, яка виховує, утримує дітей та піклується про них.
		Не погодившись з таким рішенням суду, Орган опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема судом не вирішено питання щодо позбавлення фактичних батьків батьківських прав, відповідно, дітям ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не надано статусу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не досліджено особу, якій надано опіку.
		       Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити у задоволенні скарги та залишити рішення суду без змін.
		       Відзив мотивований тим, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнято в інтересах дітей; доводи про можливість встановлення опіки та піклування можливо лише після встановлення їх статусу як дітей, позбавлених піклування, не ґрунтується на вимогах закону, а скарга підписана не уповноваженою особою.
		       Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 р. апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, по справі ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову через відсутність передбачених законом підстав для призначення опіки (піклування) над неповнолітніми онуками позивача в судовому порядку. 
		       Під час розгляду справ судами встановлено, що дочка позивача ОСОБА_4 перебувала у шлюбі із ОСОБА_5, за час якого у них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 р. дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. - син ОСОБА_6.
		Через те, що з 2014 року на території Луганської області почалися бойові дії, а потім антитерористична операція, позивач заради безпеки дітей виїхала з ними з території Луганської області та оселилася в АДРЕСА_3, де проживає з липня 2016 р.
		З того часу діти проживають разом з нею, вона здійснює їх виховання, піклується про них, забезпечує їх, турбується про розвиток, навчання та добробут. 
		ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, разом з якою прибули неповнолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_6
		Мати дітей відповідач ОСОБА_4 відмовилась від переїзду та залишилась проживати в м. Луганськ.
		Батько дітей ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації, згідно фотокопії паспорту його місце проживання зареєстроване АДРЕСА_2.
		Задовольняючи позов, суд вважав, що є підстави для призначення позивача опікуном ОСОБА_6 та піклувальником ОСОБА_7
		Однак, з таким висновком апеляційний суд не погодився з таких підстав. 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України).
		Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст. 264 ЦПК України).
		Таким вимогам закону рішення суду в повній мірі не відповідає.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
		Проаналізувавши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
		Правовідносини щодо встановлення опіки та піклування відносно дітей регулюються наступним чином.
		       В силу ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
		Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст. 55 ЦК України).
		Згідно підпунктів 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 N 34/166/131/88 (далі - Правила), опіка (піклування) є особливою формою державної турботи повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
		Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування (ст. 57 ЦК України).
		Згідно із ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 К України).
		Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК України).
		Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
		З наведеного вбачається, що, підставою встановлення опіки над малолітніми особами є статус сироти або факт, що ці особи позбавлені батьківського піклування. За загальним правилом встановлення опіки та піклування належить до компетенції органів опіки та піклування.
		Випадки встановлення опіки та піклування відносно дітей в судовому порядку визначені наступним чином. 
		       Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
		Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування (частини 3, 4 ст. 60 ЦК України). 
		В силу положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, визначений законом.
		Серед способів захисту цивільних і сімейних прав, визначених ЦК України та СК України, такий спосіб захисту як звернення з позовом про призначення опіки та піклування не передбачений.
		З наведеного можна зробити висновок, що питання встановлення опіки та піклування вирішуються судом лише у випадках, коли під час розгляду інших спорів виявляється, що їх наслідком є залишення дітей без батьківського піклування, і лише за поданням органу опіки та піклування. 
		Таким чином, з огляду на наведені положення закону позивач, звернувшись до суду, обрав неналежний спосіб захисту прав дітей.
		В силу положень ст.ст. 31, 32 ЦК України на час звернення з даним позовом та вирішення справи судом першої інстанції ОСОБА_7 є неповнолітньою особою, ОСОБА_6 - малолітньою особою.
		Визначення статусу дитини такою, що позбавлена батьківського піклування, чітко регламентується законом. 
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» (далі - Закон) діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.
		Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
		В силу ст. 5 цього Закону за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
		Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.
		В силу частин 1, 2 ст. 11 Закону органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
		Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;  надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;  соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.
		Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей (ч. 1 ст. 12 Закону).
		Служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ч. 1 ст. 13 Закону).
		Згідно положень Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі - Порядок), надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.
		Зокрема, в п. 24 цього Порядку статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям: 1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду; 4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану; 5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;  6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду; 7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду); 8) батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження; 9) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ; 10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС; 11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11; 12) розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
		Таким чином, надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, - чітко регламентований державою процес з визначенням органів та посадових осіб, уповноважених на його здійснення. Суди до таких уповноважених органів не включені. 
		Більш того, лише надання такого статусу у відповідному порядку є підставою для початку процедури призначення дитині опікуна (піклувальника) та визначення осіб, на яких можливо покладення таких повноважень.
		Суд не звернув уваги на викладені положення закону, невірно визначився з характером спірних правовідносин, норм права, що регулюють ці правовідносини, повноваженнями державних органів для встановлення певних обставин, та помилково вважав, що позивачем обрано належний, передбачений законом спосіб захисту прав, а визначення статусу неповнолітньої ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_6 як дітей, позбавлених батьківського піклування є компетенцією суду.
		       Такий висновок не відповідає викладеним положенням закону та обставинам справи і зроблений поза компетенцією суду.
		       Не виправдовують такі висновки і посилання суду на зволікання з оформленням опікунства.
		       Так, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органів опіки та піклування, служби у справах дітей з питань надання її онукам статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, та оформлення опікунства (піклування) над ними та відмови у такому. 
		       Між тим, зволікання відповідних державних органів з виконанням покладених на них функцій є підставою для застосування інших способів судового захисту. 
		       Крім того, задовольнивши на власний розсуд, без подання та висновків відповідних органів позивача опікуном та піклувальником онуків суд також не взяв до уваги порядок та умови покладення на особу таких повноважень.
		       Так, пунктом 3 Правил, пунктом 38 Порядку визначений перелік вимог та обмежень до осіб, які призначаються опікунами (піклувальниками), зокрема щодо обстеження умов проживання, наявності постійного доходу, стану здоров'я цієї особи, членів її сім'ї та особи, яка потребує опіки (піклування), та інше.
		       Не перевіривши визначені законом умови, суд безпідставно призначив опікуном (піклувальником) ОСОБА_1
		       За такого колегія суддів погодилась з аргументами апеляційної скарги щодо безпідставного задоволення позовних вимог без визначення статусу дітей та перевірки особи, що виявила бажання піклуватися про них, відповідно до вимог закону та скасувала рішення суду.
		       Однак, при розгляді даної справи апеляційним судом виявлені наступні порушення закону в діях органів, на які покладені обов'язки із захисту прав та інтересів дітей.
		       Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 27 липня 2016 р. зареєстрована та взята на облік як внутрішньо переміщена особа, з якою також переміщені двоє неповнолітніх - ОСОБА_7 та ОСОБА_6.
		Ухвалою суду від 06 грудня 2017 р. до участі у справі в якості третьої особи залучено службу у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області, яка направлена на адресу третьої особи. Представник служби 08 лютого 2018 р. брав участь в судовому засіданні. 29 березня 2018 р. ОСОБА_1 подано уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги заявлені також до Органу опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області, яка в той же день разом з ухвалою суду направлена до вказаного органу опіки та піклування.
		       Таким чином, з грудня 2017 р. службі у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області стали достеменно відомі обставини щодо ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають в АДРЕСА_1 без батьків, в сім'ї бабусі.
		       Між тим, будь-яких дій в порядку та строки, які визначені статтями 5, 11, 13 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, а саме - перевірки наявності підстав для встановлення статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, відносно неповнолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 органом опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області та службою у справі дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області не вчинені, а також не здійснені заходи щодо встановлення над ними опіки та піклування.
		       Лише 03 липня 2018 р. під час розгляду справи Вітовською районною державною адміністрацією прийняті розпорядження за № 206-р та за № 207-р, якими надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 
		        В той же час колегія суддів вважає таким, що не відповідає положенням закону твердження органу опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області та служби у справі дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області про те, що призначення опікуна (піклувальника) можливо лише за умови позбавлення батьків дітей батьківських прав, оскільки, як наведено вище, закон визначає й інші юридичні факти, на підставі яких дітям надається статус дітей, позбавлених батьківського піклування, та призначається опікун (піклувальник), зокрема, коли батьки не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції,.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
		Статтею 262 ЦПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
		З урахуванням викладеного виявлені під час розгляду справи неналежне виконання органом опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області та службою у справі дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області покладених на них обов'язків, які призводять до порушення прав дітей, є підставою постановлення по справі окремої ухвали. 
		Керуючись ст.ст. 262, 385 ЦПК України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Довести до відома голови Миколаївської обласної адміністрації, голови Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області про викладені в ухвалі та виявлені Апеляційним судом Миколаївської області при розгляді даної справи порушення органом опіки та піклування Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області та службою у справі дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» та Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866, а саме - невиконання повноважень щодо перевірки наявності підстав для встановлення статусу дітей, позбавлених батьківського піклування, відносно неповнолітніх ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають в АДРЕСА_1, та вирішення питання про встановлення над ними опіки.
		Ухвалу направити голові Миколаївської обласної адміністрації (міністру Міністерства соціальної політики України), голові Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області для усунення виявлених судом порушень законодавства, про що повідомити Апеляційний суд Миколаївської області протягом двох місяців з дня постановлення ухвали.
		Ухвала набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
		 
		 
		Головуючий Т.М. Базовкіна
		 
		Судді: Т.Б. Кушнірова 
		 
		Ж.М. Яворська 
		 
		 
		________________________________________________
		Повний текст ухвали складений 12 липня 2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...