Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/403/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2018.
Дата набрання законної сили: 26.06.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		26 червня 2018 року
		м. Київ
		Справа № 909/403/17
		Провадження № 12-157гс18
		Велика Палата Верховного Суду у складі: 
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Бакуліної С.В., 
		суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Гудими Д. А.,  Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М.,  Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,
		представника позивача - не з'явився,
		представника відповідача - не з'явився,
		представника третьої особи - не з'явився,
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області (далі - Прокурор) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року (судді Мирутенко О. Л. - головуючий, Якімець Г.Г., Матущак О. І.) та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року (суддя Фанда О. М.) у справі № 909/403/17 за позовом Прокурора до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - Виконавчий комітет), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування підпункту 8.1 рішення Виконавчого комітету від 04 жовтня 2012 року № 622.
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
		1.1. Прокурор звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування підпункту 8.1 рішення відповідача від 04 жовтня 2012 року № 622, згідно з яким трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира) переоформлено зі службової в ордерну прокурору Івано-Франківської області ОСОБА_5 (склад сім'ї - 4 особи: він, дружина, донька  ОСОБА_7, син  ОСОБА_6).
		1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач указав, що між Прокуратурою Івано-Франківської області та суб'єктом підприємницької діяльності Филюком Миколою Федоровичем (далі - СПД Филюк М. Ф.) 11 липня 2012 року було укладено інвестиційний договір на капітальне будівництво багатоквартирного житлового будинку (групи житлових будинків) в районі вулиць Галицької, Целевича, Хіміків у м. Івано-Франківську (далі - договір).
		1.3. За умовами вказаного договору СПД Филюк М. Ф. взяв на себе зобов'язання передати Прокуратурі Івано-Франківської області у власність 12 квартир, місце розташування яких, кількість кімнат та терміни їх передачі визначені в додатку до договору.
		1.4. Крім того, позивач зазначив, що згідно з актом приймання-передачі від 12 липня 2012 року № 11 Прокуратура Івано-Франківської області отримала квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно 30 липня 2012 року право власності на вказану квартиру зареєстровано за державою в особі Кабінету Міністрів України; органом уповноваженим здійснювати управління майном, визначено Генеральну прокуратуру України, а право оперативного управління закріплено власником за Прокуратурою Івано-Франківської області.
		1.5. У подальшому на підставі клопотання Прокуратури Івано-Франківської області Виконавчий комітет рішенням від 07 серпня 2012 року № 522 квартиру закріпив як службову за Прокуратурою Івано-Франківської області.
		1.6. Позивач зазначає, що Виконавчий комітет, приймаючи оскаржуване рішення про виключення квартири із числа службових, порушив право власності держави в особі Кабінету Міністрів України.
		1.7. Як на правові підстави позову прокурор посилається на приписи статей 319, 321, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.1. Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 31 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року, провадження у справі припинив на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
		2.2. Судові рішення умотивовано тим, що позивачем у цій справі зазначено посадову особу - Прокурора, а позовні вимоги заявлено на захист майнових прав на нерухоме майно, яке знаходилося в оперативному управлінні Прокуратури Івано-Франківської області, а не у зв'язку з представницькими функціями прокуратури щодо захисту інтересів держави, покладеними на неї Законом України «Про прокуратуру». Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачами в господарському процесі є саме підприємства, установи, організації, а не їх посадові особи.
		3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
		3.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року, Прокурор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просив скасувати судові акти попередніх інстанцій та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.
		3.2. Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень Прокурор вважає те, що спірні правовідносини у справі стосуються виключення квартири із числа службових, а спір виник між двома юридичними особами: прокуратурою та Виконавчим комітетом. Відповідно позов, на думку Прокурора, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Обґрунтування Господарським судом Івано-Франківської області підстав припинення провадження у справі тим, що у вступній частині позову зазначено посадову особу - Прокурора, однак позов подано на захист майнових прав на нерухоме майно, яке знаходилося в оперативному управлінні Прокуратури Івано-Франківської області, не відповідає фактичним обставинам та не є підставою для припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень.
		3.3. Прокурор стверджує, що позов підписано уповноваженою особою Прокуратури Івано-Франківської області - Прокурором, який відповідно до вимог статей 10, 11 Закону України «Про прокуратуру», пункту 1.15 Регламенту Прокуратури Івано-Франківської області, затвердженого наказом прокурора Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року № 164, є повноважною особою для підписання довіреностей, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами у справах, де прокуратура області, її службові особи виступають як сторони, треті особи або суб'єкти оскарження.
		4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		4.1. 05 травня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року й ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року та призначив її розгляд на 30 травня 2018 року.
		4.2. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від30 травня 2018 року справу разом з касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.
		4.3. Зазначену ухвалу суд касаційної інстанції мотивував тим, що однією з підстав оскарження прийнятих у справі судових рішень є порушення судами правил суб'єктної та предметної юрисдикції.
		4.4. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 11 червня 2018 року справу прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
		5. Позиція Великої Палати Верховного Суду в справі
		5.1. Згідно з положеннями статей 1, 41 ГПК України в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, а отже, розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.
		5.2. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзац другий частини першої статті 2 ГПК України в згаданій редакції).
		5.3. За змістом частини першої статті 12 ГПК України в указаній редакції господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна (крім державного житлового фонду), та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
		5.4. ГПК України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 13, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
		5.5. Натомість відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		5.6. Отже, під час визначення підвідомчості цієї справи необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
		5.7. Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
		5.8. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).
		5.9. Водночас за змістом статей 58, 61 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер, надалі на підставі якого укладається відповідний договір найму такого приміщення.
		5.10. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради (статті 118, 121 ЖК Української РСР).
		5.11. За змістом статей 121 і 123 ЖК Української РСР порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства.
		5.12. Так, порядок надання службових жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду і користування ними визначено Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 04 лютого 1988 року № 37 «Про службові жилі приміщення» (пункт 1 цього Положення).
		5.13. Згідно з пунктом 6 зазначеного вище Положення жиле приміщення виключається із числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено із числа жилих. Виключення жилого приміщення із числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті ради.
		5.14. Із наведеного вбачається, що підґрунтям і метою пред'явлення позовних вимог у цій справі є визнання незаконним та скасування підпункту рішення відповідача щодо виключення квартири із числа службових, яке, за твердженням позивача, порушує майнові права держави на належне їй нерухоме майно, що знаходилося в його оперативному управлінні, тобто має місце оспорювання цивільного права особи на таке нерухоме майно.
		5.15. Водночас, оскільки позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання незаконним та скасування підпункту рішення відповідача щодо виключення квартири із числа службових, а спірне нерухоме майно (службова квартира) було надане в користування ОСОБА_5 як службове жиле приміщення, то такий приватноправовий спір за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства з огляду на те, що його вирішення впливає на права та обов'язки цієї фізичної особи. При цьому доводи позивача про те, що цей спір виник між юридичними особами стосовно захисту цивільного права держави на нерухоме майно, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків указаної фізичної особи.
		5.16. Також безпідставними є посилання Прокурора на порушення оскаржуваним рішенням права власності держави в особі Кабінету Міністрів України на спірне нерухоме майно (квартиру), оскільки Виконавчий комітет своїм рішенням не припиняв права власності держави на це майно, а лише виключив його із числа службових жилих приміщень.
		5.17. ВодночасВелика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зауважити, що суди першої та апеляційної інстанції, припиняючи провадження у справі, зазначили про те, що позивачем у цій справі вказано посадову особу - Прокурора, проте зі змісту позовних вимог вбачається, що позов подано на захист майнових прав на нерухоме майно, яке знаходилось в оперативному управлінні прокуратури Івано-Франківської області, а не з представницьких функцій прокуратури щодо захисту інтересів держави. 
		5.18. Однак такий висновок не є обґрунтованим з огляду на те, що Прокурор згідно статей 10, 11 Закону України «Про прокуратуру», пункту 1.15 Регламенту прокуратури Івано-Франківської області, затвердженого наказом прокурора Івано-Франківської області від 27 грудня 2016 року № 164, є особою, якій надано повноваження на підписання від імені прокуратури позовних заяв. Звідси цей позов подано до суду прокуратурою Івано-Франківської області, яка має процесуальний статус позивача у цій справі.
		5.19. З урахуванням викладеного вище, зважаючи на характер правовідносин та суб'єктний склад учасників у цій справі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про припинення провадження у справі.
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		6.2. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		6.3. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін, а касаційну скаргу Прокурора - без задоволення.
		7. Висновок щодо застосування норм права
		7.1. Спір щодо виключення квартири із числа службових є приватноправовим, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки фізичних осіб, які користуються такою квартирою, а справи у таких спорах за змістом статей 1, 12 ГПК України в редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень, й з урахуванням приписів ЖК Української РСР за суб'єктним складом сторін не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
		8.Щодо судових витрат
		8.1. Згідно із частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		8.2. Зважаючи на те, що Велика Палата Верховного Суду не змінює судового рішення в цій справі та не ухвалює нового, розподіл судових витрат не проводиться.
		Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А:
		1. Касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2017 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року в справі № 909/403/17 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                            В.С. КнязєвСуддя-доповідач                                                                      С.В. Бакуліна  Судді:                                                     Н. О. Антонюк                                        О.Б. Прокопенко                                                        В.В. Британчук                                              Л.І. Рогач                                                        Д.А. Гудима                                       І.В. Саприкіна                                                        В.І. Данішевська                                      О.М. Ситнік                                                       О.С. Золотніков                                      О.С. Ткачук                                                        Л.М. Лобойко                                       В.Ю. Уркевич                                                       Н.П. Лященко                                       О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...