Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5851/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2018. Зареєстровано: 14.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2018.
Дата набрання законної сили: 22.03.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		308/5851/18 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		12.07.2018 місто Ужгород
		 
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли із Управління захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності, -
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; громадянина України; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2; місце роботи, посада  суддя Перечинського районного суду Закарпатської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків  невідомий, -
		- за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1,обіймаючи посадусудді Перечинськогорайонного судуЗакарпатської області,будучи субєктомвідповідальності заправопорушення,повязані зкорупцією згіднопп.«ґ» п.1ч.1ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції», у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП).
		Так, згідно з договором купівлі-продажу від 06.04.2017 року, зареєстрованим в реєстрі за № 591, ОСОБА_1 продав за 160000,00 грн. земельну ділянку площею 0,0728 га, кадастровий номер 2110100000:54:001:0166, яка розташована в м. Ужгород, в районі вул. Загорської, позиція, 114. У відповідності до вказаного договору, зазначену суму покупець сплатив продавцю до підписання цього договору, у повному обсязі, шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок продавця, відкритого в Ужгородському регіональному відділенні ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», що підтверджується квитанцією №376 від 06.04.2017. Таким чином, з отриманням доходу в розмірі 160000,00 грн. у гр. ОСОБА_1 виник обовязок, передбачений ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі  НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані. Вказане повідомлення про суттєві зміни ним не подано і на даний час.
		У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності  гр. ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, свою вину у вчиненому не визнає.
		Зокрема зазначив, наступне.
		По-перше, саме НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій, в той час як Департамент захисту економіки Національної поліції України не відноситься до субєктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміну майновому стані субєктів декларування. Оскільки, будь-яких даних про те, що НАЗК проводило відповідну перевірку стосовно нього у матеріалах справи не має, а тому вважає, що досудова перевірка по цій справі фактично проведена не уповноваженим на те органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі та є безумовною підставою для закриття провадження по справі.
		По-друге,у йогодіях фактичновзагалі відсутнійсклад адміністративногоправопорушення,передбачений ч.2ст.172-6 КУпАП. 
		Так, відповідно до диспозиції вказаної статті відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тобто, обєктивна сторона зазначеного правопорушення полягає, зокрема у тому, що: 1) у субєкта правопорушення відбулися суттєві зміни в майновому стані; 2) субєкт правопорушення не повідомив про такі зміни в десятиденний строк. 
		Визначаючи першу складову об'єктивної сторони правопорушення - «суттєві зміни в майновому стані», слід зазначити, що існує певна невизначеність в законодавстві, яка перешкоджає однозначному тлумаченню та застосуванню вказаної правової норми. Зокрема, поняття «майновий стан» законодавчо не визначено. Між тим, зміст такого поняття можливо визначити шляхом розкриття змісту його складових «майно» та «стан». Згідно з положеннями ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Відповідно майно особи це окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки цієї особи. Відповідно до положень ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Стан це сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, кількості, ступеня готовності і т. ін. Відповідно, майновий стан особи можливо визначити як сукупність матеріальних цінностей, речей, майнових прав та обов'язків, які належать особі, в певній кількості та якості. За таких обставин можливо дійти до висновку про те, що майновий стан особи характеризується щонайменше двома показниками: 1) кількісним, який можливо визначити в кількості об'єктів або в їх грошовому еквіваленті; 2) якісним - рухоме майно, нерухоме майно, ювелірні вироби, історичні та культурні цінності, предмети тваринного та рослинного світу, тощо. 
		Поняття «суттєві зміни у майновому стані» та строки повідомлення про такі зміни розкрито в ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), відповідно до положень якої, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Таким чином, зазначена правова норма передбачає необхідність повідомлення про зміну в майновому стані, яка пов'язана в Законі з кількісним показником майнового стану, оскільки Законом передбачено, що обов'язок повідомлення про зміну в майновому стані виникає в разі його зміни на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів. Зрозуміло, що кількісний показник майнового стану особи може змінюватись як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Але, оскільки суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування, пов'язані в Законі з отриманням доходу, або придбанням майна, відповідно Закон вимагає повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в бік його збільшення. 
		Щодо отримання суб'єктом декларування доходу, то «дохід» - це гроші або матеріальні цінності, одержувані фізичною особою внаслідок якої-небудь діяльності. Однак, отримання від продажу певного майна грошових коштів, сума яких відповідає вартості цього майна, свідчить про зміну лише якісного показнику майнового стану (один вид майна змінюється на інший), але при цьому не змінюється кількісний показник майнового стану, за умови отримання грошової суми, еквівалентної вартості проданого майна. Оскільки, поняття «зміна майнового стану» пов'язується в Законі з кількісним показником, відповідно можливо вважати, що зміна якості майнового стану знаходиться поза межами контролю «Закону». Відтак зміна майнового стану (його кількісного показника) з точки зору Закону відбувається лише за умови безоплатного збільшення кількісних показників майнового стану (отримання подарунку, спадщини, виграшу і т.і.), або оплатного,- але коли вартість придбаного майна завідомо більша розміру фактично виплачених грошових коштів (при купівлі), або сума отриманих грошових коштів завідомо більша вартості придбаного майна (при продажу). При цьому такі обставини є предметом доказування, з врахуванням конституційного принципу презумпції невинуватості. За таких обставин можливо дійти до висновку про те, що придбання майна (або його продаж) за відповідною вартістю, не змінює майновий стан особи, оскільки змінюється лише якісний показник майнового стану, в той час як кількісний показник при цьому не змінюється. 
		ОСОБА_1 дійсно не заперечує продаж ним земельної ділянки, в результаті якого отримав 160000,00 грн. Однак, згідно висновку експерта ринкова вартість такої земельної ділянки, станом на 31.03.2017 року, тобто до моменту укладення договору купівлі-продажу, складала 97647,00 грн., а отже, фактично, ним реально від даної угоди отримано дохід всього у розмірі 62323,00 грн. При цьому, у декларації необхідно було вказувати зміну майнового стану більше як на 80000,00 грн. Разом з тим, про зміну якісного показника майнового стану він відобразив у Щорічній декларації про майновий стан та доходи за 2017 рік.
		Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  адвокат ОСОБА_2 додатково зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно його довірителя не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення адміністративних матеріалів. Зокрема, щодо: місця складення протоколу (м. Перечин) як місце вчинення правопорушення; протокол заповнений друкарським способом, а не чорнилом синього або чорного кольору розбірливим почерком.
		В той же час, ані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ані її представником не заявлялося клопотання про повернення протоколу для належного оформлення.
		Прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції ОСОБА_3 у судовому засіданні протокол про адміністративне порушення, повязане з корупцією, складений відносно гр. ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення згідно із санкцією статті. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.
		Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її представника та прокурора, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно з Указом Президента України «Про призначення суддів» від 25.12.2004 №1540/2004 року, ОСОБА_1 призначено суддею Перечинського районного суду Закарпатської області строком на пять років.
		Згідно з Постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 №2635-VI «Про обрання суддів», суддю Перечинського районного суду Закарпатської області Шешеню Миколу Олексійовича обрано на посаду судді безстроково.
		Відповідно до пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), субєктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, судді.
		Відтак, судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 є субєктом, на якого поширюються дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її представника спростовуються наступним.
		Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), у разі суттєвої зміни у майновому стані субєкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений субєкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобовязаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 № 3, субєкти декларуванняписьмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.
		Порядок інформування Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який був затверджений рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089).
		Відповідно до пункту 6 Розділу II зазначеного Порядку, субєкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу II зазначеного Порядку, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті субєкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування до Реєстру не подаються. Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування подаються винятково в електронній формі, їх паперова копія не подається. Електронна форма для подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування затверджена рішенням Національного агентства № 3 від 10.06.2016.
		Відповідно до пункту 1 Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091 (далі - Правила заповнення форми повідомлення), під суттєвою зміною у майновому стані субєкта декларування розуміється отримання ним одноразового доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.
		Згідно з положеннями Правил заповнення форми повідомлення, доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у звязку з відносинами трудового найму.
		Згідно з п. 4 Правил заповнення форми повідомлення, інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані субєкта декларування, повинна бути також відображена в декларації, яку такий субєкт декларування подає відповідно до Закону.
		Зобов'язання частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованого на зясування фактичної зміни у майновому стані субєкта декларування. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу для задоволення власних потреб субєктом декларування
		Як встановлено судом з копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.04.2017 року, ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) уклали договір, згідно з яким продавець продав та передав у власність, а покупець придбав та прийняв належну продавцеві на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 0,0728 га, з кадастровим номером 2110100000:54:001:0166, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, в районі вул. Загорської, позиція 114. Продаж цей вчинено на суму 160000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень). Зазначену суму покупець сплатив продавцю до підписання цього договору, у повному обсязі, шляхом сплати коштів на розрахунковий рахунок продавця, відкритого в Ужгородському регіональному відділенні ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», що підтверджується квитанцією № 376 від 06.04.2017 року. 
		Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2017 року встановлено у розмірі - 1600 гривень.
		Виходячи з наведеного, гр. ОСОБА_1 отримав дохід від продажу земельної ділянки у розмірі 160000,00 грн., тобто дохід який становить 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відтак у останнього виник обовязок, встановлений ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), у десятиденний строк письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції, шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет, шляхом заповнення відповідної електронної форми.
		З інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції  Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - за посиланням https://public.nazk.gov.ua/search судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подавалося. Станом на час розгляду справи (12.07.2018 року) таке у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відсутнє.
		В той же час, зазначення у Щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік інформації про отриманий Дохід від гр. ОСОБА_4 у розмірі 160000,00 грн. від відчуження нерухомого майна  земельної ділянки, не може вважатися належним виконанням гр. ОСОБА_1 обовязку, визначеного ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII).
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII), Національну поліції віднесено до спеціально уповноважених субєктів у сфері протидії корупції.
		Згідно з розділом І Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого Наказом Голови Національної поліції № 81 від 07.11.2015 року (далі  Положення), Департамент захисту економіки Національної поліції України (далі ДЗЕ, Департамент) є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України.
		Згідно з ч. ч. 1,3 розділу ІІ Положення, основними завданнями Департаменту є участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері боротьби із злочинністю, захисту економіки та об'єктів права власності; боротьба з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування; протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
		Згідно з п. 3 ч. 2 розділу IV Положення, працівники Департаменту мають право складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку.
		Зазначене положення кореспондує положенням п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, згідно з яким у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції), зокрема за ст. 172-6 КУпАП.
		На підставі наведеного, судом встановлено, що протокол № 115 про адміністративне порушення, повязане з корупцією від 29.05.2018 складений уповноваженою особою.
		Згідно з п. 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, протокол про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією (додаток 3) складається на бланку, що виготовлений друкарським способом.
		Диспозиція ч. 2 ст. 172-6 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, який полягає у неповідомленні абонесвоєчасному повідомленні про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
		Згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП , субєктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобовязані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Виходячи з системного аналізу, діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
		Дослідивши таоцінивши наявнів матеріалахсправи докази,зокрема,протокол №115про адміністративнепорушення,повязане зкорупцією від29.05.2018;Указ ПрезидентаУкраїни «Пропризначення суддів»від 25.12.2004№1540/2004року;Постанову ВерховноїРади Українивід 21.10.2010№2635-VI«Про обраннясуддів»;письмові поясненнягр.ОСОБА_4від 12.05.2018;копію договорукупівлі-продажуземельної ділянкивід 06.04.2017;Інформацію зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняобєктів нерухомогомайна щодосубєкта №123249045від 08.05.2018; Щорічну деклараціюособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядуванняза 2016рік,подану ОСОБА_1;Щорічну деклараціюособи,уповноваженої навиконання функційдержави абомісцевого самоврядуванняза 2017рік,подану ОСОБА_1;письмові поясненнягр.ОСОБА_1від 25.06.2018;та іншідокази,суд приходитьдо висновку,що гр.ОСОБА_1,будучи субєктомвідповідальності заправопорушення,повязані зкорупцією згіднопп.«ґ» п.1ч.1ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції», у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. 
		Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суд приходить до висновку про накладення на гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
		Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить  352,40 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 172-6, 221, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
		Стягнути з ОСОБА_1 - на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. (триста пятдесят дві гривні сорок копійок).
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. 
		Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. 
		 
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...