Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/5830/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2018.
Дата набрання законної сили: 03.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		 
		03 липня 2018 року
		м. Київ
		провадження № 51-2436км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про передачу кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040690002686, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі  КК) на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду, 
		встановив:
		До початку судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_6 від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про передачу цього кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду з підстав передбачених ч. 2 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК).
		Своє клопотання прокурор мотивує відсутністю єдиної практики застосування положень ч. 3 ст. 185 КК у подібних правовідносинах. Зокрема посилається на постанови Першої та Другої судових палат Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справах № 569/6988/16-к, № 756/16/15-к, 760/1382/16-к у яких надано різну кримінально-правову оцінку подібних фактичних обставин при встановлені наявності такої кваліфікуючої ознаки крадіжки як «проникнення у сховище».
		Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		 Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2016 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 16 червня 2016 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_1 , де реалізуючи свій злочинний умисел, через паркан перебрався на територію вказаного домоволодіння, звідки, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_7  алюмінієвий бідон вартістю 918,17 грн та алюмінієве корито вартістю 143,50 грн, а всього на загальну суму 1061,67 грн, після чого з викраденим з місця злочину зник.
		У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_6 , який через паркан пробрався на територію домоволодіння та викрав майно, кваліфікуючої ознаки «проникнення у сховище», не застосував закон України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню. 
		Мотивуючи своє рішення про відсутність у діях ОСОБА_6 кваліфікуючої ознаки «проникнення у сховище» суди першої та апеляційної інстанції вказали, що не зважаючи на встановлену навколо огорожу, територію домоволодіння не можна вважати спеціальним місцем, призначеним для тимчасового або постійного зберігання матеріальних цінностей та вона не підпадає під ознаки сховища.
		У доданих прокурором постановах Першої та Другої судових палат Касаційного кримінального суду Верховного суду, ухвалених у кримінальних провадженнях 756/16/15-к та 760/1382/16-к, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правильну кримінально-правову оцінку діянь осіб та наявність кваліфікуючої ознаки крадіжки  «проникнення у сховище» у випадках незаконного проникнення осіб на огороджену територію.
		Разом з цим, прокурор долучає постанову Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалену у кримінальному провадженні 569/6988/16-к, у якій касаційний суд дійшов висновку, що територію подвір`я, навіть якщо вона мала огорожу, не можна вважати сховищем, адже огорожа встановлює лише видимі межі. 
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 434-1 КПКсуд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права уподібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		Теорією кримінального права сформовано підхід, що під поняттям «сховище» слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншої охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища.
		Оскільки у правозастосовній практиці суду касаційної інстанції наявні різні висновки щодо розуміння норми закону при визначенні поняття «сховище», колегія суддів, дійшла висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність передачі кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Керуючись статтями 434-1, 434-2 КПК, пунктом 7 параграфа 3 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд
		ухвалив:
		Клопотання прокурора задовольнити. 
		Передати кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Ухвала оскарженню не підлягаєУхвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...