Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 663/1997/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2018. Зареєстровано: 15.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2018.
Дата набрання законної сили: 14.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 663/1997/17
		Провадження № 2/663/192/18 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 липня 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області  в складі
		    головуючого судді  Клімченка М.І., 
		    секретаря                Миронюк М.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації  про надання дозволу дитині на тимчасові неодноразові поїздки за межі держави Україна разом з матір'ю, без згоди та супроводу батька,-
		ВСТАНОВИВ:
		13.09.2017 р. позивачка звернулася до Скадовського районного суду Херсонської області з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона та ОСОБА_2 з 22.11.2008 року по 09.02.2015 рік перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час позивачка співмешкає із ОСОБА_4, фактично проживає за адресою : АДРЕСА_1 та бажає повезти дитину до своїх родичів, що проживають в м.Луганськ на непідконтрольній українській владі території. Також, бажає повезти дитину на відпочинок до Туреччини та Єгипту з метою розширення кругозору та оздоровлення. Відповідач з позивачкою не спілкується, потребами дитини не цікавиться, нотаріально посвідченої згоди на поїздки за межи держави Україна не дає, чим порушує права доньки. Просить суд надати дозвіл дитині - ОСОБА_3 на тимчасові неодноразові поїздки за межі України, а саме: в зону АТО, Російську Федерацію, Туреччину, Єгипет разом із її матір'ю - ОСОБА_1. 
		22.05.2018 року позивачка надіслала на адресу суду уточнену позовну заяву, в якій вказала, що на даний час вона перебуває в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, який має нерухоме майно на непідконтрольній території, а також повністю матеріально забезпечує потреби дитини.
		Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги, та просив задовольнити позов з вказаних підстав. Додатково пояснив, що позивачка на даний час, перебуває на 37 тижні вагітності, збирається народжувати дитину за місцем мешкання нового чоловіка, але не може залишити доньку в м. Одесі.
		Відповідач в судовому засіданні проти надання дозволу на неодноразові тимчасові поїздки за межі України заперечував з викладених у запереченнях підстав. Просив у задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи, служба у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області проти задоволення позову заперечувала. В судовому засіданні пояснила, що неодноразові поїздки дитини на непідконтрольну Україні територію через контрольно-пропускні пункти зони АТО становлять небезпеку для життя та здоров'я дитини. Крім того, під час знаходження дитини на непідконтрольній території - ні держава в особі соціальних служб, ні батько не зможуть проконтролювати її подальшу долю та забезпечити її повернення на підконтрольну територію. Просила відмовити в задоволенні позову.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно із ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
		Пунктами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Відповідно до ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
		Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (ст.153 СК).
		Згідно зі ст.157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
		Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
		Згідно із ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
		Пунктом 3 правил передбачено виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
		Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску (пп.1 п.4 правил).
		Тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання.
		Виходячи з положень зазначених норм матеріального права, дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків (на підставі рішення суду) може бути наданий на конкретний одноразовий виїзд з визначенням його початку й закінчення.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2  є батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.9). Шлюб сторони розірвали 09.02.2015 р. (а.с. 11).
		Таким чином надання дозволу на виїзд за кордон дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  до досягнення повноліття, в декілька країн, без визначення початку та закінчення поїздки не передбачено діючим законодавством України.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Скадовської районної державної адміністрації  про надання дозволу дитині на тимчасові неодноразові поїздки за межі держави Україна разом з матір'ю, без згоди та супроводу батька - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області. 
		Якщо в судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		       Суддя                                                                 М.І. Клімченко 
		 
		Повний текст рішення
		виготовлено: 13.07.2018 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...