Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4980/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2018. Зареєстровано: 16.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2018.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Результат оскарження 16.05.2019 Апеляційний суд Харківської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/4980/18 
		н/п 1-кп/640/623/18 
		ВИРОК 
		      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		05.07.2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 
		   прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 
		   захисника  адвоката ОСОБА_5 
		   представника потерпілого  ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду кримінальне провадження № 12018220490000742, за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.1, ст. 358 ч.1 , ст. 358 ч.3 та ст. 358 ч.4 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.1, ст. 358 ч.1 , ст. 358 ч.3 та ст. 358 ч.4 КК України.
		Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 27.01.2015 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка перемішується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п.п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		При цьому, під час оформлення документів внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_7 підписав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг від 28.01.2015, в якій, зокрема, зазначено, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п.11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, а саме, державними коштами, шляхом обману, маючи у власності квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО, яку він придбав 24.09.2014, приховав факт наявності квартири від органів державної влади та отримував адресну грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам, на яку не мав права.
		 
		Так, ОСОБА_7 , 28.01.2015р., маючи у власності житло поза зоною проведення АТО, діючи з єдиним корисливим умислом, спрямованим на отримання незаконної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам шляхом обману, підписав заяву, в якій зазначив про відсутність у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, що впливають на призначення грошової допомоги, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які нарахували йому адресну грошову допомогу у розмірі 442 грн. щомісяця.
		21.08.2015 ОСОБА_7 , маючи у власності житло поза зоною проведення АТО, продовжуючи діяти з єдиним корисливим умислом, спрямованим на отримання незаконної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам шляхом обману, підписав заяву, в якій зазначив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які продовжували нараховувати йому адресну грошову допомогу у розмірі 442 грн. щомісяця.
		29.02.2016 ОСОБА_7 , маючи у власності житло поза зоною проведення АТО, продовжуючи діяти з єдиним корисливим умислом, спрямованим на отримання незаконної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам шляхом обману, підписав заяву, в якій зазначив про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які продовжували нараховувати йому адресну грошову допомогу у розмірі 442 грн. щомісяця.
		Наявність у ОСОБА_7 у власності житла поза зоною проведення АТО та не на тимчасово окупованій території була виявлено тільки після проведення перевірки Державною фіскальною інспекцією в Харківській області.
		Таким чином, ОСОБА_7 , будучі внутрішньо переміщеною особою, діючи з єдиним корисливим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, у період з 28.01.2015 по 26.07.2016 незаконно, шляхом обману отримав державні кошти в загальній сумі 7457 грн. 95 коп.
		Крім того, ОСОБА_7 27.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п. п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у нього та будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		24.09.2014 ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО.
		При цьому, 28.01.2015 ОСОБА_7 , маючи у власності квартиру, яка розташована в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, на наступний шестимісячний строк, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив відомості про те, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає, що впливають на призначення грошової допомоги.
		Таким чином, ОСОБА_7 , підписуючи зазначений офіційний документ, вніс неправдиві відомості щодо відсутності у нього житла поза зоною проведення АТО які впливають на призначення, нарахування та виплату адресної грошової допомоги.
		Крім того, ОСОБА_7 27.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п.п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		24.09.2014 ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО.
		При цьому, 28.01.2015 ОСОБА_7 , маючи у власності квартиру, яка розташована в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, на наступний шестимісячний строк, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив відомості про те, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає, що впливають на призначення грошової допомоги.
		В той же день, 28.01.2015 р. ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, завідомо знаючи, що відомості, викладені в офіційному документі - заяві щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг від 28.01.2015, в якій зазначено відомості про відсутність у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, що впливають на призначення грошової допомоги, та не відповідають дійсності, надав підроблений документ працівнику УПСЗН Київського району ХМР для подальшого нарахування та виплати адресної грошової допомоги.
		Крім того, ОСОБА_7 27.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п. п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у нього та будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		24.09.2014 ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО.
		При цьому, 21.08.2015 ОСОБА_7 , маючи у власності квартиру, яка розташована в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, на наступний шестимісячний строк, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив відомості про те, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає, що впливають на призначення грошової допомоги.
		Таким чином, ОСОБА_7 , підписуючи зазначений офіційний документ, вніс неправдиві відомості щодо відсутності у нього житла поза зоною проведення АТО, які впливають на призначення, нарахування та виплату адресної грошової допомоги.
		Крім того, ОСОБА_7 27.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п.п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		24.09.2014 ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО.
		При цьому, 28.01.2015 ОСОБА_7 , маючи у власності квартиру, яка розташована в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, на наступний шестимісячний строк, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив відомості про те, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає, що впливають на призначення грошової допомоги.
		В той же день, 28.01.2015 ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, завідомо знаючи, що відомості, викладені в офіційному документі - заяві щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг від 28.01.2015, в якій зазначено відомості про відсутність у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, що впливають на призначення грошової допомоги, та не відповідають дійсності, надав підроблений документ працівнику УПСЗН Київського району ХМР для подальшого нарахування та виплати адресної грошової допомоги.
		Крім того, ОСОБА_7 27.01.2015 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, яка затвердила «Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення», був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, ОСОБА_7 на підставі п. п. 2 та 3 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) була призначена адресна грошова допомога у сумі 442 грн., яку він отримував щомісяця.
		Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у нього та будь-кого з членів сім`ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.
		Крім того, ОСОБА_7 було роз`яснено, що, згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
		24.09.2014 ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 , тобто за межами районів проведення АТО.
		При цьому, 29.02.2016 ОСОБА_7 , маючи у власності квартиру, яка розташована в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, на наступний шестимісячний строк, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив відомості про те, що у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції немає, що впливають на призначення грошової допомоги.
		В той же день, 29.02.2016 ОСОБА_7 , знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, завідомо знаючи, що відомості, викладені в офіційному документі - заяві щодо призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг від 29.02.2016, в якій зазначено про відсутність у нього та будь-кого з членів сім`ї нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, що впливають на призначення грошової допомоги, та не відповідають дійсності, надав підроблений документ працівнику УПСЗН Київського району ХМР для подальшого нарахування та виплати адресної грошової допомоги.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснивши, що раніше він мешкав за адресою: АДРЕСА_1 разом із батьками. У 2010 році, після закінчення середньої школи, він поступив до Луганського національного університету ім.. Т.Г. Шевченка на факультет «Туризм». Закінчивши 4 курс, у зв`язку із тим, що на території м. Луганська розпочалася антитерористична операція, з 01.09.2014 року вступив на п`ятий курс до Харківського національного університету ім.. В.Н. Каразіна на факультет «Міжнародні економічні відносини та туристичний бізнес» за спеціальністю «Туризмознавство». Приблизно у цей же період батьками ОСОБА_7 була придбана квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 15, 6 кв.м., та оформлена на ім`я ОСОБА_7 . В січні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради щодо надання йому статусу переселенця. Співробітники управління соціального захисту порадили йому заповнити представлений ними бланк заяви на отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Йому ніхто з працівників Управління не роз`яснив, яким чином треба заповнювати цей бланк з приводу отримання такої допомоги, а на його запитання про графу: «Інформація щодо наявності у будь кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, та районів проведення АТО» повідомили, що там треба вказати належність житла виключно членів його сім`ї, а саме батька, матері тощо, що він і зробив. Тому в цієї графі він зазначив, що у членів його сім`ї такого житла не має. Він вважав, що в Управлінні є в наявності інформаційна база щодо житла, що знаходиться у власності всіх осіб та був впевнений, що ця допомога від держави саме передбачена для покриття витрат на житлово-комунальні послуги переселенцям, які потрапили в тяжкі фінансові умови в зв`язку з війною на Україні. Він не був обізнаний про те, що ця допомога не розповсюджується на житло, яке знаходилось в його власності та не мав умислу на шахрайське заволодіння державними коштами та на підробку документів. Він особисто в графі бланку заяви «фактичне місце проживання» зазначив адресу належного йому на праві власності житла, а саме квартири АДРЕСА_3 . На запитання оператора Управління, який відбирав у нього заяву, щодо місця його проживання, він не приховував факту належності йому квартири в місті Харкові. Співробітники УПСЗН прийняли від нього заяву та повідомили, що він має кожні півроку подавати уточнюючу до даної заяви інформацію про те, що сімейні обставини не змінилися. Таким чином, він з січня 2015 року почав отримувати 442 грн., оскільки є студентом. Після цього, кожні півроку (в серпні 2015 року та січні 2016 року) він приходив до УПСЗН та подавав відомості про те, що зміни, що впливають на призначення йому грошової допомоги відсутні. Після того, як він дізнався про незаконність отримання ним грошової допомоги від держави, він впродовж кількох днів прибув до УПСЗН Київського району, отримав їх реквізити та в повному обсязі перерахував на їх рахунок отримані ним кошти в якості допомоги в сумі 7457,95 грн.
		ОСОБА_7 також пояснив, що він не мав наміру та умислу на отримання допомоги від держави, якщо б він не мав на це права. Ним були зазначені у заяві достовірні відомості. Про існування у нього квартири він вказував у кожному документі, який заповнював в Управлінні. А в подальшому ним подавалася інформація, що не змінювалася та була актуальною. Вважає, що в його діях відсутні склади будь-яких кримінальних правопорушень, оскільки він не мав наміру заволодіти чужими коштами та не підроблював для цього жодного документу, а зазначив фактичні дані в заяві.
		 
		Суд у відповідності до ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному , повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з приписів ст. 373 ч.3 КПК України, відповідно до яких , обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, прийшов до висновку , що обставини обвинувачення ОСОБА_7 , викладені у обвинувальному акті не знайшли свого об`єктивного підтвердження, його вина в інкримінованих злочинах не доведена, а тому ОСОБА_7 підлягає виправданню.
		 
		Допитана в судовому засіданні , за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_8 , пояснила суду, що вона працює заступником начальника УПСЗН адміністрації Київського району ХМР, в своєї роботі вона та її підлеглі керуються законами України та «Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» , бланк заяви про призначення щомісячної адресної допомоги рекомендований та розроблений юристами головного управління, тому саме його надавали для заповнення особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції , і в цьому бланку відсутня графа тверджень щодо майна та коштів заявника, а є тільки щодо членів його сім`ї. Крім того, щомісячна адресна допомога особам, які переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг надається на підставі рішення УПСЗН , яке підписується начальником управління , начальником відділу та відповідним спеціалістом, тобто дане рішення і є документом на підставі якого надається дана допомога. Крім того, свідок зазначила, що на момент подання заяв ОСОБА_7 працівники УПСЗН Київського району ХМР не мали доступу до реєстру нерухомого майна і були не в змозі перевірити наявність у нього відповідної нерухомості. 
		 
		Інші докази , які зібрані органом досудового слідства та надані прокурором в судовому засіданні , і досліджені в судовому засіданні, а саме: протокол отримання зразків від 14.02.2018р. - про відібрання зразків підпису ОСОБА_7 (а.c. 84) із самими зразками (а.c. 85-90); повідомлення про припинення надання допомоги внутрішньо переміщеним особам від 20.10.16р. (а.c. 91); висновок експерта № 71 від 20.02.2018р. згідно якого, підпис від імені ОСОБА_7 в заявах від 28.01.2015, 21.08.2015, 29.02.2016 виконаний ним особисто (а.c. 94-97) з ілюстративною таблицею (c. 98-99); заява ОСОБА_7 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 28.01.2015р. - згідно з якою ОСОБА_7 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 та про відсутність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, відсутність у володінні всіх членів сім`ї транспортних засобів ( механізмів), що підлягають реєстрації та обліку в Державтоінспекції, відсутність у будь-кого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб ( а.c. 101); заява ОСОБА_7 про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк від 29.02.2016 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР (а.c.102); заява ОСОБА_7 про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк від 21.08.2015 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР (а.c.103); довідка від 22.07.2016 р. УПСЗН в Київському районі ХМР про наявність переплати в сумі 7457 (сім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп. по рахунку № НОМЕР_1 в\з №02 гр. ОСОБА_7 (а.c.104); довідка від 24.11.16 р. УПСЗН в Київському районі ХМР про відсутність переплати по особовому рахунку НОМЕР_2 гр. ОСОБА_7 за період з 28.01.16 р. по 26.07.16 р. (а.c.105); рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 03.02.2015 р. УПСЗН в Київському районі ХМР - про призначення допомоги ОСОБА_7 в розмірі 442.00 грн. ([а.c.107); згода на обробку персональних даних від 28.01.2015 р. ОСОБА_7 до начальника УПСЗН в Київському районі ХМР (а.c.109); заява ОСОБА_7 від 28.01.2015 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР про перерахування суми грошової допомоги на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а.c.110); довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 27.01.2015 р. № 6327007523, видана УПСЗН в Київському районі ХМР - про взяття на облік ОСОБА_7 ( а.с.113); рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 27.08.2015 р. УПСЗН в Київському районі ХМР - про призначення допомоги ОСОБА_7 в розмірі 442.00 грн. (c.115); заява ОСОБА_7 від 21.08.2015 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР про перерахування суми грошової допомоги на картковий рахунок № НОМЕР_4 (а.c.117); рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 09.03.2016 р. УПСЗН в Київському районі ХМР - про призначення допомоги ОСОБА_7 в розмірі 442.00 грн. (а.c.120); заява ОСОБА_7 про призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг на наступний шестимісячний строк від 29.02.2016 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР (а.c.121); рішення про припинення допомоги переміщеним особам на проживання від 22.07.2016 УПСЗН в Київському районі ХМР - про припинення виплат грошової допомоги ОСОБА_7 ( а.c.123); рішення про припинення допомоги переміщеним особам на проживання від 13.07.2016 УПСЗН в Київському районі ХМР - про припинення виплат грошової допомоги ОСОБА_7 (c.124); рішення УПСЗН в Київському районі ХМР від 13.07.2016 р. про перерахування переплати за весь період ОСОБА_7 (а.c.125); заява ОСОБА_7 від 18.11.2016 р. до УПСЗН в Київському районі ХМР про зобов`язання виплатити ним особисто 7457 ( сім тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп. (а.c.128); протокол огляду документів від 23.02.2017 року - про виявлення оригіналу заяв про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг громадянина ОСОБА_7 від 28.01.2015 р., 21.08.2015 р., 29.02.2016 р. (а.с.130); постанова про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 23.02.2018 р. - про визнання речовими доказами оригіналу заяв про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг громадянина ОСОБА_7 від 28.01.2015 р., 21.08.2015 р., 29.02.2016 р. (а.с.131); заява представника УПСЗНА Київського району ХМР ОСОБА_6 від 23.02.2018 р. про відмову від подання цивільного позову та відсутність матеріальних претензій до ОСОБА_7 у зв`язку з погашенням заборгованості. (а.c.137);
		не спростовують висновків суду , щодо недоведеності вини ОСОБА_7 , тобто його невинуватості. 
		Норми ст.22КПК України визначають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а тому суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення або захисту.
		За практикою тлумачення Європейським судом з прав людини національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак, суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6(mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
		Відповідно до ч. 1ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Частиною 1ст. 94 КПК Українивизначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Заслухавши показання обвинуваченого, свідка , думки прокурора , захисника та представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження та докази , аналізуючи їх в сукупності, суд приходить до того, що вони не дозволяють зробити висновок про винуватість ОСОБА_7 , тому суд приходить до висновку, що інкриміноване йому обвинувачення за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не знайшло свого підтвердження та обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю його вини в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях з наступних підстав.
		Відповідно дост. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		В силу вимог частин 1, 3ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; в діях обвинуваченого є склад злочину кримінального правопорушення. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умов доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року з наступними змінами, виправдувальний вирок постановлюється у випадках: 
		- за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діями, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв`язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, настання яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки, що настали в результаті дій особи, яким заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо; 
		- за відсутністю в діянні підсудного складу злочину, коли встановлено, що діяння, яке сталось у вину підсудному, ним вчинено, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, зокрема, якщо воно лише формально містить ознаки злочину, але через малозначність не являє суспільної небезпеки; 
		- відсутні інші умови, за яких діяння визначається злочинним (повторність діяння, попереднє притягнення до адміністративної відповідальності тощо); 
		- діяння вчинено у стані необхідної оборони або крайньої необхідності; мала місце добровільна відмова від вчинення злочину, а фактично вчинене не містить складу іншого злочину; 
		- підсудний не є суб`єктом злочину через відсутність спеціальних ознак, встановлених для суб`єкта даного складу злочину; 
		- підсудний не досяг віку, з якого він може нести кримінальну відповідальність; 
		- за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але дослідженні судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним.
		Згідно п. 23 зазначеної постанови, всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Якщо висунуті обвинувачення у вчинені кримінально карного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов`язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення.
		Стаття 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського Судуз правлюдини» від23.02.2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип призумції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain).
		Пункт 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. (Рішення ЄСПЛ у справі«Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		Стаття 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
		Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.
		Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою.
		Суб`єкт злочину загальний.
		Суб`єктивна сторона шахрайства характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		Так, судом безспірно встановлено, що ОСОБА_7 не мав наміру та умислу на отримання незаконної грошової допомоги від держави, у заяві ним були зазначені достовірні відомості, сама заява від 28.01.2015р. не містить тверджень , що ОСОБА_7 не є власником квартири АДРЕСА_3 , при цьому він зазначив адресу свого мешкання саме в цій квартирі, про що він і зазначав у відповідній заяві, що заповнював в Управлінні, в подальшому ним подавалася інформація, що не змінювалася та була актуальною, а також подана ОСОБА_7 заява до Управління соціального захисту не є офіційним документом, яким надаються права або який звільняє від обов`язків.
		Згідно до положень п. 11 Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 р. «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», суми грошовоїдопомоги,виплачені надмірувнаслідок поданнядокументів знедостовірними відомостями,повертаються уповноваженимпредставником сім`їна вимогууповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
		Орган державної влади, що призначив щомісячну адресну допомогу ОСОБА_7 не перевіряв даних, викладених останнім у заяві щодо існування чи відсутності у нього будь-якого нерухомого майна.
		Крім того, згідно до примітки ст. 358 КК України,під офіційним документом у цій статті слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		При встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.    Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
		Слід зазначити, що допомога ОСОБА_7 була призначена не на підставі його заяви, а згідно рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 03.02.2015 р., яке підписано начальником Управління та спеціалістами. 
		Тому, ОСОБА_7 отримував допомогу на підставі даних та реквізитів, які зазначені в рішенні Управління. Відповідне рішення і стало тим офіційним документом, що спричинило наслідки правового характеру у вигляді виплати ОСОБА_7 грошової допомоги. Будь-яка відповідальність фізичної особи за ухвалення посадовими особами свого рішення (законного чи незаконного), чинним законодавством не передбачена.
		Заява для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, заповнена та підписана ОСОБА_7 не є офіційним документом, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ст.358КК України.    
		Викладена у заяві інформація є достовірною та такою, що відповідає дійсному порядку речей. ОСОБА_7 правдиво та без наявності умислу було зазначено, що у будь-кого з членів сім`ї немає у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення АТО. Так само й немає транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації та обліку в ДАІ або коштів на депозитному рахунку у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.                
		Стаття 40 Конституції України передбачає, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Стаття 1 ЗУ «Про звернення громадян» передбачає: громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про звернення громадян», ЗАЯВА (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
		Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Дана норма міститься в ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян».
		Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
		Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
		Згідно до ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:                                                        - об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;                        - у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;                        - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;                                                    - скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;                                                        - забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;                                                    - письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;                                                - вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;                                                        - у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;                                                    - не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;            - особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.                                                        У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.                                                            Отже, зважаючи на вищенаведені норми Конституції України та Закону України «Про звернення громадян», ОСОБА_7 , фактично, звернувся із відповідною заявою про призначення допомоги в межах Закону України «Про звернення громадян» та скориставшись своїм правом, передбаченим Конституцією України, а тому в його діях відсутні склади кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.        Відповідно до ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.                                    Так, згідно вимогст. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є в тому числі рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 18 та 19 своєїПостанови № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституціїпринципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчиненні злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силуст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно ч.3ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь підсудного.
		Згідно ч. 3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п. 2 ч. 1ст. 373 КПК Україниухвалюється виправдувальний вирок.
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, проаналізувавши в сукупності всі докази досліджені в судовому засіданні по даному кримінальному провадженню, суд враховує положення презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини заст. 17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи; положенняст. 62 Конституції України, та положення ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканість» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та вважає, що ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК Українинеобхідно виправдати через недоведеність вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_7 є осудною особою, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тимчасово не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України 
		   Судові витрати за проведення експертизи слід віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 , за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень , передбачених ст.ст. 190 ч.1, ст. 358 ч.1 , ст. 358 ч.3 та ст. 358 ч.4 КК України, визнати невинним та по суду виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ним зазначених кримінальних правопорушень.
		Речові докази у кримінальному провадженні, документи, які залучені до матеріалів справи , зберігати разом зі справою. 
		   Судові витрати за проведення експертизи віднести за рахунок держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...