Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/1474/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2018. Зареєстровано: 17.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2018.
Дата набрання законної сили: 16.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		 
		Справа № 22-ц/793/1123/18Головуючий по 1 інстанції - Токова С.Є. Категорія: 33 Головуючий (суддя - доповідач) в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       16 липня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:
		 
		суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.
		за участю секретаря  Матюхи В.І.
		представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4
		представник ГУ Національної поліції в Черкаській області - Коваленко А.П.
		прокурор відділу прокуратури Черкаської області  - Олійник І.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури Черкаської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства і прокуратури,-
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
		В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що з 01 липня 2013 року він перебував під слідством та йому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
		Вказує, що тривалий час кримінальне провадження відносно нього перебувало на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси. 
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси  від 20 березня 2017 року залишений без змін. 
		Таким чином вказує, що його незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності і 49 місяців та 16 днів він перебував під слідством та судом, тобто з 01 липня 2013 року по 17 серпня 2017 року - день набрання виправдувальним вироком законної сили. 
		ОСОБА_3 зазначає, що у відповідності до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» він  має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 184 288, 50 грн. (49,5 міс. х 3723 грн.), які і просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на його користь.
		Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року позов задоволено.
		Стягнуто з Державної казначейської служби України в рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду в розмірі 184 288,50 грн.
		 
		Суд першої інстанції, врахувавши те, що за кожен місяць перебування під слідством чи судом для вирахування суми моральної шкоди необхідно виходити з розміру не менше одного мінімального розміру з заробітної плати за кожен місяць такого перебування та ураховувавши обсяг заподіяної позивачу шкоди, глибину та тривалість його моральних страждань внаслідок незаконного перебування протягом тривалого часу під слідством і судом, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, прийшов до висновку про стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 184 288, 50 грн., який є співмірним із мінімальним розміром заробітної плати, встановленим на момент відшкодування. 
		 
		В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
		При цьому в апеляційній скарзі апелянт вказує, що розмір морального відшкодування безпідставно завищено, оскільки хоча в Законі України «Про Державний бюджет на 2018 рік» і передбачено розмір мінімальної заробітної плати 3723 грн., разом з тим, відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для призначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 грн.
		Крім того зазначає, що Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, а тому і відповідальності за завдану шкоду внаслідок незаконних дій, зокрема інших державних органів не повинно нести. 
		Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного.
		Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає даним вимогам закону.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 01 липня 2013 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
		З 01 липня 2013 року позивач перебував під слідством. Йому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
		Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 тривалий час перебувало на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси. 
		В подальшому прокурором було змінено обвинувачення з ч. 3 ст. 358 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України.
		Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2015 року ОСОБА_3 визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за недоведеністю, в його діях складу кримінального правопорушення.
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року апеляція прокурора задоволена. Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2015 року скасований і призначений новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі.
		20 березня 2017 року Соснівським районним судом м. Черкаси ОСОБА_3 визнаний невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за недоведеністю.
		Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 серпня 2017 року апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2017 року без змін.
		Таким чином, ОСОБА_3 набув право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з неправомірним перебуванням під слідством та судом.
		Судом правильно зазначено про те, що внаслідок тривалого перебування під слідством і судом позивачу завдана моральна шкода, яка полягала в порушенні його нормальних життєвих зв'язків.
		Звертаючись до суду та обґрунтовуючи позов ОСОБА_3 вказав, що завдана моральна шкода також полягала в істотних змінах в його повсякденному житті. Більше чотирьох років він був обмежений в своїх законних правах. Позивачу була обрана міра запобіжного заходу. Він був змушений виправдовуватись перед близькими і знайомими, що злочину не вчиняв. Був змушений більше тридцяти разів з'являтися в судові засідання, витрачати свій вільний час та кошти, постійно відволікатися від роботи. Крім іншого, позивача змусили написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з організації, де він працював на час пред'явлення підозри. Вказує, що постійно перебував в пригніченому стані, стресі в результаті чого погіршився його сон.
		Статтею 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що у зазначених вище випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій (пункт 1); майно, конфісковане або звернене в доход держави судом, а також майно, на яке накладено арешт (пункт 2); штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином (пункт 3); суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги (пункт 4); моральна шкода (пункт 5).
		Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду», провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі. У разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно (частини перша, друга статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (частина шоста статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
		Відповідно до положень статті 13 цього Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено, що з 1 січня 2018 році розмір мінімальної заробітної плати становить 3723 гривні.
		Таким чином, визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам статті 13 Закону № 266/94-ВР.
		Доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України не заслуговують на увагу, оскільки розрахунок відшкодування визначено судом у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
		Відповідно до п.  10-1 Постанови Пленуму Верховного Суду  України «Про судову практику в справах про відшкодування маральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз'яснено, що при  розгляді  справ  за  позовами  про  відшкодування моральної шкоди на підставі ст.  56  Конституції  судам  слід  мати  на увазі,  що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади,  місцевого  самоврядування  або  їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню  за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.  При вирішенні   спору   про  відшкодування  моральної  шкоди, заподіяної   громадянинові   незаконними  рішеннями, діями чи бездіяльністю   органу   державної   влади,  його  посадовими  або службовими особами,  судам слід виходити  з  того,  що  зазначений орган  має  бути відповідачем у такій справі,  якщо це передбачено відповідним законом     Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або  в  ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України. 
		Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення про Державну Казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
		Статтею 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
		Отже, доводи апелянта про те, що Державна казначейська служба України не повинна нести відповідальності за шкоду, завдану внаслідок незаконних дій державних органів є безпідставними, оскільки обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається на державу Україна, шляхом списання Казначейством України із державного бюджету як органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Таким чином, кошти на відшкодування позивачу моральної шкоди підлягають стягненню з Державного бюджету України шляхом їх списання ДКСУ з Єдиного казначейського рахунку, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, яка є їх розпорядником. При цьому будь-яких обов'язків на відповідача, як на самостійну юридичну особу, судом не покладено.
		Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги не дають підстав для  висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Керуючись ст. ст.  374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - 
		 
		п о с т а н о в и в  :
		 
		  Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення.
		Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 16.07.2018 року. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                          Б.Б. Вініченко
		 
		                                                                                                                                  О.М. Новіков
		 
		                                                                                                                                   В.Д. Храпко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...