Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 685/1409/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2018.
Дата набрання законної сили: 10.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова Іменем України
		 
		 
		10 липня 2018 р.
		м. Київ
		Справа № 685/1409/14-к Провадження № 51-5334ск18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів:    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання   ОСОБА_4 , прокурора   ОСОБА_5 ,  захисника  ОСОБА_6 ,  потерпілої  ОСОБА_7 ,  представника потерпілих  ОСОБА_8 , 
		розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_6 навирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2018року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12014240240000116, заобвинуваченням
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ранішенесудимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017року ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання увиді позбавлення волі на строк 7 років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 постановлено рахувати з моменту приведення вироку суду до виконання.
		Стягнуто з ОСОБА_9 : на користь ОСОБА_7 20170 грн навідшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_10 5820 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн на відшкодування моральної шкоди; на користь держави 789,94 грн на відшкодування витрат, понесених Теофіпольською ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_11 .
		Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2018року вирок залишено без змін.
		За вироком суду ОСОБА_9 визнано винним у тому, що він 12 квітня 2014року приблизно о 00.00 год, неподалік від входу в приміщення кафе-бару «Наталі», розташованого на АДРЕСА_2 , під час конфлікту між групою жителів смт. Теофіполь з одного боку та групою жителів с. Михнівка Теофіпольського району з іншої, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_11 один удар кулаком лівої руки в праву завушну ділянку голови, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя вмомент їх заподіяння. В результаті цього удару ОСОБА_11 втратив рівновагу та впав на тверде бетонне покриття, вдарившись об нього лівою тім`яно-скронево-потиличною ділянкою голови. 16 квітня 2014 року від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_11 , не приходячи до свідомості, помер в Теофіпольській ЦРЛ.
		У цьому ж кримінальному провадження були ухвалені такі судові рішення:
		Вирок Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 02 листопада 2015 року, яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України допокарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання звипробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено певні обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
		Ухвала Апеляційного суду Хмельницької області від 10 червня 2016 року, якою цей вирок скасовано із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить вимогу про зміну судових рішень відносно засудженого ОСОБА_9 з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність і порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує, що дії засудженого необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та звільнити його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Зазначає, що суд першої інстанції при новому розгляді не виконав обов`язкові вказівки апеляційного суду. Вважає, що суд не дав належної оцінки доказам і висновки щодо наявності у ОСОБА_9 умислу на заподіяння тілесних ушкоджень зробив на припущеннях. Вказує, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам, які були викладені в його апеляційній скарзі.
		У доповненні до своєї касаційної скарги захисник ОСОБА_6 змінив свої вимоги: висловив прохання скасувати судові рішення відносно ОСОБА_9 та закрити провадження. Вважає, що в діянні засудженого відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених як ч.2 ст. 121, так і ч. 1 ст. 119 КК України, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях. Вказує, що при новому розгляді кримінального провадження у суду першої інстанції не було підстав для погіршення становища засудженого, що залишилося поза увагою апеляційного суду. Зазначає, що засудженим потерпілому спричинено легке тілесне ушкодження, а обставини отримання останнім тілесних ушкоджень, від яких він помер, не встановлені.
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 ставить вимогу про скасування судових рішень відносно нього та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що при новому розгляді судом першої інстанції не виконані обов`язкові вказівки апеляційного суду, ненадана належна оцінка доказам укримінальному провадженні, внаслідок чого не встановлені дійсні обставини події, форма вини засудженого, мета і мотив злочину. Вказує, що цивільний позов потерпілих не містить всіх необхідних елементів, на що суд не звернув увагу. Вважає, що суд апеляційної інстанції формально розглянув кримінальне провадження вапеляційному порядку.
		Потерпілі ОСОБА_7 і ОСОБА_10 подали заперечення на касаційну скаргу засудженого, в якому просять залишити скаргу без задоволення, асудові рішення  без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.
		Прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг та вказувала нанеобхідність залишення судових рішень без зміни.
		Потерпіла та представник потерпілих вважали, що доводи касаційних скарг єнеобгрунтованими, наполягали на необхідності залишення їх без задоволення.
		Мотиви Суду
		Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Статтею 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
		Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. 
		Як видно з матеріалів кримінального провадження доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_6 щодо необгрунтованості засудження ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України узв`язку з відсутністю в діях засудженого складу цього кримінального правопорушення були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними, обґрунтувавши свої висновки належним чином. 
		Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_9 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, щоспричинило смерть потерпілого, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що у його присутності ОСОБА_9 наніс ОСОБА_11 лівою рукою удар в обличчя, від якого той впав на бетонне покриття, після чого ніхто з учасників конфлікту більше його (потерпілого) не бив; свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які дали аналогічні показання та заперечили, щоб після падіння потерпілого хтось ще бив його. Свідок ОСОБА_15 показала, що бачила як один з незнайомих хлопців, який був значно вищим за інших, вдарив ОСОБА_11 у голову, від якого останній впав назад, і при цьому було чути надзвичайно сильний незвичайний звук удару об асфальт; свідок ОСОБА_16 пояснила, що коли стояла спиною до хлопців, між якими відбувався конфлікт, то почула «тріск»; свідок ОСОБА_17 показала, що коли потерпілий впав, вона почула звук, наче розбився кавун. З показань свідка ОСОБА_14 видно, що після того, як ОСОБА_9 ударив ОСОБА_11 останній впав рівно назад; свідок ОСОБА_18 зазначив, що побачив, як після удару потерпілий впав, «як лінійка». Також винуватість засудженого підтверджується даними протоколу огляду трупа від 16 квітня 2014 року з долученими фототаблицями; даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.04.2014 зфототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 на фото впізнав ОСОБА_9 як особу, яка кулаком завдала удар в область голови ОСОБА_11 , даними, що містяться у протоколах проведення слідчих експериментів із відеозаписами за участю свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 ; даними протоколів освідування осіб, під час яких було встановлено зріст засудженого та інших осіб, що узгоджується з показаннями свідків про те, що ОСОБА_11 вдарив кулаком найвищий за зростом чоловік, тобто обвинувачений ОСОБА_9 , сукупністю інших доказів. 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 14 травня 2014 року № 200 причиною смерті ОСОБА_11 є закрита черепно-мозкова травма; відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 04 червня 2014 року № 36 безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 є набряк та набухання речовини головного мозку, які розвинулися внаслідок тяжкої закритої черепно-мозкової травми у виді переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливів та гематом під і над твердою мозковою оболонкою та під м`якими мозковими оболонками, забою головного мозку; висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 08 вересня 2014 року № 63 встановлено, що в результаті достатньо сильного удару в праву завушну ділянку тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути і кулак, могли утворитися тяжкі тілесні ушкодження, які були загрозливими для життя в момент їх спричинення; висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 28 вересня 2015 року № 115 встановлено, що тілесні ушкодження, які виникли від удару тупим твердим предметом в праву завушну ділянку та тілесні ушкодження, які утворилися при падінні і ударі лівою боковою поверхнею голови до тупого предмета зпереважаючою поверхнею, були загрозливими для життя в момент заподіяння та в своєму клінічному перебігу, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень кожне окремо та в сукупності; перелом кісток черепа справа міг утворитися від сильного удару кулаком в праву завушну ділянку при положенні ОСОБА_9 і ОСОБА_11 стоячи навпроти один до одного обличчям до обличчя або при дещо повернутій голові вліво на відстані витягнутої руки, не травмувавши вушну раковину; враховуючи довжину перелому кісток черепа зліва та характер ушкоджень головного мозку, які виникли при падінні, слід вважати, що прискорення в даному випадку при падінні було значним, що могло бути з більшою ймовірністю при ударі в праву завушну ділянку. Причиною смерті ОСОБА_11 явились всі тілесні ушкодження в ділянках голови, які виникли при ударі в праву заушну ділянку та при послідуючому падінні з висоти власного зросту і ударі лівою тім`яно-скронево-потиличною ділянкою до тупого предмету з переважаючою поверхнею в сукупності.
		Висновки медичних експертиз не суперечать один одному, є науково обгрунтованими та узгоджуються між собою й іншими доказами укримінальному провадженні.
		Суд дослідив всі обставини, які могли мати значення для справи, та дійшов обгрунтованого висновку про те, що смерть ОСОБА_11 настала внаслідок тяжких тілесних ушкоджень, які були спричинені потерпілому у результаті дій  ОСОБА_9 . 
		Як установлено судом, ОСОБА_9 завдав  ОСОБА_11 кулаком у голову удар такої значної сили, що від нього утворилися переломи кісток черепа справа. Саме внаслідок такого сильного удару в голову достатньо сильним був іудар головою об бетонну поверхню в результаті падіння потерпілого, від якого також утворилися тяжкі тілесні ушкодження. Від сукупності цих тяжких тілесних ушкоджень і настала смерть потерпілого. Тобто, заподіявши ОСОБА_11 умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_9 , хоч і не передбачав настання смерті потерпілого, але повинен був і міг їх передбачити. Саме його умисні дії знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з тими суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
		Таким чином, досліджені судом першої інстанції докази у їх сукупності переконливо спростовують доводи про відсутність в діях  ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
		Провівши судовий розгляд відповідно до обвинувального акта в межах висунутого обвинувачення, безпосередньо дослідивши докази, надавши їмналежну оцінку, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку продоведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого злочину за викладених увироку обставин. 
		Суд встановив обставини вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення та надав відповідну юридичну оцінку злочинним діям останнього. Підстав вважати, що судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, зокрема, у зв`язку з необхідністю кваліфікувати дії ОСОБА_9 як вбивство, вчинене з необережності, немає.
		Зазначене у вироку формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені  ОСОБА_9 дії. Вирок суду єзаконним, обґрунтованим та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 374 КПК України. 
		Покарання, призначене  ОСОБА_9 , відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для звільнення  ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України немає.
		Необґрунтованими є доводи у касаційних скаргах засудженого та захисника проте, що суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України, безпідставно погіршив становище засудженого, якого попереднім вироком було засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України. Ці доводи спростовуються матеріалами кримінального провадження, з яких видно, що суд повною мірою дотримався вимог ч. 3 ст. 415 КПК України, згідно із змістом якої висновки і мотиви апеляційного суду, з яких він скасував вирок, є обов`язковими для виконання судом першої інстанції при новому розгляді. Крім того, при новому судовому розгляді судом було встановлено, що ОСОБА_9 вчинив більш тяжкий злочин, а тому суд повинен був кваліфікувати його дії залежно від встановлених фактичних обставин та призначити покарання згідно із санкцією відповідної норми кримінального закону.
		При перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку, апеляційним судом належним чином перевірені доводи, які були зазначенівподаних апеляційних скаргах, в тому числі скарзі захисника засудженого  адвоката ОСОБА_6 та прийнято рішення з наведенням докладних підстав в ухвалі, яка відповідає вимогам ст. 419 КПК України. 
		Що стосується доводів у касаційній скарзі засудженого про невідповідність змісту позовної заяви потерпілих вимогам закону, то незазначення потерпілими у позовній заяві поштового індексу та номеру засобу зв`язку не є обставиною, яка б свідчила про необгрунтованість рішення суду в частині вирішення цивільного позову і не є підставою для скасування судових рішень суду в цій частині.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону танеправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які бвпливали наобгрунтованість судових рішень щодо  ОСОБА_9 , судами першої таапеляційної інстанції у кримінальному провадженні допущено не було.
		Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, п. п. 11, 15 розділу XI«Перехідні положення» КПК України та § 3 Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд 
		ухвалив:
		Вирок Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 серпня 2017року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 20 березня 2018року відносно ОСОБА_9 залишити без зміни, акасаційні скарги засудженого ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_6  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...