Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13905/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 17.07.2018. Зареєстровано: 17.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2018.
Дата набрання законної сили: 13.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 
		13 липня 2018 року м. Київ№ 826/13905/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: 
		головуючого судді - Добрівської Н.А.,
		ознайомившись з позовною заявою, доданими до неї матеріалами 
		за позовомЗаступника Генерального прокурора Українидо Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр Українитреті особи:Комунальне підприємство "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, Волинська обласна радапро визнання протиправним та скасування протоколу від 07.12.2016 року №3739-ДСК, спеціального дозволу №6172 від 02.02.2017 року, -В С Т А Н О В И В:
		Заступник Генерального прокурора України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, треті особи: Комунальне підприємство "Волиньприродресурс" Волинської обласної ради, Волинська обласна рада про визнання протиправним та скасування протоколу від 07.12.2016 року №3739-ДСК, спеціального дозволу №6172 від 02.02.2017 року.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі.
		На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 29.05.2018 року №834 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/13905/17 та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2018 року справу прийнято до провадження судді Добрівської Н.А. У вказаній ухвалі, також, зазначено про залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з виявленням судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду судом після відкриття провадження в адміністративній справі, та надано строк для надання додаткових пояснень про те, коли позивачу стало відомо про порушення своїх прав (свобод чи інтересів) та доказів на підтвердження такої інформації, а також, у разі необхідності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на додаткові обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час винесення оскаржуваних рішень), навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що в ухвалі від 14.06.2018 року було зазначено, що посилання позивача на отримані листи від ДНВП «Геоінформ України» (лист від 25.09.2017 року № 03/303-3868) та Держгеонадр України (лист від 12.10.2017 року № 22822/02/12-17),  суд розцінює  як такі, що не містять достатню інформацію на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення позивача із позовом до суду.
		25.06.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення, у яких останнім зазначено, що судом неправомірно залишено позовну заву без руху та при прийнятті справи до провадження від іншого судді, судом без належного дослідження надано оцінку та достатнього обґрунтування відхилення доказів поважності пропуску строку звернення до суду, наданих прокурором.
		А також, представником позивача повторно зазначено, що лист ДНВП «Геоінформ України» від 25.09.2017 року №03/303-3868, до Генеральної прокуратури України надійшов 03.10.2017 року та лист Держгеонадр від 12.10.2017 року №22822/02/12-17 до Генеральної прокуратури України надійшов 18.10.2017, і саме дати отримання цих листів Генеральною прокуратурою України є підтвердженням поважності пропуску строку звернення до суду.
		Ознайомившись із викладеними представником позивача доводами, наведеними в обґрунтування дотримання строку звернення до суду, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне. 
		Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час винесення оскаржуваних рішень) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (в редакції на час звернення з позовом до суду, строк звернення залишився незмінний
		При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
		Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
		Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
		Також, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України у редакції на час винесення даної ухвали, строк звернення залишився незмінний, а саме, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		25.06.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано пояснення щодо причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, яку суд розцінює як заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
		У вказаній заяві на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представником позивача зазначено про незгоду останнього з винесенням судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також  наголошено на тому, що саме дати отримання листів ДНВП «Геоінформ України» від 25.09.2017 року №03/303-3868 та лист Держгеонадр від 12.10.2017 року №22822/02/12-17 Генеральною прокуратурою України є підтвердженням поважності пропуску строку звернення до суду.
		Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є правомірність протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 року №3739-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Маневицька-1 та спеціальний дозвіл Держгеонадр України №6172 від 02.02.2017 року, виданий КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Маневицька-1 площі Троянівка, Галузія, Маневичі, терміном на 20 років. 
		Позивач посилався на те, що про обставини протиправності вказаних рішень Генеральній прокуратурі України стало відомо в ході розслідування кримінального провадження №42017000000000805 та надання оцінки всім документам (доказам) в сукупності, згідно яких видано оскаржуваний спеціальний дозвіл. 
		При цьому позивач зазначає, що під час досудового розслідування 03.10.2017 року Генеральною прокуратурою України отримано від ДНВП «Геоінформ України» інформацію (лист від 25.09.2017 №03/303-3868) про те, що на час звернення (до 07.12.2016) КП «Волиньприродресурс» із заявою про отримання спеціального дозволу на видобування бурштину на площі Маневицька-1, жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося. Рішеннями Державної комісії України по запасах корисних копалин  апробовані попередньо оцінені запаси та ресурси бурштину ділянки надр Маневицька-1 протоколом ДКЗ від 07.12.2016 №3739 дск за результатами поданих КП «Волиньприродресурс» на державну експертизу з метою апробації матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів.
		Проте, що КП «Волиньприродресурс» не було надрокористувачем та не могло здійснювати геологічне вивчення родовищ корисних копалин, а відповідно і подавати матеріали на державну експертизу з метою апробації запасів корисних копалин Генеральній прокуратурі України стало відомо лише 18.10.2017 (вх.№231936-17) з листа Держгеонадр України від 12.10.2017 №22822/02/12-17, згідно якого підприємству дозволи на геологічне вивчення родовищ корисних копалин та геологічне вивчення, в тому числі дослідно- промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення на вказану ділянку не видавалися.
		Однак, суд повторно звертає увагу на те, що посилання позивача на отримані листи від ДНВП «Геоінформ України» (лист від 25.09.2017 № 03/303-3868) та Держгеонадр України (лист від 12.10.2017 № 22822/02/12-17), суд розцінює  як такі, що не містять достатню інформацію про вчиненні правопорушення, а тому такі листи самі по собі не могли бути достатньою підставою для звернення позивача із позовом до суду. Так, лист  від 25.09.2017 року містить інформацію про те, що до 07.12.2016 року (до дати звернення КП «Волиньприродресурс» із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами ділянки Камінь-Каширська-1) жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося, проте із змісту адміністративного позову жодним чином не вбачається, яким чином наявність чи відсутність родовища до вищезазначеної дати вплинуло на порушення норм чинного законодавства та в чому, власне, полягають порушення. Також у листі Держгеонадр України від 12.10.2017 року, з якого Генеральній прокуратурі України стало відомо про відсутність виданих КП «Волиньприродресурс» спеціальних дозволів на користування надрами щодо геологічного вивчення родовищ корисних копалин чи геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової розробки, оскільки інформація про видані дозволи є загальнодоступною, міститься у відкритому доступі на офіційному Інтернет-порталі ДНВП Геоінформ України» (http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/).
		Крім того, аналогічна позиція викладена в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2017, що залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 826/13903/17 за позовом Заступника Генерального прокурора України до Державної комісії України по запасах корисних копалин та Державної служби геології та надр України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство «Волиньприродресурси» Волинської обласної ради, Волинська обласна рада, в якому просить: визнати протиправним та скасувати протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2016 року №3741-дск про апробацію запасів бурштину ділянки Камінь-Каширська-1;  визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл Держгеонадр України №6174 від 02.02.2017 року, виданий КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради на користування надрами - видобування бурштину на ділянці Камінь-Каширська - 1 площі Бірки, Деревок терміном на 20 років.
		Зокрема, судами першої та апеляційної інстанції у справі №826/13903/17 зазначено, що листи від ДНВП «Геоінформ України» (лист від 25.09.2017 № 03/303-3868) та Держгеонадр України (лист від 12.10.2017 № 22822/02/12-17), не містять достатню інформацію про вчиненні правопорушення, а тому такі листи самі по собі не могли бути достатньою підставою для звернення позивача із позовом до суду. Так, лист  від 25.09.2017 року містить інформацію про те, що до 07.12.2016 року (до дати звернення КП «Волиньприродресурс» із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами ділянки Камінь-Каширська-1) жодне родовище бурштину у Волинській області не обліковувалося, проте із змісту адміністративного позову жодним чином не вбачається, яким чином наявність чи відсутність родовища до вищезазначеної дати вплинуло на порушення норм чинного законодавства та в чому, власне, полягають порушення. Також у листі Держгеонадр України від 12.10.2017 року, з якого Генеральній прокуратурі України стало відомо про відсутність виданих КП «Волиньприродресурс» спеціальних дозволів на користування надрами щодо геологічного вивчення родовищ корисних копалин чи геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової розробки, оскільки інформація про видані дозволи є загальнодоступною, міститься у відкритому доступі на офіційному Інтернет-порталі ДНВП «Геоінформ України» (http://geoinf.kiev.ua/specdozvoli/).
		Додатково суд, також, зауважує, що справа №826/13903/17 станом на час винесення даної ухвали знаходиться на розгляді у Верховному Суді.
		За висновком суду, первинні обґрунтування позивача про дотримання строків звернення до суду були оцінені судом та висновок щодо їх недостатності викладено в ухвалі від 14.06.2018 судом. Одночасно, додаткових підстав представником позивача у своїх поясненнях від 25.06.2018 не надано.
		Таким чином, суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали йому звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.
		Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
		Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
		У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
		Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу
		З огляду на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 30.10.2017 року (зареєстровано канцелярією суду), тобто, з пропуском визначеного ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на день звернення до суду з позовом) та ч.2 ст.122 КАС України (в чинній редакції) строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
		Керуючись ст.ст.3, 5-11, 73-77, 90, 123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст.241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		У Х В А Л И В:
		Позовну заяву Заступника Генерального прокурора України до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, треті особи: Комунальне підприємство «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради, Волинська обласна рада про визнання протиправним та скасування протоколу від 07.12.2016 року №3739-ДСК, спеціального дозволу №6172 від 02.02.2017 року - залишити без розгляду.
		 
		Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
		 
		 
		Суддя:                                                                                           Н.А. Добрівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...