Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 658/1795/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2018.
Дата набрання законної сили: 11.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		11 липня 2018 року 
		м. Київ
		 
		справа № 658/1795/17-ц
		 
		провадження № 61-17367св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., УсикаГ.І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: ОСОБА_5, редакція газети «Каховські новини»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення  Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 листопада 2017 року у складі судді Подіновської Г. В. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженка Г. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, редакції газети «Каховські новини» про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 31 січня 2017 року на спільному засіданні постійних депутатських комісій Каховської районної ради обговорювалося питання щодо визначення місця розміщення Центру надання адміністративних послуг, про що було складено протокол № 6. На вказаному засіданні ним було запропоновано розглянути можливість розміщення районного центру надання адміністративних послуг у приміщенні районного будинку культури, у якому достатньо місця та є належні умови для відвідувачів та адміністраторів,  що було зафіксовано шляхом проведення відеозйомки представниками засобів масової інформації. Проте на офіційному веб-сайті «Каховські новини», власником домену якого є редакція газети «Каховські новини», у статті під назвою «Депутат Каховського райсовета ОСОБА_6 предложил закрыть Дом культуры»(мовою оригіналу) (ІНФОРМАЦІЯ_2) за авторства депутата Каховської районної ради ОСОБА_5, продубльованій на сторінці газети «Каховські новини» у соціальній мережі Facebook, а також надрукована в газеті «Каховські новини» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сторінці 6 стаття під назвою «ОСОБА_6 считает, что развитие культуры в Каховском районе ни к чему» (мовою оригіналу) викладено недостовірну інформацію, яка принижує його честь і гідність, та завдає моральних страждань.
		 
		З урахуванням вищевикладеного, позивач просив визнати зазначену інформацію недостовірною та зобов'язати відповідачів її спростувати, а також стягнути з них в солідарному порядку 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
		 
		Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від                      20 листопада 2017 року позов задоволено частково. 
		 
		Визнано недостовірною інформацію, викладену на офіційному веб-сайті газети «Каховські новини» -www.kn.ks.ua, власником домену якого є редакція газети «Каховські новини» в статті під назвою «Депутат Каховського райсовета ОСОБА_6 предложил закрыть Дом культуры» (мовою оригіналу) за авторства депутата Каховської районної ради ОСОБА_5 і продубльовану на сторінці газети «Каховські новини» у соціальній мережі Facebook, а також надруковану на сторінці газети «Каховські новини» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сторінці 6 статтю під назвою «ОСОБА_6 считает, что развитие культуры в Каховском районе ни к чему» (мовою оригіналу) та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_4 
		 
		Зобов'язано ОСОБА_5  та редакцію газети «Каховські новини» протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили розмістити на офіційному веб-сайті газети «Каховські новини» - www.kn.ks.ua, на сторінці газети «Каховські новини» у соціальній мережі Facebook та в найближчому друкованому номері газети «Каховські новини» спростування недостовірної інформації, наступного змісту: «Офіційним веб-сайтом газети «Каховські новини» - www.kn.ks.ua, в статті під назвою «Депутат Каховського райсовета ОСОБА_6 предложил закрыть Дом культуры» (мовою оригіналу), на сторінці газети «Каховські новини» у соціальній мережі Facebook 31 січня 2017 року, а також на сторінці 6 газети «Каховські новини» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року в статті «ОСОБА_6 считает, что развитие культуры в Каховском районе ни к чему» (мовою оригіналу) поширено недостовірну інформацію про депутата Каховської районної ради VII скликання ОСОБА_4 О.» і викласти резолютивну частину рішення.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена відповідачами інформація містить негативний характер, порушує особисті немайнові права позивача, порочить його честь, гідність та ділову репутацію.
		 
		Постановою  Апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 та редакції газети «Каховські новини» відхилено, рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від      20 листопада 2017 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з його висновками, зазначивши про відповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права. 
		 
		10 квітня 2018 року ОСОБА_5 подав  до Верховного Суду касаційну скаргу,  у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і  ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_4
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами не визначено характер поширеної відносно позивача інформації та не з'ясовано, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночними судженнями.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		 
		30 травня 2018 року ОСОБА_4 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що суди дійшли правомірного і обґрунтованого висновку, що інформація поширена відповідачами відносно нього є недостовірною, негативною та не є оціночними судженнями. 
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
		 
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України  визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Судами встановлено, що 31 січня 2017 року депутати Каховської районної ради VII скликання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 брали участь у спільному засіданні постійних депутатських комісій районної ради, де обговорювалося питання щодо визначення місця розміщення Центру надання адміністративних послуг. Позивачем було запропоновано розглянути можливість розміщення такого центру у будівлі Каховського районного будинку культури, оскільки в ньому достатньо вільного місця (наявні невикористані приміщення) та існують належні умови для відвідувачів та адміністраторів. При цьому, ОСОБА_4  не висловлював пропозицій щодо необхідності  закриття у зв'язку з цим  будинку культури з усіма художніми колективами та інфраструктурою з метою збереження усіх кабінетів редакції газети «Каховська зоря», у приміщенні якої державною адміністрацією району пропонувалося розмістити центр адміністративних послуг, а також не вказував про те, що розвиток культури в районі ні до чого.
		 
		Того ж дня на офіційному веб-сайті газети «Каховські новини» - www.kn.ks.ua, власником домену якого є редакція газети «Каховські новини» (ІНФОРМАЦІЯ_2), та на сторінці газети «Каховські новини» у соціальній мережі Facebook за авторства депутата ОСОБА_5  розміщено інформацію під назвою «Депутат Каховського райсовета ОСОБА_6 предложил закрыть Дом культуры» (мовою оригіналу):
		 
		«31 января, во время заседания общих депутатских комиссий Каховского районного совета, депутата от «Батькивщины» ОСОБА_6 предлагал закрыть районный дом культуры со всеми художественными коллективами  и инфраструктурой для того, чтобы сохранить все кабинеты редакции газеты «Каховской Зари» за газетой. Таким образом, ОСОБА_6 решил, что Каховскому району развитие культуры не к чему. Скорее всего, депутат хотел оказать свои услуги данному изданию, при этом забывая о том, что он должен представлять интересы жителей района, а не одной газеты со штатом примерно в 10 человек. ОСОБА_5, депутат Каховского районного совета».
		 
		Також у газеті «Каховські новини» НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на сторінці 6, без зазначення автора, розміщено статтю наступного змісту (мовою оригіналу): «ОСОБА_6 считает, что развитие культуры в Каховском районе ни к чему. 31 января, во время совместного заседания депутатских комиссий Каховского районного совета, депутат от «Батькивщины» ОСОБА_6 предложил закрыть районный дом культуры со всеми художественными коллективами  и инфраструктурой для того, чтобы сохранить все кабинеты редакции «Каховской зари». Таким образом, ОСОБА_6 решил, что Каховскому району развитие культуры не к чему. Скорее всего, депутат хотел оказать свои услуги данному изданию, при этом забывая о том, что он должен представлять интересы жителей района, а не конкретной  газеты».
		 
		Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Згідно зі статтями  94, 277 ЦК України, частиною четвертою статті  32 Конституції України кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
		 
		Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		 
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		 
		Під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення у мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. 
		 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). 
		 
		Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		 
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		 
		Згідно із частиною другою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена  про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила,  не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		 
		За приписами статті 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		 
		При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		 
		Зокрема, у згаданій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики,  економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). 
		 
		Зі змісту статей 3, 4, 6 Декларації вбачається, що, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		 
		Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, положень закону та роз'яснень в цілому не врахував та не звернув належної уваги на необхідність розрізняти фактичні твердження та оціночні судження, а також те, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - неможливо, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання недостовірною інформації, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача.
		 
		Слід зауважити, що журналістська свобода та громадська діяльність також включають можливість перебільшень або навіть провокацій. Повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (рішення ЄСПЛ у справі «The Observer and The Guardian v. the United Kingdom», від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» заява № 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року). 
		 
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		 
		Європейський суд з прав людини 02 червня 2016 року (остаточне 17 жовтня 2016 року)  ухвалив рішення у справі № 61561/08 «Інститут економічних реформ проти України», де розглядаючи питання забезпечення балансу між свободою вираження поглядів та захистом репутації особи, зазначив, що відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції, існує мало можливостей для обмеження політичних висловлювань чи дебатів з питань, що становлять суспільний інтерес, при цьому високий рівень захисту свободи вираження поглядів буде надаватися у випадках, коли висловлювання стосуються питання, що становить суспільний інтерес.
		 
		У цьому рішенні суд проводить відмінність між твердженнями про факти і оціночними судженнями. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не підлягає доведенню. Оціночне судження не може бути доведене, це порушує саму свободу думки, яка є основною частиною права, гарантованого статті 10 Конвенції.
		 
		Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.
		 
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, проаналізувавши інформацію, яку позивач просив визнати недостовірною та спростувати, суд першої інстанції не врахував належним чином, що позивач є публічною особою - депутатом Каховської районної ради VII скликання, та залишив поза увагою те, що висловлювання відповідача, які позивач просить спростувати, не містять конкретних даних щодо оцінки його дій в контексті вчинення конкретних правопорушень або злочинних дій, є оціночними судженнями, які не можуть бути витлумачені як фактичні дані з огляду на характер використання у них мовних засобів.
		 
		З метою привернути увагу громадськості, відповідач ОСОБА_5 виразив суб'єктивні оціночні судження, свій особистий погляд на дії позивача на спільному засіданні постійних депутатських комісій, власну оцінку його поведінки.
		 
		Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначав, що 31 січня 2017 року на офіційному веб-сайті газети «Каховские новости» (мовою оригіналу) - www.kn.ks.ua, власником домену якого є відповідач-2   (редакція газети «Каховские новости» (мовою оригіналу)) та на сторінці газети «Каховские новости» (мовою оригіналу) у соціальній мережі Facebook за авторства депутата Каховської районної ради ОСОБА_5, який є кореспондентом газети «Каховские новости» (мовою оригіналу) і також був присутнім на засіданні, одразу ж після проведення спільного засідання комісій розміщено інформацію під назвою «Депутат Каховського райсовета ОСОБА_6 предложил закрыть Дом культуры» (мовою оригіналу) (ІНФОРМАЦІЯ_2), яка жодним чином не відповідає сказаному ним на засіданні, є недостовірною і відвертою брехнею.
		 
		У статті 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року 
		№ 1280-IV зазначено: 
		домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; 
		доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою. 
		 
		Поняття «веб-сайт» міститься у наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. 
		 
		Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.
		 
		Позивачем не надано жодних доказів того, що редакція газети «Каховські новини» є реєстрантом (власником) доменного імені www.kn.ks.uaта/або власником домену. 
		 
		Крім того позивачем не надано жодних доказів, розміщення відповідачами спірної інформації у соціальній мережі Facebook, про спростування якої він просить.     
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій також залишено поза увагою те, що зміст самих позовних вимог ОСОБА_4, викладених у прохальній частині позовної заяви, не містить жодних конкретних посилань на те, яку саме інформацію чи висловлювання, поширену в зазначених вище публікаціях, в тому числі в мережі Інтернет слід визнати недостовірною, такою, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача та потребує спростування, і такі вимоги не були уточнені позивачем в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
		 
		Доводи позивача щодо характеру оціночних суджень, викладених у спірних статтях, ґрунтуються на власному розумінні і трактуванні тез і висловлювань та з урахуванням характеру використаних автором мовних засобів не спростовують їх зміст як оціночних суджень.
		 
		Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 367, 382 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в постанові не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, належним чином дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, в контексті всієї поширеної інформації щодо ОСОБА_4, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у поширеній інформації містяться оціночні судження автора статті та своє ставлення до висловлювань позивача на спільному засіданні постійних депутатських комісій.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
		 
		Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від  20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, редакції газети «Каховськие новости» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		                                                                                                
		ГоловуючийВ. А. Стрільчук      СуддіВ. О. Кузнєцов       А. С. Олійник       С. О. Погрібний       Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...