Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 382/569/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2018.
Дата набрання законної сили: 04.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем  України
		 
		04 липня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 382/569/16-ц
		 
		провадження № 61-22958св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		ХоптиС. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4, 
		відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Яготинського районного суду Київської області 
		від 28 жовтня 2016 року у складі судді Бурзель Ю. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Березовенко Р. В., Олійника В. І.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди.
		Позовна заява мотивована тим, що 09 березня 2016 року ним було встановлено факт того, що місцеві мешканці населених пунктів, що входять до складу Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, яку він очолює на посаді сільського голови з листопада 2015 року - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 склали звернення до голови Яготинської районної ради Київської області з проханням порушити питання про його усунення у зв'язку з тим, що він «проявив себе як недолугий керівник, що наводить смуту у селі» та «зловживаючи службовим становищем, гнобить людей, які сумлінно працюють на благо села». Вважає, що такі дії відповідачів направлені на приниження її честі, гідності та ділової репутації. Така інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації і ставить під сумнів набуту ним суспільну оцінку її ділових, професійних якостей при виконанні службових обов'язків.
		З урахуванням викладеного, просив стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, 
		ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.
		Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 
		2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов не доведено, а інформація, висловлена відносно ОСОБА_4 у зверненні до голови районної ради є оціночними судженнями членів громади щодо недоліків у роботі позивача, як голови сільської ради.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2016 року залишено без змін.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, тому рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для його скасування немає.
		 
		У лютому 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили належним чином обставини справи, не перевірили усі доводи позовної заяви та апеляційної скарги. При цьому, апеляційний суд зробив невірний висновок про те, що він з 2005 року обіймає посаду сільського голови, оскільки його було обрано на посаду голови сільської ради за результатами виборів голів сільських рад з листопада 2015 року. Крім того, зазначив, що судом першої інстанції не було забезпечено виклик свідків - працівників поліції, які склали адміністративний протокол на ОСОБА_8, яка шляхом шахрайських дій збирала підписи жителів села до звернення про недовіру голові сільської ради. 
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		05 травня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		  
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Судом установлено, що у березні 2016 року місцеві мешканці населених пунктів, що входять до складу Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 склали звернення на ім'я голови Яготинської районної ради Київської області щодо недовіри Капустинському сільському голові Яготинського району Київської області 
		ОСОБА_4
		У вказаному зверненні вони зазначили про те, що «…ОСОБА_4 проявив себе як недолугий керівник, чим наводить смуту в селі. Зловживаючи своїм службовим становищем, гнобить людей, які сумлінно працюють на благо села…». Під зверненням відповідачі почали збирати підписи односельчан.
		Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		Згідно із частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
		Із роз'яснень, викладених в пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: 
		а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. 
		 
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. 
		Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевіряти таку інформацію та надавати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
		Таким чином, вирішуючи спір, суди з дотриманням вимог статей 212-214,                    315 ЦПК України 2004 року повно та всебічно з'ясували обставини справи, враховуючи положення статей 275, 297 ЦК України, вірно виходили з того, що ОСОБА_4 не доведено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а інформація, висловлена у зверненні відносно нього до голови районної ради, не є фактичними твердженнями, а є лише критичною оцінкою членами громади певних фактів та недоліків у роботі ОСОБА_4 як голови сільської ради та не може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані, така інформаціє не підлягає спростуванню або доведенню.
		 
		Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону.
		 
		Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду. При вирішенні вказаної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
		 
		Касаційна скарга висновків судів не спростовує, на законність судових рішень не впливає.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишитибез задоволення.
		 
		Рішення Яготинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                С. Ф. Хопта
		О. В.Білоконь
		Є. В.Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...