Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/824/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2018.
Дата набрання законної сили: 18.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		18 липня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 758/824/17
		 
		провадження № 61-22164 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		 
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації», ОСОБА_3, 
		відповідачі: державне підприємство «Сетам», Подільський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у складі судді Супрун Г. Б. та постанову апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2018 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М., 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації» (далі - ТОВ «Бізнес Комунікації»), ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними.
		Позовна заява мотивована тим, що на виконання виконавчих документів, виданих Господарським судом м. Києва про стягнення з публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (далі - ПАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт») на користь юридичних та фізичних осіб грошових коштів на загальну суму 1 660 780 грн 94 коп., 10 січня 2017 року на електронному торгівельному майданчику ДП «Сетам» відбулись електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - комплексу будівель і споруд, загальною площею               3 608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 у м. Києві. Результати торгів оформлені протоколом проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 10 січня 2017 року, згідно з яким переможцем став ОСОБА_4 Продавцем вказаного нерухомого майна виступив Подільський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві. 
		Вважали, що при проведенні зазначених вище електронних торгів було порушено Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року, та положення          статті 626 ЦК України, оскільки виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яка полягає у продажу майна, тобто у переході права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення до покупця - учасника електронних торгів, що є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна. Вказане право товариства було порушено шляхом недопущення його до участі в електронних торгах, які кілька разів переносились. 
		Гарантійний внесок, який вони сплачували на рахунок ДП «Сетам» для участі в електронних торгах у розмірі 99 950 грн 15 коп. двічі їм повертався 13 грудня 2016 року та 26 грудня 2016 року, хоча з відповідною завою про повернення цих коштів вони не звертались, тому гарантійні внески неповинні були повертатись. Вважали, що такими діями відповідачів порушено їх права. 
		З урахуванням викладеного ТОВ «Бізнес Комунікації», ОСОБА_3 просили суд електронні торги від 10 січня 2017 року, оформлені протоколом з реалізації арештованого майна - комплексу будівель і споруд, загальною площею 3608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 у м. Києві, визнати недійсними. 
		Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Комунікації», ОСОБА_3 відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Бізнес Комунікації» участь в електронних торгах не приймало, гарантійний внесок йому повернуто, тобто витрати воно не понесло. Переможцем торгів став ОСОБА_4, який вніс гарантійний внесок вчасно, відбувся перехід права власності до нового покупця, право власності якого на вказане майно позивачами не оспорюється. Товариство не є стороною спірного правочину та не довело, яким чином його права порушені, яким способом мають бути відновлені і якою нормою закону передбачено можливість проведення повторних електронних торгів. 
		Постановою апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2018 року апеляційна скарга ТОВ «Бізнес Комунікації» залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Бізнес Комунікації» перераховувало на рахунок ДП «Сетам» гарантійний внесок, а у зв'язку з тим, що торги зупинялись, гарантійний внесок автоматично системою електронних торгів арештованим майном повертався йому. Отже, товариство повинно було довести належними та допустимими доказами, що унаслідок спірних електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, ці порушення вплинули на результат торгів, його права та законні інтереси порушені. Позивачі не обґрунтували та не довели, як описані ними порушення вплинули на результат електронних торгів та як це порушило їх права.  
		У касаційній скарзі ТОВ «Бізнес Комунікації» просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що Порядком реалізації арештованого майна не передбачено повернення гарантійного внеску учасникам електронних торгів у разі зупинення торгів. Проте ДП «Сетам» двічі безпідставно поверталось товариству гарантійний внесок за участь у спірних електронних торгах по причині їх надходження після зупинення електронних торгів, але такі внески від кожного з учасників, які були допущені до участі у торгах, у тому числі від їх переможця ОСОБА_4, надійшли після зупинення торгів і до їх відновлення. Ці дії були вчинені для того, щоб виключити їх з числа учасників торгів. Отже, ОСОБА_4 також було неправомірно допущено до участі в електронних торгах. Крім того, спірне нерухоме майно продано на торгах за значно нижчою ціною, ніж його ринкова вартість.   
		У червні 2018 року ДП «Сетам» подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, під час зупинення спірних електронних торгів від ТОВ «Бізнес Комунікації» надходили гарантійні внески, тому система автоматично повертала їх учаснику. Позивачі не довели, як вказане порушення вплинули на результат електронних торгів та як це порушило їх права.  
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
		Судом установлено, що на виконання виконавчих документів виданих Господарським судом м. Києва про стягнення з ПАТ «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» на користь юридичних та фізичних осіб грошових коштів на загальну суму 1 660 780 грн 94 коп., 11 листопада 2016 року Подільським районним відділом державної виконавчої служби               м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві по зведеному виконавчому провадженню передано ДП «Сетам» заяву                     від 10 листопада 2016 року на реалізацію комплексу будівель та споруд, загальною площею 3 608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1
		11 листопада 2016 року ДП «Сетам» внесло інформацію у систему за лотом          № 182284, проведення електронних торгів, по якому було призначено на                    12 грудня 2016 року, тобто саме 11 листопада 2016 року потенційні учасники вказаних електронних торгів мали повну можливість зареєструватися на торгах та сплатити гарантійний внесок для участі у торгах. 
		8 грудня 2016 року ТОВ «Бізнес Комунікації» зареєструвалося на електронних торгах, а гарантійний внесок ним сплачено 9 грудня 2016 року. 
		9 грудня 2016 року на адресу ДП «Сетам» надійшла постанова державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби            м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкладення проведення виконавчих дій до 22 грудня 2016 року, яка стала підставою для зупинення електронних торгів та формування акту про зупинення цих торгів.  
		23 грудня 2016 року у зв'язку зі спливом строку відкладення проведення виконавчих дій, ДП «Сетам» було відновлено проведення електронних торгів. 
		23 грудня 2016 року ТОВ «Бізнес Комунікації» було знову сплачено гарантійний внесок, який надійшов на рахунок ДП «Сетам».
		Проте у цей же день ДП «Сетам» знову було зупинено електронні торги з вищевказаних підстав, що підтверджується відповідним актом. 
		6 січня 2017 року на адресу ДП «Сетам» надійшла постанова начальника Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, якою вищевказані дії державного виконавця визнано такими, що вчинені з порушенням положень статей 32, 57 Закону України «Про виконавче провадження», а постанову державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій скасовано. 
		10 січня 2017 року на електронному торгівельному майданчику ДП «Сетам» відбулись чергові електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - комплексу будівель і споруд, загальною площею 3 608,70 кв. м, які знаходяться на АДРЕСА_1 у м. Києві. 
		Результати торгів оформлені протоколом проведення електронних торгів, сформованим системою реалізації майна 10 січня 2017 рокую, згідно з яким переможцем став ОСОБА_4 
		Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. 
		Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, відповідно до якої до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. 
		Отже, правова природа продажу арештованого майна шляхом проведення електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. 
		У пунктах 2, 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності. 
		У разі надходження постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення проведення виконавчих дій Організатор зобов'язаний негайно зупинити електронні торги (торги за фіксованою ціною) та поновити їх при одержанні постанови виконавця про продовження примусового виконання рішення чи закінчення строку відкладення виконавчих дій. У постанові виконавця в обов'язковому порядку зазначається номер лота, електронні торги щодо реалізації якого підлягають зупиненню або відновленню.
		За наявності підстав, визначених у пункті 2 цього розділу, Організатор негайно зупиняє електронні торги (торги за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом, про що складає акт про зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) з фіксацією підстави та рішення про їх зупинення.                   З моменту зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом строки електронних торгів автоматично зупиняються.
		Отже, вищевказаним Порядком не передбачено повернення гарантійного внеску учасникам електронних торгів у разі зупинення торгів. 
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд не перевірив, чи порушено положення зазначеного вище Порядку ДП «Сетам», у разі якщо ним двічі повертався             ТОВ «Бізнес Комунікації» гарантійний внесок за участь у спірних електронних торгах після їх зупинення, без відповідної заяви товариства. 
		Апеляційний суд, вказуючи про те, що позивачі перераховували на рахунок           ДП «Сетам» гарантійний внесок, проте оскільки торги зупинялись, гарантійний внесок автоматично системою повертався їм, не врахував те, що гарантійні внески від кожного з учасників, які були допущені до участі у торгах, у тому числі внески від переможця торгів ОСОБА_4, надійшли після зупинення торгів і до їх відновлення і не повертались. 
		Судом не досліджено доводів позивачів про те, що згідно з відповіддю               ДП «Сетам» від 27 жовтня 2017 року, а саме виписок банку за період з 1 грудня 2016 року по 25 жовтня 2017 року про рух гарантійних внесків: о 09 год. 21 хв. ТОВ «Бізнес Комунікації» сплачено гарантійний внесок у розмірі 99 950 грн                15 коп., який надійшов на рахунок ДП «Сетам» у цей же день о 10 год. 21 хв.;  та о 14 год. 31 хв. 23 грудня 2016 року повторно сплачено товариством вказаний гарантійний внесок, який надійшов на рахунок ДП «Сетам» о 15 год. 07 хв. 23 грудня 2016 року.  
		Отже, оскільки 9 грудня 2016 року спірні електронні торги зупинено о 10 год. 17 хв., а 23 грудня 2016 року о 18 год. 42 хв., тому гарантійний внесок                      від товариства 23 грудня 2016 року надійшов на рахунок державного підприємства до моменту зупинення ним торгів. 
		Таким чином, апеляційному суду слід перевірити, чи правомірно переможця торгів ОСОБА_4 допущено до участі у спірних торгах та чи правомірно                       ТОВ «Бізнес Комунікації» було не допущено до участі у цих торгах. 
		Суду необхідно звернути увагу на доводи позивачів про те, що спірне нерухоме майно продано на торгах за значно нижчою ціною, ніж його ринкова вартість, оскільки комплекс будівель та споруд, загальною площею 3 608,70 кв. м,            які знаходяться на АДРЕСА_1 у м. Києві, продано лише                      за 1 999 003 грн. 
		Отже, апеляційний суд у порушення підпунктів б) і в) пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України, згідно з якою постанова суду апеляційної інстанції складається, у тому числі з мотивувальної частини із зазначенням: доводів,     за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; розписавши фактичні обставини справи формально послався на те, що позивачі повинні були довести належними та допустимими доказами, що:            а) унаслідок спірних електронних торгів відбулось порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, б) ці порушення вплинули на результат торгів, в) їх права та законні інтереси порушені. Після цього зазначив, що позивачі цих підстав не довели. 
		Тобто апеляційний суд, не даючи правової оцінки наведеним доводам і наданим позивачами доказів, формально послався лише на те, що позивачі не довели своїх порушених прав. 
		Отже, апеляційний суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивачів та обмежився лише формальними висновками про те, що позивачі не подали суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлений законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «ТОВ «Фріда» проти України»              від 8 грудня 2016 року). 
		 
		Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвіссарі проти Фінляндії» від 27 вересня 2001 року). 
		У касаційній скарзі ТОВ «Бізнес Комунікації» посилається якраз на те, що доводи товариства не досліджено, вони не спростовані, аргументація судового рішення апеляційної інстанції не відповідає вимогам процесуального закону. 
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Комунікації» задовольнити частково.
		Постанову апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                            Б.І. Гулько
		 
		                                                                                                            Є.В. Синельников
		 
		                                                                                                            Ю.В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...