Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/1202/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; У С Ь О Г О СПРАВ УСІХ КАТЕГОРІЙ (сума рядків:1, 2, 6, 10, 12, 19, 26, 33, 34, 39, 40, 44, 47, 53, 55, 59, 60, 65, 68, 80, 81), з них; Клопотання (подання), пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2018.
Дата набрання законної сили: 17.07.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		17 липня 2018 року
		м. Київ
		справа № 440/1202/15-к
		провадження № 51-3544км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від02березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від01червня 2017 року у кримінальному провадженні № 12014140170000776 щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Троянівка Маневицького району Волинської області, громадянки України, яка проживає заадресою: АДРЕСА_1 ,
		засудженої за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2017року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від01 червня 2017 року, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік ізпозбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих чиадміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях всіх форм власності на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України її звільнено відвідбування основного покарання із встановленням іспитового строку терміном 1 рік та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
		Ухвалено стягнути із засудженої ОСОБА_7 на користь Державного підприємства «Буське лісове господарство» заподіяної злочином шкоди у розмірі 15409 грн. 
		Суд визнав ОСОБА_7 винуватою у тому, що вона, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, вчинила розтрату чужого майна заобставин, детально викладених у вироку.
		ОСОБА_7 , працюючи на посаді головного лісничого ДП «Буське лісове господарство», та в період часу з 31 липня по 23 вересня 2014 року виконуючи обов`язки директора ДП «Буське лісове господарство», 24 серпня 2014 року усвятковий день  День незалежності України, який був неробочим, без будь-якого дозволу, наказу чи відрядження, тобто не для виконання функцій підприємства, здійснювала експлуатацію службового автомобіля «SkodaSuperb Classik1» реєстраційний номер НОМЕР_1 у власних потребах, під час чого урезультаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль зазнав технічних пошкоджень. Пошкоджений автомобіль евакуатором ФОП ОСОБА_8 24серпня 2014 року було доставлено на станцію технічного обслуговування ПП«Арт Авто», що у м. Львові по вул. Городоцькій, 147, де вказаний автомобіль перебував уперіод з 24.08.2014 року по 11.02.2015 року, і саме там здійснювався його технічний ремонт.
		В подальшому  ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що автомобіль «Skoda SuperbClassik 1» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться на станції технічного обслуговування ПП «Арт Авто», що у м. Львові по вул. Городоцькій, 147, депроводяться роботи щодо його технічного відновлення, і такий автомобіль із24серпня 2014 року не вибував у м. Чернівці для технічного ремонту, і його ремонтом не займався такий суб`єкт підприємницької діяльності як ОСОБА_9 , який знаходиться у АДРЕСА_2 , діючи умисно, представила у бухгалтерію ДП «Буське лісове господарство» рахунок від29 серпня 2014 року № ЦФ-0000222 на суму 15409 грн. на оплату послуг ПП« ОСОБА_9 » по ремонту та заміні запчастин до автомобіля «Skoda Superb Classik1» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та договір, укладений міжДП«Буське лісове господарство» в особі в.о. директора ОСОБА_7 (замовник) та ПП ОСОБА_9 (виконавець) від 01 вересня 2014 року № 85 пронадання послуг з проведення ремонту автомобіля, відповідно до яких бухгалтерією здійснено оплату згідно платіжних доручень від 04 вересня 2014 року №1222 на суму 5000 грн, та від 09 вересня 2014 року №862 на суму 10409 грн.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушувала питання проскасування судових рішень щодо неї та закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зазначає, що місцевим судом у порушення вимог закону кримінальне провадження не було закрито, однак були підстави для його закриття, неправильно були оцінені показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , деякі бухгалтерські документи, що в її діях відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, а апеляційний суд на допущені порушення уваги не звернув. Указує, що на її думку, судами не було доведено факту невикористання запасних частин, куплених у ОСОБА_9 , для ремонту автомобіля «Skoda SuperbClassik 1» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		Позиції інших учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу засудженої.
		Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення поданої касаційної скарги. 
		Мотиви Суду
		Відповідно до вимог ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, щонебули встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		З урахуванням наведеного доводи засудженої ОСОБА_7 , які фактично стосуються невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду, перегляду у касаційному порядку непідлягають. Отже, суд касаційної інстанції при касаційному розгляді виходить ізобставин провадження, встановлених судом.
		Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який її засуджено, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються детально наведеними у вироку доказами, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
		Доводи засудженої про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, є безпідставними.
		Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, щонайого станції технічного обслуговування у м. Чернівці проводився ремонт автомобіля, власником якого був ОСОБА_10 , оплата за ремонт була здійснена убезготівковій формі шляхом оплати рахунку на ремонт іншого автомобіля, який там не обслуговувався; показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що у2014 році на кільцевій дорозі м. Львова його автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, винуватець пригоди погодився оплатити вартість робіт, щоізробив, перерахувавши кошти ОСОБА_9 ; показаннями свідка ОСОБА_11 , який повідомив, що працює водієм ДП «Буське лісове господарство», знає, що в кінці серпня 2014 року автомобіль «Skoda SuperbClassik 1» під керуванням  ОСОБА_7 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, ремонтом автомобіля займався він, в січні 2015 року автомобіль був забраний зістанції техобслуговування. 
		Ці показання повністю узгоджуються між собою, є послідовними йпідтверджуються матеріалами кримінального провадження, зазначеними вреєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема, даними рахунку фактури від 29 серпня 2014 року на суму 15409 грн; платіжними дорученнями від 04 та 09вересня 2014 року, згідно яких 5000 грн і 10409 грн перераховані з рахунку ДП«Буське лісове господарство» на користь ПП «Панівський Р.П.» та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Доводи засудженої про те, що в її діянні відсутні, зокрема, ознаки об`єктивної тасуб`єктивної сторони, були предметом перегляду суду апеляційної інстанції, який у своїй ухвалі обґрунтовано зазначив про те, що ОСОБА_7 необвинувачувалася у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а кошти перераховані на рахунок ПП «Панівський Р.П.» за ремонт та покупку запчастин доавтомобіля «Skoda SuperbClassik 1» за її розпорядженням як виконуючої обов`язки директора ДП «Буське лісове господарство». Проте судом правильно враховано, що зазначений автомобіль ремонтувався у м. Львові в ПП «Арт Авто», аПП«Панівський Р.П.» займався ремонтом автомобіля, що належить ОСОБА_10 . 
		Не знайшли свого підтвердження під час вивчення матеріалів кримінального провадження і посилання засудженої на відсутність належних та допустимих доказів її винуватості. Судами першої та апеляційної інстанції дана правильна оцінка наявним в провадженні доказам, та зроблено їх аналіз. При цьому суди обґрунтували чому взяли до уваги показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Таким чином, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, повністю доведена і її дії кваліфіковані правильно.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 , місцевий суд із достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, яка офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції частини статті, за якою її визнано винуватою, та звільнення її від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
		Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.
		Розглянувши за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 матеріали кримінального провадження та детально їх вивчивши, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину та про правильність кваліфікації її дій, а також звернув увагу на докази, які спростовують доводи, викладені в апеляції.
		Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування судових рішень, у провадженні не встановлено.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд 
		ухвалив: 
		Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 02 березня 2017 року таухвалу Апеляційного суду Львівської області від 01 червня 2017 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу останньої  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною йоскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...