Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/970/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2018. Зареєстровано: 25.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2018.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Результат оскарження 17.04.2019 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		 
		                   
		                            Справа № 332/970/17
		                       Провадження №: 1-кп/332/42/18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		24 липня 2018 р.м. Запоріжжя
		Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: 
		    головуючого судді - ОСОБА_1 ; 
		    при секретарі - ОСОБА_2 ; 
		    за участю прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		    за участю захисника  ОСОБА_5 ,
		    за участю обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 , ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15  ч.2 ст. 185 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 31.03.2017 р., ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що08.03.2017р., приблизно о 00-40 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з каналізаційного колодязютелефонного зв`язку,який розташованийна проїжджійчастині,поблизу будинку37по вул.Перспективна вмісті Запоріжжі,дістав одинфрагмент кабелюмарки ТППеп 100x2x0,4, який перепилив за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, прослідував, до другого каналізаційного колодязю телефонного зв`язку, розташованого на проїжджій частині неподалік будинку АДРЕСА_2 , де аналогічним способом дістав вищезазначений кабель та перепилив його за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу, та в подальшому таємно викрав кабель марки ТППеп 100x2x0,4. довжиною 56 метрів, який належить ПАТ «Укртелеком», чим завдав вищевказаному підприємству матеріальну шкоду, на загальну суму 2721 грн. 22 коп.
		В зазначеній частині обвинувачення дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
		Крім цього, згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 31.03.2017 р., ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 09.03.2017р., приблизно о 02-30 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з фасаду будинку АДРЕСА_3 , дістав один фрагмент мідного кабелю марки ТППеп 20x2x0,4, який перепилив за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, прослідував, вздовж вказаного будинку, де аналогічним способом дістав вищезазначений кабель та перепилив його за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу, та в подальшому таємно викрав кабель марки ТППеп 20x2x0,4, довжиною 25 метрів, який належить ПАТ «Укртелеком», чим завдав вищевказаному підприємству матеріальну шкоду, на загальну суму 278 грн. 53 коп.
		В зазначеній частині обвинувачення дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
		Крім цього, згіднопред`явленогоорганом досудовогорозслідування обвинувачення,викладеного вобвинувальному актівід 31.03.2017р., ОСОБА_6 обвинувачується втому,що 10.03.2017р., приблизно о 00-30 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з каналізаційного колодязю телефонного зв`язку, який розташований на проїжджій частині поблизу будинку 60 по вул. Аматорській в місті Запоріжжі, дістав один фрагмент кабелю марки ТППеп 100x2x0,4, який перепилив за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, прослідував до другого каналізаційного колодязю телефонного зв`язку, який розташований на проїжджій частині неподалік від будинку АДРЕСА_4 , де аналогічним способом дістав вищезазначений кабель та перепилив його за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу, та в подальшому таємно викрав кабель марки ТППеп 100x2x0,4, довжиною 58 метрів, який належить ПАТ «Укртелеком». чим завдав вищевказаному підприємству матеріальну шкоду, на загальну суму 2818 грн. 41 коп.
		В зазначеній частині обвинувачення дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
		Крім цього, згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті від 31.03.2017 р., ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 10.03.2017р., приблизно о 02-30 годині, ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з каналізаційного колодязю телефонного зв`язку, який розташований на узбіччі проїжджої частини, поблизу будинку АДРЕСА_5 , дістав один фрагмент кабелю марки ТППеп 100x2x0,4, який перепилив за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, прослідував до другого каналізаційного колодязю телефонного зв`язку, який розташований на проїжджій частині неподалік будинку АДРЕСА_5 , де аналогічним способом дістав вищезазначений кабель та перепилив його за допомогою фрагменту одностороннього полотна пилки по металу, та в подальшому таємно викрав кабель марки ТППеп 100x2x0,4, довжиною 75 метрів, який належить ПАТ «Укртелеком», чим завдав вищевказаному підприємству матеріальну шкоду, на загальну суму 3644 грн. 42 коп.
		В зазначеній частині обвинувачення дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
		Крім цього, згіднопред`явленогоорганом досудовогорозслідування обвинувачення,викладеного вобвинувальному актівід 31.03.2017р., ОСОБА_6 обвинувачується втому,що 15.03.2017р., приблизно о 09-40 годині, ОСОБА_6 , знаходячись біля будинку 33 по вул. Посадочній в м. Запоріжжі, діючи навмисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення, шляхом вільного доступу, зняв з каналізаційного колодязю гумову кришку люку, балансовою вартістю 236 грн., яка належить КП «Водоканал», та поніс її, але був затриманий працівниками поліції. Таким чином ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причини, які не залежали від його волі.
		В зазначеній частині обвинувачення дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15  ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
		 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6  свою провину в інкримінованих злочинах та цивільний позов ПАТ «Укртелеком» не визнав у повному обсязі, заявив, що всі інкриміновані йому злочини він не вчиняв, та пояснив, що напередодні подій, які інкримінуються обвинуваченому, його цивільну дружину побили та вона отримала черепно-мозкову травму, з цього приводу цим випадком займався оперативний співробітник Заводського відділення поліції, прізвище якого обвинувачений називав суду в попередніх засіданням  ним є ОСОБА_9 , який заявлений свідком по цій справі, так вони і познайомились. На початку березня 2017р. вказаний співробітник поліції попросив ОСОБА_6 «допомогти з люком», а саме підписати документи, нібито він намагався вкрасти люк 15.03.17р., оскільки все одно він був раніше судимий. В той день, 15.03.17р., він знаходився вдома, до нього приїхав вказаний співробітник поліції, його бачили і сусіди, і члени сім`ї обвинуваченого, бо це було в денний час, потім вони на автомобілі «дев`ятка» приїхали на місце події по вул.Посадочна у м.Запоріжжі, де вказаний співробітник поліції сказав ОСОБА_6 відкотити люк до дерева, сфотографував його поряд з люком, при цій події були ще присутні чоловік та жінка. Після цього ОСОБА_6 пішов додому, а всі інші особи сказали, що поїдуть в поліцію оформлювати документи. В подальшому обвинуваченого викликала слідчий поліції ОСОБА_10 , давала йому підписувати, як вона казала, пам`ятки про його права, але в подальшому з`ясувалось, що обвинуваченому ОСОБА_6 інкримінуються ще чотири епізоди крадіжок кабелів. Коли ОСОБА_6 намагався відмовитись, вказаний раніше оперативний співробітник поліції став погрожувати ОСОБА_6 , що заарештує його. Слідчий ОСОБА_10 та вище вказаний оперативний співробітник поліції також пообіцяли ОСОБА_6 , що якщо він погодиться допомогти у розкритті цих чотирьох крадіжок кабелів та «допоможе з люком», то в суді отримає покарання у вигляді громадських робіт, тому він погодився, підписав всі необхідні папери, відмовився від адвоката, та обмовив себе на слідчих діях. В подальшому, коли суд при попередньому розгляді справи призначив йому покарання у вигляді арешту та стягнув збитки по цивільному позову, він попросив призначити йому адвоката за рахунок держави та змінив свою позицію і оскаржив вирок, оскільки не хотів відбувати покарання в місцях позбавлення волі за те, чого не вчиняв, та сплачувати позов. Зараз дає правдиві показання. По іншим епізодам, а саме від 08.03.17р., 09.03.17р. та по двом епізодам від 10.03.17р., які вчинялись в нічний час, ОСОБА_6 пояснив, що він взагалі знаходився вдома і нікуди не виходив в ті ночі, обрізок пилки по металу з собою ніколи не носив, інкриміновані злочини не вчиняв. В дебатах просив суд його виправдати по всім епізодам обвинувачення, при цьому в дебатах та в останньому слові будь-яких клопотань про дослідження інших доказів не заявляв. 
		Від представників потерпілих ПАТ «Укртелеком»та КП«Водоканал» надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності. 
		Також ПАТ «Укртелеком» надав суду заяву, в якій просив їх позовні вимоги залишити без розгляду (т.2 а.с.210-211).
		Під час судового розгляду на підтвердження вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15  ч.2 ст.185 КК України, сторона обвинуваченнявважала,що винність ОСОБА_6 підтверджується показамидопитаних всудовому засіданнісвідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,та дослідженимив судовомузасіданні наступнимиписьмовими доказами: 
		По епізоду від 08.03.17р.:
		- протоколом огляду місця події від 09.03.2017р., яким зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 08.03.17р. в люку на відстані приблизно 50 метрів від будинку № 37 по вул.Перспективній у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.37-38); 
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 09.03.2017р. про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 08.03.17р. в люку біля будинку № 37 по вул.Перспективній у м.Запоріжжі (т.2 а.с.39);
		- протоколом пред`явлення особи від 16.03.2016р., згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 08.03.2017р. продала йому випалену мідну проволоку (т.2 а.с.40-42);
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р., під час якого спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.43-44); 
		По епізоду від 09.03.17р.:
		- рапортом Заводського ВП про повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 09.03.2017р. по вул..Гончара, 74-А в м.Запоріжжі (т.2 а.с.47);
		- протоколом огляду місця події від 09.03.2017р., яким зафіксована крадіжка кабелю 09.03.17р. на фасаді будинку № 74-А по вул.Гончара у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.48-49); 
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 09.03.2017р. про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 09.03.17р. на фасаді будинку № 74-А по вул.Гончара у м.Запоріжжі (т.2 а.с.50);
		- заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу кабелю (т.2 а.с.51); 
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р., під час якого спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 20х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.52-53); 
		По епізоду від 10.03.17р. по вул.Історична, 73 у м.Запоріжжі:
		- рапортом Заводського ВП про повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 10.03.2017р. по вул.Історична, 73-А в м.Запоріжжі (т.2 а.с.56);
		- протоколом огляду місця події від 10.03.2017р., яким зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 10.03.17р. в люку біля будинку № 73-А по вул.Історичній у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.57-58); 
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 10.03.2017р. про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 10.03.17р. в люку біля будинку № 73-А по вул.Історична у м.Запоріжжі (т.2 а.с.59);
		- заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу кабелю (т.2 а.с.60);
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р., під час якого спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.61-62); 
		По епізоду від 10.03.17р. по вул.Аматорська, 60 у м.Запоріжжі:
		- рапортом Заводського ВП про повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 10.03.2017р. по вул.Аматорська, 60 в м.Запоріжжі (т.2 а.с.65);
		- протоколом огляду місця події від 10.03.2017р., яким зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 10.03.17р. в люку біля будинку № 60 по вул.Аматорська у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.66-67); 
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 10.03.2017р. про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 10.03.17р. в люку біля будинку № 60 по вул.Аматорська у м.Запоріжжі (т.2 а.с.68);
		- заявою ОСОБА_11 про добровільну видачу кабелю (т.2 а.с.69);
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р., під час якого спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.70-71); 
		По епізоду від 15.03.17р.:
		- рапортом Заводського ВП про повідомлення по службі 102 про спробу крадіжки люка 15.03.2017р. по вул.Посадочна, 33 в м.Запоріжжі (т.2 а.с.74);
		- протоколом огляду місця події від 15.03.2017р., яким зафіксована спроба крадіжки люку, яка мала місце 15.03.17р. біля будинку № 33 по вул.Посадочна у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.75-77); 
		- заявою начальника управління з безпеки КП «Водоканал» від 15.03.2017р. про спробу вчинення крадіжки люку, яке відбулось 15.03.17р. біля будинку № 33 по вул.Посадочна у м.Запоріжжі (т.2 а.с.78);
		- протоколом огляду кришки люку від 16.03.2017р. (т.2 а.с.79);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.03.2017р., в ході якого ОСОБА_6 роз`ясняв та показував вчинення ним злочинів по всім епізодам, які йому інкримінуються по цій справі, а саме: крадіжка кабелю 08.03.17р., крадіжка кабелю 09.03.17р., два епізоди крадіжки кабелю 10.03.17р., та спроба крадіжки люку 15.03.17р. (т.2 а.с.88), а також дослідженим судом відеозаписом вказаного слідчого експерименту (т.2 а.с.89).
		Окрім того, вказаний протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2017р. заявлений стороною обвинувачення як доказ по всім епізодам, які інкримінуються ОСОБА_6 .
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
		Так, допитаний у судовому засіданні 22.06.18р. свідок збоку обвинувачення ОСОБА_11  пояснив суду, що в минулому році в травні місяці, а саме 8, 9, 10 та 11 числа зранку, чоловік приносив йому проволоку, а саме випалені кабелі. Звідки він їх брав, свідок не знає. Приносив чотири рази, за це ОСОБА_11 цій людині давав гроші. На запитання суду, хто в залі судового засідання є тією особою, яка приносила йому випалену проволоку, ОСОБА_11 вказав на адвоката ОСОБА_5 , і заявив, що він впевнено впізнає цьогочоловіка якособу,яка чотирирази приносилайому випаленупроволоку. Потім на запитання суду ОСОБА_11 подивився на всіх присутніх в залі, в т.ч. на обвинуваченого ОСОБА_6 , і заявив, що більше нікого з присутніх не знає та ніколи не бачив. Подальший допит свідка ОСОБА_11 суд перервав, оскільки на запитання захисника свідок ОСОБА_11 пояснив, що в день судового засідання зранку він випив приблизно 150 грамів самогону.
		В судове засідання 22.06.2018р. з`явилась особа та назвала себе свідком  ОСОБА_14 . Але паспорт або інший документ, який би посвідчував її особу, вказана жінка не надала, тому учасники процесу були проти її допиту без документів. Її допит було відкладено, та вона була викликана в наступне судове засідання, але в жодні наступні судові засідання вказана особа не з`явилась та про причини своїх неявок суд не повідомила, прокурор її доставку не забезпечив.
		Допитаний повторно в судовому засіданні 13.07.18р. свідок збоку обвинувачення ОСОБА_11  пояснив суду, що в 2017 році в березні місяці чоловік приносив йому три чи чотири рази випалену проволоку, та вказав на обвинуваченого ОСОБА_6 як на особу, що чотири рази приносила йому випалену проволоку, оскільки цю особу він впізнавав по фотографіям на досудовому слідстві в поліції та підписував відповідний протокол впізнання, він добре запам`ятав процес впізнання та обвинуваченого. В подальшому в ході допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що впізнання проводились в приміщенні Заводського відділення поліції в присутності двох оперативних співробітників поліції, більше в кабінеті нікого не було, він підписував протоколи впізнання там, де йому вказували оперативники. На прохання описати зовнішність інших осіб, фотографії яких містяться в протоколі впізнання, свідок ОСОБА_11 пояснив, що він майже сліпий, без окулярів нічого не бачить, в той день, коли він підписував протокол впізнання, йому не давали окулярів, тому він підписував протокол впізнання там, де йому вказували співробітники поліції, але він нічого не бачив. Свідок також пояснив, що по цій справі ніяких власноручно написаних заяв він не писав. Раніше він декілька разів притягувався до кримінальної відповідальності, і кожен раз, як він попадав в Заводське відділення поліції, він розписувався на вході та виході в спеціальному журналі стосовно того, що претензій до співробітників поліції не має. 
		Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції із Запорізьким СІЗО свідок збоку обвинувачення ОСОБА_12  пояснив суду, що він неодноразово був понятим по слідчим діям, які проводились Заводським відділенням поліції, їх фотографували співробітники поліції і за участь в слідчих діях видавали гроші. Подій та слідчих дій було багато, в основному по вкраденим люкам і проводам. По епізоду від 15.03.17р. він нічого не пам`ятає. Свідок також пояснив, що він з моменту народження паспорт не отримував. Єдиний документ, який посвідчує його особу та має фотографію, це довідка про останнє звільнення з місць позбавлення волі, оскільки він притягувався до кримінальної відповідальності, але цю довідку на руки йому не видавали, ця довідка весь час знаходилась на зберіганні у співробітників Заводського відділення поліції. Він і зараз перебуває в СІЗО за підозрою у вчиненні злочину. 
		 
		Заслухавши пояснення обвинуваченого, свідків, захисника, доводи прокурора, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд прийшов також до наступних висновків.
		 
		Статтею 7 КПК Українизакріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Стаття 2 КПК Українивстановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституції України, ч. 2ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Українита ч. 4ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
		Відповідно дост. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Обов`язок доказування обставин, передбаченихстаттею 91 цього Кодексу, у відповідності до положень ч. 1ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно зіст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Суд, оцінивши у сукупності наявні у справі докази в порядкуст. 94 КПК Україниза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості та керуючись законом, в їх сукупності, прийшов до висновку, що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15  ч.2 ст.185 КК України не знайшло своє підтвердження в ході судового слідства з огляду на наступне.
		Відповідно дорішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Як позначив Європейський суд з прав людини по справі «Капо проти Бельгії», в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом в світі пункту 2 статті 6 Європейської Конвенції про захист з прав людини і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_11 , суд зазначає, що фактично обвинувачення у вчиненні злочинів по епізодам від 08.03.17р., від 09.03.17р. та по двом епізодам від 10.03.17р., злочини по яким були вчинені в умовах неочевидності та у відсутність будь-яких свідків, ґрунтувалось на протоколі впізнання, за яким свідок ОСОБА_11 , нібито, впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка на наступний день після вчинення злочину по епізоду від 08.03.17р. принесла ОСОБА_11 проволоку з випалених проводів, та на трьох заявах ОСОБА_11 про добровільну видачу проволоки. Але ці заяви не зареєстровані у встановленому законом порядку як вхідна кореспонденція Заводського відділення поліції, протокол слідчого про їх прийняття чи вилучення також відсутні, отже незрозумілий процесуальний шлях їх з`явлення та процесуальне походження в кримінальному провадженні. Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що впізнання проводились в приміщенні Заводського відділення поліції в присутності двох оперативних співробітників поліції, більше в кабінеті нікого не було, він підписував протокол впізнання там, де йому вказували оперативники. На прохання описати зовнішність інших осіб, фотографії яких містяться в протоколі впізнання, свідок ОСОБА_11 пояснив, що він майже сліпий, без окулярів нічого не бачить, в той день, коли він підписував протокол впізнання, йому не давали окулярів, тому він підписував протокол впізнання там, де йому вказували співробітники поліції, але він нічого не бачив.
		Зазначені обставини свідчать про грубе порушення вимог ст.228 КПК України, відповідно до якої особа, яка впізнає, повинна пояснити слідчому, за якими ознаками вона впізнала відповідну особу, та, щонайменше, бачити, кого вона впізнає. Тоді як ОСОБА_11 пояснив, що він майже сліпий, без окулярів нічого не бачить, в той день, коли він підписував протокол впізнання, йому не давали окулярів, тому він підписував протокол впізнання там, де йому вказували співробітники поліції, але він нічого не бачив. Окрім того, з показань Рябухи вбачається, що, так зване, впізнання, проводила не слідчий ОСОБА_10 , а оперативні співробітники поліції, та у відсутність понятих, що є порушенням ч.7 ст.223 КПК України. Зазначені обставини також покладені судом при оцінці судом зазначених протоколі впізнання, які наведені нижче. Не меншу увагу заслуговує той факт, що в судовому засіданні ОСОБА_11 спочатку вказав на адвоката ОСОБА_5 як на особу, яка в березні минулого року приносила йому випалену проволоку, при цьому інших осіб, які були в залі суду, він не впізнав. В наступному засіданні ОСОБА_11 вказав на ОСОБА_6 як на особу, яка в березні минулого року приносила йому випалену проволоку, але при цьому пояснив, що був без окулярів та не бачив, що підписував при впізнанні. Зазначені обставини викликають у суду обґрунтовані сумніви щодо правдивості та неупередженості в свідченнях свідка ОСОБА_11 , який до того ж, тривалий час фактично перебував під контролем поліції, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що підтверджується вироками Заводського районного суду м.Запоріжжя від 30.10.14р., 28.01.16р., 14.03.16р. (т.2 а.с.107-115). 
		Особливу увагу суд приділяє вироку від 14.03.16р., відповідно до якого ОСОБА_11 засуджений до позбавлення волі строком на два роки з іспитовим строком на два роки. Отже, на момент оформлення протоколу впізнання, яке мало місце в 2017 році, ОСОБА_11 фактично відбував кримінальне покарання та перебував на іспитовому строку за вказаним вироком суду.
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_12 , суд зазначає, що цей свідок не є очевидцем будь-якого злочину, вказана особа допитувалась в якості свідка за клопотанням прокурора в порядку ч.7 ст.223 КПК України, оскільки ОСОБА_12 зазначений як понятий в протоколі огляду місця події від 15.03.17р., тобто по епізоду за обвинуваченням щодо замаху на крадіжку люка. Але будь-яких конкретних показань по цій слідчій дії ОСОБА_12 не надав, оскільки не пам`ятає. При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.7 ст.223 КПК України понятими можуть бути тільки незаінтересовані особи, тоді як з показань ОСОБА_12 вбачається, що на той момент, коли проводився огляд місця події від 15.03.17р., він фактично перебував під контролем співробітників поліції. Так, ОСОБА_12 пояснив, що він з моменту народження паспорт не отримував. Єдиний документ, який посвідчує його особу та має фотографію, це довідка про останнє звільнення з місць позбавлення волі, оскільки він притягувався до кримінальної відповідальності, але цю довідку на руки йому не видавали, ця довідка весь час знаходилась на зберіганні у співробітників Заводського відділення поліції. Він і зараз перебуває в СІЗО за підозрою у вчиненні злочину. Зазначені обставини також покладені судом при оцінці судом зазначеного протоколу огляду місця події від 15.03.17р., які наведені нижче.
		Аналізуючи письмові докази, надані з боку обвинувачення та досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до таких висновків.
		По епізоду від 08.03.17р.:
		- протоколом огляду місця події від 09.03.2017р., зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 08.03.17р. в люку на відстані приблизно 50 метрів від будинку № 37 по вул.Перспективній у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.37-38). Але у вказаному протоколі відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 . Окрім того, протокол на першій та другій сторінках не підписаний спеціалістом ОСОБА_15 , який був залученим слідчим для проведення цієї слідчої дії та підписав фото таблицю. 
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 09.03.2017р. заявлено про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 08.03.17р. в люку біля будинку № 37 по вул.Перспективній у м.Запоріжжі (т.2 а.с.39). Але у вказаній заяві відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- протоколом пред`явлення особи від 16.03.2016р., згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка 08.03.2017р. продала йому випалену мідну проволоку (т.2 а.с.40-42). Суд допускає, що зазначення в протоколі «2016року» щодо подій, які були у 2017 року, є опискою. Але суд визнає цей доказ неналежним та відкидає його також з інших підстав, а саме: оскільки з пояснень свідка ОСОБА_11 судом було встановлено, що цей протокол він підписував в присутності тільки двох оперативних співробітників, без слідчого та без понятих, без окулярів, отже нічого не бачив. Окрім того, в протоколі зазначено, що при впізнанні були присутні поняті ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , але перша сторінка протоколу, де розміщені фотографії, понятими не підписана. Більш того, в протоколі зазначено, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції, але згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, всі вказані в протоколі особи, в т.ч. ОСОБА_18 та поняті ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходили (т.2 а.с.143-147). 
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р., під час якого спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти, є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.43-44). Але в протоколі не зазначено, які спеціальні знання та освіта дозволили спеціалісту дійти до висловлених ним висновків. Фототаблиця із зображенням оглянутого мотка проволоки спеціалістом не підписаний. Окрім того, з протоколу вбачається, що спеціаліст ОСОБА_13 є співробітником ПАТ «Укртелеком», тобто потерпілої сторони, що виключає незалежність та неупередженість такого спеціаліста. Більш того, в протоколі зазначено, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції, але згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_13 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147). 
		Окрім того, заява про видачу цих дротів ОСОБА_11 чи інший доказ щодо їх процесуального походження в справі відсутній.
		Отже, з вказаних мотивів суд визнає вказані докази неналежними і недопустимими та відкидає їх і вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені цього злочину не доведена. 
		По епізоду від 09.03.17р.:
		- рапортом Заводського ВП зафіксовано повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 09.03.2017р. по вул..Гончара, 74-А в м.Запоріжжі (т.2 а.с.47). Але у вказаному рапорті відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- протоколом огляду місця події від 09.03.2017р. зафіксована крадіжка кабелю 09.03.17р. на фасаді будинку № 74-А по вул.Гончара у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.48-49). Але у вказаному протоколі відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 . Окрім того, протокол не підписаний спеціалістом ОСОБА_15 , який був залучений слідчим та склав фото таблицю.
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 09.03.2017р. про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 09.03.17р. на фасаді будинку № 74-А по вул.Гончара у м.Запоріжжі (т.2 а.с.50). Але у вказаній заяві відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- заявою ОСОБА_11 вказано про добровільну видачу кабелю від 16.03.17р. (т.2 а.с.51). Але в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що він не писав жодної власноручної заяви. Окрім того, згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_18 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147). Слідча дія щодо впізнання за участю ОСОБА_11 по цьому епізоду взагалі слідчим не проводилось.
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р. спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 20х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.52-53). Але в протоколі не зазначено, які спеціальні знання та освіта дозволили спеціалісту дійти до висловлених ним висновків. Фототаблиця із зображенням оглянутого мотка проволоки спеціалістом не підписаний. Окрім того з протоколу вбачається, що спеціаліст ОСОБА_13 є співробітником ПАТ «Укртелеком», тобто потерпілої сторони, що виключає незалежність та неупередженість такого спеціаліста. Більш того, в протоколі зазначено, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції, але згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_13 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147). 
		Окрім того, вказаний протокол взагалі не підписаний слідчим ОСОБА_10 .
		Отже, з вказаних мотивів суд визнає вказані докази неналежними і недопустимими та відкидає їх і вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені цього злочину не доведена. 
		По епізоду від 10.03.17р. по вул.Історична, 73 у м.Запоріжжі:
		- рапортом Заводського ВП зафіксоване повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 10.03.2017р. по вул.Історична, 73-А в м.Запоріжжі (т.2 а.с.56). Але у вказаному рапорті відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- протоколом огляду місця події від 10.03.2017р. зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 10.03.17р. в люку біля будинку № 73-А по вул.Історичній у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.57-58). Але у вказаному протоколі відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 . Окрім того, протокол не підписаний спеціалістом: інспектором-криміналістом ОСОБА_19 , який був залучений слідчим та склав фото таблицю. Також перша сторінка протоколу не підписана понятими.
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 10.03.2017р. заявлено про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 10.03.17р. в люку біля будинку № 73-А по вул.Історична у м.Запоріжжі (т.2 а.с.59). Але у вказаній заяві відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- заявою ОСОБА_11 заявлено про добровільну видачу кабелю (т.2 а.с.60). Але в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що він не писав жодної власноручної заяви. Окрім того, згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_18 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147). Слідча дія щодо впізнання за участю ОСОБА_11 по цьому епізоду взагалі слідчим не проводилось.
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р. спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.61-62). Але в протоколі не зазначено, які спеціальні знання та освіта дозволили спеціалісту дійти до висловлених ним висновків. Фототаблиця із зображенням оглянутого мотка проволоки спеціалістом не підписаний. Окрім того з протоколу вбачається, що спеціаліст ОСОБА_13 є співробітником ПАТ «Укртелеком», тобто потерпілої сторони, що виключає незалежність та неупередженість такого спеціаліста. Більш того, в протоколі зазначено, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції, але згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_13 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147).
		Отже, з вказаних мотивів суд визнає вказані докази неналежними і недопустимими та відкидає їх і вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені цього злочину не доведена. 
		По епізоду від 10.03.17р. по вул.Аматорська, 60 у м.Запоріжжі:
		- рапортом Заводського ВП зафіксоване про повідомлення по службі 102 про крадіжку кабелю 10.03.2017р. по вул.Аматорська, 60 в м.Запоріжжі (т.2 а.с.65). Але у вказаному рапорті відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- протоколом огляду місця події від 10.03.2017р. зафіксована крадіжка кабелю, яка мала місце 10.03.17р. в люку біля будинку № 60 по вул.Аматорська у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.66-67). Але у вказаному протоколі відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 . Окрім того, перша сторінка протоколу не підписана понятими.
		- заявою начальника МТЦ 532 Запорізької обласної філії ПАТ «Укртелеком» від 10.03.2017р. заявлено про вчинення крадіжки кабелю, яке відбулось 10.03.17р. в люку біля будинку № 60 по вул.Аматорська у м.Запоріжжі (т.2 а.с.68). Але у вказаній заяві відсутні будь-які відомості про те, що вказаний злочин вчинив обвинувачений ОСОБА_6 
		- заявою ОСОБА_11 заявлено добровільну видачу кабелю (т.2 а.с.69). Але в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що він не писав жодної власноручної заяви. Окрім того, згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_18 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147). Слідча дія щодо впізнання за участю ОСОБА_11 по цьому епізоду взагалі слідчим не проводилось.
		- протоколом огляду предмету від 16.03.2017р. спеціаліст ОСОБА_13 заявив, що пред`явлені для огляду мідні дроти є першоосновою кабелів ПАТ «Укртелеком» марки ТППеп 100х2х0,4, та пред`явлений для огляду моток міг раніше бути єдиним цілим з дротами вказаної марки (т.2 а.с.70-71). Але в протоколі не зазначено, які спеціальні знання та освіта дозволили спеціалісту дійти до висловлених ним висновків. Фототаблиця із зображенням оглянутого мотка проволоки спеціалістом не підписаний. Окрім того з протоколу вбачається, що спеціаліст ОСОБА_13 є співробітником ПАТ «Укртелеком», тобто потерпілої сторони, що виключає незалежність та неупередженість такого спеціаліста. Більш того, в протоколі зазначено, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції, але згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_13 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147).
		Отже, з вказаних мотивів суд визнає вказані докази неналежними і недопустимими та відкидає їх і вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені цього злочину не доведена. 
		По епізоду від 15.03.17р.:
		Зазначений епізод є єдиним, який, за версією обвинувачення, мав місце за участю очевидців. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 був затриманий співробітниками поліції на місці вчинення злочину при спробі крадіжки гумового люку.
		Але, з матеріалів справи вбачається, що рапортом Заводського ВП (ЄО № 3488 від 15.03.2017р.) зафіксовано повідомлення по службі 102 про спробу крадіжки люка 15.03.2017р. по вул.Посадочна, 33 в м.Запоріжжі (т.2 а.с.74). У вказаному рапорті вказано, що 15.03.2017р. в 09-44 год. до Заводського ВП надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 15.03.17р. в 09-30 год. по вул.Посадочна, 33 в м.Запоріжжі невідомий чоловік зняв каналізаційний люк та покотив його. За цим викликом виїхала патрульна група для відпрацювання місця події.
		Далі, на оборотній стороні у вказаному рапорті Заводського ВП (ЄО № 3488 від 15.03.2017р.) чітко зазначено наступні відомості по відпрацюванню цього рапорту:
		Результат: «інформація не підтвердилась». 
		Рапорт УППпатрульний 2батальйон 2рота ОСОБА_20 від 15.03.2017в 10-04: «Подзвонивши на телефон виявилось, що це таксофон та на нього відповіла невідома громадянка, яка знаходилась поруч. Хто дзвонив з таксофону пояснити не змогла.Нами  буловідпрацьована прилеглатериторія напредмет кражілюку,та нілюку,ні підозрілихосіб виявленоне було». (т.2 а.с.74оборот).
		Але, незважаючи на це, в подальшому, слідчим Заводського ВП ОСОБА_21 складається протокол огляду місця події від 15.03.2017р., яким зафіксована, нібито, спроба крадіжки люку, яка мала місце 15.03.17р. біля будинку № 33 по вул.Посадочна у м.Запоріжжі, з доданими фототаблицями (т.2 а.с.75-77). У вказаному протоколі зазначено, що місцем події є будинок АДРЕСА_2 , на відстані семи метрів від вказаного будинку міститься каналізаційний колодязь без люку. На відстані трьох метрів від колодязю мається гумова кришка люку, біля якої розміщений чоловік, що назвався ОСОБА_6 , також додана фото таблиця із зображенням ОСОБА_6 біля люку та біля відкритого колодязю. Згідно протоколу, ОСОБА_6 в ході огляду пояснив, що він намагався таємно викрасти гумову кришку люку, але коли він перемістив її шляхом перекатування на відстань близько трьох метрів, то був затриманий співробітниками поліції. При цьому вказаний протокол був складений в період часу з 12-00 годин до 12-35 годин, тобто через дві з половиною години після виклику на «102» та виїзду оперативного патруля, який нічого не виявив.
		Суд вважає, що вище зазначений протокол огляду місця події від 15.03.2017р. є неправдивим та не відображає реально події, які мали місце, оскільки він суперечить рапорту, яким підтверджується відсутність крадіжки та підозрілих осіб на місті події, та вказує на абсолютну нелогічність версії обвинувачення стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_6 , як зазначено в обвинувальному акті, в 09-30 годин вкрав люк, потім цю крадіжку та самого обвинуваченого не виявила патрульна група, а потім до 12-00 годин, з невідомих причин, обвинувачений перебував на відстані трьох метрів від люку на місці злочину, поки не був затриманий співробітниками поліції.
		Зазначені доводи повністю, логічно та послідовно узгоджуються із вищезазначеними показання обвинуваченого, який поясняв суду, що його просив оперативний співробітник поліції ОСОБА_9 «допомогти» з люком та взяти на себе злочин, якого він, фактично не вчиняв. Отже, за цим епізодом істинною вбачається версія обвинуваченого ОСОБА_6 про інсценування злочину, якого обвинувачений не вчиняв. До такого висновку суд прийшов з тих мотивів, що сторона обвинувачення не надала суду обґрунтованих та логічних пояснень стосовно тих протиріч, які викладені судом раніше стосовно рапорту та часу вчинення злочину. Отже у суду виникли обґрунтовані розумні сумніви щодо винності ОСОБА_6 у вчиненні вказаного злочину.
		Суд використовує правову позицію щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», яку висловив Верховний Суд у своїй постанові від 04.07.2018р. по справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17), та в якій зазначено наступне.
		«При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертоюстатті 17 КПК, що передбачають:Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність такихобставин,яким версіяобвинувачення неможе надатирозумного поясненняабо якісвідчать проможливість іншоїверсії інкримінованоїподії,є підставоюдля розумногосумніву вдоведеності виниособи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».
		Отже, сторона обвинувачення не надала суду логічного, розумного та обґрунтованого пояснення стосовно вищезазначених суперечностей. Пояснення прокурора, що ОСОБА_6 міг стати з вкраденим люком, щоб перепочити на місці злочину в денний час протягом двох с половиною годин, вважається суду не логічною і не розумною.
		Іншими доказами, наданими стороною обвинувачення, по цьому епізоду є:
		- заява начальника управління з безпеки КП «Водоканал» від 15.03.2017р. про спробу вчинення крадіжки люку, яке, нібито, відбулось 15.03.17р. біля будинку № 33 по вул.Посадочна у м.Запоріжжі (т.2 а.с.78),
		- протокол огляду кришки люку від 16.03.2017р. (т.2 а.с.79).
		Але ці докази є похідними від первісним неправдивих матеріалів, які були підставою для ініціювання інсценованого кримінального переслідування за злочином, якого ОСОБА_6 не вчиняв, про що начальник управління з безпеки КП «Водоканал» не міг знати, тому ним і була оформлена вказана заява. 
		Окрім того, в протоколі огляду кришки люку від 16.03.2017р. (т.2 а.с.79) вказано, що він складений в приміщенні Заводського відділення поліції за участю майстра цеха КП «Водоканал» ОСОБА_22 . Але, згідно Журналу обліку відвідувачів Заводського відділення поліції, витяг з якого був досліджений судом, ОСОБА_22 16.03.2017р. до приміщення Заводського ВП взагалі не заходив (т.2 а.с.143-147).
		Також стороною обвинувачення на підтвердження винності ОСОБА_6 наданий протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2017р., в ході якого ОСОБА_6 роз`ясняв та показував, нібито, вчинення ним злочинів по всім епізодам, які йому інкримінуються по цій справі, а саме: крадіжка кабелю 08.03.17р., крадіжка кабелю 09.03.17р., два епізоди крадіжки кабелю 10.03.17р., та спроба крадіжки люку 15.03.17р. (т.2 а.с.88), а також досліджений судом відеозапис вказаного слідчого експерименту (т.2 а.с.89). Але з вказаних досліджених судом доказів вбачається, що слідчий експеримент, як такий, взагалі не проводився. 
		Так,згідно ч.1ст.240КПК Українислідчий експериментпроводиться самез метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та саме шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Але, на відеозапису слідчого експерименту та в його протоколі був фактично зафіксований допит ОСОБА_6 , де він розказує на місцях подій про те, що він, нібито, вчиняв інкриміновані йому злочини, тоді як згідно ч.2 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, або посилатися на них. При цьому ОСОБА_6 не показує на місцях події, як саме він вчиняв ці злочини, тобто: як спускався до люків, як перерізав проводи, як їх витягував, тобто не підтверджена фізична можливість, механізм та спосіб вчинення інкримінованих злочинів. На відео зафіксовано, що ОСОБА_6 пояснює, як він в нічний час дивився в люки, присвітлював собі запальничкою та розглядав кабелі в глибині люків. На сьогоднішній день обвинувачений оспорює ці показання та стверджує, що так говорити його змусили співробітники поліції, та і взагалі фізично неможливо в нічний час розгледіти за допомогою запальнички кабелі на глибині декількох метрів люка у нічний час. Отже, інкриміновані злочини вчинялись в нічний час, а слідчий експеримент проводився в денний час при сонячному освітленні. Внаслідок цього органом досудового розслідування так і не перевірені покази обвинуваченого, які наразі ним оспорюються, що він в нічний час при освітленні запальничкою зміг побачити вказані кабелі та потім вкрасти їх. Суду також вдається подібна можливість досить сумнівною. 
		Окрім того, вказаний слідчий експеримент проводився за участю понятих, протокол має шість сторінок, але понятими підписана тільки остання сторінка протоколу.
		З вказаних підстав суд вважає, що протокол огляду місця події від 15.03.2017р. та протокол проведення слідчого експерименту від 28.03.2017р. є неналежними і недопустимими доказами, тому суд відкидає зазначені докази. 
		Слід також зазначити, що в силуп.6ч.2ст.242КПК Українипроведення експертизидля визначеннярозміру матеріальнихзбитків єобов`язковим.Згідно п.3ч.1ст.91КПК Україниу кримінальномупровадженні підлягаютьдоказуванню виді розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням.На порушеннявказаних вимогзакону стороноюобвинувачення небули наданіексперті висновкистосовно розмірузавданої шкоди.Мінімальну сумузбитків,необхідну длякваліфікації злочинуза ст.185КК України, визначають, встановлюючи межу між адміністративним і кримінальним правопорушеннями. 
		Відповідно до частини 3 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушенняне перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. В 2017 році викрадення чужого майна вважалось дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 160 гривень. Зокрема, за останнім епізодом вартість люку заявлена на суму 236 грн., але належних доказів у вигляді експертного висновку про таку його вартість на сьогоднішній день суд не надано. 
		Отже, розмір шкоди, як складова частина, що відмежовує крадіжку як кримінальний злочин від дрібної крадіжки як адміністративного правопорушення, підлягає доказуванню в кримінальному провадженні в обов`язковому порядку та у встановлений законом спосіб.
		Отже, з вказаних мотивів суд визнає вказані докази неналежними і недопустимими та відкидає їх і вважає, що винність ОСОБА_6 у вчинені злочину за останнім епізодом також не доведена. 
		Стороною обвинувачення також в судовому засіданні заявлялись свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , які неодноразово за судовими викликами не з`являлися до суду, чисельні приводи, які були застосовані судом до них, виконані не були, чисельні доручення в порядку ст.333 КПК України про розшук та доставку свідків до суду також виконані не були, у зв`язку з чим суд не мав можливості допитати вказаних свідків обвинувачення, а прокурор, на якого покладались обов`язки по контролю та нагляду за виконанням вказаних ухвал суду, не виконав обов`язок, покладений на ньогоКПК України,та не доставив цих свідків обвинувачення до суду для їх допиту, тому суд визнає за неможливе допит вказаних свідків та подальше відкладення розгляду справи, по якій обвинувальний акт надійшов до суду ще 03.04.2017р. 
		Так, в судовому засіданні 05.04.2018р. суд задовольнив клопотання про виклик вказаних свідків, але в судове засідання на 18.05.2018р. вказані свідки не з`явились, тому суд їх своєю ухвалою піддав приводу (т.2 а.с.137). Але в судове засідання на 06.06.18р. вказані свідки не були доставлені, про що свідчать матеріали по виконанню приводу (т.2 а.с.148-152), тому суд ухвалою від 06.06.18р. доручив органу досудового розслідування в порядку ст.333 КПК України встановити місце проживання цих свідків і доставити до суду (т.2 а.с.156-157). Але в судове засідання на 22.06.18р. вказані свідки знову не були доставлені, про що свідчать відповідні матеріали по виконанню ухвали суду (т.2 а.с.168-176), тому суд ухвалою від 22.06.18р. повторно доручив органу досудового розслідування в порядку ст.333 КПК України встановити місце проживання цих свідків і доставити до суду (т.2 а.с.191). Але в судове засідання на 12.07.18р. вказані свідки знову не були доставлені, про що свідчать відповідні матеріали по виконанню ухвали суду (т.2 а.с.208-209). 
		Разом з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне. В ході розгляду справи прокурор обґрунтовував виклик нижченаведених свідків за такими мотивами.
		Свідок ОСОБА_13 є колишнім працівником ПАТ «Укртелеком». Вказаний свідок не є очевидцем злочину і викликався прокурором у зв`язку з тим, що ця особа була присутня в якості спеціаліста при проведенні огляду фрагментів кабелів, про що складені чотири протоколу від 16.03.17р. Але оцінка вказаним протоколам надана судом у вироку.
		Свідок ОСОБА_14 не є очевидцем злочину і викликалась прокурором у зв`язку з тим, що ця особа була присутня в якості понятого при проведенні огляду місця події за останнім епізодом, про що складений протокол від 15.03.17р. Але оцінка вказаному протоколу надана судом у вироку.
		Свідок ОСОБА_22 не є очевидцем злочину і викликався прокурором у зв`язку з тим, що ця особа була присутня в якості співробітника КП «Водоканал» при складенні протоколу огляду кришки люка в приміщенні поліції 16.03.17р. Але оцінка вказаному протоколу надана судом у вироку.
		Свідок ОСОБА_9 викликався прокурором у зв`язку з тим, що ця особа була раніше співробітником поліції та була причетна до огляду місця події за останнім епізодом, про що складений протокол від 15.03.17р. Але оцінка вказаному протоколу надана судом у вироку. Згідно матеріалів по виконанню ухвали суду щодо розшуку свідків колишній працівник поліції ОСОБА_9 мешкає десь в Херсонській області, але де він може мешкати  невідомо (т.2 а.с.173), тому подальше відкладення справи для його подальшого виклику було б безпідставне. 
		Окрім того, враховуючи викладені обставини, суд не має сумнівів в правдивості показань обвинуваченого ОСОБА_6 в тому, що визнавальні покази слідчому він давав під впливом сторонніх осіб. Зазначений висновок узгоджується з дослідженими судом доказами по всім попереднім епізодам, з яких вбачається, що з невідомих причин абсолютно всі учасники слідчих дій, які були присутні при впізнанні та при оглядах по всіх попередніх епізодах (а саме: поняті, спеціалісти ПАТ «Укртелеком» та КП «Водоканал», впізнавальник ОСОБА_11 ) не були зареєстровані при вході та виході до райвідділу поліції, що ставить під сумнів взагалі факт проведення цих слідчих дій в цей день в приміщенні поліції. При цьому ОСОБА_11 поясняв, що він завжди розписувався по всім фактам відвідування райвідділу поліції. Суд також відмічає, що в заявах ОСОБА_11 про добровільну видачу мотків проволоки взагалі не зазначено: де, коли, в який час та за яких обставин він отримав ці мотки проволоки. У всіх заявах вказано, що «мотки проволоки він придбав у раніше незнайомого чоловіка». Але логічно припустити, що у випадку, якби всі рази ці мотки проволоки йому приносив ОСОБА_6 , то по всім іншим випадкам придбання проволоки, окрім першого епізоду, ОСОБА_11 зазначав би, що проволоку йому приніс чоловік, який раніше, а саме 08.03.17р., 09.03.17р. та 10.03.17р. вже приносив йому такі самі мотки. З приводу цих суперечностей прокурором також не надано розумного пояснення. 
		В ході розгляду справи суд задовольнив клопотання прокурора та надав час для підготовки до дебатів. Але в дебатах прокурор наполягав на винності ОСОБА_6 по всіх епізодах обвинувачення, при цьому фактично не назвавши в дебатах чітких та прямих доказів на обґрунтування його винності. Обвинувачений ОСОБА_6 в дебатах наполягав на своїй невинності та просив його виправдати.
		В останньому слові обвинувачений вимовив фразу «люк  моїх рук справа, інше  ні», але при цьому не заявив клопотання про відновлення судового слідства чи дослідження нових доказів. Суд прийшов до беззаперечного висновку про невинність ОСОБА_6 у інкримінованих йому злочині, а вказану фразу розцінює як додатковий доказ впливу на ОСОБА_6 з боку сторонніх осіб з метою змусити його надати суду визнавальні покази та обмовити себе. 
		Згідно ч.3ст. 373 КПК Україниобвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Виправдувальний вирок постановляється судом у випадках, передбачених ст.ст.284та373 КПК України.
		Згідно п.1 ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		Суд прийшов до переконання, що ОСОБА_6 необхідно виправдати в інкримінованому йому злочині по епізоду від 15.03.2017р. з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.373 КПК України.
		Згідно п.2 ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим. Суду були надані докази того, що маються ознаки злочинів щодо крадіжок кабелів по епізодам від 08.03.17р., 09.03.17р. та по двом епізодам від 10.03.17р., але сторона обвинувачення не довела, що ці злочини вчинив саме ОСОБА_6 . Тому суд прийшов до переконання, що ОСОБА_6 необхідно виправдати в інкримінованих йому злочинах по епізодам від 08.03.17р., 09.03.17р. та по двом епізодам від 10.03.17р. з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.373 КПК України.
		Судові витрати по цьому провадженню відсутні.
		ПАТ «Укртелеком» не підтримав свій позов та надав суду заяву про залишення позову без розгляду (т.2 а.с.210-211). Враховуючи викладене суд вважає за необхідне цивільний позов ПАТ «Укртелеком» залишити без розгляду.
		Запобіжний захід у обвинуваченого наразі відсутній.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.17,373,374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України по епізодах від 08.03.17р.,09.03.17р.та подвом епізодамвід 10.03.17р. та виправдати його на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.
		ОСОБА_6 визнати невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15  ч.2 ст.185 КК України по епізоду від 15.03.17р. та виправдати його на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Цивільний позов ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_6 про стягнення збитків, завданих злочином на суму 41155грн.95коп.  залишити без розгляду.
		Запобіжний захід у обвинуваченого наразі відсутній.
		Речові докази: 
		- чотири частини випаленої мідної проволоки, вагою 300 г., 220 г., 200 г., 250г. відповідно, які є речовими доказами по епізодах від 08.03.17р., 09.03.17р. та двом епізодам від 10.03.17р. і знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області  залишити зберігатись в камері схову до виявлення та засудження особи, винної у вчиненні відповідних злочинів, або до прийняття іншого відповідного рішення по вказаним кримінальним провадженням; 
		- гумову кришку люку, яка є речовим доказом по епізоду від 15.03.17р. та передана на відповідальне зберігання КП «Водоканал» - залишити власнику в користування.
		На виконання вимог ст.376 КПК України доручити секретарю судового засідання копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...