Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/3332/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2018. Зареєстровано: 25.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2018.
Дата набрання законної сили: 19.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 липня 2018 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  905/3332/15 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
		при секретарі судового засідання Лихошерст І.Ю.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"
		на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Дучал Н.М., Склярук О.І.) та на рішення Господарського суду Донецької області від 07.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Паляниця Ю.О., судді Тарапата С.С., Матюхін В.І.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		до Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"
		про стягнення 161 602 651,88 грн.
		за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"
		до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		про внесення змін до договору
		за участю:
		позивача: Суденко Р.В. (довіреність від 06.06.18)
		відповідача: Дробот І.А. (довіреність від 25.06.18),
		ВСТАНОВИВ:
		Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" далі - позивач), просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" 7138777,34 доларів США, з яких 7005000,00 доларів США заборгованість по кредиту, що становить еквівалент 167010408,00 грн., 133777,34 доларів США заборгованість по процентам, що становить еквівалент 3189465,83 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 378997,30 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів 39526,26 грн., три відсотки річних за несплату кредиту 25840,73 грн., три відсотки річних за несплату відсотків 2 694,97 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом та процентами, що стало підставою для нарахування пені та трьох відсотків річних.
		Відповідач звернувся із зустрічним позовом до позивача, згідно з яким просив внести зміни до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії від 23.02.2011 № 20-0350/2-1 шляхом визнання укладеним договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, у редакції запропонованій відповідачем.
		В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилався на істотну зміну обставин, що унеможливлює виконання кредитного договору на умовах, які були досягнуті сторонами при його укладенні, внаслідок чого наявні підстави для внесення таких змін згідно статті 652 ЦК України.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017, первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 7005000,00 доларів США заборгованості по кредиту, що становить еквівалент 167010408,00грн., заборгованості по процентам 133777,34 доларів США, що становить еквівалент 3189465,83 грн., три відсотки річних за несплату кредиту та відсотків у розмірі 25840,73 грн. та 2694,97 грн. відповідно, вирішено питання щодо розподілу судових витрат, в іншій частині первісного позову відмовлено, а також у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити зустрічний позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що істотна зміна обставин, які настали за кредитним договором підтверджуються висновком Донецької торгово-промислової палати України від 18.01.2016 № 43/12.1-21/03, а тому згідно частини другої статті 652 ЦК України наявні підстави для внесення змін до кредитного договору.
		Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін вказані судові рішення, посилаючись на те, що судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, що 23.02.2011 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-0350/2-1, з урахуванням укладених додаткових угод, за умовами якого позивач згідно меморіальних ордерів надав, а відповідач отримав кредитні кошти, які він зобов'язався повернути у строк та сплатити проценти, які визначені договором.
		Згідно п.6.8 кредитного договору, він діє до повного повернення відповідачем отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання відповідачем будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов договору.
		Також встановлено, що відповідач порушив зобов'язання за договором, які виразилися у неповерненні кредитних коштів та несплаті процентів за користування кредитом у строки встановлені договором, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове виконання зобов'язань, але відповідач повідомив про неможливість їх виконання через проведення антитерористичної операції на території функціонування підприємства, що стало причиною виникнення спору за первісним позовом.
		Судами встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: Донецька область, м.Бахмут, вул.Героїв Праці, буд.42, яка з 07.04.2014 є територією проведення антитерористичної операції, відповідно до рішення Ради Національної безпеки і оборони від 13.04.2014, введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, та наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/а.
		Задовольняючи частково первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредитних коштів та процентів за користування ними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що порушення відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та повного повернення коштів встановлено матеріалами справи, а тому первісні позовні вимоги про стягнення відповідних сум заборгованості, процентів та трьох відсотків річних, є обґрунтованими та такими, що узгоджуються із нормами законодавства. Відмовляючи у задоволенні первісного позову щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів, суди вказали на наявність мораторію згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який виключає її стягнення.
		Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, тобто в оскарженій у касаційному порядку частині, суди виходили з того, що сторони кредитного договору знаходяться у рівних соціально-економічних умовах, а тому відсутнє порушення співвідношення майнових інтересів сторін, а зміни в економіці викликані нестабільною ситуацією на сході країни є комерційними ризиками сторін та не можуть бути підставами для зміни істотних умов кредитного договору, так як зазначені соціально-економічні умови не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 ЦК України.
		Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні з огляду на наступне.
		Як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач оскаржує судові рішення лише в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, аналогічний предмет оскарження мав місце і у суді апеляційної інстанції.
		За змістом частини другої статті 46 та частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
		Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
		Частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Частиною другою ст.652 наведеного Кодексу встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
		Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 9/219-09, від 20.02.2012 у справі № 6-93цс11, і суд касаційної інстанції не вважає за необхідне відступати від такої позиції.
		Встановивши, що відповідач вважаючи висновок Донецької торгово-промислової палати від 18.01.2016 № 43/12.1-21/03 підставою для внесення змін до договору, який свідчить про істотну зміну обставин, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на його території, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених статтею 652 ЦК України для внесення змін до кредитного договору.
		Суд касаційної інстанції погоджується із такими висновками апеляційного суду, оскільки із встановлених ним обставин справи вбачається, що наведений висновок не засвідчує істотну зміну обставин, який давав би підстави для внесення змін до договору, так як відповідні зміни вносилися сторонами у договір раніше і така обставина, як проведення АТО вже існувала та відповідачу вона була вже відома.
		За таких обставин висновок судів про відмову у задоволенні зустрічного позову є законним та обґрунтованим.
		Відповідач наведених висновків судів не спростував.
		Посилання відповідача у касаційній скарзі на наявність підстав для внесення змін до договору, були предметом дослідження в апеляційному суді, який обґрунтовано відхилив їх, з огляду на те, що відповідач не навів доказів у розумінні статті 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови.
		Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, а доводи відзиву на касаційну скаргу знайшли своє підтвердження.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
		За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.
		Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі належить покласти на скаржника.
		Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.12.2017 у справі Господарського суду Донецької області №905/3332/15, залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                Г.М. Мачульський
		Судді                                                                                          І.В. Кушнір
		                                                                                          Є.В. Краснов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...