Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6004/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2018. Зареєстровано: 26.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2018.
Дата набрання законної сили: 18.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/6004/16                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		    18 липня 2018 року                                                           м. Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:                                        Кузьмишиної О.М.,
		Суддів:                                                              Глущенко Я.Б.
		                                                                                 Пилипенко О.Є.,
		за участю секретаря судового засідання              Пушенко О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Профітрейд» (до зміни найменування ДП «Мілкіленд-Україна»), ОСОБА_3 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_3, Дочірнє підприємство «Мілкіленд-Україна» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, позивачі просять суд :
		визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України щодо визначення ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна» пов'язаними особами/контролерами та остаточними ключовими учасниками у структурі власності Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк»;
		зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України внести зміни до відомостей про структуру власності Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», будь-яких інших звітних даних та джерел інформації, виключивши з числа пов'язаних осіб/контролерів та остаточних ключових учасників у структурі власності банку ОСОБА_3 та Дочірнє підприємство «Мілкіленд-Україна».
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
		Матеріалами справи встановлено, що 10 серпня 2017 року була здійснена державна реєстрація зміни повного найменування та зміни скороченого найменування юридичної особи Дочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна» (код 24255176) на Дочірнє підприємство «Профітрейд» (код 24255176), що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.12.2017 року №1003325577 (а.с.170-174).
		Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що 28.05.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці: з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року.
		Відповідно до постанови Правління Нацбанку від 28 серпня 2015 року № 562 та рішення виконавчої дирекції Фонду від 28 серпня 2015 року № 158 розпочато процедуру ліквідації Банку та делеговано всі повноваження ліквідатора Уповноваженій особі.
		Під час процедури виведення Банку з ринку, на виконання пункту 3 постанови Нацбанку від 21 травня 2015 року № 328, Уповноваженою особою було подано до Нацбанку відомості про структуру власності Банку, в тому числі відомості про остаточних ключових учасників.
		Відповідно до правил розділу ІІІ Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затвердженого Постановою, відомості про остаточних ключових учасників Банку були розміщені на сторінках офіційного інтернет-представництва Нацбанку.
		Із вказаних відомостей слідує, що до остаточних ключових учасників у структурі власності Банку станом на 08 березня 2015 року відноситься ОСОБА_3. В описі взаємозв'язків цієї особи з Банком та в примітках до відомостей зазначено, що він є контролером компаній Milkiland N.V (Королівство Нідерландів) та ДП «Мілкіленд-Україна», і що ДП «Мілкіленд-Україна» є одним із поручителів Банку за кредитним договором, укладеним між останнім і Нацбанком за №19 від 24 березня 2015 року.
		Ураховуючи зазначені обставини, а також приписи Положення про надання Нацбанком стабілізаційних кредитів, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 13 липня 2010 року №327, у вищевказаних відомостях підсумовується, що є підстави вважати, що ОСОБА_3 є контролером Банку і разом із ДП «Мілкіленд-Україна» є пов'язаною з Банком особою.
		Дізнавшись про вищеописані відомості з мережі Інтернет та вважаючи їх такими, що не відповідають дійсності, позивачі звернулись до суду з позовом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
		У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів встановила, що 28 травня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ» Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці: з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року.
		Постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №328 було затверджено Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку.
		Згідно п.3 Постанови № 328 банкам необхідно протягом двох тижнів із дня набрання чинності Постановою № 328, а саме - до 8 червня 2015 року, подати до Національного банку України відомості про свою структуру власності в паперовому та в електронному вигляді згідно з додатками 1 - 3 до Положення про структуру, а також визначене Положенням про структуру схематичне зображення структури власності банку станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» і на дату подання цих відомостей до Національного банку України.
		26.08.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» було сформовано та подано до Національного банку України інформацію щодо структури власності банку (вих. № 01-08/4079 від 26.08.2015) на паперовому носії за місцезнаходженням Національного банку України, та того ж дня, 26.08.2015, у форматі PDF-файлів на електронну адресу Департаменту реєстраційних питань та ліцензування (згідно вимог ч. 2 п. 3 Постанови № 328).
		Вказана інформація про структуру власності банку, отримана 26.08.2015 року Національним банком України та була 26.08.2015 року розміщена на офіційному сайті Національного банку України. Дана інформація датована 10.08.2015 роком.
		В інформації було зазначено, що ОСОБА_3 не є власником істотної участі у банку. У графі «Опис взаємозв'язку особи з банком» зазначено:
		«За договором фінансової поруки через юридичні особи «Мілкіленд Н.В.», (Milkiland N.V.), (Нідерланди), якій належить ДП «Мілкіленд Україна», (ідентифікаційний код 24255176), частка 100%. Контролер компаній «Мілкіленд Н.В.» (Milkiland N.V.), (Нідерланди), та ДП ««Мілкіленд Україна». »
		Також, внизу таблиці було зазначено :
		«У зв'язку з тим, що ПАТ «УПБ» отримало стабілізаційний кредит від Національного банку України, згідно Кредитного договору № 19 від 24.03.2014 року. Одним із видів забезпечення за кредитним договором, укладеним між ПАТ «УПБ» та Національним банком України є порука Дочірнього підприємства «Мілкіленд-Україна» (ідентифікаційний код 24255176), згідно відповідного договору.
		У відповідності до ч.2 п.2.1. Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від «13» липня 2010 року № 327, Національний банк приймає основне забезпечення, визначене в підпунктах 1.12 - 1.15 пункту 1 додатка 1 до цього Положення, за вищим коригуючим коефіцієнтом за умови укладання договору фінансової поруки з власником істотної участі в банку/контролером (за його згодою) на суму кредиту та процентів за три місяці користування ним.
		Враховуючи вищезазначені обставини та факти, є всі підстави вважати, що згідно положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» ОСОБА_3 є контролером Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та відповідно разом із ДП «Мілкіленд-Україна» є пов'язаними особами з ПАТ «УПБ».»
		При цьому, зазначена звітність визначена як Додаток 2 до положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку.
		Так, Додаток 2 до Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку (пункт 11 розділу II), затверджений Постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року №328 в редакції, яка діяла на момент подання інформації, не містить жодних визначень щодо наведення будь - яких відомостей поза таблицею.
		Не містить зазначене Положення, на відміну від інших актів Національного Банку України, і можливостей визначення пов'язаними особами в тексті додатку чи в структурі права власності взагалі.
		Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що подання вказаної інформації Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк», та її наступне розміщення Національним Банком України було здійснено всупереч встановленим самим Національним Банком актам, оскільки відомості містили інформацію, розміщення якої передбачено не було.
		Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
		Оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.
		Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Правовими нормами обов'язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови.
		Слід зазначити, розміщення інформації щодо позивачів на сайті Національного Банку України відбулося в межах оприлюднення звітності, яка не передбачала визначення позивачів пов'язаними особами чи контролерами.
		Зазначена обставина, в свою чергу, виключає порушення прав позивачів в публічних правовідносинах, оскільки не тягне за собою будь-яких наслідків для позивачів. 
		Спростування недостовірної інформації не може бути предметом адміністративного спору.
		В частині позовних вимог щодо внесення змін до будь-яких інших звітних даних та джерел інформації, виключивши з числа пов'язаних осіб/контролерів та остаточних ключових учасників у структурі власності банку ОСОБА_3 та Дочірнє підприємство «Мілкіленд-Україна», колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:
		1) контролери банку;
		2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
		3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
		4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
		5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
		6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
		7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
		8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
		9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
		У відповідності до ч. 2 та ч.3 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.
		Згідно ч. 4 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», особа, визначена рішенням Національного банку України пов'язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов'язаною з банком особою.
		З наведеного слідує, що Національний банк України може прийняти рішення щодо визначення пов'язаними з банком осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком.
		Відповідно до Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон), інших законодавчих актів України з метою визначення пов'язаних із банком осіб, порядку подання банками інформації Національному банку України про таких осіб, а також ознак, за наявності яких Національний банк має право визначити фізичних та юридичних осіб такими, що є пов'язаними з банком особами, розроблено Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року №315.
		Пункт 1 глави 1 розділу ІІ Положення визначає, що банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
		Пунктами 1-3 глави 2 розділу ІІ Положення Національний банк може визначати пов'язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу.
		Національний банк може визначати пов'язаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно.
		Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов'язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами (далі - Комісія). Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов'язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов'язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов'язаною, якщо для цього виникають підстави.
		Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов'язаними з банком засобами електронного зв'язку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі.
		В главі 3 Положення визначено ознаки фізичних або юридичних осіб такими, що є пов'язаними з банком особами, а саме:
		1. За характером взаємовідносин:
		1) винятковість:
		особа є боржником/контрагентом лише одного банку або пов'язаних із ним осіб, а операції, які здійснюються з такою особою, є економічно необґрунтованими (за винятком випадків, коли одержання фінансування від більше ніж одного банку є недоцільним, наприклад іпотечний кредит, наданий фізичній особі для придбання житла, що є єдиним місцем проживання цієї особи);
		у особи, у тому числі новоствореної, відсутня кредитна історія з іншими фінансовими установами, не пов'язаними з банком;
		2) економічна залежність:
		особа здійснює свою господарську діяльність у секторі економіки, де банк або пов'язані з ним особи відіграють дуже важливу роль (уключно з діяльністю з надання допоміжних послуг);
		основним джерелом надходжень, у тому числі для погашення заборгованості або виконання зобов'язань, особи є кошти банку та/або пов'язаної з банком особи або особи, яка має ознаки пов'язаності;
		особа не має суттєвої господарської діяльності або доходів (включаючи, але не обмежуючись офшорними та фіктивними компаніями і підставними особами);
		особа є залежною від банку та/або від пов'язаних із ним особами, внаслідок чого проблеми в діяльності банку або пов'язаних із ним осіб із великою вірогідністю призведуть до проблем у діяльності цієї особи;
		особа діє переважним чином як представник інтересів банку та/або пов'язаної з банком особи;
		особа належить до групи осіб, одна з яких є позичальником банку та якій банк надав значні кредити, які пов'язані між собою спільною господарською діяльністю або участю в статутному капіталі іншої особи, та одна із цих осіб є пов'язаною з банком особою;
		особа належить до групи осіб, пов'язаних між собою спільною господарською діяльністю, забезпечення за кредитами яких надано одним заставодавцем, та хоча б один з позичальників є пов'язаною з банком особою;
		3) спільна інфраструктура:
		особа має спільні або дуже близькі адреси (фізичні або віртуальні), фактичні місцезнаходження, нефізичне розміщення (наприклад інтернет-сайт) із банком та/або пов'язаними з ним особами;
		особа має спільні операційні структурні елементи, зокрема IT системи, бухгалтерський облік із банком або пов'язаними з ним особами (уключаючи аутсорсинг);
		особа має спільного з банком та/або пов'язаними з ним особами керівника, або працівник особи є керівником (менеджером) у банку та/або пов'язаній з ним особі та навпаки;
		особа має спільних юридичних радників із банком або довіреності надані банком та/або пов'язаними з ним особами, або вона є спеціально створеною компанією для виконання конкретних завдань та є контрольованою банком та/або пов'язаними з ним особами;
		особа має спільних постачальників, провайдерів послуг або клієнтів із банком чи пов'язаними з ним особами;
		особа має в банку спільного з пов'язаними з банком особами менеджера з кредитування/надання послуг;
		4) недостатня прозорість:
		інформація про структуру власності особи не дає можливості встановити всіх власників істотної участі та/або кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або всіх ключових учасників у структурі власності особи;
		інформації щодо діяльності кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) особи немає або її недостатньо;
		структура власності особи невиправдано складна;
		особа не співпрацює з Національним банком з питань з'ясування інформації щодо її відносин з банком та/або пов'язаними з ним особами;
		особа зареєстрована не в країні, де здійснюється її основна діяльність, без наявності для цього економічних і фінансових підстав;
		особа, щодо якої наявна відкрита інформація про її пов'язаність із банком документально нею не спростована.
		2. За характером операцій:
		1) мета трансакції та використання коштів:
		мета трансакції та використання коштів не відповідає основному виду діяльності (типовій господарській діяльності) особи;
		кошти, отримані особою, використані для інших цілей, ніж передбачено в договорі;
		кошти використовуються пов'язаними з банком особами або в їх інтересах прямо чи опосередковано (уключаючи, але не обмежуючись погашенням кредитів в інших фінансових установах, купівлею активів та оплатою послуг);
		використання коштів чітко не визначено або не контролюється банком належним чином;
		2) документація:
		необхідна документація стосовно трансакції відсутня або документація не відповідає встановленим вимогам (у тому числі недостатня кількість або відсутність документів);
		наявна документація не відображає реальні характеристики, економічну суть трансакції;
		3) операційні стандарти.
		Трансакція не була б проведена за таких умов іншим банком, уключаючи, але не обмежуючись такими ситуаціями:
		деякі стандарти кредитування не представлені або визначені не повністю у внутрішніх положеннях банку;
		трансакція проведена з недотриманням внутрішніх положень банку;
		сума наданого кредиту не відповідає обсягам діяльності боржника;
		існує суттєва диспропорція між надходженнями особи, змістом та умовами трансакції;
		здійснення операцій, юридична форма яких відрізняється від їх економічної суті;
		особа має договірні відносини, що передбачають право на відмову від узятих на себе зобов'язань перед банком (виконання визначених умов) та/або передавання боргів пов'язаній із банком особі;
		установлення для боржника/контрагента індивідуальних умов сплати боргу, відмінних від поточних ринкових умов;
		штатна чисельність особи не відповідає обсягам її діяльності та/або обсягом активних операцій, що проводяться банком із такою особою;
		відсутність у особи протягом півроку з дати фактичного отримання кредиту необхідної документації чи дозволів для забезпечення виконання робіт, на цілі яких надавався кредит (наприклад відсутність дозволів на земельну ділянку під будівництво, на яке надано кредит, або взагалі ліцензії на будівництво тощо);
		4) заборгованість та кредитоспроможність.
		Кредит не був би наданий особі іншим банком, що притримується ефективної банківської практики, уключаючи, але не обмежуючись такими ситуаціями:
		кредитоспроможність або обсяги надходжень за грошовими потоками, що надходять на рахунки особи, не забезпечують своєчасного повернення кредиту;
		надходження, які планується отримати від інвестування коштів, наданих у кредит, не забезпечують своєчасного та належного повернення кредиту;
		здійснення операцій із особою, кредитний рейтинг якої або оцінка якості її активів, розрахованих банком, є нижче прийнятних;
		продовження строку користування кредитом на строк більше одного року без наявності фактів сплати відсотків за кредитом;
		5) інструменти внутрішнього контролю.
		Внутрішній контроль за операцією недостатній порівняно з тим, що застосовується в аналогічних операціях, уключаючи, але не обмежуючися такими ситуаціями:
		операція була здійснена банком за процедурою, відмінною від процедури, визначеної для аналогічних контрагентів;
		немає обґрунтованого висновку підрозділу з управління ризиками під час здійснення активної операції або є негативний висновок щодо цього;
		операція з особою здійснена в розмірі, що перевищує встановлений банком внутрішній ліміт для такого виду контрагентів без належного економічного обґрунтування;
		активи/послуги, продані/надані банку особою, не можуть бути ідентифіковані або немає жодних доказів їх ймовірного існування на момент здійснення трансакції;
		оцінка щодо застави, отриманої банком, не проведена своєчасно або відсутні документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства та внутрішніх процедур банку;
		кредити, надані особі, не класифікуються як проблемні, коли це необхідно (уключаючи чисто формальну реструктуризацію кредиту) або резерви на покриття можливих втрат за активними банківськими операціями розраховані неналежним чином;
		зволікання, затягування банком процедури стягнення боргу за кредитами або стягнення застави за кредитами;
		6) відсоткові ставки, комісії та ціни:
		процентні, комісійні та операційні доходи (витрати) за операціями з особою є відмінними від поточних ринкових умов/умов операцій з іншими боржниками/контрагентами;
		ціни, за якими відбувся продаж активів та/або надання послуг банком особі, суттєво відрізняються від ринкових;
		ціни, за якими відбувся викуп активів та/або отримання послуг банком від особи, суттєво відрізняються від ринкових;
		7) заставне забезпечення та гарантії:
		наявність у особи договорів із банком та/або пов'язаною з банком особою щодо забезпечення виконання зобов'язань один за одного;
		прийняття від боржника/контрагента меншого забезпечення виконання зобов'язань або забезпечення нижчої якості, ніж приймається від інших клієнтів.
		Відповідно до Додатку до постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315:
		тип пов'язаної з банком особи 528 - юридичні особи, у яких фізичні особи, зазначені в частині першій статті 52 Закону, є керівниками або власниками істотної участі;
		тип пов'язаної з банком особи 529 - будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у частині першій статті 52 Закону, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
		Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, особа може бути визнана пов'язаною із банком, за умови її відповідності визначенню п. 1-9 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та ознакам за характером взаємовідносин та за характером операцій, що передбачені у главі 3 Положення.
		В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянт вказав на «ухилення судом першої інстанції від розгляду справи по суті» обґрунтовуючи тим, що суд першої інстанції встановив «що Відомості про структуру власності банку були подані до НБУ Уповноваженою особою Фонду всупереч встановленим самим НБУ актам, оскільки відомості мітили інформацію, розміщення якої зазначено не було».
		Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до вимог п. 3 Положення про порядок подання відомостей про структуру власності банку, затверджене постановою Правління Національного банку України від 21 травня 2015 року № 328, банкам необхідно протягом двох тижнів із дня набрання чинності Постановою №328, а саме: до 8 червня 2015 року, подати до Національного банку України відомості про свою структуру власності в паперовому та в електронному вигляді згідно з додатками 1 - 3 до Положення про структуру, а також визначене Положенням про структуру схематичне зображення структури власності банку станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» і на дату подання цих відомостей до НБУ.
		З метою спрощення переходу банків на новий формат подання відомостей про структуру власності банку, Департамент реєстраційних питань та ліцензування НБУ надав роз'яснення та рекомендації щодо окремих питань виконання вимог Положення про структуру та Постанови № 328 у форматі «питання - відповідь», яке було оформлене Листом НБУ від 27 травня 2015 року № 24-00011/36048.
		Пунктом 1 вказаного Листа надано роз'яснення, що Банк має подати документи щодо своєї структури власності станом на: 08 березня 2015 року (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» №218-VІІІ та дату подання відомостей до НБУ (це може бути будь-яка дата у двотижневий період, протягом якого банки повинні виконати вимоги Постанови № 328). 
		Отже, ПАТ «УПБ» мало подати два пакети документів в паперовому вигляді та два PDF -файли. Якщо між зазначеними двома датами зміни не відбулися, подається один пакет документів із інформацією станом на дату набрання чинності Законом №218 і заява банку про відсутність відповідних змін.
		Відомості про структуру власності повинні подаватися у форматі, визначеному пунктом 11 Положення про структуру. При цьому відомості про структуру власності в електронному вигляді (крім паспортних даних фізичних осіб, повних адрес їх проживання та реєстраційних номерів облікових карток платників податків) до розроблення програмного забезпечення для подання відомостей про структуру власності необхідно подавати у форматі PDF-файлів на електронну адресу Департаменту: 41BANR@U0H2. 
		Пунктом 11 Положення визначено формат, у якому мали подаватись Відомості про структуру власності банку, зокрема у вигляді таблиці. В електронному вигляді щодо адрес фізичних осіб зазначається лише країна громадянства особи та місце її постійного проживання, скорочене до назви країни та міста або іншого населеного пункту (наприклад, Україна, місто Лондон). Якщо особа є громадянином декількох країн, може бути зазначено громадянство лише однієї із країн. Відомості про структуру власності банку на відповідну дату включаються в один РБР- файл, який повинен містити документи в такому порядку:
		Відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності (додаток 2);
		Відомості про власників істотної участі в банку (додаток 3);
		Схематичне зображення структури власності банку.»
		Враховуючи положення Постанови № 328, Уповноваженою особою було підготовлено повідомлення ПАТ «УПБ», що було сформовано та подано до НБУ (вих. № 0Ь08/4079 від 26.08.2015 року) про те, що станом на 08 березня 2015 року остаточними ключовими учасниками в структурі власності ПАТ «УПБ» є громадяни України ОСОБА_8 (голова наглядової ради Банку), ОСОБА_9 та ОСОБА_3.
		Отже, подання Відомостей про структуру власності Банку чітко визначено нормативно-правовими актами, які наразі є чинним.
		Крім того, ПАТ «УПБ» під таблицею «Відомості про остаточних ключових учасників у структурі власності» було зазначено примітку, яка не є обов'язковою для зазначення та була викладена в довільній формі. 
		Посилання позивачів на відомості, що містяться поза таблицею (у вигляді примітки) судом першої інстанції до уваги не бралися, оскільки зазначення будь-яких приміток нормативно-правовими актами не визначалось. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявність примітки, як такої, не створює для позивачів додаткових прав та обов'язків, відтак, з урахуванням відсутності порушеного права позивачів, позовні вимоги з цій частині задоволенню не підлягають.
		В частині вимог позивачів про внесення змін до відомостей про структуру власності банку та будь-яких інших звітних даних та джерел інформації шляхом виключення позивачів з числа пов'язаних з банком осіб/контролерів/остаточних ключових учасників слід зазначити, що позивачем не конкретизовано в яких саме звітних даних, на його думку, було протиправно розміщено інформації щодо пов'язаності позивачів з ПАТ «УПБ».
		28 травня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову № 348 «Про віднесення ПАТ «УПБ» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «УПБ», згідно з яким з 29.05.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «УПБ».
		28 серпня 2015 року постановою Правління Національного банку України № 562 було відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідаційну процедуру. На цій підставі виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 158 від 28.08.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УПБ» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким з 31.08.2015 року було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УПБ». 
		Рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1556 від 18.08.2016 року та № 3406 від 07.08.2017 року було продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «УПБ» до 30 серпня 2018 року включно.
		Уповноваженою особою Фонду було проведено детальний аналіз банківської діяльності ПАТ «УПБ», у тому числі, діяльності, яка передувала неплатоспроможності такого банку.
		Так, було встановлено, що ОСОБА_3 з ДП «Мілкіленд-Україна» здійснював значний вплив на банківську установу, є пов'язаною з Банком особою та його ключовим учасником.
		Так, пов'язаними з банком особами є: контролери банку; особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини (ст.52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
		Відповідно до глави III Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 року, № 315, обидва позивачі мають ознаки пов'язаності, зокрема за характером правовідносин, а саме: за економічною залежністю; за спільною інфраструктурою, за недостатньою прозорістю, за характером операцій, а саме: за метою транзакції та використання коштів, за документацією, за операційним стандартами, за заборгованістю та платоспроможністю, та ін.
		З наведеного вбачається, що остаточними ключовими учасниками в структурі власності ПАТ «УПБ» є громадяни України ОСОБА_8 (голова наглядової ради Банку), ОСОБА_9 та ОСОБА_3.
		ОСОБА_3, хоча і володіє незначною часткою акцій Банку (0,0000002 %), проте є остаточним ключовим учасником банку ПАТ «УПБ». ОСОБА_3 є акціонером банку, що підтверджується випискою з рахунків у цінних паперах. Він є не лише акціонером Банку, а ще й здійснював фактичне керівництво ПАТ «УПБ», перебуваючи на посаді Голови Ради Банку, що підтверджується Копією Статуту ПАТ «УПБ» та Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «УПБ». В подальшому ж ОСОБА_3 хоч і був звільнений із займаної посади, проте здійснював управління юридичною особою через пов'язаних осіб.
		ПАТ «УПБ» направило до НБУ та Фонду перелік пов'язаних із банком осіб, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 року № 315. Рішення господарських судів України з вказаного питання відсутні.
		Щодо посилань апелянта на відсутність правових підстав для віднесення їх до власників істотної участі, пов'язаних з банком осіб, слід зазначити, що інформація щодо пов'язаності позивачів із банком та інформація про власників істотної участі подавалась Банком у відповідності до приписів чинного законодавства України.
		Напередодні запровадження у ПАТ «УПБ» тимчасової адміністрації, Національним банком України було проведено інспекційну перевірку Банку - юридичної особи за період з 01.02.2012 року по 01.04.2015 року.
		В ході даної перевірки було встановлено, що Банком протягом означеного часу штучно збільшувався розмір капіталу немонетарними інструментами через проведення переоцінок форвардних контрактів та інвестиційної нерухомості, при цьому, було встановлено, що угоди протягом 2014 року укладалися з одним контрагентом - ТОВ «КУА «ПРАКТИКА» (який є засновником Позичальників Банку), а протягом 2015 року - з ТОВ «КУА «ПРАКТИКА», ТОВ «СІТІ-СТЕЙТ», ТОВ «СФЕРА КЕПІТАЛ», ТОВ «Ріко-Буд». 
		І ТОВ «КУА «ПРАКТИКА», і ТОВ «СІТІ-СТЕЙТ» належать ОСОБА_3
		В ході перевірки встановлено, що 25 юридичних осіб, із балансовою заборгованістю 2 225 969,2 тис. грн., що складає 75,43% кредитів суб'єктів господарювання обслуговують основний борг та нараховані проценти за рахунок взаємного перерозподілу нововиданих кредитів шляхом розрахунків, в основному, за фінансовою допомогою та цінні папери.
		Важливою складовою є те, що більшість з цих компаній напряму або опосередковано належать ОСОБА_3
		Результатами перевірки було встановлено, що ПАТ «УПБ», маючи проблеми з ліквідністю, напередодні запровадження тимчасової адміністрації, здійснював значні касові операції на користь ОСОБА_3 та членів його родини.
		Суд першої інстанції вірно вказав, що оскільки позивачами не було надано конкретизації позовних вимог стосовно звітних даних та джерел інформації, щодо яких вони вважають безпідставними визначення позивачів в якості пов'язаних осіб, суд позбавлений можливості здійснити аналіз правомірності включення позивачів до певних звітів та джерел інформації.
		Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя:                                                                                   О.М. Кузьмишина
		 
		Судді:                                                                                                        Я.Б.Глущенко
		 
		                                                                                                                  О.Є.Пилипенко
		 
		Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2018 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...