Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/1672/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2018. Зареєстровано: 27.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2018.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Результат оскарження 05.02.2019 Дніпровський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/1672/16-к 
		Провадження № 1-кп/188/10/2018 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 липня 2018 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		при секретарі: ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016041880000026 від 22.06.2016р., відносно обвинуваченого:
		 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		 уродженець с. Миколаївка Петропавлівського
		 району Дніпропетровської області, зареєстрований
		 та мешкає по 
		АДРЕСА_1 , 
		 громадянин України, освіта середня технічна,
		 одружений, фізична особа-підприємець,
		 раніше не судимий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, 
		за участю прокурора: ОСОБА_4 
		за участю захисника: ОСОБА_5 
		за участю обвинуваченого: ОСОБА_3 
		 ВСТАНОВИВ:
		 ОСОБА_3 органом досудового слідства обвинувачується в умисному самовільному зайнятті земельної ділянки, що спричинило значну шкоду її законному володільцю або власнику, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
		 Так, згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, в період травня-жовтня 2016 року (точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) здійснив самовільне зайняття та використання земельної ділянки загальною площею 121, 4105 га (з них: земельна ділянка площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986; земельна ділянка площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987), яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, при цьому будучи належним чином повідомленим Петропавлівською райдержадміністрацією та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відсутність у останнього правових підстав у використанні вищевказаної земельної ділянки, за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, зареєстрованого в установленому законом порядку, продовжує самовільно використовувати дану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування соняшнику).
		 На обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення орган досудового слідства та сторона обвинувачення посилається на ту обставину, що 15.05.2003 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 03.06.2003р. за № 17.
		 Відповідно до п. 1 Договору в оренду передано земельну ділянку загальною площею 121,5 га за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району.
		 Згідно з п. 2.2. Договору строк його дії 9 років 7 місяців від дня державної реєстрації, тобто з 03.06.2003р. по 03.01.2013р.
		 03.01.2013р. строк дії Договору оренди сплив.
		 28.11.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Петропавлівської районної державної адміністрації із заявою про продовження терміну дії Договору оренди. Зазначена заява надійшла до райдержадміністрації з порушенням строку вимог, вказаних у п. 2 Договору. Крім того, до неї не було додано проекту додаткової угоди, як це передбачено ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
		 Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		 Вимогами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		 У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
		 За результатом розгляду заяви, в зв`язку з неподанням ОСОБА_3 акту поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом, кадастрової зйомки та агрохімічного паспорту земельної ділянки загальною площею 121,5 га, Петропавлівська райдержадміністрації повідомила ОСОБА_3 про відсутність наміру на продовження терміну дії договору оренди землі від 15.05.2003 року на вищезазначену земельну ділянку.
		 З 01.01.2013 року набули чинності зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів наділені повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.
		 Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 28.10.2016р. вих. № 10-4-0.21-10778/2-16 ОСОБА_3 неодноразово звертався до зазначеного управління, а саме: 11.04.2013р., 18.06.2013р., 15.05.2015р., 02.06.2015р. з питанням поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.05.2003р., однак йому було відмовлено.
		 До того ж, як на прямий доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого правопорушення, орган досудового слідства посилається на наступне. 
		 Відсутність підстав для продовження (поновлення) строку дії договору оренди земельної ділянки від 15.05.2003р. викладено у рішеннях господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/3144/16, які на теперішній час набрали законної сили.
		 Відповідно до ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
		 Згідно із вимогами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		 Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		 Як встановлено досудовим слідством, згідно офіційної інформації управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі, земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986, які самовільно використовуються ОСОБА_3 , з 01.01.2014 року враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.
		 Таким чином, земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986, які в період 2016 року самовільно використовуються ОСОБА_3 , визначення їх площі, меж та внесення інформації до Державного земельного кадастру, тобто їх формування, як об`єкта цивільних прав відбулося після спливу строків договору оренди землі від 15.05.2003р., що давав право ОСОБА_3 використовувати вказані землі до 03.01.2013р. після чого вказані земельні ділянки були зараховані до земель запасу державної форми власності, що підтверджується статистичною звітністю форми 6-зем.
		 Так, відповідно до довідок управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (№ 0-408-0.4-3800/2-16 та № 0-408-0.4-3800/2-16 від 04.11.2016р.) земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986 відносяться до державної форми власності, до категорії земель сільськогосподарського призначення, користувач  відсутній.
		 Крім того, на зазначену земельну ділянку в лютому 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області громадянам України наказами № 4-1202/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1203/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1205/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1212/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1213/15-16-СГ від 25.02.2016, № 4-1214/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1215/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1216/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1217/15-16-СГ від 26.02.2016, № 4-1218/15-16-СГ від 26.02.2016 надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, тобто надано право на збір економічних, проектних і технічних документів з метою подальшого погодження передачі зазначених земель у власність іншим громадянам.
		 Таким чином, самовільно зайнята земельна ділянка безпідставно перебуває у користуванні ОСОБА_3 , яка згідно державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ з 01.01.2014р. перебуває в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, відповідно право на її використання у ОСОБА_3 відсутнє, а її зайняття на сьогодні є самовільним та таким, що порушує інтереси Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та права громадян України, які отримали право на розроблення документації із землеустрою на ці землі.
		 Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		 Згідно із вимогами ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи  на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
		 Положеннями ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.
		 Відповідно до абзацу 15 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельних ділянок  будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. 
		 Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області та Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 904/3144/16 спростовано висновки ОСОБА_3 у правомірності фактичного зайняття та використання останнім вказаної землі на підставі договору оренди від 15.05.2003 року.
		 Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
		 Разом з тим, в період травня-жовтня 2016 року (точний час та дату в ході досудового слідства не встановлено) ОСОБА_3 надав працівнику ОСОБА_6 , який працює на посаді тракториста, вказівку приступити до обробітку вказаної земельної ділянки загальною площею 121,4105 га, особисто здійснював її обробіток та збір врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику), який знаходився на вказаній земельній ділянці, за допомогою сільськогосподарської техніки, достовірно знаючи про відсутність у нього правових підстав для її зайняття та використання, вчинивши таким чином самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, у вигляді незаконного її використання у своїх потребах шляхом її обробки, вирощування та збору врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику), в результаті чого державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заподіяна значна шкода на загальну суму 143 554, 71 грн.
		 В ході досудового розслідування у період часу з 18.07.2016р. по 22.07.2016р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді від 08.07.2016р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо законності використання вищевказаної земельної ділянки, про що складено відповідний Акт перевірки, згідно якого контролюючим органом у вказаній сфері зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121,4105 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.
		 Під час вищевказаної перевірки спеціалістом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровської області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 121,4105 га (з них: земельна ділянка площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986; земельна ділянка площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987), яка складає 142 264, 00 грн. 
		 Згідно висновку судово-економічної експертизи № 4479/4480-16 від 14.09.2016р. підтверджується арифметично подані на дослідження розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, проведеної в період з 18.07.2016р. по 22.07.2016р. за кадастровими номерами: №№ 1223881500:02:001:1986, 1223881500:02:001:1987 в сумі 143 554, 71 грн.
		 Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, усвідомлюючи, що земельна ділянка загальною площею 121,4105 га (з них: земельна ділянка площею 67,7882 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1986; земельна ділянка площею 53,6223 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1987), згідно статистичної звітності форми 6-зем враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, усвідомлюючи та будучи належним чином повідомленим про відсутність у нього правових підстав для її зайняття та використання, у період травня-жовтня 2016 року (точний час та дату в ході досудового слідства не встановлено) самовільно засіяв, використовував дану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та здійснив збір врожаю сільськогосподарських культур (соняшнику), який знаходився на вказаній земельній ділянці за допомогою сільськогосподарської техніки, чим державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області заподіяно шкоду в сумі 143 554, 71 грн., що складає 208 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 
		 Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, тобто у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному власнику.
		 Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе не визнав і пояснив, що стороною обвинувачення не надано доказів скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Так, дійсно 15.05.2003 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ним укладено договір оренди землі, зареєстрований у Дмитрівській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 03.06.2003 року за № 17. Згідно п. 2.2. Договору строк його дії 9 років 7 місяців від дня державної реєстрації, тобто з 03.06.2003р. по 03.01.2013р. 28.11.2012р. він звернувся до Петропавлівської районної державної адміністрації із заявою про продовження терміну дії договору. Вказану заяву було розглянуто земельною комісією та рекомендовано голові Петропавлівської районної державної адміністрації продовжити договір оренди землі. Обвинувачений пояснив, що оскільки жодних відомостей щодо неможливості продовження договору оренди ні від Дмитрівської сільської ради, ні від Петропавлівської районної державної адміністрації, ні від Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області він не отримував, то користувався і користується на сьогоднішній день земельними ділянками законно, відповідно до вимог ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Обвинувачений зазначає, що протягом 2013-2017 років він сплачував і сплачує на даний час орендну плату та податок на землю, отже вважає, що жодної шкоди власнику земельної ділянки спричинено не було. Крім того, ні Дмитрівська сільська рада, ні Петропавлівська районна державна адміністрація, ні Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області ніколи не ставили та не ставлять на сьогоднішній день питання про звільнення та повернення земельної ділянки. Просить його виправдати та закрити по відношенню до нього справу. 
		 В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_7 , яка суду пояснила, що вона працює юристом Петропавлівської районної державної адміністрації з жовтня 2015 року. В червні 2016 року почалась операція «Врожай», в ході якої з`ясувалось, що землі на території Дмитрівської сільської ради використовувались без укладення додаткової угоди до договору оренди. Спірною земельною ділянкою користувався ОСОБА_3 , який уклав договір оренди земельної ділянки, але додаткової угоди укладено не було. Договір оренди закінчився 03.01.2013р. З питанням про продовження договору оренди до райдержадміністрації ОСОБА_3 звернувся 28.11.2012р., в результаті чого йому було запропоновано надати акт поновлення меж земельної ділянки та агрохімічний паспорт. Двічі він був повідомлений про необхідність надання вказаних документів, між тим вказані вимоги ОСОБА_3 не виконав. 
		 Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він є головою СФГ «Престиж», займається обробкою земельної ділянки, яка є суміжною зі спірною. В червні-липні 2016 року йому стало відомо, що спірну земельну ділянку обробляють якісь люди без договору оренди. Йому відомо, що з 2003р. по 2016р. спірну земельну ділянку обробляв ОСОБА_3 . 
		 Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він є головою Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області з 2003 року. Спірна земельна ділянка оброблялась ОСОБА_3 на підставі договору оренди строком на 9 років 7 місяців, що був укладений між адміністрацією та ОСОБА_3 з червня 2003 року. Дія договору закінчилась в січні 2013 року. Свідок також підтвердив, що з часу закінчення строку договору ОСОБА_3 щомісячно сплачував орендну плату, вимог щодо повернення земельної ділянки сільською радою не висувалось. Претензій до ОСОБА_3 вони не мають. 
		 В судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що з 1993 року працює землевпорядником Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, здійснюючи контроль за використанням земельних ресурсів на території сільської ради, а за межами  моніторинг щодо земель запасу. Спірна земельна ділянка оброблялась з 03.06.2003 року ОСОБА_3 на підставі договору оренди, укладеного строком на 9 років 7 місяців, який закінчився 03.01.2013р. Свідок пояснив, що станом на сьогоднішній день ці землі значаться як такі, що не перебувають у користуванні. ОСОБА_3 на сьогоднішній день сплачує орендну плату та всі необхідні податки.
		 Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працював у райдержадміністрації з 2008 року до 2015 року на різних посадах, остання  заступник голови райдержадміністрації, входив до земельної комісії, яка розглядала різні питання по землі. Заявники завжди запрошувались на засідання комісії і до їх відома одразу після закінчення засідання доводились рішення, прийняті щодо їх заяв. В кінці 2012 року ОСОБА_3 звернувся із заявою щодо питання продовження строку договору оренди. За результатами комісія прийняла рішення щодо рекомендування продовжити договір оренди, але за умови надання ОСОБА_3 в місячний термін агрохімічного паспорту та акту поновлення меж, про що ОСОБА_3 було усно повідомлено одразу після засідання комісії, оскільки він був присутній в коридорі. Оскільки ОСОБА_3 необхідні для продовження договору оренди документи не надались, йому було направлено повідомлення про відмову у продовженні договору оренди. Свідок повідомив, що додаткової угоди про продовження терміну дії договору з ОСОБА_3 не підписувалось. 
		 Свідок ОСОБА_12 також суду пояснила, що з 2013 року працює спеціалістом відділу житлово-комунального господарства і будівництва райдержадміністрації, до 2013 року працювала завідуючою сектору інфраструктури та одночасно була секретарем земельної комісії. До її обов`язків входило формування заяв на розгляд земельної комісії. Заявників завжди запрошували на розгляд їх заяв. ОСОБА_3 дійсно звертався в кінці 2012 року з заявою про продовження терміну дії договору оренди. За результатами розгляду його заяви комісія прийняла рішення про продовження договору оренди за умови надання ним в місячний строк агрохімічного паспорту. Після прийняття такого рішення свідок особисто повідомила ОСОБА_3 про необхідність надати необхідні документи, а чи надав він їх чи ні свідку невідомо, оскільки з 2013 року посаду секретаря вона вже не займала. 
		 Свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює трактористом у ОСОБА_3 , який є його братом. До його обов`язків входило обробіток земельних ділянок, в тому числі і на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. 
		 Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що працює заступником керівника Агрофірми «Нібас». З травня 2016 року був головою райдержадміністрації і йому відомо, що існував спір між ОСОБА_3 та райдержадміністрацією про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Термін дії договору оренди закінчився 03.01.2013 року і він не був продовженим. Свідку також відомо, що ОСОБА_3 подавалась заява в кінці 2012 року, за результатами якої було прийняте рішення продовжити договір оренди за умови надання ОСОБА_3 певної документації, але ним нічого не було надано. 
		 Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що є директором ПП «Геолайф» і з вересня 2013 року приймали участь при перевірці дотримання вимог земельного законодавства. 21.07.2016 року на земельній ділянці, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, було здійснено зйомку, за результатами якої визначено площу земельної ділянки. При цьому були присутні працівники поліції, прокуратури та екологічної служби. За результатами 21.07.2016р. було складено звіт, який переданий до прокуратури.
		 Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що з 01.04.2010 року працює головним спеціалістом Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області і здійснює державний контроль з дотримання законодавства. 18.07.2016 року на спірній земельній ділянці здійснював перевірку, при якій були присутні працівники поліції, прокуратури та ПП «Геолайф», які здійснювали обмір земельної ділянки. За результатами перевірки було встановлено, що на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області використовуються земельні ділянки, засіяні соняшником, межові знаки яких відсутні. Перевірка почалась 18.07.2016 року і закінчилась 21.07.2016 року, тоді було складено акт перевірки, встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, після якого складено розрахунок шкоди. Свідок також пояснив, що при визначенні розміру шкоди, спричиненої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, сплачена ОСОБА_3 орендна плата не враховувалась, оскільки такий показник взагалі немає значення та не використовується у формулі визначення шкоди.
		 Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що працювала головним спеціалістом Головного управління Держгеокадастру з 2008 року, з 2013 року в.о. начальника відділу. Спірні земельні ділянки перебували в оренді ОСОБА_3 до 2013 року. Після закінчення строку дії договору землі передали до запасу. Додаткових угод до спірного договору не було. На сьогоднішній день спірні земельні ділянки перебувають в землях запасу. 
		 Допитаний в режимі відеоконференції експерт ОСОБА_17 повністю підтримав наданий ним висновок від 14.09.2016 року, нічого не змінивши. 
		 Крім того, в ході судового слідства судом були досліджені наступні письмові докази:
		 ТОМ 1:
		 - інформація управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі № 10-408-0.4-2843/2-16 від 22.07.2016р., згідно якої земельна ділянка загальною площею 121,5 га, яка має кадастрові номери 1223881500:02:001:1986, 1223881500:02:001:1987, враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, не переданих в оренду (а.с. 11);
		 - протокол огляду місця події від 18.07.2016р. з фото  таблицями, в ході якого зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в землях запасу не переданих в користування та на якій росте соняшник (а.с. 16-18 );
		 - лист Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області № 3182/13-35 від 15.05.2013р., згідно якого на клопотання ОСОБА_3 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки запропоновано надати графічні матеріали, на яких буде детальніше вказане місце розташування земельної ділянки для можливого розгляду підготовки наказу про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, тобто договір оренди не продовжено (а.с. 48);
		 - лист Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області № 31-4-0.11-13501/2-15 від 17.07.2015р., згідно якого подані ОСОБА_3 документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України, тобто договір оренди не продовжено (а.с. 52); 
		 - технічні звіти з топографо-геодезичних знімань на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, якими встановлена точна площа самовільно зайнятих земельних ділянок (а.с. 66-90);
		 - акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, яким зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки та встановлено порушення вимог земельного законодавства (а.с. 91);
		 - розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, якими встановлено розмір шкоди, яка завдана внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (а.с. 92-93);
		 ТОМ 2:
		 - протокол огляду місця події від 29.08.2016р. з фото-таблицями (т.2 а.с. 115-117), в ході якого зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває в землях запасу не переданих в користування та на якій росте соняшник в фізіологічній стадії дозрівання (а.с. 115-117);
		 - копія витягу з протоколу № 45 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин при Петропавлівській РДА від 21.12.2012р., згідно якої голові Петропавлівській РДА рекомендовано продовжити термін дії договору оренди землі з ОСОБА_3 за умови надання останньому в місячний термін акту поновлення меж земельної ділянки з кадастровим планом за результатами кадастрової зйомки та агрохімічного паспорту земельної ділянки (а.с. 131); 
		 - лист-повідомлення Петропавлівської РДА № 15/7-298 від 31.01.2013р., згідно якого ОСОБА_3 повідомлено, що в зв`язку з ненаданням ним витребуваного пакету документів райдержадміністрація не має наміру продовжувати строк дії договору оренди (а.с. 133);
		 - заява ОСОБА_3 до Петропавлівської РДА від 05.03.2013 р., в якій він просить надати дозвіл на поновлення договору оренди спірних земельних ділянок (а.с. 134);
		 - лист Петропавлівської РДА № 15/7-672 від 19.03.2013р., в якому зазначено, що райдержадміністрація не має наміру продовжувати строк дії договору оренди (а.с. 135);
		 - копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі № 904/3144/16, згідно якого ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову щодо поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки та зазначено на порушення процедури пролонгації договору оренди землі, як того вимагає ст. 33 Закону України «Про оренду землі», тобто прийнято рішення, що ОСОБА_3 не дотримався процедури, тому договір оренди землі не може бути пролонгований або продовжений на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (а.с. 136-139);
		 - висновок судово-економічної експертизи № 4479/4480-16 від 14.09.2016 року, згідно якого підтверджується арифметично подані на дослідження Розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, які є додатками до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, земельних ділянок за кадастровими номерами: №1223881500:02:001:1986, №1223881500:02:001:1987, в сумі 143 554, 71 грн. (а.с. 149-152);
		 - протоколи огляду місця подій від 28.09.2016р., 28.09.2016р., 02.10.2016р., 11.10.2016р., 12.10.2016р., 18.10.2016р., 19.10.2016р., в ході проведення яких здійснювалось скошування врожаю насіння соняшнику, який вирощений на вказаних земельних ділянках; 
		 ТОМ 3:
		 -постанови про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження, згідно яких зерно соняшника загальною вагою 227 850 кг, з якого 167 900 кг знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 , 59 680 кг на зберіганні у ФОП « ОСОБА_18 », визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 та ФОП « ОСОБА_18 » (а.с. 51, 67 , 87, 95);
		 - лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.21-9762/2-16 від 28.09.2016р. з додатками (а.с. 28-39), згідно якого 26.02.2016р. Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області було надано десяти громадянам дозволи на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, яка перебувала в користуванні ОСОБА_3 (а.с. 29-39);
		 - лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №10-4-0.21-10778/2-16 від 28.10.2016р., згідно якого ОСОБА_3 було відмовлено в судовому порядку щодо продовження терміну дії договору оренди землі. Крім того зазначено, що ОСОБА_3 неодноразово звертався до Головного управління щодо поновлення терміну дії договору оренди, а сааме: 11.04.2013р., 18.07.2013р., 14.05.2015р. та 02.07.2015р., на які Головним управлінням були направлені обґрунтовані відповіді-відмови (а.с. 111-112);
		 - лист Петропавлівської РДА № 2708/0/349-16 від 01.10.2016р., згідно якого Петропавлівська РДА повідомила, що в 2013 році ОСОБА_3 офіційно направлялись листи, в яких зазначалось, що РДА не має наміру на продовження терміну дії договору оренди землі в зв`язку з ненаданням необхідних документів (а.с. 130);
		 - довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.11.2016р., згідно яких земельні ділянки під кадастровими номерами 1223881500:02:001:1987 та 1223881500:02:001:1986 відносяться до державної форми власності, до категорії земель сільськогосподарського призначення, користувач відсутній (а.с. 149);
		 - копія постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. у справі №904/3144/16, згідно якої рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі № 904/3144/16 залишено без змін (а.с. 168-172);
		 - лист управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі № 0-408-0.4-3419/2-16 від 23.09.2016р., згідно якого відповідно до державної статистичної форми звітності 6-зем земельні ділянки площею 53,71 га та площею 67,78 га, які перебували в оренді ФОП ОСОБА_3 станом на 01.01.2014р. враховуються в землях запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (а.с. 186);
		 ТОМ 4:
		 -довідка Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 27.01.2017р., згідно якої за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради площею 121,5 га, що використовує ФОП ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік не має (а.с. 28);
		 - довідка Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 03.03.2017р., згідно якої за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення з земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 121,5 га-ріллі, яка складається з двох частин: 67,7885 га кадастровий номер 1223881500:02:001:1986 та 53,7115 га кадастровий номер 1223881500:02:001:1987, що використовується ФОП ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заборгованості по сплаті орендної плати станом на 01.03.2017 року не має. Орендна плата складає 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 59); 
		 - протокол огляду місця події від 12.04.2017р., відповідно до якого було оглянуто насіння соняшника, яке розташоване у складському приміщенні по АДРЕСА_2 (а.с. 68-70);
		 - протокол огляду місця події від 12.04.2017р., відповідно до якого було оглянуто насіння соняшника, яке розташоване у складському приміщенні по АДРЕСА_3 (а.с. 72-74). 
		 Інші докази, крім перелічених вище, стороною обвинувачення та захисту суду не надавалися.
		 Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		 Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статі 91 цього Кодексу.
		 Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		 Так, згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
		 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
		 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
		 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
		 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
		 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		 Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального правопорушення. 
		 Згідно із ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		 Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій пред`явлено обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. 
		 Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		 Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
		 Згідно зі ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		 Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 Частина 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		 Заслухавши пояснення обвинуваченого, свідків, дослідивши, оцінивши і аналізуючи в сукупності матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні з наступних підстав. 
		 Частина 1 ст. 197-1 КК України встановлює відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
		 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки  будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. 
		 Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади (органів місцевого самоврядування) та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених у Земельному Кодексі. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Самовільно займаючи земельні ділянки особи порушують встановлений законодавством порядок набуття права на землю, невід`ємним елементом якого є нормальна управлінська діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
		 Вирішуючи питання про суть самовільного зайняття земельної ділянки, суд робить висновок, що його характерною рисою є те, що це діяння завжди спрямоване і безпосередньо пов`язане з порушенням належних власнику земельної ділянки правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження нею. У разі самовільного зайняття земельної ділянки порушник або присвоює собі правомочність щодо розпорядження чужою земельною ділянкою, або створює перешкоди власнику щодо розпорядження нею.
		 Так, основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, є право власності на землю (право користування землею). Додатковим об`єктом вказаного злочину виступає правомірна управлінська діяльність державних і самоврядних органів у галузі земельних та архітектурно-будівельних відносин.
		 Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, виступає не земля у значенні одного з елементів довкілля  верхнього шару земної поверхні, що виконує поселенську, економічну, екологічну та інші життєзабезпечуючі функції, а конкретна земельна ділянка, якою згідно зі ст. 79 Земельного кодексу України треба розуміти частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Таким чином, юридичними ознаками земельної ділянки як об`єкта права власності та як предмета розглядуваного злочину визнаються: 1) її виокремлення в аспекті землевпорядкування за місцем розташування та розміром площі у складі однієї з категорій земельного фонду країни; 2) визначення правового титулу належності земельної ділянки конкретній особі та закріплення прав останньої щодо неї. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на: 1) поверхневий (ґрунтовий) шар; 2) водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться; 3) простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і вглиб, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
		Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Наявність рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування є лише умовою для виникнення такого права у майбутньому. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Земельний кодекс України забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ч. 3 ст. 100 ЗК України).
		 Отже, не будь-яке заволодіння земельною ділянкою без належним чином оформленого і зареєстрованого правовстановлювального документа (а ним є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою або договір оренди) може розглядатись як самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки, на жаль, одержання та реєстрація державного акта про право на землю триває в середньому від шести місяців до двох років, і використання протягом цього часу земельної ділянки, наданої особі за рішенням уповноваженого органу або отриманої на іншій законній підставі, є не самовільним зайняттям земельної ділянки, а використанням останньої без правовстановлювального документа.
		 Фактично у випадку здійснення експлуатації земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації має місце самостійне земельне правопорушення, яке не пов`язане з порушенням прав власника земельної ділянки або користувача нею, і за вчинення якого може наставати хіба що адміністративна відповідальність за ст. 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення  «Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорони природних ресурсів». 
		 Враховуючи викладене, під самовільним зайняттям земельної ділянки слід розуміти лише фактичне заволодіння та (або) користування чужою земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут), або не передавалась у власність.
		 Так, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки її використання орендарем на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки, навіть якщо цей договір не був посвідчений нотаріально та (або) належним чином не зареєстрований, як цього вимагає Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, або продовжений з певних підстав. 
		 Отже, склад злочину буде відсутній відповідно і у випадку добросовісного користування земельною ділянкою, коли особа, здійснюючи без законних підстав обробку та присвоєння корисних властивостей земельної ділянки, вважає своє землекористування правомірним.
		 Обвинувачений у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, винним себе не визнав, зазначивши, що в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Він сплачує на даний час орендну плату та податок на землю, ніякої шкоди власнику земельної ділянки спричинено не було. Крім того, ні Дмитрівська сільська рада, ні Петропавлівська районна державна адміністрація, ні Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області ніколи не ставили та не ставлять на сьогоднішній день питання про звільнення та повернення земельної ділянки.
		 Як зазначалося вище, зайняття земельної ділянки як злочин може полягати у різних діях, у тому числі в експлуатації земельної ділянки у значенні вилучення її корисних властивостей. Йдеться, зокрема, про: огородження ділянки; виставлення охорони, яка перешкоджає власнику земельної ділянки чи землекористувачеві здійснювати свої права на землю; вирощування сільськогосподарських культур; видобування корисних копалин; розміщення товарів, техніки і будівельних матеріалів. 
		 Передбачене ч. 1 ст. 1971 КК України самовільне зайняття земельної ділянки є злочином із матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї кримінально утворюючої ознаки, яка дає змогу відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки від відповідного адміністративного проступку (ст. 531 КпАП), визначений у примітці до ст. 1971 КК України: шкода визнається значною, якщо вона у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		 Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами кримінального провадження, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, ні Дмитрівською сільською радою Петропавлівського району Дніпропетровської області, ні Петропавлівською районною державною адміністрацією, ні іншими органами виконавчої влади не ставилося і не ставиться питання про звільнення ОСОБА_3 спірних земельних ділянок. 
		 Крім того, відповідно до вимог Податкового кодексу України ОСОБА_3 оплачується орендна плата  земельний податок. 
		 За таких обставин, не злочином (ст. 197-1), а адміністративним проступком (ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення) є несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель, наданих на підставі договору у тимчасове (короткострокове або довгострокове) користування.
		 Стаття 17 КПК України зазначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинення кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		 Згідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Тож будь-які припущення, думки, догади, якими б вони привабливими не були і кому б вони не належали, при вирішенні питання про вину особи доказами не можуть бути і значення не мають. Вони можуть бути використані лише для висунення версій, але не для обґрунтування вини. Такі припущення лише підтверджують сумнів, а він має бути витлумачений тільки на користь обвинуваченої особи.
		 Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		 Згідно вказаної постанови, виправдувальний вирок постановляється: за відсутністю події злочину, коли судовим розглядом справи встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв`язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали внаслідок дій особи, якій заподіяно шкоду, або в результаті дії сил природи тощо.
		 Виправдувальний вирок постановляється судом у випадках передбачених ст. 284 та 373 КПК України. Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України також встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. 
		 По справі прокурором заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 143 554, 71 грн. 
		 Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення суд залишає позов без розгляду. 
		 Суд вважає необхідним речові докази (том 2 а.с. 159): комбайн марки «New Holland cs 6090», д.н. НОМЕР_2 , трактор марки МТЗ 892, д.н. НОМЕР_3 та причеп ГКБ 819, д.н. НОМЕР_4 , які оглянуті 28.09.2016р. і знаходяться на відповідальному зберігання на території СФГ «САМ» по вул. Жовтневій, 20 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, - повернути власнику.
		 Речові докази (том 2 а.с. 162): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 6 т 600 кг, оглянуту 28.09.2016р. та передану на відповідальне зберігання на підставі розписки від 28.09.2016р. на територію СФГ «САМ» по вул. Жовтневій, 20 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, - повернути власнику.
		 Речові докази (том 2 а.с. 223): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 59 680 кг, оглянуту 02.10.2016р. та передану під розписку від 02.10.2016р. на відповідальне зберігання ФОП « ОСОБА_18 » за адресою: АДРЕСА_2 , - повернути ОСОБА_3 .
		 Речові докази (том 3 а.с. 51): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 54 480 кг, оглянуту 12.10.2016р. та передану під розписку від 12.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 67): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 84 040 кг, оглянуту 13.10.2016р. та передану під розписку від 13.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 87): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 88 040 кг, оглянуту 19.10.2016р. та передану під розписку від 19.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 95): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 20 580 кг, оглянуту 19.10.2016р. та передану під розписку від 19.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Судові витрати покласти на рахунок держави. 
		 Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.
		 Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, 
		 УХВАЛИВ: 
		 ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та виправдати в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. 
		 Цивільний позов залишити без розгляду.
		 Речові докази (том 2 а.с. 159): комбайн марки «New Holland cs 6090», д.н. НОМЕР_2 , трактор марки МТЗ 892, д.н. НОМЕР_3 та причеп ГКБ 819, д.н. НОМЕР_4 , які оглянуті 28.09.2016р. і знаходяться на відповідальному зберігання на території СФГ «САМ» по вул. Жовтневій, 20 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, - повернути власнику.
		 Речові докази (том 2 а.с. 162): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 6 т 600 кг, оглянуту 28.09.2016р. та передану на відповідальне зберігання на підставі розписки від 28.09.2016р. на територію СФГ «САМ» по вул. Жовтневій, 20 в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області, - повернути власнику.
		 Речові докази (том 2 а.с. 223): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 59 680 кг, оглянуту 02.10.2016р. та передану під розписку від 02.10.2016р. на відповідальне зберігання ФОП « ОСОБА_18 » за адресою: АДРЕСА_2 , - повернути ОСОБА_3 .
		 Речові докази (том 3 а.с. 51): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 54 480 кг, оглянуту 12.10.2016р. та передану під розписку від 12.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 67): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 84 040 кг, оглянуту 13.10.2016р. та передану під розписку від 13.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 87): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 88 040 кг, оглянуту 19.10.2016р. та передану під розписку від 19.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Речові докази (том 3 а.с. 95): сільськогосподарську культуру насіння соняшника вагою 20 580 кг, оглянуту 19.10.2016р. та передану під розписку від 19.10.2016р. на відповідальне зберігання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 , - залишити останньому.
		 Судові витрати покласти на рахунок держави. 
		 Захід забезпечення кримінального провадження не обирався.
		 На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому, захиснику та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою. 
		 Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...