Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/3429/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2018.
Дата набрання законної сили: 26.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 червня 2018 року 
		м. Київ
		справа №127/3429/16-ц 
		провадження №61-13439св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А., 
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., УсикаГ. І.,        
		учасники справи:
		позивач  - ОСОБА_3,
		відповідач - Колективне підприємство «Зварювальна лабораторія»,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року у складі колегії суддів: Голота Л. О., Кучевського П. В., Рибчинського В.П.,
		ВСТАНОВИВ:
		У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» (далі - КП «Зварювальна лабораторія») про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
		Позов обгрунтовано тим, що 10 лютого 2016 року голова правління КП «Зварювальна лабораторія» видав наказ № 9-к про оголошення позивачу догани за порушення трудової дисципліни, а саме: за невиконання наказу №33 від 13 серпня 2015 року, за яким позивача було призначено відповідальним за безпечну експлуатацію таля електричного (кранбалки). Наказ №9-к від                10 лютого 2016 року про оголошення йому догани винесений із порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки пунктом 6 наказу №33 від 13 серпня 2015 року встановлено строк виконання пунктів 2, 3 цього наказу у 20 днів, пункту 4 - 15 робочих днів. Через 20 днів з моменту винесення наказу №33, тобто станом на 02 вересня 2015 року, позивач має вважатися таким, що порушив трудову дисципліну, і протягом місяця керівник мав право накласти на нього дисциплінарне стягнення. Наказ №33 від 13 серпня 2015 року є неправомірним і не може бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки цим наказом його зобов'язано виконати роботу, яку він виконувати не зобов'язаний та не має права. Просив скасувати як незаконний наказ голови правління КП «Зварювальна лабораторія» №9-к від 10 лютого 2016 року «Про оголошення ОСОБА_3 догани».
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року в позові ОСОБА_3 до КП «Зварювальна лабораторія» про скасування наказу відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що покладення наказом №33 від 13 серпня 2015 року на позивача відповідних робочих завдань відповідає змісту його додаткових трудових обов'язків як атестованого технічного експерта з промислової безпеки та не суперечить нормам КЗпП України, що свідчить про правомірність догани, оголошеної в межах строку для застосування дисциплінарного стягнення, встановленого статтею 148 КЗпП України, тобто не пізніше одного місяця з дня його виявлення з дотриманням порядку визначеного статтею 149 КЗпП України.
		Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року  апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_3 до КП «Зварювальна лабораторія» про скасування наказу задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління КП «Зварювальна лабораторія» № 9-к від 10 лютого 2016 року «Про оголошення ОСОБА_3 догани». Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, що підлягають застосуванню. 
		Апеляційний суд виходив також з того, що днем виявлення проступку є день складання акта - 15 грудня 2015 року. Тому застосувавши дисциплінарне стягнення (догани) 10 лютого 2016 року, відповідач порушив положення статті 148 КЗпП України, оскільки місячний строк сплив 15 січня 2016 року. 
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відмовляючи в позові ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував положення статей 31, 148, 149 КЗпП України щодо видів дисциплінарних стягнень і порядку їх застосування.
		У вересні 2016 року КП «Зварювальна лабораторія» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Вінницької області від             20 липня 2016 року.
		07 вересня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
		20 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за указаним позовом призначено до судового розгляду. 
		15 березня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У касаційній скарзі КП «Зварювальна лабораторія» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях та не відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не спростував правильні та обґрунтовані висновки суду першої інстанції та не мотивував, які робочі завдання (трудові обов'язки), покладені на позивача наказом від 13 серпня 2015 року №33, не відповідали додатковим трудовим функціям позивача як технічного експерта з промислової безпеки з правом технічного огляду та експертного обстеження вантажопідіймальних кранів (кваліфікованого спеціаліста), чому визначені вказаним наказом робочі завдання не могли бути покладено на позивача, як кваліфікованого працівника; якими нормами матеріального права встановлені такі обмеження (заборона); чому встановлення (виконання) таких робочих завдань не обумовлено трудовим договором між сторонами, а також змістом додаткових трудових обов'язків, за виконання яких позивач щомісяця отримував заробітну плату у вигляді посадового окладу та премії. 
		Висновок апеляційного суду про порушення судом першої інстанції статті 31 КЗпП України є необґрунтованим, суперечить фактичним обставинам справи та спростовуються доказами у справі, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
		Судом апеляційної інстанції неправильно встановлено дату виявлення             проступку - 15 грудня 2015 року, тоді як такою датою є 04 лютого 2016 року, тобто неправильно визначено дату перебігу місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення (догани). Твердження апеляційного суду про застосування відповідачем до позивача інших заходів впливу за невиконання наказу №33 від 13 серпня 2015 року є припущенням. Відповідач у грудні 2015 року не застосовував до позивача матеріальної або іншої відповідальності за невиконання трудових обов'язків згідно з наказом року №33 від 13 серпня 2015 у вигляді позбавлення 50% премії. 
		05 лютого 2016 року позивач надав письмові пояснення лише стосовно причин не проведення ним огляду і обстеження таля електричного, вказав на відсутність паспорта таля та інших документів з його експлуатації, але не пояснив, чому відсутність цих документів  перешкоджає йому провести візуальний огляд таля електричного. 
		10 лютого 2016 року, після отримання пояснень позивача, на підставі акта від 04 лютого 2016 року, а не акта від 15 грудня 2015 року, встановлено порушення останнім трудової дисципліни за невиконання робочих завдань згідно з наказом №33 від 13 серпня 2015 року. Спірний наказ про оголошення догани  винесено відповідачем з дотриманням вимог статей 147, 148, 149 КЗпП України, Колективного договору та Правил внутрішнього трудового розпорядку.
		Апеляційним судом не враховано, що здійснювати перевірку повноти виконання працівником трудових обов'язків, вимагати виконання працівником робочих завдань, виявляти проступки, застосовувати чи не застосовувати до працівника відповідні заходи впливу (відповідальності) за такі проступки є правом, а не обов'язком відповідача, як роботодавця. Неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків, встановлення (виявлення) роботодавцем таких проступків, застосування заходів впливу за такі проступки не звільняє працівника від виконання цих трудових обов'язків (виробничих завдань) на майбутнє, за умови збереження (продовження) трудових відносин з роботодавцем. Не відповідають дійсним обставинам справи висновки суду про відсутність доказів щодо недотримання позивачем трудової дисципліни, та не виконання розпоряджень відповідача, а також те, що такі докази не були надані суду. Відповідні докази є у матеріалах справи (а. с. 8, 69, 86, 88, 95), але не враховані апеляційним судом. Позивач у своїх поясненнях підтвердив невиконання ним пунктів наказу №33 від 13 серпня 2015 року. 
		Апеляційний суд помилково застосував положення статті 138 КЗпП України до правовідносин, які випливають із трудової  дисципліни та врегульовані главою Х КЗпП України. Стаття 138 КЗпП України встановлює обов'язок доказування наявності умов, передбачених статтею 130 КЗпП України, для покладення на працівника саме матеріальної, а не дисциплінарної відповідальності. 
		Статтею 138 КЗпП України не встановлено презумпції невинуватості у трудовому праві, як про це стверджує апеляційний суд. Висновок суду про відсутність доказів щодо наявності інформації на металевому паспорті спростовуються змістом акта КП «Зварювальна лабораторія» від 04 лютого 2016 року, в якому членами комісії було вказано інформацію, яку містить оглянутий нею металевий паспорт таля електричного. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, щодо підстав винесення спірного наказу. 
		У жовтні 2016 року ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, які мотивовано тим, що догана була застосована до нього на підставі наказу № 9-к від 10 лютого 2016 року з пропуском місячного строку для такого виду стягнень. Судом апеляційної інстанції установлено всі обставини справи, надано оцінку доказам у справі, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому просив відхилити касаційну скаргу, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року залишити без змін. 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін, з таких підстав.
		Судами встановлено, що з 1996 року позивач працював на посаді інженера-дефектоскопіста ренгено-гаммограмування КП «Зварювальна лабораторія».
		Протягом 2013-2015 років ОСОБА_3  виконував роботи безпосередньо за основними трудовими обов'язками лише в обсязі, що не перевищує 3% від нормованого робочого часу у зв'язку з відсутністю достатніх об'ємів робіт (замовлень), що підтверджується змістом довідки КП «Зварювальна лабораторія» від 13 квітня 2016 року №45 (а.с. 80).
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою забезпечення необхідним обсягом роботи та розміром заробітної плати, за згодою ОСОБА_3, на позивача було покладено виконання додаткових трудових функцій технічного експерта з промислової безпеки.
		Позивач пройшов відповідні навчання, склав іспити та 05 серпня 2015 року отримав відповідне посвідчення №54-03-1 з правом на проведення технічного огляду та/або експертного обстеження вантажопідіймальних кранів і підйомників строком на три роки (до 05 серпня 2018 року) (а.с. 82).
		Згідно із видатковою накладною Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Малад» №ПМ-07.1 від 13 липня 2015 року КП «Зварювальна лабораторія» придбано вантажно-підіймальний механізм для власних потреб, а саме електросталь трасову з вантажопідйомністю до двох тон (а.с. 81).
		Судами встановлено, наказом КП «Зварювальна лабораторія» №33 від 13 серпня 2015 року «Для виконання вимог ДНАОП 0.00.1.03.-02, Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів; Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідйомних кранів в справному стані із змінами і доповненнями внесеними наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 жовтня                2007 року № 232, затвердженого в Міністерстві юстиції України 13 березня              1995 року № 59/595», ОСОБА_3 призначено відповідальним за безпечну експлуатацію таля електричного та встановлено йому відповідні робочі завдання (трудові обов'язки), зокрема, розробити згідно вимог «Типової інструкції для осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані» необхідні документи (інструкції, схеми кріплення вантажів, тощо) (пункт 2 наказу); провести необхідні обстеження та випробування вантажопідіймального обладнання та засобів для забезпечення надійності в процесі експлуатації, при необхідності організувати ремонт, регулювання з залученням відповідних фахівців (пункт 3 наказу); придбати (виготовити) необхідні інформаційні засоби для розміщення їх в зоні проведення робіт для забезпечення безпечних умов праці (пункт 4 наказу); провести протягом п'яти робочих днів необхідні інструктажі працівників задіяних експлуатацією вантажопідіймальних засобів (пункт 5 наказу); та встановлено строки виконання пунктів 2, 3 - 20 робочих днів, пункту 4 - 15 робочих днів (а.с. 4).
		Наказом №9-к від 10 лютого 2016 року ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності й оголошено йому догану за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків, покладених наказом №33 від           13 серпня 2018 року  за порушення трудової дисципліни, а також статті 147 КЗпПУкраїни, а саме: станом на 10 лютого 2016 року невиконання пунктів цього наказу, пунктів 4.1,6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку,  пункту 8 Колективного договору;  пункту 1.7. Посадової інструкції.
		Відповідно до пункту 1.7 Посадової інструкції № 4 технічного експерта дефектоскопіст (технічний експерт) в своїй роботі керується чинним законодавством, технічними умовами, державними стандартами, правилами, положеннями, інструкціями, кошторисами, а також посадовою інструкцією, наказами і розпорядженнями керівника підприємства (а. с. 66, 67).
		Суд апеляційної інстанції під час дослідження обставин справи надав  належну оцінку наказу №33 від 13 серпня 2015 року та погодився з висновками суду першої інстанції, що на позивача покладено додаткові трудові обов'язки та встановлено строки їх виконання (а.с. 4).
		Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що застосування догани вимагає від роботодавця дотримання загального порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.
		Водночас апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не звернув уваги, що при визначенні дій працівника як дисциплінарного проступку має значення вчинення цих дій саме з вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що у поясненнях від 05 лютого 2016 року позивач зазначав про неможливість виконання обов'язків згідно з наказом №33 від 13 серпня 2015 року, оскільки останній порушує правила будови і безпечної експлуатації вантажно-підіймальних кранів, на його вимогу експлуатаційну документацію на таль електричний (паспорт, технічний опис, інструкції з експлуатації) йому надано не було (а.с. 8).
		Заперечуючи проти позову, КП «Зварювальна лабораторія» визнало той факт, що електросталь тросову з вантажопідйомністю до двох тон було придбано                     13 серпня 2015 року без необхідної паперової технічної (експлуатаційної) документації заводу виробника, зокрема паспорта механізму. Усупереч відсутності паперової технічної документації придбана електроталь містила на корпусі металевий паспорт заводу виробника зі всіма необхідними (обов'язковими) технічними даними щодо неї (а.с. 78).
		Встановивши обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів про те, що металевий паспорт, який міститься на корпусі електроталя, включає у себе усю необхідну технічну інформацію, і що його достатньо було для виконання позивачем фактичного огляду/обстеження та виготовлення відповідних технічних документів. 
		Відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальний кранів НПАОП 0.00-1.01-07, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за №784/14051, пуску у роботу вантажопідіймальних кранів машин передує їх повний технічний огляд, який відповідно до пункту 7.3.8 включає першочергове вивчення експлуатаційних (паспорт, настанова з експлуатації, ватів журнал тощо), конструкторських (проектних) і ремонтних документів.
		Апеляційний суд виходив з того, що  у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач не конкретизував, які саме порушення він допустив. Крім того, відповідні пояснення від працівника відібрано не було ( а.с. 60-64). Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів щодо недотримання позивачем трудової та технологічної дисципліни, правил з охорони праці та техніки безпеки при виконанні виробничих завдань.
		З урахуванням установлених обставин у справі, оцінки доказів у їх сукупності, суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту наказу №9-к від 10 лютого 2016 року до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення за такі проступки: невиконання наказу №33 від 13 серпня 2015 року; порушення пунктів 4.1, 6.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку; порушення пункту 8 Колективного договору; порушення пункту 1.7 Посадової інструкції.
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції у порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 213, 215 ЦПК України у редакції від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України 2004 року) не надав належної оцінки усім обставинам щодо прийняття відповідачем наказу № 9-к від 10 лютого  2016 року.
		Відповідно до статті 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. 
		Згідно із статтею 148 КЗпП Українидисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		За змістом  статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку.
		Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
		Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника.
		Стаття 148 КЗпП України визначає застосування дисциплінарного стягнення безпосередньо за виявленням порушень трудової дисципліни. 
		Стаття 148 КЗпП передбачає обчислення місячного строку для застосування стягнення з дня виявлення не факту (дії, бездіяльності), а саме проступку. Виявлення проступку означає не тільки виявлення факту (дії), але і встановлення працівника, який порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками, вини працівника.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 15 грудня 2015 року комісією КП «Зварювальна лабораторія» складено акт про невиконання інженером - дефектоскопістом ОСОБА_3 (технічним експертом по вантажопідіймальним механізмам) відповідальним згідно наказу №33 від 13 серпня 2015 року за безпечну експлуатацію таля електричного, вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та відповідної Інструкції.
		Згідно протоколу №12 від 31 грудня 2015 року за невиконання розпорядження Голови правління КП «Зварювальна лабораторія» інженера - дефектоскопіста ОСОБА_3 позбавлено 50% преміальної доплати до заробітної плати у розмірі 1915,53 грн (а.с. 85).
		Судом апеляційної інстанції вставлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 березня 2016 року, яке набрало законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2016 року, наказом голови правління КП «Зварювальна лабораторія» 12-зКП «Про виплату заробітної плати» від 31 грудня 2015 року за невиконання розпорядження голови правління (наказ № 33 від 13 серпня 2015 року) ОСОБА_3 позбавлено 50% преміальної доплати до заробітної плати в розмірі 1 915,53 грн (а. с. 88-92).
		З урахуванням установлених обставин апеляційний суд виходив з того, що днем виявлення проступку (факту, особи, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв'язку між правопорушенням та шкідливими наслідками) є день складання акта - 15 грудня 2015 року. Застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді догани 10 лютого 2016 року, КП «Зварювальна лабораторія» порушено положення статті 148 КЗпП України, оскільки місячний строк сплив 15 січня 2016 року.
		 Із матеріалів справи встановлено, що наказом № 25 від 31 травня 2016 року «Про звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату підприємства» ОСОБА_3 з 1 червня 1016 року звільнено із займаної посади на підставі пунку 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а.с. 98).
		Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що позбавлення премії ОСОБА_3 не є видом дисциплінарного стягнення (стаття 147 КЗпП України). Водночас із урахуванням встановлених апеляційним судом обставин дійшов висновку, що наказ № 9-к від 10 лютого 2016 року  видано у зв'язку з невиконанням позивачем наказу № 33 від 13 серпня 2015 року. Проте невиконання  позивачем  вказаного наказу від 13 серпня 2015 року встановлено відповідачем 15 грудня 2015 року (а.с. 28). Таким чином, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про сплив строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України 2004 року дослідив всі докази у справі в їх сукупності та надав їм належну оцінку, виконав всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновки апеляційного суду, є власним тлумаченням обставин справи.
		Посилання відповідача на те, що у грудні 2015 року він не застосовував до позивача матеріальної або іншої відповідальності за невиконання наказу № 33 від 13 серпня 2015 року відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи. Апеляційний суд, пославшись на судові рішення, якими вирішувався спір про позбавлення позивача премії, дійшов висновку щодо строку виявлення проступку та дотримання відповідачем вимог статті 148 КЗпП України, і не викладав висновки щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання наказу № 33 від 15 серпня 2015 року.
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не спростував висновки суду першої інстанції, не з'ясував підстави винесення наказу № 9-к від 10 лютого 2016 року не є підставою скасування рішення апеляційного суду. Апеляційний суд встановив та виклав мотиви, що відповідач у наказі № 9-к від 10 лютого 2016 року не конкретизував, які саме порушення допустив позивач.
		Судом апеляційної інстанції у рішенні викладено мотиви застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення з порушенням трудового законодавства.
		Судом апеляційної інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу Колективного підприємства «Зварювальна лабораторія» залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийВ. А. СтрільчукСудді:В. О. Кузнєцов А. С. Олійник О. В. Ступак Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...