Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 313/582/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2018. Зареєстровано: 28.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 03.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                 Справа № 313/582/18
		Провадження № 3/313/237/2018
		 
		ПОСТАНОВА 
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23.07.2018 р. смт. Веселе
		 
		Веселівський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Нагорного А.О., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, за участю прокурора Зубкова В.С., Сулім Є.А., захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні матеріали, які надійшли з управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно 
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, заміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення повязаного з корупцією не притягалася, начальника планово-економічного відділу підприємства Весельвського виправного центру № 8, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, за обвинуваченням у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На розгляд Веселівського районного суду Запорізької області надійшли протоколи № № 97,98,99,100,101та 102 про вчинення адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, складені оперуповноваженим управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України майором поліції ОСОБА_4, відносно ОСОБА_3, про вчинення нею правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу № 97 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/582/18,провадження №3/313/237/2018) вбачається,що ОСОБА_3 наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області від 01.02.2013 р. № 10 о/с, була призначена на посаду начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівського виправного центру (№ 8).
		31.03.2015 р. наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області за № 99 о/с, ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання  старший лейтенант внутрішньої служби.
		Наказом начальника Веселівського виправного центру управління Державноїпенітенціарної службиУкраїни вЗапорізькій області(№8) від 06.12.2016 р. № 94, на період чергової та додаткової відпустки директора підприємства установи  заступника начальника установи з виробництва з 07.12.2016 р. до 15.01.2017 р., виконання його обовязків було покладено на начальника планово-економічного відділу підприємства установи старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_3
		Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у тому , що вона порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України « Про запобігання корупції», так як 23.12.2016 р. знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 118,яким призначиладо видачісобі преміїу розмірі 3000,00грн.і отрималавнаслідок цього додаткові грошовікошти дозаробітної плати. 
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу № 98 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/583/18, провадження № 3/313/238/2018) ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона достовірно знаючи про наявність в її діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, видала наказ про преміювання себе, діючи у власних майнових інтересах, знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 118,яким призначиладо видачісобі преміїу розмірі 3000,00грн.і отримала внаслідок цього додатковігрошові коштидо заробітноїплати. 
		У протоколі зазначено, що ОСОБА_3 порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» і її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП  прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу № 99 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/584/18,провадження № 3/313/239/2018) ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», так як 23.12.2016 р. знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 116,яким призначиладо видачісобі поточної премії за листопад 2016 року у розмірі300%від посадового окладу і отримала внаслідок цього додатковігрошові коштидо заробітноїплати. 
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу № 100 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/585/18, провадження № 3/313/240/2018) ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона достовірно знаючи про наявність в її діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, видала наказ про преміювання себе, діючи у власних майнових інтересах, знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 116,яким призначиладо видачісобі премії залистопад 2016року у розмірі300% від посадового окладу і отримала внаслідок цього додатковігрошові коштидо заробітноїплати. 
		У протоколі зазначено, що ОСОБА_3 порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» і її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП  прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу № 101 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/587/18, провадження № 3/313/242/2018) ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», так як 27.12.2016 р. знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 99,яким призначиладо видачісобі поточної премії за жовтень 2016 року у розмірі300%від посадового окладу і отримала внаслідок цього додатковігрошові коштидо заробітноїплати. 
		Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Згідно протоколу № 102 від 19.04.2018 р. про вчинення адміністративного корупційного правопорушення (справа № 313/586/18, провадження № 3/313/241/2018) ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона достовірно знаючи про наявність в її діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, видала наказ про преміювання себе, діючи у власних майнових інтересах, знаходячись за адресою підприємства: Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, перебуваючи на штатній посаді начальника планово-економічного відділу підприємства Веселівськоговиправного центру(№8),виконуючи обовязкизаступника начальникаустанови звиробництва директора підприємстваВеселівського виправногоцентру (№8),діючи увласних майновихінтересах,підписала наказ№ 99,яким призначиладо видачісобі премії зажовтень 2016року у розмірі300% від посадового окладу і отримала внаслідок цього додатковігрошові коштидо заробітноїплати. 
		У протоколі зазначено, що ОСОБА_3 порушила вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» і її дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП  прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Постановою суду від 12.06.2018 р. справи про адміністративні правопорушення за № 313/582/18, № 313/583/18, № 313/584/18, № 313/585/18,№ 313/586/18 та 313/587/18 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, обєднані в одне провадження. Обєднаній справі присвоєний № 313/582/18.
		Присутній у судовому засіданні прокурор просить суд визнати ОСОБА_3 винною у скоєнні корупційних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, так як ОСОБА_3 підписала накази про нарахування собі премії і не повідомила про наявність у неї конфлікту інтересів при підписані наказів про своє преміювання, адміністративне стягнення призначити із застосуванням ст. 36 КУпАП.
		ОСОБА_3 вину у скоєнні адміністративних правопорушень,передбачених ч. 1 та 2 ст. 172-7КУпАП, не визнала та пояснила, що виплата їй премії передбачена законодавством. Питання про виплату премій за наказами № № 99, 116 та 118 приймалося з погодженням з особами виправного центру, серед яких були керівник установи та юрист, які мали право відмовитися підписувати дані накази через корупційну складову підпису даних наказів, але вони цього не зробили, що свідчить про відсутність у її діях складу корупційного правопорушення. Крім того, зазначені премії є складовою заробітної плати, так як вони гарантовані законом і прописані інструкцією, яка затверджена відомчим наказом. Також ОСОБА_3 просила справу розглядати за участю її представника адвоката ОСОБА_2
		Присутній у судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 вину ОСОБА_3 в інкримінованим їй правопорушеннях заперечував, просив суд провадження закрити в звязку з відсутністю в діях складу ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.
		Вислухавши сторони, допитавши свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
		Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п. 1, 2 ч. 1ст. 3 цього Законузобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до визначень, наведених у ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII:
		- реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		- приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		З диспозиціїст. 172-7 КУпАПта п. 2 примітки до цієї статті вбачається, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
		- у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересівнаявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1ст. 172-7 КУпАП);
		- у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на обєктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2ст. 172-7 УКпАП).
		У листі №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 р. Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
		Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться в ч. 1 ст. 1 закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН від 29.04.2016 №126/50-е щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи... що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати обєктивний вираз, а також часовий взаємозвязок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше,приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на обєктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обовязкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
		Статтею 9 КУпАПвизначено,що адміністративним правопорушенням (проступком)є протиправна,винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідност. 245 КУпАПзавданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
		За правиламист. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно з положеннямист. 280 КУпАПсуддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбачених ч. 1, ч. 2ст. 172-7 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Так, ч. 1 ст.172-7КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною другою цієї статті передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, визначення поняття «реальний конфлікт інтересів» у примітці дост. 172-7 КУпАПє ідентичним визначенню, наведеному у ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
		З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2ст. 172-7 КУпАПє виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обовязковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням.
		На підставі положеньст. 2 Закону України «Про заробітну плату»структура заробітної плати складається з основної заробітної плати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової заробітної плати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
		Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 р. №222 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби .
		Згідно з п. 1.3 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня, вченого звання, тривалості та умов служби.
		Відповідно до п. 1.4 Інструкції, грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Суд, при вивченні наказів № 116, № 118 від 23.12.2016 р. та № 99 від 27.12.2016 р. встановив, що зазначені накази, перед тим, як їх підписала ОСОБА_3 були погоджені з: інспектором групи по роботі з персоналом підприємства установ ОСОБА_6, головним бухгалтером підприємства установи ОСОБА_7; юрисконсультом юридичної установи підприємства установи ОСОБА_8; завідувачем канцелярією установи ОСОБА_9; начальником сектору по РП установи головою профспілки старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_10, заступником начальника установи з нагляду і безпеки та оперативної роботи установи майором внутрішньої служби ОСОБА_11, а також начальником Веселівського виправного центру УДПтСУ в Запорізькій області (№8) полковником внутрішньої служби ОСОБА_5
		Вказане свідчать про те, що ОСОБА_3 не вступала у суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями, а лише виконувала вимоги обовязкових нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки для певної категорії працівників, а отже, ці обставини свідчать про відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення інкримінованих адміністративних правопорушень, повязаних із неповідомленням про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
		Питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
		Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
		Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «ОСОБА_10 де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
		Відповідно до ч. 3ст. 62Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Виходячи з вищенаведеного, оскільки за результатами розгляду справи не встановлено складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
		На підставівищевикладеного,керуючись  ст.ст. 221, 247, 283- 285 КУпАП, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження в адміністративній справі № 313/582/18 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням її у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд Запорізької області щодо якої її винесено, її захисником, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч. 5 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя 
		Веселівського районного суду
		Запорізької області ОСОБА_12 27.07.18

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...