Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/11209/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2018. Зареєстровано: 28.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2018.
Дата набрання законної сили: 15.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		16 липня 2018 року                                        № 826/11209/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво», товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправними та скасування рішень,-
		                                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво», товариство з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» (далі - позивач 1, позивач 2) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-1) про визнання протиправними та скасування рішень.
		У липні 2014 року ТОВ "Прометей-Сяйво", ТОВ "Пропріо-Рітейл" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явили позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - ІДАБК у м.Києві), яку в процесі розгляді справи замінено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України про визнання протиправними та скасування рішень.
		Просили:
		- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу ІДАБК у м. Києві від 02     липня 2014 року № 34"д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації"; 
		- визнати протиправним та скасувати припис ІДАБК у м. Києві від 09 липня 2014     року "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт"; 
		- визнати протиправним та скасувати припис ІДАБК у м. Києві від 09 липня 2014 року "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил"; 
		- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 224/14/7126-74/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; 
		- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 223/14/7126-71/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; 
		- визнати протиправною та скасувати постанову ІДАБК у м. Києві від 17 липня 2014 року № 219/14/7126-69/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року, позов задоволено.
		Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 та 3 наказу ІДАБК у м. Києві від 02 липня 2014 року № 34 "д" "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації".
		Визнано протиправним та скасовано припис ІДАБК у м. Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 09 липня 2014 року, виданий ТОВ "Пропріо-Рітейл".
		Визнано протиправним та скасовано припис ІДАБК у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09 липня 2014 року, виданий ТОВ "Прометей-Сяйво".
		Визнано протиправними та скасовано постанови ІДАБК у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 липня 2014 року № 224/14/7126-74/1707/0212, від 17 липня 2014 року № 223/14/7126-71/1707/0212 та від 17 липня 2014 року № 219/14/7126-69/1707/0212.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.03.2017 скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направив на новий розгляд. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2018 прийнято справу до провадження та призначено судовий розгляд.
		Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 24.01.2018 залучено до участі в адміністративній справі Департамент з питань Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу КМР (КМДА) в якості співвідповідача.
		В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що викладені в акті перевірки, складеному за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю, є необгрунтованими.
		Зокрема позивачі стверджують, що правильно визначили категорію складності об'єкта будівництва, а протилежний висновок Інспекції не ґрунтується на вимогах закону, позаяк будинок, у якому здійснюються будівельні роботи, як пам'ятка архітектури у передбачений законом спосіб не зареєстрований, що виключає автоматичне віднесення відповідного об'єкта будівництва до IV категорії складності.
		Позивачі також звертають увагу, що незважаючи на статус будинку, у якому проводяться будівельні роботи як об'єкта культурної спадщини, предметом охорони (характерною особливістю об'єкта культурної спадщини, що становить його історику- культурну цінність) у такому будинку є архітектурно-композиційне рішення головного фасаду другого і третього поверхів. Разом з цим, як стверджують позивачі, будь-яких робіт, пов'язаних з втручанням у фасад будинку, проектною документацією не заплановано і не здійснювалось, що спростовує висновки перевірки про розроблення проектної документації без урахування особливостей проведення ремонтних робіт та реконструкції на об'єктах культурної спадщини.
		У частині, що стосується наказу від 02.07.2014 №34 «д» позивачі зазначають, що подання прокуратури не є визначеною у законі підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт та прийняття об'єкта до експлуатації.
		Відповідач-1 позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що будівля, розташована за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48, є об'єктом культурної спадщини, унаслідок чого будь-якому об'єкту будівництва за вказаною адресою має бути присвоєна категорія складеності не нижче IV.
		Крім того, відповідач-1 стверджує, що з огляду на правовий статус вказаного будинку як об'єкта культурної спадщини, будь-які роботи мають проводитись з урахуванням особливостей реставрації, консервації та ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах культурної спадщини, встановлених ДБН В 3.2.1-2004. яких позивачі під час розроблення  проектної документації не врахували, що потягнуло встановлення зазначених в акті перевірки порушень.
		Відповідач-2 позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що здійснює функції державного архітектурно-будівельного контролю лише з 12.10.2016 та прав позивача у спірних правовідносинах не порушував.
		14 лютого 2018 року через канцелярію суду від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
		Частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, 
		ВСТАНОВИВ:
		09 липня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Пропріо- Рітейл» на об'єкті будівництва - «Капітальний ремонт з переплануванням груп нежитлових приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. «А», «Б») першого, другого поверхів, підвалу та підпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування на вул. Хрещатик, 48 у Шевченківському районі м. Києва».
		Результати перевірки оформлені актом від 09.07.2014 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 145-146).
		У ході перевірки встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48 підрядною організацією ТОВ «Прометей-Сяйво» на замовлення ТОВ «Пропріо-Рітейл» на підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт від 22.08.2013 №КВ08312146542 та №КВ08312146543 виконуються будівельні роботи з капітального ремонту з перепланування груп нежитлових приміщень №2, №18, №18а. №21 та МСК (в літ. «А», «Б») першого,  другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування та будівельні роботи з капітального ремонту з перепланування групи нежитлових приміщень №14 (в літ «А») для розміщення торгівельно- адміністративних приміщень.
		Інспекцією з'ясовано, що будинок №48 літ. «А», розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, є пам'яткою архітектури місцевого значення. При цьому проект «Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18. №18а, №21 та МСК (в літ. «А», «Б») першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві», на підставі якого виконуються будівельні роботи за вказаною адресою, передбачає архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, що за своїм змістом є реконструкцією у розумінні пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».
		Таким чином, Інспекція в Акті перевірки зазначає про помилкове визначення ТОВ «Прометей-Сяйво» виду будівельних робіт.
		Встановлений у ході перевірки факт того, що будівля, розташована за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 48, відноситься до пам'ятки архітектури місцевого значення, слугував також підставою для висновку про порушення ТОВ «Прометей-Сяйво», як розробником проекту, вимог ДБН В 3.2.1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини», що полягає у розроблені проектної документації без урахування основних вимог до реставрації на об'єктах культурної спадщини, а саме: без розроблення науково-проектної документації на проведення ремонтних робіт та реставраційного завдання, наявність яких передбачена вимогами пунктів 2 та 4.3 ДБН В 3.2.1-2004.
		Крім того Інспекцією встановлено, що виходячи з вимог ДБН А 2.2.3-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності», ДСТУ-Н Б В. 1.1-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об'єктів будівництва», об'єкт будівництва, розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик. 48. зважаючи на його статус як пам'ятки архітектури, відноситься до IV категорії складності будівництва, що не відповідає категорії складності, визначеній у проектній документації.
		У свою чергу право на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		З урахуванням викладених обставин, Інспекція в Акті перевірки дійшла висновку про виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 48, без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та розробленої належним чином проектної документації, чим порушено вимоги частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу третього статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».
		З огляду на встановлені перевіркою порушення, Інспекцією видані приписи від 09.07.2014 №б/н «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним, вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно- правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт», якими ТОВ «Пропріо-Рітейл» та ТОВ «Прометей-Сяйво» зобов'язано з 09.07.2014 зупинити виконання будівельних робіт та усунути виявлені в Акті перевірки порушення до 01.09.2014 (т.1, а.с. 155, 157).
		Крім того, Інспекцією ТОВ «Прометей-Сяйво» видано припис від 09.07.2014 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», яким ТОВ «Прометей Сяйво» до 01.09.2014 зобов'язано усунути виявлені в Акті перевірки порушення в частині невірного визначення упроектній документації виду (характеру) будівельних робіт та здійсненні будівельних робіт без розроблення науково-проектної документації (т.1, а.с. 156).
		На підставі Акта перевірки та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної  діяльності Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийняті оспорювані постанови про накладення штрафу, а саме:
		- №224/14/7126-74/1707/0212 від 17.07.2014, якою ТОВ «Пропріо-Рітейл» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що полягає у виконанні будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, та накладено штраф у розмірі 450660,00 грн. (т.1, а.с. 172-173)
		- №223/14/7126-71/1707/0212 від 17.07.2014, якою ТОВ «Прометей-Сяйво» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 5 частини З статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що полягає у виконанні будівельних робіт без отримання відповідного дозволу, та накладено штраф у розмірі 450660,00 грн. (т.1, а.с. 170-171);
		- №219/14/7126-69/1707/0212 від 17.07.2014, яким ТОВ «Прометей-Сяйво» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», що полягає у не розробленні науково-проектної документації на проведення ремонтних робіт та відсутності реставраційного завдання, а також заниженні категорії складності об'єкта, та накладено штраф у розмірі 109620,00 грн. (т.1, а.с. 168-169).
		Не погоджуючись з рішеннями і приписами відповідача, позивачі звернулись з даними позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Щодо вимог позивачів про визнання протиправним та скасування наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 02.07.2014 №34 «д», суд зазначає наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 1, 2 та 3 наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 02.07.2014 №34 «д» вирішено скасувати реєстрацію:
		- декларації про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. «А», «Б») першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик. 48 в м. Києві» №КВ 08312146542 від 22.08.2012;
		- декларації про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт з перепланування груп нежилих приміщень №14 (в літ. «А») для розміщення торговельного- адміністративних приміщень по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві» №КВ 08312146543 від 22.08.2012;
		- декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2. №18. №18а. №21 та МСК (в літ. «А». «Б») першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві» 1 черга №КВ 1431414301 15 від 23.05.2014.
		У якості підстави для скасування реєстрації вказаних декларації, оспорюваний наказ містить посилання на статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» та подання прокуратури міста Києва від 16.16.2014 №07/1/5-189 вих-14.
		Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
		Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Частиною 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
		Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Згідно із частиною 2 статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати , об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Системний аналіз викладених положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що підставою для скасування декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення інспекцією у таких деклараціях недостовірних даних, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
		Суд зазначає, що заходи, спрямовані на забезпечення дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюються Інспекцією у формі державного архітектурно- будівельного контролю.
		Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553).
		Відповідно до пункту 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Пунктами 16-17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання , будівельних робіт (далі - припис).
		Зміст наведених вимог порядку свідчить, що формою фіксації Інспекцією порушень суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у тому числі щодо наведення недостовірних даних у декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є акт перевірки, що складається за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.
		Таким чином, виключно у формі перевірки у рамках державного архітектурно- будівельного контролю Інспекція може встановити визначені у статті 39-1 Закону № 3038-VI обставини, що дають підстави для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
		Як вбачається з матеріалів справи, Інспекція, прийнявши оспорюваний наказ від 02.07.2014 №34 «д», фактів порушення позивачами вимог містобудівного законодавства внаслідок наведення у декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних, у порядок і спосіб, визначений законом, не встановлювала.
		У свою чергу, з подання прокуратури міста Києва від 16.16.2014 №07/1/5-189 вих-14, що слугувало фактичною підставою для прийняття наказу від 02.07.2014 №34 «д», також не можливо з'ясувати, які недостовірні відомості були зазначені ТОВ «Пропріо-Рітейл» у деклараціях про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, позаяк прокурором таких відомостей не наведено.
		При цьому передбачених пунктом 7 Порядку №553 повноважень на проведення позапланової перевірки з метою виявлення обставин, достатніх для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об'єкта до експлуатації, Інспекція на момент вирішення питання про скасування реєстрації не реалізувала, внаслідок чого прийняла передчасний та безпідставний наказ від 02.07.2014 №34 «д».
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наказ Інспекції від 02.07.2014 №34 «д» «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» у частині, що стосується ТОВ «Пропріо-Рітейл» (пункти 1-3), є протиправним та підлягає скасуванню.
		Відносно правомірності спірних приписів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Припис 1 від 09.07.2014 видано ТОВ "Пропріо-Рітейл" за порушення вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність".
		Згідно частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
		2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорій складності;
		3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
		Відповідно до абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
		Як свідчать матеріали справи спірний об'єкт будівництва віднесено позивачами до III категорії складності.
		Водночас, на думку відповідача, спірний об'єкт будівництва належить до IV категорії складності, що є підставою для отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		При цьому, визначаючи IV категорію складності, відповідач посилався на те, що будинок №48 літ. "А" на вул. Хрещатик у м. Києві є об'єктом культурної спадщини.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
		Частина четверта статті 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 5 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року №557, визначено, що до IV категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:
		1) розраховані на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб;
		2)          становлять можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом;
		3)          у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації:
		можуть спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат;
		можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня;
		можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення.
		Згідно з додатком М "Категорія складності об'єкта будівництва" ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" встановлено, що до об'єктів культурної спадщини національного або місцевого значення відносяться будівлі або споруди, які занесені до відповідного Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
		Водночас, факт взяття на облік як пам'ятка архітектури місцевого значення об'єкт автоматично не є підставою для віднесення його до ІV категорії складності.   
		Вирішуючи питання наявності у спірного об'єкта будівництва ознак, які б могли кваліфікувати його як об'єкт IV категорії складності, судом першої інстанції не встановлено, а відповідачем не доведено, що належний позивачу об'єкт будівництва: 1) розрахований на постійне перебування більш як 300 осіб та (або) періодичне перебування більше 500 осіб; 2) становить можливу небезпеку для більш як 10000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 3) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації може спричинити збитки в обсязі понад 15000 мінімальних розмірів заробітних плат або призвести до припинення функціонування ос транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж регіонального рівня.
		Відтак, відповідачем не доведено, що об'єкт будівництва у разі аварії або неможливості  (недоцільності) подальшої експлуатації може призвести до втрати об'єктів культурної спадщини місцевого значення, оскільки докази, які б підтверджували, що на момент реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, а саме - 22 серпня 2012 року, будинок №48 по вул. Хрещатик у м. Києві був занесений до відповідного Державного реєстру нерухомих пам'яток України, в матеріалах справи відсутні.
		Водночас суд, не бере до уваги посилання відповідача на норми ДСТУ-Н Б В.1.1-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорій складності об'єкта  будівництва", виходячи з того, що вони прийняті згідно наказу Мінрегіону України від 14 травня 2013 року №195, тобто після початку будівельних робіт і реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.
		За вказаних обставин, віднесення спірного об'єкту будівництва до III категорії складності здійснено позивачами правомірно, відповідно, виконання будівельних робіт щодо об'єктів будівництва, що належать III категорій складності, не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачами вимог частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абзацу третього статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" документально не підтверджуються, тому припис 1 від 09.07.2014 є протиправним.
		Крім того, припис 2 від 09.07.2014 видано ТОВ "Прометей-Сяйво" у зв'язку із розробленням проектної документації належним чином, а саме: проект "Капітальний ремонт переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві" містить запроектоване рішення з реконструкції житлової будівлі на вул. Хрещатик, 48 в м. Києві, із зміною техніко-економічних показників, влаштуванням ліфтів, пониженням рівня підлоги, ремонтом головного фасаду по вул. Хрещатик та відновлення його цілісного образу, що не відповідає визначенню "капітальний ремонт", а є реконструкцією; проектна документація розроблена без врахування основних вимог до реставрації, передбачених вимогами ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини", а саме - не розроблена науково-проектна документація на проведення ремонтних робіт, відсутнє реставраційне завдання; категорія складності визначена об'єкта будівництва визначена із заниженням як III.
		За змістом статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації і виконання будівельних робіт законні права і інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту.
		Відповідно до визначення пунктів 3.10 та 3.11 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо); капітальний ремонт - це сукупність робіт, які передбачають втручання у несучі конструктивні системи при заміні або відновленні конструкцій, інженерних систем та обладнання введених в установленому порядку об'єктів будівництва без зміни їх функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.
		Разом з тим, відповідачем не наведено, що у проекті "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві", зазначається про здійснення робіт із перебудови об'єктів будівництва із зміною основних техніко-економічних показників (функціональне призначення, геометричні розміри тощо) у ньому не передбачено, які можна вважати реконструкцією.
		Таким чином, висновки акта перевірки та припису 2 про невідповідність проектної документації ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" є помилковими.
		Згідно з пунктом 2.2 ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонті роботи на пам'ятках культурної спадщини" науково-проектна документація на реставрацію об'єкт культурної спадщини включає такі розділи: попередні роботи; комплексні наукові дослідження; ескізний проект реставрації; робоча документація; науково-технічний супровід (за необхідності) науково-реставраційний звіт.
		Відповідно до пункту 4.3 ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонті роботи на пам'ятках культурної спадщини" передбачено, що для проведення комплексу науково-реставраційних робіт на пам'ятці розробляється реставраційне завдання відповідно до вимог ДБН А.2.2-6.
		Поряд із цим, за визначенням статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" предмет охорони об'єкта культурної спадщини - це характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
		Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
		Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої владі Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
		Таким чином, що розроблення реставраційного завдання та ескізного проекту дляпроведення комплексу науково-реставраційних робіт на об'єкті культурної спадщини є необхідним у випадку, якщо ці роботи безпосередньо стосуються характерної властивості об'єкта культурно спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
		Сторонами визнається, що житловий будинок №48 літ. "А", літ. "Б" по вул. Хрещатик у м. Києві є пам'яткою архітектури місцевого значення.
		Матеріали справи підтверджують, що проектна документація "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві" згідно з проектною документацією, розроблена ТОВ "Прометей-Сяйво", погоджена з Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей 06 серпня 2012 року, а на здійснення робіт по вказаному проекту позивачем 1 отримано дозвіл Міністерства культури України від 10 серпня 2012 року №22- 2323/35.
		Згідно з висновком Українського державного науково-дослідного та проектного інституту "Укрндіпроектреставрація" щодо визначення предмету охорони об'єкта культурної спадщини - житлового будинку №48 літ. "А", літ. "Б" по вул. Хрещатик у м. Києві, встановлено, що предметом охорони зокрема не може бути: дворовий фасад, внутрішнє планування будинку, приміщення інтер'єрів 1-го поверху, 2-го та 3-го поверхів в частинах, де відсутнє автентичне оздоблення визначене інвентарними картами. Предметом охорони - характерною властивістю об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність і зберегло свою автентичність і визначає цей об'єкт пам'яткою, є: архітектурно-композиційне рішення головного фасаду 2-го, 3-го поверхів; архітектурно-художні елементи головного фасаду (2, 3 поверхи): в частині збереження автентичних матеріалів, які репрезентують київську школу в період розквіту історичних стилів у другій половині та кінці 19 століття.
		Однак, відповідачем не доведено, що роботи згідно проектної документації "Капітальний ремонт з переплануванням груп нежилих приміщень №2, №Г8, №18а, №21 та МСК (в літ. "А", "Б") першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві здійснюються у межах предмета охорони об'єкта культурної спадщини.
		Таким чином, висновки акту перевірки та припису 2 про порушення позивачем 2 ДБН В 3.2.1-2004 "Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини" не відповідають обставинам справи.
		Що стосується висновків відповідача про заниження ТОВ "Прометей-Сяйво" категорії  складності об'єкта будівництва, то позивачами спростовано необхідність віднесення об'єкта будівної до IV категорії складності, та підтверджено, що віднесення його до III категорії складності є правомірним.
		Стосовно правомірності постанов про накладення на позивачів штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суд виходить з наступного.
		Згідно з оскаржуваними постановами про накладення штрафу за правопорушення у містобудівної діяльності на ТОВ "Пропріо-Рітейл" накладено штраф на підставі абзацу другого пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у містобудівної діяльності"; на ТОВ "Прометей-Сяйво" накладено штраф на підставі абзацу другого пункту 5 частини третьої статті 2 та абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) позивачів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є пози суб'єктами містобудування, яких може бути притягнуто до відповідальності.
		Абзац другий пункту 5 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної  діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності у вигляді штрафу у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.
		Відповідно до абзацу другого пункту 5 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, виконують будівельні роботи, несуть відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності, у вигляді штрафу у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат.
		Водночас, наданими позивачами доказами спростовано необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва та віднесення об'єкта будівництва до IV категорії складності, що виключає можливість притягнення позивачів до відповідальності за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об'єктах IV категорії складності.
		Згідно з абзацом другим частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва - проектні організації, несуть відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва, у вигляд; штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
		У той же час, як зазначено вище, висновки акта перевірки та оскаржуваних приписів про невідповідність проектної документації на спірний об'єкт будівництва та про заниження категорії складності об'єкта будівництва не підтверджуються, що у свою чергу не може бути  підставою для притягнення позивача 2 до відповідальності на підставі абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
		Відтак, наявність складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зазначеного у спірних постановах, документально не підтверджується, з огляду на що, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2014 №224/14/7126-74/1707/0212, від 17.01.2014 №223/14/7126-71/1707/0212 та від 17.07.2014 №219/14/7126-69/1707/0212.
		Водночас, слід також зазначити, що скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу №826/11209/14 на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України зазначив, що розглядаючи дану адміністративну справу, судами не була надана правова оцінка обставинам (порушенням), встановленим за наслідками позапланової перевірки, що оформлена актом від 30.04.2014, а також прийнятому на підставі зазначеного акта перевірки припису.
		Під час нового розгляду адміністративної справи №826/11209/14 суд також не знаходить підстав для надання зазначеним обставинам правової оцінки, позаяк вони мають відношення до предмету справи та обставин, які підлягають доказуванню.
		У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Так, оспорюваний у рамках цієї справи наказ від 02.07.2014 №34 «д» був прийнятий на підставі подання прокуратури міста Києва від 16.06.2014 №07/1/5-189 вих-14. Натомість постанови від 17.07.2014 №224/14/7126-74/1707/0212, №223/14/7126-71/1707/0212, №219/14/7126-69/1707/0212 та приписи від 09.07.2014 були прийняті за результатами позапланової перевірки, оформленої актом від 09.07.2014. При цьому перевірка, оформлена актом від 09.07.2014, не пов'язана з проведеною 30.04.2014 перевіркою та прийнятим на її підставі приписом.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відтак, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних наказу, присів та постанов з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до  вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З огляду на зазначену норму, на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,28 грн., згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень. 
		 
		Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво», товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу КМР (КМДА) про визнання протиправними та скасування наказу, приписів та поставно задовольнити. 
		2. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 02 липня 2014 року № 34 "д" "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації".
		3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві  від 09 липня 2014 року "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт".
		4. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 09 липня 2014 року "Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил".
		5.  Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 17 липня 2014 року № 224/14/7126-74/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
		6. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 17 липня 2014 року № 223/14/7126-71/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
		7. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 17 липня 2014 року № 219/14/7126-69/1707/0212 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
		8. Відшкодувати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Сяйво» (код ЄДРПОУ 24364422, пров.Музейний, 2, літ.А, н/п 2, Київ, 01001), товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» (код ЄДРПОУ 34880942, пров.Музейний, 2-Б, к.3, Київ, 01001) сплачені ними судові витрати у розмірі 1342,28 грн. (одна тисяча триста сорок дві гривні 28 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, Київ, 01133), пропорційно до платіжних доручень від 28.07.2014 №290, від 29.07.2014 №2485, №2486, №2487.
		 
		Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                Є.В. Аблов 
		 
		Судді                                                                                                                           А.В. Літвінова
		 
		                                                                                                                                          А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...