Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/478/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення обмежень щодо використання службового становища.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2018. Зареєстровано: 28.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 10.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 27.07.2018 Справа № 552/478/18 
		Провадження № 3/554/503/2018
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		27 липня 2018 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко Л.І., при секретарі  Гаврись В.В., за участю прокурора  Айдаєва Р.З., захисника- Кононенка А.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, стосовно
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, пров.Чигиринський, 15-А, громадянина України, працюючого першим заступником голови Полтавської обласної ради, депута Полтавської обласної ради, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 
		за ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, -
		в с т а н о в и в :
		   Згідно протоколів про адміністративне правопорушення № 43-03/7 та № 43-03/8 від 17 січня 2018 року, ОСОБА_1, будучи депутатом Полтавської обласної ради VII скликання, а також першим заступником голови цієї ж обласної ради, 14.07.2017 на пленарному засіданні 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання, що відбувалось у великій залі адміністративного будинку обласної ради за адресою: вул.Соборності, 45 в м.Полтава, під час внесення ним пропозиції про включення до проекту порядку денного питання «Про звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду міста Полтави Логвінової О.В.» та в подальшому під час розгляду вказаного питання не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчиняв дії та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги, встановлені пунктами 1-3 частини першої статті 28, частиною другою статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» та статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
		   Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб»єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону.
		   У зверненні до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду міста Полтави Логвінової О.В. депутати Полтавської обласної ради просили розглянути питання про звільнення з посади судді, яка є головою у складі колегії суддів по справі № 1204170110000192 і ухвалою колегії суддів від 12 липня 2017 року фактично одноосібно дозволила відпустити з-під варти обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як організаторів та замовників вбивства міського голови м.Кременчука Олега ОСОБА_4 та судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Олександра Лободенка.
		   При цьому ОСОБА_1 під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні № 1204170110000192 допитувався як свідок про відомі йому обставини життя ОСОБА_4 та осіб, які можуть бути причетними до вбивства останнього, що підтверджується листом прокуратури Полтавської області від 10.10.2017 № 17/7-179-14.
		   З протоколу пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017 та фрагменту аудіозапису частини цього засідання вбачається, що ініціатором звернення щодо звільнення судді виступив ОСОБА_1, який особисто виступив в сесійній залі обласної ради під час розгляду цього питання та запропонував текст цього звернення, який без змін і правок був прийнятий рішенням № 484 від 14.07.2017. З фрагменту аудіо запису також вбачається, що ОСОБА_1 стверджував , що він був очевидцем і учасником подій під час судового розгляду кримінального провадження, за результатами розгляду якого виступив ініціатором звернення до Вищої ради правосуддя, при цьому, не зважаючи на презумпцію невинуватості осіб, які перебувають у статусі обвинувачених у кримінальному провадженні, повідомляє, що були заарештовані всі виконавці, організатори та замовники скоєного злочину. Також обурюється, що суддя Логвінова О.В. 12.07.2017 випустила обвинувачених на волю і висловився: «…а що буде зі свідками? Ви можете уявити який буде пресинг на них…».
		   Таким чином, 14.07.2017 під час пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес, обумовлений його особистим немайновим інтересом, зумовленим його участю в статусі свідка в кримінальному провадженні №1204170110000192, головою колегії суддів по розгляду якого була суддя Логвінова О.В., можливістю завдати їй клопоту та вплинути на цей судовий процес, в тому числі шляхом усунення від участі у розгляді справи голови колегії судді Логвінової О.В.
		   Постановами суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року та 5 лютого 2018 року матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП та ч.1 ст.172-7 КУпАП відповідно направлено до Октябрського районного суду м.Полтави для здійснення судового розгляду.
		Постановою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 22 лютого 2018 року справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 552/478/18, провадження № 3/554/503/2018) та справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (справа № 552/477/18, провадження № 3/554/502/2018) об»єднано в одне провадження.
		У судовому засіданні прокурор прохав справу закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, при цьому пояснив, що відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з»ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Також необхідно з»ясувати чи існує необхідна сукупність чотирьох елементів для встановлення реального конфлікту інтересів, а саме наявність приватного інтересу у особи, суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями, чи впливають такі суперечності на об»єктивність і неупередженість прийняття рішення, вчинення дій та чи здійснюються такі дії і чи приймаються рішення під час виконання службових повноважень. З показів ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 даних у судовому засіданні слідує, що ініціатором прийняття такого рішення був депутат ОСОБА_5, а ОСОБА_1 підготував проект та вніс його до обласної ради як голова фракції ВО«Батьківщина». Зі змісту виступу ОСОБА_1 на пленарному засіданні також не вбачається наявності саме приватного інтересу у нього. З інформації прокуратури Полтавської області вбачається, що ОСОБА_1 допитувався у Київському районному суді м.Полтави як свідок, тому його слова проголошені на сесії щодо очевидця та учасника подій у судовому засіданні відображають лише дійсний зміст, що він перебуває у статусі свідка. В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливих неправомірних дій окремих посадових осіб органів місцевого самоврядування Полтавської області, зокрема, і прийняття Полтавською обласною радою звернення до ВРП щодо звільнення судді Логвінової О.В., не встановлено в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, а провадження закрито. Звернувшись зі скаргою на дії судді до ВРП, депутати реалізували право громадян, представниками яких вони являються, оскільки обрані ними як виборцями. Вважає, що належні докази наявності у ОСОБА_1 немайнового інтересу не надані, вжитими вичерпними заходами сторони обвинувачення останні також не встановлені. 
		Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні прохав суд закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ініціатор складення протоколу уповноважена особа НАЗК вважає, що у ОСОБА_1 був наявний приватний інтерес, який обумовлений його особистим немайновим інтересом, зумовленим його участю у статусі свідка в кримінальному провадженні, при цьому ним навіть не з»ясовано, чи допитувався ОСОБА_1 у судовому засіданні в Київському районному суді м.Полтави під головуванням судді Логвінової О.В. в якості свідка, ким та чи взагалі заявлялося таке клопотання. Описуючи об»єктивну сторону правопорушення, посадова особа НАЗК вийшла за межі своїх повноважень та межі об»єктивної сторони правопорушень, вказавши про порушення ОСОБА_1 презумпції невинуватості, що свідчить про намагання посадової особи НАЗК вплинути саме на свідка, оскільки він відноситься до учасників кримінального провадження. З аналізу норм щодо статусу свідка слідує про відсутність у нього як в учасника кримінального процесу зацікавленості в результатах кримінального провадження, як у сторони захисту чи обвинувачення. В протоколі взагалі не вказується в чому полягає заінтересованість ОСОБА_1 як свідка в результатах кримінального провадження та чому він має приватний інтерес в усуненні судді Логвінової О.В. чи завданні їй клопоту. Проаналізувавши фразу «а що буде зі свідками», можна зробити висновок, що мова не йшла про нього, а йшла про інших свідків по справі. До того ж, ОСОБА_1 вже був допитаний у судовому засіданні у Київському районному суді м.Полтави в якості свідка і його допит у подальшому не планувався. Також в протоколах не зазначено між якими повноваженнями та якими інтересами існує суперечність між представницькими, як депутата, чи між службовими, як заступника голови облради. Крім того, в протоколах не доведено умислу ОСОБА_1 Будучи депутатом останній представляв спільні інтереси територіальної громади, що передбачено Конституцією України та спеціальними Законами. Таким чином, в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень відсутній.
		Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину в інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях не визнав, пояснив, що під час пленарного засідання висловлював думку виборців як депутат, який представляє територіальну громаду м.Кременчука. Вбивства двох публічних людей сколихнуло тоді все місто, а тому прийняте суддею Логвіновою О.В. рішення про зміну запобіжного заходу обурило громадськість. Жодного приватного інтересу та конфлікту із суддею він не мав, тому справу вважає замовною та проплаченою. 
		Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника та прокурора, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, пов»язаного з корупцією, передбаченого як ч.1, так і ч. 2ст. 172-7 КУпАП, з огляду на таке.
		Судом встановлено, що за підсумками виборів депутатів Полтавської обласної ради VII скликання, які відбулися 25.10.2015, ОСОБА_1 обрано депутатом Полтавської обласної ради VII скликання, що підтверджується постановою Полтавської обласної виборчої комісії від 17.11.2015 № 16 (том 1 а.с.1). Повноваження ОСОБА_1 як депутата обласної ради визнано згідно з протоколом першого засідання 1-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 20.11.2015 року (том 1 а.с.57-62). Рішенням третього пленарного засідання 1-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 04.12.2015 № 7 ОСОБА_1 було обрано першим заступником голови Полтавської обласної ради VII скликання, рішенням від 04.12.2015 № 8 цього ж пленарного засідання йому було присвоєно п»ятий ранг посадової особи місцевого самоврядування (друга категорія) (том 1 а.с.63-64). 04.12.2015 ОСОБА_1 прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування, розпорядженням голови Полтавської облради від 08.12.2015 № 75-к був наділений повноваженнями першого заступника голови Полтавської обласної ради з 08.12.2015 (том 1 а.с.65-66). Таким чином, ОСОБА_1 в силу положень п.п. «б» і «в» п.1 ч.3 Закону України «Про запобігання корупції» належить до суб»єктів, на якого поширюється дія цього Закону. 
		На пленарномузасіданні 17-їсесії Полтавськоїобласної радиVIIскликання,що відбувалосяу великійзалі адміністративногобудинку обласноїради заадресою:вул.Соборності,45в м.Полтава,було розглянутопропозицію депутатаПолтавської обласноїради ОСОБА_1про включеннядо проектупорядку денногопитання «ПроЗвернення депутатівПолтавської обласноїради доВищої радиправосуддя Українищодо звільненняз посадисудді Київськогорайонного судуміста ПолтавиЛогвінової О.В.»та в подальшому розглянуто зазначене питання, про що ухвалено рішення № 484 від 14.07.2017 (том 1 а.с.112).
		З протоколу пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017 року та фрагменту аудіо запису, який міститься на DVD-RW диску частини цього засідання вбачається, що зі зверненням перед депутатами виступив особисто депутат Полтавської обласної ради VII скликання ОСОБА_1, який запропонував текст цього звернення (том 1 а.с.114-239).
		За результатами пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017 року прийнято рішення № 484 «Про Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В.». Пунктом 1 вказаного рішення було вирішено прийняти Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В. Пунктом 2 цього рішення було вирішено Звернення надіслати до Вищої ради правосуддя України (том 1 а.с.112).
		На вказаному пленарному засіданні з 84 депутатів були присутні 74, що слідує із протоколу пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017. Під час обговорення пропозиції ОСОБА_1 включити до проекту порядку денного питання «Про звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В.» проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 61, «проти»-0, «утрималось»-0, «не голосувало» -13. Згідно поіменного голосування ОСОБА_1 проголосував «за».
		За результатами вказаного голосування зазначене вище питання було включене до сформованого порядку денного пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання під номером 3.
		Під час обговорення 3-го питання в частині прийняття даного проекту за основу проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 60, «проти»-1, «утрималось»-0, «не голосувало» -13. Згідно поіменного голосування ОСОБА_1 проголосував «за».
		Під час обговорення 3-го питання в частині прийняття проекту рішення в цілому як рішення сесії Полтавської обласної ради проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 62, «проти»-0, «утрималось»-0, «не голосувало» -12. Згідно поіменного голосування ОСОБА_1 проголосував «за» (том 1 а.с.114-239).
		Таким чином, ОСОБА_1 проголосував «за» з усіх питань, що стосувалися Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В., як під час пропозиції про включення його розгляду до порядку денного, так і під час прийняття проекту рішення за основу та в цілому як рішення Полтавської обласної ради.
		З протоколу пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017 вбачається, що ОСОБА_1 під час пленарного засідання обласної ради не повідомляв самостійно публічно про наявність у нього реального конфлікту інтересів, в тому числі і під час розгляду питання «Про Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В.».
		Ініціатор складенихпротоколів вважає,що 14.07.2017під часпленарного засідання17-оїсесії Полтавськоїобласної радиVIIскликання уОСОБА_1був наявнийприватний інтерес,обумовлений йогоособистим немайновимінтересом,зумовленим йогоучастю встатусі свідкав кримінальномупровадженні №1204170110000192,головою колегіїсуддів порозгляду якогобула суддяЛогвінова О.В.,можливістю завдатиїй клопотута вплинутина цейсудовий процес,в томучислі шляхомусунення відучасті урозгляді справи голови колегії суддів Логвінової О.В. Так, у зверненні до Вищої ради правосуддя депутати Полтавської обласної ради просили розглянути питання про звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В., яка є головуючою у складі колегії суддів по справі №1204170110000192 і ухвалою колегії суддів від 12 липня 2017 року фактично одноосібно дозволила відпустити з-під варти обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як організаторів та замовників вбивства міського голови м.Кременчука Олега ОСОБА_4 та судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Олександра Лободенка. При цьому ОСОБА_1 під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні № 1204170110000192 допитувався як свідок про відомі йому обставини життя ОСОБА_4 та осіб, які можуть бути причетними до вбивства останнього, що підтверджується листом прокуратури Полтавської області від 10.10.2017 № 17/7-179-14. З фрагменту аудіо запису також вбачається, що ОСОБА_1 стверджував , що він був очевидцем і учасником подій під час судового розгляду кримінального провадженні, за результатами розгляду якого виступив ініціатором звернення до Вищої ради правосуддя, при цьому, не зважаючи на презумпцію невинуватості осіб, які перебувають у статусі обвинувачених у кримінальному провадженні, повідомляє, що були заарештовані всі виконавці, організатори та замовники скоєного злочину. Також обурюється, що суддя Логвінова О.В. 12.07.2017 випустила обвинувачених на волю і висловився: «…а що буде зі свідками? Ви можете уявити який буде пресинг на них…».
		   Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
		Частиною 1ст. 172-7 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч.2 вказаної статтіза вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Тобто обов»язковою умовою застосування даних правових норм є доведена наявність у суб»єкта відповідальності реального конфлікту інтересів в певній ситуації.
		Згідно визначень, наведених у примітках дост. 172-7 КУпАП, а також в ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ч.1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»).
		Системний аналіз законодавства в сфері запобігання та протидії корупції свідчить про те, що для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має бути встановлено наявність такої сукупності юридичних фактів, як:
		- наявність у правопорушника приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		- наявність факту суперечності між приватним інтересом і представницькими чи службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		- наявність повноважень на прийняття рішення;
		- наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на обєктивність або неупередженість рішення.
		За відсутності хоча б одного із наведених елементів даної правової конструкції реальний конфлікт інтересів не виникає.
		Зокрема, дана правова позиція викладена в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, повязані з корупцією».
		Згідно зіст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»особи, зазначені у пунктах 1 та 2 ч. 1ст. 3 цього Закону, зобов'язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до ч. 2ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
		Відповідно до ст. 59-1Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, при цьому, згідно примітки до цієї статті, терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», вживаються у значенні, наведеному вЗаконі України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до положень ч. 2ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення, при цьомуст. 39 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першоїстатті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
		    Також, згідно вимогст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно доКонституції Україниі закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановленийКонституцією України.
		Як вбачається з преамбули Європейської хартії місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року, яка з 01.01.1998 року набрала чинності для України, а отже є джерелом законодавства (далі Хартія), органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму. Право громадян на участь в управлінні публічними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи. Це право найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.
		Згідно п.п. 1-2 ст. 3 Хартії місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.
		Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.
		Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 4 Хартії органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
		Повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. Вони не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачене законом.
		     Об'єктивна сторона адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 КУпАП, є, відповідно, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Отже, обов'язковою ознакою цих протиправних дій є наявність реального конфлікту інтересів, при цьому згідно примітки до вказаної статті, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Оцінюючи в сукупності положенняЗакону України «Про запобігання корупції»,Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», законодавчо визначені ознаки реального конфлікту інтересів, з урахуванням відомостей, встановлених судом, в частині займаних посад ОСОБА_1 станом на момент голосування 14.07.2014, на переконання суду, в даному конкретному випадку відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_1 за своїм правовим статусом як депутат Полтавської обласної ради VII скликання, виконуючи свої депутатські повноваження, мав діяти виключно в інтересах територіальної громади.
		З огляду на наведені норми законодавства право ОСОБА_1 включати до порядку денного питання та в подальшому приймати участь у їх розгляді та прийнятті рішень витікає з факту реалізації ним своїх представницьких повноважень, як депутата, а не є формою здійсненням ним свого приватного інтересу, оскільки, з обранням особи депутатом органу місцевого самоврядування, такій особі делегуються ці повноваження.
		Про те, що зазначене право останній реалізував як депутат обласної ради, а не як перший заступник голови обласної ради, свідчить проект рішення підготовлений ОСОБА_1, як Депутатом Полтавської обласної ради (том 4 а.с.220).
		Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що є депутатом Полтавської обласної ради та членом фракції ВО «Батьківщина». Після того, як Київським районним судом м.Полтави були відпущені на волю обвинувачені у виненні вбивства мера м.Кременчука та судді Автозаводського райсуду м.Кременчука, громада Кременчука обурилася, тому на засіданні фракції ним було проявлено ініціативу звернутися від імені депутатів до Полтавської облради з метою прийняття рішення про внесення пропозиції до ВРП щодо звільнення судді Логвінової О.В. Депутату Холоду Є.В. було доручено підготувати проект рішення та виступити на пленарному засіданні від імені фракції.
		Свідок ОСОБА_6 надав аналогічні покази, підтвердив, що ОСОБА_1 діяв виключно як депутат, оскільки це є його обов»язком, а виступав на засіданні як голова фракції ВО «Батьківщина».
		Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів наявності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 і як у депутата, і як у заступника голови Полтавської обласної ради, тобто не встановлено суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими та службовими повноваженнями відповідно.
		При цьому суд не може брати до уваги наведений у протоколі про адміністративне правопорушення приватний інтерес ОСОБА_1, який, нібито обумовлений його особистим немайновим інтересом, зумовленим його участю в статусі свідка в кримінальному провадженні № 12014170110000192, головою колегії суддів по розгляду якого була суддя Логвінова О.В., можливістю завдати їй клопоту та вплинути на цей судовий процес, в тому числі шляхом усунення від участі у розгляді справи голови колегії суддів Логвінової О.В., виходячи з наступного.
		Так, відповідно до ч.1 ст.65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань. 
		Відповідно до положень кримінального процесуального законодавства свідок не належить ні до сторони обвинувачення, ні до сторони захисту, та не є потерпілим по справі, а є іншим учасником кримінального провадження, тому не має особистої чи будь-якої іншої зацікавленості в результатах розгляду зазначеного кримінального провадження.
		Допит ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні в якості свідка про відомі обставини життя ОСОБА_4 та інших осіб, які можуть бути причетними до вбивства останнього, його промова під час виступу на пленарному засіданні 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання від 14.07.2017 та внесення пропозиції тексту Звернення, зокрема і повідомлення ним про арешт виконавців, організаторів та замовників злочину та задане ним питання «…а що буде зі свідками? Ви можете уявити який буде пресінг на них…», а також його участь під час судового розгляду справи, не свідчить про наявність у нього приватного інтересу, зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. 
		Крім того, судом встановлено, що станом на день голосування 14.07.2017 року ОСОБА_1 вже був допитаний в якості свідка Київським районним судом м.Полтави під головуванням судді Логвінової О.В. у судовому засіданні 06.07.2017 року (том 4 а.с.229).
		Зібраними по справі доказами не підтверджено немайнового інтересу завдати клопоту судді Логвіновій О.В. та вплинути на судовий процес, в тому числі шляхом усунення останньої від участі у розгляді справи як голови колегії суддів, тому доводи в цій частині судом спростовуються.
		Мотивом дій ОСОБА_1 була реалізація ним своїх представницьких повноважень, якими наділила його громада як депутата, які полягають у зацікавленості в швидкому, повному та неупередженому розслідуванні і судовому розгляді кримінального провадження. Прийняття судового рішення про зміну запобіжного заходу обвинуваченим із тримання під вартою на домашній арешт, по резонансній справі, обурило громаду, а тому він як народний обранець вніс на обговорення відповідне Звернення депутатів до Вищої ради правосуддя.
		Судом також встановлено, що Прокуратурою Полтавської області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003471 від 01.11.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, за фактом можливих неправомірних дій окремих посадових осіб органів місцевого самоврядування Полтавської області, зокрема, і прийняття Полтавською обласною радою 14.07.2017 року звернення до ВРП України щодо звільнення судді Логвінової О.В. За результатами досудового розслідування кримінальне провадження за вказаним фактом закрито, про підозру особам не повідомлялося (том 4 а.с.229). 
		За таких обставин, суд вважає, що наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу при винесенні питання «Про Звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В.» у судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, а носить характер припущень та є недоведеною.
		Внаслідок цього відсутній реальний вплив імовірного приватного інтересу на об»єктивність прийняття такого рішення, що в свою чергу свідчить про відсутність реального конфлікту інтересів.
		При цьому на пленарному засіданні 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання 14.07.2017 з 84 депутатів були присутні 74, що слідує із протоколу пленарного засідання. Під час обговорення пропозиції ОСОБА_1 включити до проекту порядку денного питання «Про звернення депутатів Полтавської обласної ради до Вищої ради правосуддя України щодо звільнення з посади судді Київського районного суду м.Полтави Логвінової О.В.» проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 61. За результатами вказаного голосування зазначене вище питання було включене до сформованого порядку денного пленарного засідання 17-ї сесії Полтавської обласної ради VII скликання під номером 3, під час обговорення якого в частині прийняття даного проекту за основу проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 60. Під час обговорення 3-го питання в частині прийняття проекту рішення в цілому як рішення сесії Полтавської обласної ради проголосувало 74 депутата, з яких «за» проголосувало 62.
		Таким чином, при відкритому голосуванні зазначені вище рішення були прийняті колегіально більшістю голосів, голос ОСОБА_1 жодним чином не мав вирішального значення при голосуванні, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між його голосуванням та прийняттям рішення, а отже таке його голосування не здійснювалося в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до ст. 7КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідност. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Тобто основною ознакою адміністративного правопорушення є його протиправність.
		Згідно п. 1 ч.1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином, оскільки в даному конкретному випадку відсутні подія та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, пов»язаного з корупцією, передбаченого як ч. 1, так і ч. 2ст. 172-7 КУпАП, тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
		Керуючись ч.ч. 1-2 ст.172-7,256,280,283-285,287-291,294, п.1. ч.1 ст.247 КУпАП, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  закрити, за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2ст. 172-7 КУпАП.
		Копію постанови вручити учасникам судового розгляду.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня винесення.
		 
		 
		 
		Суддя Л.І.Савченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...