Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/5691/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2018. Зареєстровано: 28.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.
Дата набрання законної сили: 20.11.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 629/5691/14-к
		Номер провадження 1-кп/629/6/18
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   26 липня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження № 12014220380002370 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова, Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,- 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		- обвинувачення  прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представника потерпілої  адвоката ОСОБА_8 ,
		- захисту  обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_9 , - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   25 жовтня 2014 року близько 11-00 години ОСОБА_5 разом з ОСОБА_10 знаходилися в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , де святкували день народження ОСОБА_10 та спільно розпивали спиртні напої. Під час цього між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_10 , знаходячись в кімнаті, наніс ОСОБА_5 декілька ударів руками по голові та ногами по тілу. Після цього ОСОБА_5 направилася на кухню, а ОСОБА_10 пішов за нею та наніс їй ще один удар долонею по вуху. Внаслідок чого у ОСОБА_5 раптово виникли особисті неприязнені стосунки до ОСОБА_10 і вона схопила зі столу на кухні ніж та діючи, в результаті раптово виниклого умислу на заподіяння смерті ОСОБА_10 , на ґрунті особистих неприязнених стосунків, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, нанесла ОСОБА_10 один удар ножем в область грудної клітини, чим заподіяла йому проникаюче колото-різане поранення по передній поверхні грудної клітки зліва в області проекції 4 міжреберного проміжку по передньо-ключичній лінії з пошкодженням по ходу раневого каналу повного перетину хрящової частини 5 ребра, пристіночної плеври, тканини лівої легені в області кореня, навколосерцевої сумки серця з пошкодженням правого шлуночка і міжшлуночкової перегородки та стінки лівого шлуночка з масивною кровоподтечністю м`яких тканин по ходу раневого каналу і масивним крововиливом в ліву плевральну порожнину. 
		Від отриманого тілесного ушкодження ОСОБА_10 помер, причиною смерті ОСОБА_10 виявилась гостра крововтрата, яка розвилася внаслідок колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів. 
		Обвинувачена винною себе в скоєнні злочину визнала та пояснила у судовому засіданні, що повністю підтверджує надані нею покази при проведенні слідчого експерименту 26.10.2014 року. Все зазначене в обвинувальному акті відповідає фактичним обставинам, кається в скоєному нею злочині і дуже жалкує про скоєне. Цивільний позов визнала повністю.
		Визнавальні свідчення обвинуваченої ОСОБА_5 , суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку. 
		Незважаючи на те, що ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та її свідчення відповідають суті обвинувачення, її винуватість підтверджується і наступними доказами:
		- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_10 є її сином, у нього було двоє неповнолітніх дітей, він був розлучений, але проживав з ОСОБА_5 , офіційно не був працевлаштований, працював неофіційно та забезпечував себе, мав своє житло. Вона втратила сина  надію на опору в старості. Тяжко переживає цей факт. В результаті смерті сина перенесла моральні страждання та понесла матеріальні збитки на його поховання. Заявила цивільний позов, який прохає задовольнити в повному обсязі. Пояснила, що фактично не живе, а існує без своєї дитини. Цей факт привів до погіршення стану її здоров`я;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 був її братом. Він не був конфліктною або агресивною людиною. Відомо, що проживав з ОСОБА_5 , але вважає, що він її жалів, був старше неї. Очевидцем події не була;
		- показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , з яких вбачається, що очевидцями події ніхто з них не був. Характеризують обвинувачену та потерпілого  задовільно;
		- протоколом огляду місця події та трупу від 25.10.2014 року в якому зафіксовано розташування тілесних ушкоджень на трупі та місця скоєння злочину; 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2014 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5 , яка підтвердила механізм нанесення тілесного ушкодження потерпілому;
		- висновком судово-медичної експертизи № 1244-ц від 05.11.2014 року, згідно якої на марлевому тампоні, вилученому в ході огляду місця злочину 25.10.2014 року, виявлені сліди крові людини групи В(ІІІ) в ізогемагглютиніном групи анті-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключається;
		- висновком судово-медичної експертизи № 1245-ц від 05.11.2014 року, згідно якої під нігтьового вмісту нігтьових зразків з пальців обох рук громадянки ОСОБА_5 виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген В. Статеву приналежність крові не встановлено із-за відсутності клітинних елементів крові. Таким чином, можна вважати, що дані сліди крові могли належити будь-якій людині група крові якого з изогемагглютинином анти-А, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_10 . Однак, що стосується клітинного складу, то походження їх найбільш характерно для власного нігтьового ложа самої громадянки ОСОБА_5 ;
		- висновком судово-медичної експертизи № 1246-ц від 05.11.2014 року, згідно якого при проведенні тампонів  змивів з обох рук громадянки ОСОБА_5 виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген В. Статеву приналежність крові не встановлено із-за відсутності клітинних елементів крові. Таким чином, можна вважати, що дані сліди крові могли належити будь-якій людині група крові якого з изогемагглютинином анти-А, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_10 ;
		- висновком судово-медичної експертизи № 1247-ц від 05.11.2014 року, згідно якого встановлено, що при проведенні експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця злочину 25.10.2014 року, виявлені сліди крові людини групи В (ІІІ) з изогемагглютинином анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключаються;
		- висновком судово-медичної експертизи № 4019-И/14 від 05.11.2014 року, згідно якого вбачається, що кров від трупу громадянина ОСОБА_10 належить до групи В з изогемагглютинином анти-А. На спортивних брюках, вилучених у громадянки ОСОБА_5 , виявлена кров людини групи В з изогемагглютинином анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключається;
		- висновком судово-медичної експертизи № 4018-И/14 від 05.11.2014 року, згідно якого вбачається, що кров від трупу громадянина ОСОБА_10 належить до групи В з изогемагглютинином анти-А. На футболці, вилученій у громадянки ОСОБА_5 , виявлена кров людини групи В з изогемагглютинином анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключаються;
		- висновком судово-медичної експертизи № 4017-И/14 від 05.11.2014 року, згідно якого вбачається, що кров від трупу громадянина ОСОБА_10 належить до групи В з изогемагглютинином анти-А. На носках, вилучених у громадянки ОСОБА_5 , виявлена кров людини групи В з изогемагглютинином анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключаються;
		- висновком судово-медичної експертизи № 4016-И/14 від 05.11.2014 року, згідно якого вбачається, що кров від трупу громадянина ОСОБА_10 належить до групи В з изогемагглютинином анти-А. На халаті, вилученому у громадянки ОСОБА_5 , виявлена кров людини групи В з изогемагглютинином анти-А, походження якої від громадянина ОСОБА_10 , не виключаються;
		- висновком судово-медичної експертизи № 393-ЛЗ/14 від 20.10.2014 року, згідно якої вбачається, що у ОСОБА_5 мав місце синець по зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, садно по передній поверхні лівого коліна які утворилися від дії тупих предметів не відтворивши у пошкодженні своїх індивідуальних особливостей за 3-5 діб до моменту огляду; садно на лобі зліва на межі росту волосся, синці у зовнішнього кута лівого ока, з тильної поверхні лівої кисті в області кісток зап`ястя які утворилися від дії тупих предметів не відтворивши у пошкодженні своїх індивідуальних особливостей можливо у строк та при обставинах зазначених в обвинувальному акті та самою обвинуваченою. Малоймовірно походження вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти росту на площину як з переданням так і без такого тілу прискорення. За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження;
		- висновком експерта № 151 від 16.11.2014 року, згідно якого вбачається, що сліди пальців рук, вилучені при огляді квартири АДРЕСА_3 залишені обвинуваченою ОСОБА_5 ;
		- висновком експертизи холодної зброї № 164 від 05.12.2014 року, згідно якого вбачається, що ніж, вилучений за фактом вбивства ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , є ножем господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відноситься. Ніж виготовлений заводським способом;
		- висновком експерта судової дактилоскопічної експертизи № 164 від 05.12.2014 року, згідно якого вбачається, що на ножі, вилученому за фактом вбивства ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 слідів папілярних ліній не виявлено;
		- висновком експерта судово-медичної експертизи № 449-ЛЗт/14 від 08.12.2014 року, згідно якого вбачається, що пояснення надані обвинуваченою ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту від 26.10.2014 року не протирічать судово-медичним даним в частині локалізації і механізму виникнення тілесних пошкоджень, встановлених в ході експертизи трупа ОСОБА_10 ;
		- висновками судово-медичної експертизи трупа № 228-ЛЗт/14 від 25.10.2014 року та № 448-ЛЗт/14 від 08.12.2014 року, згідно яких, у ОСОБА_10 були встановлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва в області проекції 4 міжреберного проміжку по переднє-ключичній лінії з пошкодженням по ходу ранового каналу повного перетину хрящової частини 5 ребра, пристінною плеври, тканини лівої легені в області кореня, навколосерцевої сумки серця з пошкодженням правого шлуночка і міжшлуночкової перегородки і стінки лівого шлуночка з масивної кровоподтечністю м`яких тканин по ходу ранового каналу і масивним крововиливом в ліву плевральну порожнину, яке утворилося в результаті однократного дії гострого колото-ріжучого предмета, яким міг бути і клинок ножа, наданій на експертизу, вилученої у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 по факту вбивства ОСОБА_10 .. Вказані ушкодження утворилися в строк, вказаний в постанові. За ступенем тяжкості вищевказане колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки зліва в області проекції 4 міжреберного проміжку має ознаки тяжкого тілесного поранення по критерію небезпеки для життя.
		Показання, дані обвинуваченою ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення і механізму утворення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
		- актом № 1104 від 01.12.2014 року, про те, що ОСОБА_5 ознаків психозу, слабоумства та інших психічних розладів не виявляє. Може розуміти свої дії і керувати ними. В період часу, стосовно правопорушення, в якому обвинувачується, ОСОБА_5 знаходилася поза будь-якого тимчасово хворобливого розладу психічної діяльності; могла розуміти свої дії і керувати ними. Застосування примусових мір медичного характеру по психічному стану ОСОБА_5 в теперішній час не потребує.
		Всі вищевказані експертизи суд визнає правильними та достовірними, оскільки вони не протирічать об`єктивним даним матеріалів справи, підтверджують вину обвинуваченої. А тому суд приймає їх за основу при постановлені обвинувального вироку у відношенні ОСОБА_5 ..
		Показання обвинуваченої узгоджуються з вищезазначеними письмовими доказами, є логічними та послідовними. Тому суд вважає такі докази належними, допустимими та кладе в основу вироку.
		Проаналізувавши та оцінивши кожний з вищевказаних доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 цієї статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
		Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Європейський Суд у своєму рішенні «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року відзначає, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		У судовому засіданні обвинувачена та її захисник не надали суду жодних спростувань викладених у показаннях свідків та потерпілої, а також письмових доказів - фактів по справі, чи доказів, які б об`єктивно ставили під сумнів ці докази. 
		Отже, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, взаємозв`язку та співставленні, й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, враховуючи обставини, при яких обвинувачена ОСОБА_5 вчинила вказаний злочин, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю. 
		Таким чином, аналізуючи досліджені докази, суд знаходить вину обвинуваченої повністю доказаною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
		Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я особи» визначальним для спрямованості умислу винного є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має. 
		Суд приймає до уваги характер заподіяння потерпілому тілесного ушкодження, його локалізацію, життєво-важливі органи. 
		Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні виразила своє відношення з приводу настання суспільно-небезпечних наслідків і бажання їх настання, а саме смерті ОСОБА_10 .. При скоєнні злочину ОСОБА_5 знаходилася поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могла розуміти свої дії і керувати ними. Ці обставини вказують на те, що ОСОБА_5 діяла свідомо, цілеспрямовано та бажала настання смерті ОСОБА_10 .. 
		   При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_5 скоїла особливо тяжкий злочин. 
		Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем реєстрації не проживає, за місцем фактичного проживання характеризується посередньо, має середню освіту, офіційно не працевлаштована. 
		Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття.
		   Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
		Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.
		З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченої, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження скоєння нею нових злочинів буде можливе тільки позбавлення волі, яке, з врахуванням особи винної суд призначає в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 залишити раніше обрану у вигляді  тримання під вартою.
		Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття її під варту, тобто з 25 жовтня 2014 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 0072/86 від 25 жовтня 2014 року.
		Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 25 жовтня 2014 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 , в частині майнової шкоди на загальну суму 15070 гривень, суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь потерпілої завдану матеріальну шкоду в сумі 15070 гривень, так як він знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної шкоди суд задовольняє повністю у розмірі 100000 гривень, виходячи з наступного: 
		У відповідності зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає, зокрема, з фізичного болю та страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з якої вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
		В результаті скоєння злочину та смерті ОСОБА_10 , потерпілій були завдана фізична біль і душевні страждання, погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим вона була позбавлена звичного для неї ритму життя, спілкуватися з близькими, працювати.
		При таких обставинах суд приходить до висновку, що потерпілій завдано моральної шкоди, яка, виходячи з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, має бути відшкодована одноразово в грошовому вираженні.
		Тому суд, вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 100000 гривень є справедливими та такими, що відповідають обставинам справи, а тому стягує з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 моральну шкоду у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченої витрати за проведення судових експертиз. 
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, - 
		 
		З А С У Д И В:
		 
		Визнати  ОСОБА_15 винною в скоєнні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу в умовах державної установи «Харківська установа виконання покарань (№ 27)».
		Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття її під варту, тобто з 25 жовтня 2014 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 0072/86 від 25 жовтня 2014 року.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній станом на 20.06.2017 року, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 25 жовтня 2014 року до набрання чинності Закону України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», а саме до 20.06.2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції чинній на теперішній час, зарахувати обвинуваченій ОСОБА_5 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 21.06.2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Заявлений цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова, Харківської області, громадянки України, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 03.02.2011 року, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , заподіяний матеріальний збиток у сумі 15070 (п`ятнадцять тисяч сімдесят) гривень і моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення:
		- судово-дактилоскопічної експертизи № 151 від 16.11.2014 року в розмірі 491 гривні 40 копійок (одержувач коштів УК Слобідське / м. Харків Слобідський/24060300, код отримувача ( ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок 31116115020005, код класифікації доходів бюджету 24060300);
		- судової експертизи холодної зброї № 164 від 05.12.2014 року в розмірі 491 гривні 40 копійок (одержувач коштів УК Слобідське / м. Харків Слобідський/24060300, код отримувача ( ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок 31116115020005, код класифікації доходів бюджету 24060300);
		- судово-дактилоскопічної експертизи № 164 від 05.12.2014 року в розмірі 491 гривні 40 копійок (одержувач коштів УК Слобідське / м. Харків Слобідський/24060300, код отримувача ( ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, рахунок 31116115020005, код класифікації доходів бюджету 24060300).
		Речові докази по справі:
		- мобільний телефон марки «Nokia», з сім-картою оператора мобільного зв`язку і картою пам`яті, які передані потерпілій ОСОБА_7 згідно зберігальної розписки, залишити у останньої; 
		- мобільний телефон марки «LG», з сім-картою оператора мобільного зв`язку і картою пам`яті, які передані ОСОБА_16 згідно зберігальної розписки, залишити у останньої;
		- ніж, вилучений з місця події 25.10.2014 року, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області відповідно до квитанції № 1334, знищити, як такий, що не представляє цінності;
		- одяг (махровий халат, штани, шкарпетки, футболку), піднігтьові зрізи, марлевий тампон з РБК та змиви з рук ОСОБА_5 , а також одежу ОСОБА_10 , поміщені у полімерний прозорий пакет, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області відповідно до квитанції № 1334, знищити, як такі, що не представляють цінності.
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя              ОСОБА_1 
		 
		Судді:                                     ОСОБА_2 
		 
		                                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...