Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/73728/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2018. Зареєстровано: 29.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/73728/17-ц 
		Категорія 22 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(ЗАОЧНЕ)
		04 червня 2018 року Печерський районний суд м. Києва
		в складі: головуючого судді Соколова О.М.
		при секретарі Сліпець К.Р.
		757/73728/17-ц
		позивач: Головне управління Держспоживслужби у Вінницькій області в інтересах ОСОБА_1
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» 
		вимоги позивача: про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У грудні 2017 року Головне управління Держспоживслужби у Вінницькій області в інтересах ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до ТОВ «Лізингова Компанія «Ваш Авто», в якому просив визнати договір фінансового лізингу № 000084 від 17 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» недійсним правочином та повернути сплачені кошти у розмірі 20 000 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 17 липня 2015 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 000084, відповідно до якого відповідач повинен передати трактор Донгфенг 244 з каб., об'єм двигуна 24 к.с/диз., тип мех., вартістю 8 163, 27 доларів США, що становить на дату підписання договору 200 000 грн. Позивач сплатив відповідачу авансовий платіж у розмірі 20 000 грн. Проте, вказаний договір фінансового лізингу, на думку позивача, підлягає визнанню недійсним, оскільки існує істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, містить несправедливі умови, що є порушенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Договір укладений в простій письмовій формі, хоча повинен бути засвідчений нотаріально. Предмет як істотна умова договору не визначений, що є підставою для визнання договору недійсним.
		Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмову заяву, в якій позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, в порядку встановленому ст.128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив. 
		У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
		Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
		Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем спеціфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа це - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії. З цього можна зробити висновок, що відповідач при укладенні договору з позивачем діяв як фінансова установа, що надає фінансові послуги пов'язані з лізингом.
		Частиною 3 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ від 28.08.2003 року передбачено, що дія цього Положення поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»надають одну чи декілька фінансових послуг, державне регулювання діяльності з надання яких належить до компетенції Нацкомфінпослуг».
		Згідно з ч. 8 р. 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ від 28.08.2003 року фінансова установа має право надавати фінансові послуги після внесення її до Реєстру та отримання Свідоцтва. Якщо відповідно до нормативно-правових актів для надання певної фінансової послуги необхідно мати ліцензію та/або дозвіл, фінансова установа має право на надання такої послуги лише після отримання відповідної ліцензії та/або дозволу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.
		Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» розпорядженням Держфінпослуг № 21 від 22.01.2004 року розроблено Положення про надання фінансових послуг з фінансового лізингу юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.
		Відповідно до п. 2 Положення для надання послуг з фінансового лізингу юридичними особами необхідна наявність Довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Держфінпослуг та/або Нацкомфінпослуг.
		Разом з тим, відповідачем не надано суду ліцензії на здійснення фінансових операцій та довідки про взяття на облік юридичної особи, виданої Нацкомфінпослуг, що є підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються цим законом, положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
		Судом встановлено, що 17 червня 2018 року між сторонами ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова Компанія «Ваш Авто» укладено договір фінансового лізингу № 000084, відповідно до якого лізингодавець (ТОВ «Лізингова Компанія «Ваш Авто») зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно - трактор Донгфенг 244 з каб., об'єм двигуна 24 к.с/диз., тип мех., вартістю 8 163, 27 доларів США, що становить на дату підписання договору 200 000 грн, а лізингоодержувач ОСОБА_1 зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору (а.с. 15-22).
		На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу авансовий платіж у розмірі 20 000 грн. 
		Разом з тим, в укладеному договорі не конкретизований предмет лізингу (рік випуску, колір, індивідуальні технічні характеристики, індивідуальна комплектація тощо), що є порушенням ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 807 ЦК України та є підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним.
		Крім того, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
		Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
		Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
		Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
		Аналізуючи норму статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
		Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
		Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу від 17 липня 2015 року, укладеного між сторонами дає підстави дійти висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом (пункт 12.1 договору), звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.
		Згідно з п. 1.4 договору лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.
		За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
		Оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності тощо суперечить положенням статті 808 ЦК України.
		Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
		Згідно зі ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		Вказане стверджується і правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15.
		Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Оскільки, договір фінансового лізингу містить несправедливі умови відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», не спрямований на настання правових наслідків зі сторони відповідача щодо купівлі для позивача трактора та передачі йому придбаного транспортного засобу, предмет договору фінансового лізингу є не конкретизованим, то такий договір підлягає визнанню недійсним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідачем не було надано належних доказів в розумінні ст. 77 ЦПК України, на спростування доводів позивача.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про застосування наслідків нікчемності правочину та стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім платежу у розмірі 20 000 грн.
		Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 640 грн. 00 коп. коп. судового збору.
		Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 860 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг» та ст.ст. 13, 76, 77, 78, 81, 128, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов Головного управління Держспоживслужби у Вінницькій області в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО»  про порушення прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів - задовольнити.
		Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 000084, укладений 17 липня 2015 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «Ваш Авто». 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 20 000 грн.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова Компанія «Ваш Авто» на користь держави судовий збір у розмірі 604 грн. 00 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.  Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.  Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		позивач: Головне управління Держспоживслужби у Вінницькій області в інтересах   ОСОБА_1,  21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, 19, код ЄДРПОУ 40310643.
		відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» 01601, м. Київ, вул.  Шовковична, 42-44, код ЄДРПОУ 39733392
		 
		Повний текст рішення складено 04 червня 2018 року
		 
		Суддя                                                                                               О.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...