Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/8770/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 31.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2018.
Дата набрання законної сили: 05.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/8770/17                                Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В. 
		Провадження № 22-ц/783/974/18                 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. 
		Категорія: 4
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		05 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: 
		головуючого судді Савуляка Р.В.,
		суддів: Крайник Н.П., Ніткевича А.В.
		за участі секретаря: Куцика І.Б.
		з участю представника ЛМР - ОСОБА_2, представника Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Чижович І.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4, треті особи - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5 про витребування майна з незаконного володіння ,-      
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У грудні 2017 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5, в якому просила витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 51 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1361222846101) та скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на вказаний об'єкт нерухомості.
		Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року позов задоволено частково.
		Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4(номер картки платника податків НОМЕР_1) об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 51 м2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційни номер об'єкта нерухомого майна 1361222846101).
		Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 00 копійок - судових витрат.
		В решті позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду оскаржив ОСОБА_4
		В апеляційній скарзі посилається на те, щовідповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна долученої позивачем до позову № 105162696 від 27.11.2017 року, нежитлові приміщення загальною площею 51 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані на праві приватної власності за мною ОСОБА_4, відповідачем у справі, а не на праві комунальної власності за власником - територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради.
		Вказує, що ухвалою Львівської міської ради № 1994 від 18.05.2017 року спірні нежитлові приміщення у комунальну власність не передавалися та станом на момент прийняття такої ухвали в користуванні чи на балансі будь-яких підприємств та організацій не знаходилася. Тому зазначена ухвала Львівської міської ради не може слугувати доказом підтвердження права власності на спірне майно Позивача.
		Також зазначає, в матеріалах справи відсутні докази які б свідчили, що Львівська міська рада набула у власність вказану будівлю; відсутні документи, які б підтверджували створення (будівництво) нею вказаної будівлі; відсутнє рішення суду про передачу у комунальну власність майна, або ж про визнання за Львівською міською радою права власності на нього чи будь-які інші належні документи, які б підтвердили право власності позивача.
		Просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року скасувати та винести постанову, якою у задоволенні позовних вимог ЛМР відмовити у повному обсязі.
		В судове засідання ОСОБА_4 не з»явився, про причини неявки суд не повідомив.
		05 липня 2018 року представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв»язку із зайнятістю в іншій справі в суді першої інстанції.
		Зазначене клопотання колегією суддів відхилено із наступних підстав. 
		Згідно ухвали про призначення справи до розгляду в апеляційному суді, проведення підготовчих дій по справі закінчено 02 травня 2018 року та призначено справу до розгляду на 05 липня 2018 року на 09 год. 30 хв., про що завчасно було повідомлено сторони та треті особи.
		Отже, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, з 02 травня 2018 року мав можливість узгодити час розгляду справи в суді першої інстанції, щоб взяти участь у розгляді даної справи.
		Крім того, ОСОБА_4 особисто не зверталася до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи у зв»язку з відсутністю його представника.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЛМР - ОСОБА_2, представника Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Чижович І.З. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Ухвалою Львівської міської ради №1994 від 18.05.2017 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м.Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні» нежитлове приміщення напівпідвалу загальною площею 51 кв.м. на АДРЕСА_1 внесено в перелік об'єктів комунальної власності м.Львова, які підлягають приватизації способом продажу на аукціоні /а.с.9/.
		Згідно рішення Ленінської районної ради народних депутатів №222 від 14.04.1987р. «Про затвердження реєстру житлових будинків належних місцевим радам», затверджено реєстр житлових будинків, які належать місцевим радам по Ленінському району м.Львова, серед яких є будинок АДРЕСА_1 /а.с.10/.
		Крім того, з метою впровадження в дію приписів Закону України «Про власність», прийнятого 07.02.1991р. Верховною радою УРСР, Кабінетом Міністрів України 05.11.1991 року було прийнято постанову №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», згідно якої до переліку державного майна майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць, зокрема м.Львова, було передано житловий та нежитловий фонд міської Ради народних депутатів. На виконання вказаної постанови, виконавчий комітет Львівської обласної ради народних депутатів прийняв рішення від 24.12.1991 №728 «Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць», яким затверджено перелік підприємств та організацій, які відносяться до комунальної власності Львівської міської ради народних депутатів, до якого включено також житловий та нежитловий фонд Львівської міської ради народних депутатів м.Львова.
		Нежитлове приміщення напівпідвалу за адресою: м.Львів, АДРЕСА_1 у м.Львові, загальною площею 51,0 кв.м. знаходиться на балансі ЛКП «Снопківське», ніким не використовується, є ізольованим, не належить до житлового фонду, не перебуває у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжним, що стверджується довідкою ЛКП «Снопківське» від 28.01.2016р. та довідкою ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 07.02.2017р. /а.с.11,12/.
		Згідно повідомлення ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 05.10.2017р., в матеріалах інвентаризаційної справи БТІ відсутня інформація щодо зареєстрованих 25.01.1996р. за №270 на праві власності за ОСОБА_7 нежитлових приміщень 11-1, 11-2, 11-3, 11-4, 11-6, 11-7 по АДРЕСА_1 /а.с.13/.
		Згідно ст.80 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб'єктами права комунальної власності.
		Пунктом 14 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація права власності проводиться на підставі інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
		Відповідно до п.30 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сесії вирішуються питання відчуження об'єктів комунальної власності.
		Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
		Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.09.2017 року державний реєстратор державного підприємства «Західний експертно-імпортний центр «Держпраці» ОСОБА_8 зареєструвала право власності на нежитлове приміщення загальною площею 51,0 кв.м. на АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 /а.с.8/. Підстава виникнення права власності: довідка №17 від 11.01.1996 року, видана Житлово-експлуатаційною конторою №104 /а.с.70/.
		В подальшому, 02.11.2017 року право власності на вищевказане нежитлове приміщення набув ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.2016 року /а.с.83-84/.
		 Також встановлено, що довідка №17 від 11.01.1996р., видана Житлово-експлуатаційною конторою №104 та Реєстраційне посвідчення від 25.01.1996 року видана на підставі Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка, згідно наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995р. «Про затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», втратила чинність. Тобто, на момент видачі вищезгаданої довідки та реєстраційного посвідчення, Інструкція, яка передбачала видачу таких, була нечинною.
		  Одночасно, п.2 ст.35 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та і регіональне самоврядування», чинного станом на 1996 рік, який визначав засади місцевого   та   регіонального самоврядування - основи демократичного устрою влади в Україні, правовий статус місцевих Рад народних депутатів, а також інших форм територіальної самоорганізації громадян, та діяв до прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р., виконавчий комітет сільської, селищної, міської Ради народних депутатів вирішує питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності.
		 Таким чином, питання безоплатної передачі об'єктів комунальної власності вирішувалось Виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Як встановлено в судовому засіданні рішення щодо передачі нежитлових приміщень, загальною площею 51,0 кв.м. по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_7 не вирішувалось, а довідка №17 від 11.01.1996р., видана Житлово-експлуатаційною конторою №104, не є документом, який би свідчив про перехід від територіальної громади м.Львова до будь-якої іншої особи права власності на спірне нерухоме майно.
		 Як випливає з вищевказаного, нежитлові приміщення, загальною площею 51,0 кв.м. по АДРЕСА_1, перебували у власності територіальної громади м.Львова (комунальній власності), що доведено представником позивача в судовому засіданні та не передавались у власність іншим фізичним або юридичним особам.
		Відтак, суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та такі повністю спростовані в судовому засіданні представником позивача.
		Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.
		Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеним той факт, що об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 51 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1361222846101), вибуло з володіння територіальної громади м.Львова поза її волею. Відтак, ЛМР, як дійсний власник майна має право витребувати належне ому майно віддоброслвісного набувача, а в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про перехід від територіальної громади м. Львова до будь -якої іншої особи права власності на спірне нерухоме майно шляхом приватизації або ж іншого відчуження законним шляхом.
		Враховуючи наведене, та те, що обставини, на які позивач покликається у позові знайшли своє підтвердження та повністю доводяться зібраними по справі належними доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 нежитлове приміщення загальною площею 51 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Доводи скаржника про те, що право комунальної власності на спірні приміщення не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому такі не належать ЛМР не заслуговують на увагу, оскільки державно реєстрація права комунальної власності на окремі об'єкти нерухомого майна в будинку комунальної власності для підтвердження правового титулу територіальної громади як власника певного об'єкту нерухомості не вимагається.
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
		Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,- 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
		Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
		Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.
		 
		 
		 
		Головуючий : Савуляк Р.В.
		 
		Судді: Крайник Н.П. 
		 
		                                                                Ніткевич А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...