Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/1025/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2018. Зареєстровано: 31.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 27.07.2018
		Справа № 501/1025/17
		1-кп/501/39/18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 липня 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі колегії суддів: 
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_7 ,
		потерпілої  ОСОБА_8 ,
		захисника  ОСОБА_9 ,
		обвинувачуваного  ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чорноморська кримінальне провадження за №12016160160000911 від 22.07.2016 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Утконосівка Ізмаїльського р-ну Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у скоєнні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		21липня 2016року о23годині біля кафе-бару «Чорна Каракатиця», що розташоване по вул.Пляжна 29/3 в м.Чорноморську Одеської області, ОСОБА_10 зустрівся з колишнім співслуживцем по роботі в охоронному агентстві «СОБ» ОСОБА_11 . В процесі розмови ОСОБА_10 і ОСОБА_11 сіли до службового автомобілю охоронного агентства «СОБ» марки ВАЗ-2112, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля кафе-бару «Чорна Каракатиця». ОСОБА_10 сів на переднє водійське сидіння, а ОСОБА_11 - на переднє пасажирське. В процесі розмови ОСОБА_10 дістав зі своєї сумочки (барсетки) пристрій травматичної дії (пістолет) марки «ВІЙ» і знаючи про те, що патрон знаходиться в патроннику, пістолет знятий з запобіжника, зведений курок, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_11 , умисно здійснив один постріл з зазначеного пістолета (пристрою) в голову ОСОБА_11 . В результаті вистрілу ОСОБА_11 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді пошкодження кісток черепа і розриви твердої мозкової оболонки головного мозку, розтрощення головного мозку в обох лобних частках головного мозку. Потерпілий ОСОБА_11 був доставлений до реанімаційного відділення державного закладу «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті» МОЗ України. 27 липня 2016 року, приблизно о 09 годині, в реанімаційному відділенні лікарні ОСОБА_11 від отриманого поранення помер.
		Після здійснення навмисного пострілу в потерпілого ОСОБА_11 , ОСОБА_10 втік на автомобілі марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , а пістолет (пристрій травматичної дії)  знищив. У подальшому ОСОБА_10 покинув територію України і переховувався на території Російської Федерації.
		В судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_10 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив суду, що підтримував з ОСОБА_11 дружні стосунки, так як, в період 2013-2015 років працював з ним ( ОСОБА_11 ) в охоронній фірмі «СОБ».
		21 липня 2016 року він зранку знаходився в гаражі, проводив ремонт вантажного автомобіля, на якому повернувся з рейсу. Під час знаходження в гаражі (на території с.Аккаржа) він передав свій пістолет, травматичної дії, працівникам гаражу і ті здійснювали постріли по порожніх банках. Після стрільби йому повернули пістолет, який він поклав до своєї сумки (барсетки). 21.07.2016 року, біля 22-23 годин, він на автомобілі «BMW», разом з ОСОБА_12 , приїхали до кафе «Чорна Каракатиця», що розташоване в районі Іллічівського міського пляжу. Біля кафе-бару «Чорна Каракатиця» він зустрів ОСОБА_11 і став з ним спілкуватись. На той час ОСОБА_11 працював в охоронній фірмі «СОБ» і був на зміні. Біля бару стояв службовий автомобіль охоронної фірми «СОБ» марки «ВАЗ». Він ( ОСОБА_10 ) сів на переднє водійське сидіння, ОСОБА_11 - на переднє пасажирське, а ОСОБА_13 - на заднє пасажирське. В салоні автомобіля вони сиділи і спілкувались між собою. Він ( ОСОБА_10 ) дістав із своєї барсетки травматичний пістолет марки «ВІЙ» (перероблений пістолет «ПМ»), та почав крутити пістолет на вказівному пальці правої руки, який знаходився між спусковою скобою і захисним обмежувачем скоби. При цьому він ( ОСОБА_10 ) не побачив, що у пістолета знятий запобіжник, зведений курок і не розумів, що патрон знаходиться в патроннику. В момент обертальних рухів пістолета прогримів постріл і куля влучила в голову ОСОБА_11 . Після вистрілу пістолет залишився у нього ( ОСОБА_10 ) в руці (на уточнююче питання обвинувачуваний пояснив, що після вистрілу пістолет упав на підлогу автомобіля, йому під ноги). Він сховав пістолет у барсетку. ОСОБА_13 вийшов із салону автомобілю одразу після пострілу. Вже після пострілу, сховавши пістолет до барсетки, він ( ОСОБА_10 ) вийшов з автомобілю, знайшов керівника охоронної фірми «СОБ» - ОСОБА_14 і сповістив його про те, що трапилось. ОСОБА_15 сів за кермо службового автомобіля «СОБ» і повіз ОСОБА_11 до лікарні, а він з ОСОБА_16 , на автомобілі «BMW» поїхали слідом за ними. В лікарні він ( ОСОБА_10 ) зрозумів, що потрібні гроші на лікування, тому вирішив їхати шукати гроші. Коли він разом з ОСОБА_16 займались пошуками грошей, то йому на мобільний телефон почали дзвонити друзі ОСОБА_11 та погрожували розправою. Він злякався погроз, а тому поїхав до своїх родичів в Ізмаїльський район Одеської області. Коли їхав в бік Ізмаїльського району, то біля села Мануші Білгород-Дністровського району викинув травматичний пістолет «ВІЙ», боячись відповідальності за скоєне і погроз друзів ОСОБА_11 . Потім він виїхав до Російської Федерації, де працював по найму. В березні 2017 року він дізнався про те, що ОСОБА_11 помер від кульового поранення, внаслідок здійсненого ним пострілу. В кінці квітня 2017 року він повернувся з Російської Федерації і оразу ж був затриманий працівниками поліції. Він визнає свою вину у смерті ОСОБА_11 , вважаючи, що вбивство останнього сталося із-за необережного поводження з пістолетом. Він ( ОСОБА_10 ) проходив службу в органах внутрішніх справ, знає правила поводження із зброєю. Позов потерпілої визнає частково. Просить перекваліфікувати його дії на ст.119 КК України і не позбавляти його волі, так як у нього на утриманні троє малолітніх дітей. 
		Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні показала суду, що її чоловік ОСОБА_17 працював в охоронній фірмі «СОБ». 21 липня 2016 року чоловік пішов на свою зміну. Вже десь о півночі їй подзвонили працівники «СОБ» і сказали, що її чоловік у лікарні з пораненням голови. Вона спочатку не повірила повідомленню, але потім приїхала до лікарні і дізналась, що в її чоловіка вистрелив ОСОБА_10 . Через декілька днів її чоловік помер, не прийшовши до тями. Її покійний чоловік не підтримував дружніх стосунків з ОСОБА_10 . Їй нічого не відомо про борг ОСОБА_10 її чоловікові. Підтримує вимоги свого цивільного позову, просить їх задовольнити. Просить призначити обвинувачуваному саму сувору міру покарання.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він знайомий з ОСОБА_10 21 липня 2016 року, десь об 11-00 годині він зустрівся з ОСОБА_10 , який знаходився за кермом автомобілю «BMW» червоного кольору. Разом з ОСОБА_10 вони поїхали в с.Великодолинське Овідіопольського району, де займались ремонтом вантажного автомобіля, на якому працював ОСОБА_10 . Майже весь день вони були в авто-гаражі (стоянці). Він бачив, як ОСОБА_10 стріляв з пістолета по банках, давав свій пістолет і іншим чоловікам, які були в гаражі, а ті теж стріляли по банках, як він бачив, то у пістолеті були відстріляні всі патрони. Після цього він з ОСОБА_10 їздили в с.Малодолинське до знайомих ОСОБА_10 . Десь о 23-00 годині вони приїхали до кафе «Чорна Каракатиця», що на міському пляжі м.Чорноморська Одеської області. Біля кафе «Чорна Каракатиця» ОСОБА_10 зустрівся зі своїми знайомими, серед яких був і потерпілий. Він бачив, як ОСОБА_10 на водійське сидіння службового автомобіля охоронної фірми «СОБ», а ОСОБА_11 - на переднє пасажирське. Він ( ОСОБА_19 ) теж сів до салону зазначеного автомобіля на заднє сидіння. ОСОБА_10 розмовляв з потерпілим, вони не сварились, сиділи один до одного обличчям напівповернувшись. Під час розмови ОСОБА_10 крутив на вказівному пальці пістолет. При цьому ОСОБА_13 не зміг пояснити протиріччя у своїх показах даних в суді та на досудовому слідстві де він стверджував, що ОСОБА_10 тримав пістолет в руці, направленим в голову ОСОБА_11 . Він почув хлопок, але не зрозумів, що це був постріл, не звернув уваги на потерпілого, крові не бачив, і зразу ж вийшов із автомобілю. Слідчому він говорив, що ОСОБА_10 в той день вживав алкоголь, але це він сказав під психологічним тиском співробітників охоронної фірми «СОБ», але насправді ОСОБА_10 не вживав спиртних напоїв в той день.
		Далі свідок показав, що після того, як він вийшов із салону автомобіля, то слідом вийшов ОСОБА_10 , який побіг у бар, з бару вийшов ОСОБА_15 , сів за кермо службового автомобіля охоронної фірми «СОБ» і поїхав з потерпілим до лікарні. Він разом з ОСОБА_10 на його ( ОСОБА_10 ) автомобілі поїхали слідом. Приїхали до лікарні. ОСОБА_10 пішов дізнатись, що там з потерпілим, але одразу ж повернувся, сказав, що потрібні гроші. Він ( ОСОБА_19 ) сів за кермо автомобіля ОСОБА_10 і вони поїхали до його ( ОСОБА_19 ) матері в с.Великодолинське, але у матері грошей не було. Вони поїхали до дому ОСОБА_10 в с.Дальник, ОСОБА_10 пішов в дім і через деякий час вийшов до автомобіля, сів за кермо і вони поїхали. ОСОБА_10 сказав, що він їде в Ізмаїльський район до батьків. Він ( ОСОБА_19 ) сказав, що не поїде з ОСОБА_10 В смт.Овідіополь. Він вийшов із автомобіля і на попутному транспорті добрався до себе додому. Після тих подій він особисто з ОСОБА_10 не спілкувався. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав суду, що він працював в охоронній фірмі «СОБ», 21 липня 2016 року приблизно о 22-23 годині він разом з іншими працівниками охоронної фірми «СОБ» - ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 перебували в районі міського пляжу, біля кафе «Чорна Каракатиця». Біля бару вони зустріли ОСОБА_10 , який раніше працював в охоронній фірмі «СОБ». ОСОБА_10 приїхав до бару на своєму автомобілі «BMW» червоного кольору. Він бачив, що ОСОБА_24 спілкувався з ОСОБА_25 . Потім ОСОБА_26 сів в салон службового автомобіля охоронної фірми «СОБ» - на переднє водійське сидіння, ОСОБА_24 - на переднє пасажирське, а ОСОБА_13 - на заднє. Через деякий час він почув хлопок, подумав, що це в приміщенні бару. Він зайшов в бар, але там все було нормально. Він вийшов з приміщення бару та побачив, що з салону службового автомобіля охоронної фірми «СОБ» вийшов ОСОБА_27 . Він запитав у нього що трапилось. ОСОБА_13 відповів, що все нормально. Потім він побачив, що із салону цього ж автомобіля, з переднього водійського сидіння вийшов ОСОБА_10 , який нагнувся, та щось шукав. Потім ОСОБА_10 побіг в бар, шукав ОСОБА_28 , ОСОБА_15 вийшов із бару і підбіг до службового автомобіля, а він ( ОСОБА_29 ) слідом за ним. Коли ОСОБА_15 відкрив передні пасажирські двері, то він побачив ОСОБА_30 , який сидів з опущеною головою, а з голови текла кров. ОСОБА_15 сів за кермо автомобіля, а він сів на заднє сидіння і вони поїхали в лікарню. Коли вони були у лікарні, то він бачив там ОСОБА_10 . Хтось сказав, що треба прострілити колеса автомобіля ОСОБА_10 , але зробити це не встигли, тому що ОСОБА_26 і ОСОБА_13 швидко сіли в автомобіль ОСОБА_10 і поїхали від лікарні. В лікарні ОСОБА_24 помер, не прийшовши до тями. 
		Свідок ОСОБА_31 пояснив суду, що він працював в охоронній фірмі «СОБ» і особисто був знайомий з ОСОБА_26 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . Знав, що між ОСОБА_26 з одного боку і ОСОБА_32 , ОСОБА_34 з іншого боку склались неприязні відносини. ОСОБА_24 та ОСОБА_15 говорили, що ОСОБА_26 «кинув» їх на 8000 доларів США, але подробиці цієї ситуації йому не відомі. ОСОБА_26 часто «шуткував», брав свій травматичний пістолет, перероблений з пістолета «ПМ», і, приставляв його до голови ОСОБА_30 , при цьому говорив: «Коли не-будь я тебе застрелю», бажаючи подавити волю ОСОБА_30 , так як він був мужньою людиною.
		Свідок стверджує, що неможливо не побачити, що у пістолета зведений курок і знятий запобіжник. За словами свідка, ОСОБА_26 кидався на ОСОБА_35 з пістолетом, вставляв тому у рота дуло пістолета, а ОСОБА_24 і ОСОБА_15 розборонили ОСОБА_26 і ОСОБА_35 .
		Йому відомо, що ОСОБА_15 звільнив ОСОБА_26 за те, що він ( ОСОБА_26 ) «кинув» їх з ОСОБА_32 на 8000 доларів США.
		Свідок ОСОБА_36 показав суду, що він на 21 липня 2016 року працював в охоронній фірмі «СОБ» з ОСОБА_37 , ОСОБА_21 , ОСОБА_38 . Раніше в охоронній фірмі «СОБ» працював ОСОБА_39 . 21 липня 2016 року десь о 22-00 годині він, на службовому автомобілі «ВАЗ», разом з ОСОБА_40 під`їхали до бару «Чорна Каракатиця», що в районі міського пляжу. Біля бару «Чорна Каракатиця» він побачив ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 . ОСОБА_26 і ОСОБА_44 пили каву і спілкувались. З дозволу старшого зміни ОСОБА_30 він поїхав до основного офісу, щоб відпочити. Десь через 40 хвилин йому зателефонував ОСОБА_45 , який повідомив, що треба терміново їхати до лікарні. Він одразу ж поїхав до прийомного покою лікарні де підійшовши до службового автомобіля охоронної фірми «СОБ», відкрив передні пасажирські двері та побачив ОСОБА_30 , який сидів на сидінні з опущеною головою. В голові ОСОБА_30 була рана та а він весь був у крові. Він ( ОСОБА_46 ) взяв ОСОБА_30 на руки і відніс на каталку. Він бачив, що в салоні автомобіля все перевернуто «вверх дном». Коли він забрав з автомобіля ОСОБА_30 , то бачив, що до автомобіля підійшов ОСОБА_26 і щось шукав у автомобілі. ОСОБА_15 сказав, що необхідно затримати ОСОБА_26 , хтось сказав, що треба прострелити колеса, але ОСОБА_26 зі своїм товаришем ОСОБА_47 сіли в автомобіль ОСОБА_26 і втекли від лікарні. Приблизно за місяць до цих подій, у розмові ОСОБА_24 говорив, що ОСОБА_26 забрав собі гроші, які повинен був передати ОСОБА_48 . Коли ОСОБА_26 працював в охоронній фірмі «СОБ», то часто у жартівливій формі погрожував своїм пістолетом колегам по роботі. 
		Свідок ОСОБА_49 пояснив суду, що 21 липня 2016 року, він, як охоронець кафе «Чорна Каракатиця», знаходився на робочому місці, біля вхідних дверей у зазначеному кафе. Він бачив, що до кафе під`їхали два автомобілі охоронної фірми «СОБ». Він особисто знайомий з ОСОБА_15 та ОСОБА_50 . Приблизно о 23-00 годині до кафе під`їхав на автомобілі «BMW» ОСОБА_26 зі своїм товаришем. Потім він бачив, як ОСОБА_26 і ОСОБА_24 сіли в салон службового автомобіля. ОСОБА_26 сів на водійське сидіння, а ОСОБА_24 - на переднє пасажирське. Товариш ОСОБА_26 сів на заднє сидіння. Він почув хлопок і не зрозумів звідки. Через 5-7 хвилин після хлопка з автомобіля вийшов товариш ОСОБА_26 , який підійшов до незнайомих громадян, підкурив цигарку і став спілкуватись з ними, вів себе спокійно. Десь через хвилин 5 з автомобілю вийшов ОСОБА_26 , який став кликати ОСОБА_28 , говорив, що треба їхати в лікарню. ОСОБА_15 сів за кермо автомобіля, і в той момент він ( ОСОБА_51 ) побачив ОСОБА_30 , який сидів на передньому сидінні з похиленою головою. ОСОБА_26 зі своїм товаришем теж поїхали від кафе. 
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_52 показав суду, що знає ОСОБА_26 і знав ОСОБА_53 . ОСОБА_26 дружив з ОСОБА_32 , конфліктів між ними не було. Він ніколи не бачив, щоб ОСОБА_26 крутив на пальці пістолет. Він знає, що ОСОБА_26 відповідально ставився до зброї. 
		Крім часткового визнання обвинувачуваним ОСОБА_10 своєї вини у вбивстві ОСОБА_30 і показів свідків, його вина підтверджується зібраними на досудовому слідстві і дослідженими в суді доказами:
		-протоколом огляду місця події від 22.07.2016 та фото таблицю (т.1 а.с.95-101);
		-план-схемою місця скоєння кримінального правопорушення (Т.1 а.с.101);
		-постановою від 22.07.2016 про долучення речових доказів (т.1 а.с.102);
		-протоколом огляду трупа ОСОБА_11 від 25.07.2016 (т.1 а.с.103-104);
		-висновком експерта № 127 в якому зазначається, що згідно з яким при дослідженні трупа гр. ОСОБА_11 виявлені наступні тілесні ушкодження: одна рана в лобної області зліва, крововилив в підлеглих м`яких тканинах голови в лобно-тім`яної області зліва та в центрі і в правій скроневе - тім`яної області, один дірчатий перелом лобної кістки зліва на висоті 166,0 см від рівня стоп та на 2,5 см до переду від вінцевого шва та переломи інших кісток склепіння черепа, дірчасті переломи в передніх черепних ямках з обох сторін від півнячого гребеня, розриви твердої мозкової оболонки головного мозку з крововиливами над  та під оболонкою, крововиливи під м`якими мозковими оболонками головного мозку, контузійні крововиливи з розтрощенням головного мозку в обох лобних частках головного мозку; крововиливи верхнього повіку правого ока та обох повік лівого ока. Морфологічні особливості рани лобної області та дірчастого перелому лобної кістки, які відповідають один одному по локалізації, а також характер ушкодження оболонок та речовини головного мозку свідчать про те, що дані тілесні ушкодження утворилися одночасно від одноразової дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, чим могла бути куля; тобто рана та дірчастий перелом лобної області зліва за своїми морфологічними ознаками є вхідним вогнепальним ушкодженням. Переломи інших кісток черепа утворилися внаслідок ударної та гідродинамічної в замкнутому просторі, що є порожнина черепа; виявлені дірчасті переломи в передніх черепних ямках з обох сторін від півнячого гребеня та крововиливи повік обох очей за своїми морфологічними ознаками вказують на те, що вони утворилися від середини назовні внаслідок гідродинамічної та «вибухової дії», і можуть умовно бути вихідними отворами, через які назовні могли «вийти» якісь фрагменти травмую чого предмету (кулі). Відсутність типового вихідного отвору і «типової» кулі із металу в порожнині черепа, характер виявлених ушкоджень кісток черепа та головного мозку, виявлені дрібні часточки темного кольору в речовини головного мозку та дані медично-криміналістичного дослідження, при якому в ділянці дірчастого перелому виявлені нашарування речовини чорного кольору подібного до полімеру, свідчать про те, що у ОСОБА_11 було одне вогнепальне, кульове, проникаюче в порожнину черепа, сліпе поранення голови з ушкодженням кісток черепа та головного мозку, яке утворилося від одноразового пострілу з вогнепальної зброї кулею, в склад якої входить полімер і яка зруйнувалася в силу своїх морфологічних особливостей під час подолання перешкоді, тобто кісток черепа. Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_11 тілесні ушкодження містять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя(т.1 а.с.105-107);
		-актом судово-медичного-гістологічного дослідження № 2128/127 (т.1 а.с.108);
		-актом судово-медичного дослідження № 374 та фото таблицю (т.1 а.с.103-115);
		-актом судово-медичного дослідження № 786/127 (т.1 а.с.116);
		-висновком експерта № 797 (т.1 а.с.117-120);
		-висновком експерта № 478-Б та фототаблицю (т.1 а.с.122-130);
		-висновком судово-психіатричних експертів № 219 (т.1 а.с.132-140);
		протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 та відеозаписом цієї слідчої дії, згідно якого після кожного обертання пістолету під час крутіння, обвинувачений ОСОБА_10 , перехвачував всіма пальцями правої руки рукоять пістолету, зупиняючи обертальний момент тоді, коли дуло пістолета було направлене в ліву лобну частину статиста, утримуючи при цьому пістолет міцно в руці та палець на спусковій скобі(т.1 а.с.141-148);
		-постановою про долучення речових доказів від 12.05.2017 (т.1 а.с.149-151);
		-висновком експерта № 4/127-2016 (т.1 а.с.152-155);
		-копією трудової книжки ОСОБА_10 , згідно якої проходив службу в органах внутрішніх справ з 18.03.2005 по 01.02.2010 роках (т.1, а.с.170);
		-дозволом на і`мя ОСОБА_10 на носіння пристрою травматичного дії «ВИЙ», калібру 9 мм, ЧЯ № НОМЕР_3 (т.1,а.с.171);
		-довідкою про курс долара США (т.1 а.с.156).
		Колегія суддів критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_10 і позицію захисту, щодо ненавмисного вбивства ОСОБА_11 .
		 
		 
		 
		На запитання суду, куди ж подівся пістолет після пострілу обвинувачений ОСОБА_10 нічого не зміг пояснити, а після всього сказав, що пістолет упав під ноги. На аналогічне запитання свідок ОСОБА_18 відповів, що пістолет залишався у правій руці ОСОБА_10 .
		Якби постріл відбувся в момент «крутіння» пістолета то сам пістолет мав би вилетіти із салону автомобіля, за рахунок сили віддачі, яка виникає при загоранні пороху.
		У висновку № 4/127-2016р. судовий експерт стверджує, що у вбитого ОСОБА_11 вогнепальна рана утворились одномоментно від одноразового пострілу з вогнепальної зброї з близької дистанції та дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею (кулі, до складу якої входить полімер) і під час утворення даних ушкоджень постраждалий був звернений обличчям до травмую чого предмету (вогнепальної зброї) та напрямок дії кулі був спереду  назад, декілька зліва - направо і декілька знизу вгору (т.1, а.с. 155). Даний висновок спростовує твердження обвинуваченого ОСОБА_10 про «крутіння» пістолета на вказівному пальці в момент пострілу, куля не могла піти знизу вверх.
		Як вбачається з Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (затверджено наказом № 70 від 1.02.2016 р. МВС)  категорично забороняється: при поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності вогнепальна зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю; виймати зброю без потреби; тримати палець на спусковому гачку без необхідності; знімати запобіжник з положення «запобігання» у всіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою. Зазначена інструкція поширюється і на осіб, які отримали дозвіл на носіння і застосування травматичної зброї, яка прирівняна до вогнепальної зброї.
		З цих підстав, колегія суддів не погоджується з твердження обвинуваченого про те, що він «не побачив», що його пістолет був знятий з запобіжника, курок був зведений та він не перевірив наявність патрона в патроннику, так як це твердження спростовується наявністю в нього тривалої належної підготовки щодо поводження зі зброєю під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
		Сама поведінка обвинуваченого ОСОБА_10 після скоєння вбивства (пошук гільзи, втеча з місця вбивства, знищення зброї з якої зроблено постріл, втеча з лікарні, переховування від органів досудового розслідування, подальший виїзд за межі України) свідчить про наявність у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 на момент вчинення діяння.
		Колегія суддів піддає сумніву твердження обвинуваченого, що тільки в березні 2017 року йому стало відомо про те, що ОСОБА_11 помер, так як воно спростовується вищезазначеною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_10 після скоєння вбивства.
		В процесі судового слідства сторона обвинувачення не довела суду корисливий мотив вбивства. 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_10 своїми умисними діями вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тим самим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 115 КК України.
		Обставини, які б обтяжували або пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлені.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого  раніше не судимого (т.1 а.с.164), не перебуває на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра (т.1 а.с.176,177), за місцем проживання і колишньої роботи характеризується позитивно (т.1 а.с.172, 175), рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03.04.2014 року обвинувачуваний ОСОБА_10 був позбавлений батьківських прав, щодо дітей від першого шлюбу (т.2,а.с.70), позицію потерпілої сторони та вважає, що йому має бути призначене покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		У колегії суддів немає підстав для застосування норм ст.ст.69,75,76 КК України.
		Запобіжний захід обвинувачуваному ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили (т.1 а.с.158-159,160-163).
		З обвинувачуваного підлягають стягненню витрати, пов`язані з проведенням експертизи (т.1 а.с.128).
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_54 на підставі ст.ст.23,1168,1200 ЦК України підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що належним чином обґрунтований та доведений (т.1 а.с.56-57).
		Речові докази  оптичні диски підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.148-151).
		Керуючись ст.ст.368,370,374,377КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати  ОСОБА_10  винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.115 КК України, призначити йому покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.
		Обраний обвинувачуваному ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання обвинувачуваному ОСОБА_10 обчислювати з моменту його фактичного затримання  з 24 квітня 2017 року (т.1 а.с.160-163).
		У відповідності зі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинувачуваному в строк відбування покарання один день попереднього ув`язнення (тримання під вартою) за два дні позбавлення волі за період з 24 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, включно.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до ОСОБА_10 задовольнити у повному обсязі. 
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 750000 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шкоду завдану смертю батька в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 21 липня 2016 року та до досягнення дитиною вісімнадцяти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в разі навчання дитини  до закінчення її навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь Одеського НДЕКЦ витрати за проведення експертизи у розмірі 703,80 грн. (т.1 а.с.128).
		Речові докази  оптичні диски залишити в матеріалах справи. 
		Копію вироку негайно вручити обвинувачуваному та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий: підпис ОСОБА_1 
		 
		Судді: підпис ОСОБА_2 
		 
		підпис ОСОБА_3 
		 
		 
		Копія згідно оригіналу
		 
		Головуючий: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...