Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6085/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2018. Зареєстровано: 31.07.2018. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		21.06.2018Справа №  910/6085/17  Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 910/6085/17
		 
		За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 
		до  Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"                                 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
		1) Національний банк України;
		2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 
		3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
		про визнання дій протиправними та скасування рішення 
		 
		Представники сторін: 
		Від позивача: Тарасенко В.В. за дов.
		від відповідача: Гончар М.С. за дов.
		від третьої особи 1: Звада Р.В. за дов.
		від третьої особи-2: Голік О.А. за дов.
		від третьої особи-3: не з'явився
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" про:
		-  визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" Славінського В.І. про віднесення  до нікчемних договору про розірвання  договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287, оформлене наказом № 279 від 13.05.2015 та Повідомленням про нікчемність за вих.№ 102 від 20.05.2016;
		- визнання протиправним та скасування наказу АТ "Златобанк"  № 279 від 13.05.2015 в частині віднесення до нікчемних договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287;
		- визнання протиправним та скасувати повідомлення від 20 травня 2015 року за вих. № 102 про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6085/17, розгляд справи призначено на 30.05.2017.
		У засіданні суду 30.05.2017 було оголошено перерву до 13.06.2017.
		Ухвалою суду від 26.06.2017, розгляд справи, у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному, призначено на 04.07.2017.
		30.06.2017 відповідачем подано відзив на позовну заяву.
		04.07.2017 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
		У судовому засіданні 04.07.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» подано заяву про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача та відкладення розгляду справи на більш пізній термін з метою надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
		Ухвалою суду від 04.07.2017 залучено до участі у справі 1) Національний банк України; 2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відкладено розгляд справи на 25.07.2017.
		У судовому засіданні 25.07.2017 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи № 826/11066/15.
		Ухвалою суду від 25.07.2017 зупинено провадження у справі № 910/6085/17 до набрання законної сили рішенням або іншим процесуальним документом, за результатами розгляду справи №826/11066/15 за апеляційними скаргами ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", ТОВ "Біпродукт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 25.03.2016 у адміністративній справі № 826/11066/15 за позовом ТОВ "ТЛК "Арктика" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - АТ "Златобанк", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 ухвалу суду від 25.07.2017 скасовано, справу № 910/6085/17 повернено до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 05.09.2017 розгляд справи призначено на 10.10.2017.
		21.09.2017 матеріали справи № 910/6085/17, у зв'язку з надходженням касаційної скарги на постанову від 23.08.2017, були скеровані до Київського апеляційного господарського суду.
		Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у справі № 910/6085/17 залишено без змін.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 справу № 910/6085/17  призначено  до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2017.
		19.12.2017 від Національного банку України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у зв'язку із набранням чинності з 15.12.2017 нової редакції Господарського процесуального кодексу України, судом  вирішено справу № 910/6085/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі №910/6085/17 призначено на  16.01.2018.
		12.01.2018 до суду від третьої особи-2 надійшов відзив на позовну заяву.
		16.01.2018 представник Національного банку України подав пояснення на позовну заяву, в яких у задоволенні позову просив відмовити.
		16.01.2018 до суду від третьої особи-1 надійшло клопотання  про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у адміністративних справах № 826/15453/17 та № 826/2184/17.
		У судовому засіданні 16.01.2018 представник позивача подав клопотання про витребування у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомостей щодо перебування або тимчасової відсутності на роботі 13.05.2015 Славінського В.І. 
		Представник третьої особи-2 подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, що виникають з цих правовідносинах, зокрема, щодо приймання рішень є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України. 
		Ухвалою суду від 16.01.2018 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів, підготовче засідання відкладено на 30.01.2018.
		24.01.2018 через канцелярію суду позивач подав письмові заперечення на клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі та відповідь на відзив третьої особи-2.
		Ухвалою суду від 30.01.2018 підготовче засідання відкладено на 15.02.2018.
		Ухвалами суду від 15.02.2018 відмовлено Національному банку України у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, та відмовлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
		Ухвалою суду від 15.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2018
		У судовому засіданні 01.03.2018 відкладено розгляд справи по суті на 29.03.2018.
		У судовому засіданні 29.03.2018 представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подав клопотання про зупинення провадження у справі
		29.03.2018 до суду від третьої особи 1 надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом справи № 910/8132/17 за позовом Національного Банку України до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними.
		У судовому засіданні 29.03.2018 представник третьої особи 2 подав  клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 910/8132/17.
		У судовому засіданні 29.03.2018 представники третіх осіб 1, 2 подані клопотання про зупинення провадження у справі підтримали, заявили усні клопотання про визнання причин пропуску строку для подачі відповідних клопотань до закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті та визнання причин пропуску строку судом поважними, з огляду на відсутність інформації по справі № 910/8132/17 для загального доступу в Єдиною державному реєстрі судових рішень.
		Ухвалою суду від 29.03.2018 поновлено процесуальний строк для подачі  Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб клопотань про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі № 910/6085/17 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/8132/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
		21.05.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі з огляду на завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/8132/17.
		Ухвалою суду від 24.05.2018 поновлено провадження у справі № 910/6085/17, судове засідання у справі призначено на 19.06.2018.
		19.06.2018 через канцелярію суду представником третьої особи -2 подано письмові пояснення по справі, в яких останній просить суд визнати строк на подання письмових пояснень та додаткових доказів у справі пропущеними з поважних причин, залучити до участі у справі письмові пояснення та врахувати їх при вирішенні справи по суті.
		У засіданні суду 19.06.2018 оголошувалась перерва до 21.06.2018.
		У судовому засіданні 21.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представники відповідача та третіх осіб 1, 2 проти позову заперечували.
		Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ст. 240 ГПК України.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29 жовтня 2010 року між АТ «ЗЛАТОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЦ «Скандинавія», назву товариства було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС «АРКТИКА» надалі також - ТОВ «ТЛК «Арктика») було укладено Кредитний договір №153/10-KL (1).
		21 травня 2012 року між АТ «ЗЛАТОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАШКІВКА» було укладено Кредитний договір №110/12- KL (2).
		30 травня 2012 року між АТ «ЗЛАТОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАШКІВОЧКА» було укладено Кредитний договір № 123/12-КLMV (3).
		31 травня 2012 року для забезпечення виконання вказаних кредитних договорів 1-3, між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ "ТЛК «Арктика" було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим № 2614 (далі по тексту - Договір іпотеки). 
		Згідно п.1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно:
		-           Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Боршагівка, вулиця Чорновола, 46а, реєстраційний номер - 34866963, і розташоване на двох земельних ділянках, а саме: земельній ділянці площею 2.500 га, кадастровий номер 3222486200 : 04 : 001 : 0001 та земельній ділянці площею 2.500 га, кадастровий номер: 3222486200 : 04 : 001 : 0002.
		-          Земельна ділянка площею 2.500 га, кадастровий номер: кадастровий номер 3222486200 : 04 : 001 : 0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада і має цільове призначення - ведення фермерського господарства;
		-          Земельна ділянка площею 2.500 га, кадастровий номер: 3222486200 : 04 : 001 : 0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада і має цільове призначення - ведення фермерського господарства.
		29 жовтня 2014  року між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «АРКТИКА» був укладений договір про розірвання договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим № 3287.
		Відповідно умов договору від 29 жовтня 2014 сторони дійшли згоди припинити дію договору іпотеки (п.1) та визначили, що даний договір є підставою для зняття заборони відчуження, накладеної на підставі Договору іпотеки, посвідченого 31 травня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. за реєстровим № 2614 та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зняття заборони відчуження та запису про реєстрацію припинення іпотеки (п.7 договору).
		04.11.2014 між позивачем - ПАТ «Державний ощадний банк» (Банк за договором) та ТОВ «АРКТИКА» (позичальник) був укладений кредитний договір № 876/31/1, що діє із змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами № 1 від 29.12.2014, № 2 від 20.04.2015, № 3 від 03.08.2015, згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 100    000    000,00 грн.
		З метою забезпечення виконання кредитного договору № 876/31/1 від 04.11.2014 між ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» (іпотекодавець) та ПАТ «Державний ощадний банк» (іпотекодержатель) був укладений іпотечний договір № 876/31/1-3, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с.Софіївська Боршагівка, вулиця Чорновола, 46а, реєстраційний номер - 34866963, яке розташоване на двох земельних ділянках, а саме: земельній ділянці площею 2.500 га, кадастровий номер 3222486200 : 04 : 001 : 0001 та земельній ділянці площею 2.500 га, кадастровий номер: 3222486200 : 04 : 001 : 0002, а також земельна ділянка площею 2.500 га, кадастровий номер: кадастровий номер 3222486200 : 04 : 001 : 0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада і має цільове призначення - ведення фермерського господарства; земельна ділянка площею 2.500 га, кадастровий номер: 3222486200 : 04 : 001 : 0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада і має цільове призначення - ведення фермерського господарства (Предмет іпотеки). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В.
		05.11.2014  ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» звернулося до Голови Правління ПАТ «Державний ощадний банк» листом за вих. № 05/1 з проханням надати транш у сумі 100    000    000,00 грн. згідно кредитного договору № 876/31/1 від 04.11.2014 на рефінансування заборгованості за кредитним договором № 153/10-KL від 29.10.2010, укладеним між ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» та ПАТ «ЗЛАТОБАНК».
		05.11.2014  ПАТ «Державний ощадний банк України» було виконане платіжне доручення № 1 ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» , згідно якого  сплачено на користь АТ «ЗЛАТОБАНК» кошти у сумі 100    000    000,00 грн. в якості погашення кредиту по кредитному договору № 153/10-KL від 29.10.2010.
		13.02.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних».
		Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 30 від 13.02.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ЗЛАТОБАНК», згідно з яким з 14.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК» Славінського Валерія Івановича, а з 12.05.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК», призначено Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 18:00 год. 13.05.2015 по 12.05.2016 включно уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК».
		13.05.2015 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» Славінським В.І. прийнято  рішення, оформлене Наказом № 279 від 13 травня 2015р.
		Відповідно до змісту наказу № 279 від 13 травня 2015р., договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» 29.10.2014, реєстровий номер 3287, віднесено до нікчемних правочинів на підставі п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		20.05.2015 уповноваженою особою Фонду Славінським В.І. Повідомленням № 102, адресованим ТОВ «ТЛК «АРКТИКА», ТОВ «ПАШКІВОЧКА», ТОВ «ПАШКІВКА» повідомлено про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» 29.10.2014, реєстровий номер 3287.
		Договір від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 віднесено до нікчемних на підставі п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За приписами п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.
		За доводами позивача, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" Славінського В.І. про віднесення  до нікчемних договору про розірвання  договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287, оформлене наказом № 279 від 13.05.2015, як і Повідомлення про нікчемність правочину за вих.№ 102 від 20.05.2016 є протиправними, не відповідають нормам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
		В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві вказує, оскільки на момент укладення спірного договору про розірвання договору іпотеки іпотекодавці - ТОВ «ТЛК «АРКТИКА», ТОВ «ПАШКІВКА» та ТОВ «ПАШКІВОЧКА» не мали перед АТ «ЗЛАТОБАНК», як позичальники простроченої заборгованості за кредитними договорами, зобов'язання за якими забезпечувались на підставі договору іпотеки від 31.05.2012; банк вимоги щодо погашення кредиту та відсотків за кредитом не висловлював; кінцевий термін повернення коштів за вказаними правочинами щодо них було пролонговано і кінцевий строк виконання зобов'язання не настав, вимоги про дострокове повернення коштів боржникам не надсилалось, тому майнові вимоги до ТОВ « ТЛК «АРКТИКА»  у АТ «ЗЛАТОБАНК» на момент укладення спірного договору від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 були відсутні, що не може свідчити про відмову банку від своїх майнових вимог щодо предмета іпотеки.
		АТ «ЗЛАТОБАНК» після розірвання спірного правочину в якості забезпечення виконання зобов'язання по кредитних договорах були укладені договір застави майнових прав, зокрема № 153/10/KL/S-8 від 03.12.2014 по кредитному договору № 153/10-KL від 29.10.2010 з ОСОБА_10 заставна вартість 7    723    397,67 доларів США; договір застави майнових прав № 110/12-KL/S-1 від 10.10.2014 по кредитному договору № 110/12-KL від 21.05.2012 з ТОВ «ПАШКІВКА», заставна вартість 1    500 000 доларів США; договір застави майнових прав № 123/12-KLMV/S-1 від 30.10.2014 по кредитному договору № 123/12-KLMV від 29.10.2010 з ТОВ «ПАШКІВОЧКА» заставна вартість 1    008 000 доларів США; тобто банк не відмовився від своїх майнових прав по договору іпотеки, натомість була здійснена заміна забезпечувальних заходів на інші в аналогічному обсязі, достатніх для покриття ризиків банку. 
		Позивач пояснює, що укладення між ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» та АТ «ЗЛАТОБАНК» договору від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012  та передача предмета іпотеки в забезпечення виконання боржником зобов'язань по кредитному договору, укладеному 29.10.2014 між ПАТ «ОЩАДБАНК» та ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» було зумовлено отриманням боржником кредитних коштів в ПАТ «ОЩАДБАНК» для погашення кредлиту в АТ «ЗЛАТОБАНК» в сумі 100    000    000,00 грн., а віднесення уповноваженою особою Фонду гарантування вказаного договору до нікчемних безпосередньо порушує права та законні інтереси ПАТ «ОЩАДБАНК», оскільки позбавляє останнього права на задоволення своїх вимог до боржника за рахунок предмета іпотеки за іпотечним договором № 876/31-1/3 від 04.11.2014, реєстровий номер 2041.
		Крім того, зазначає, що спірний правочин віднесено до нікчемних після відкликання банківської ліцензії, тобто в ліквідації, а не в період дії тимчасової адміністрації в АТ «ЗЛАТОБАНК», як це передбачено ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції на момент введення тимчасової адміністрації, розділом ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012.  При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 826/2184/17 визнано протиправною та скасовано постанову Нацбанку України № 105 від 13.02.2015 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних», визнано протиправними та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  про тимчасову адміністрацію, ліквідацію, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування, про продовження строків ліквідації в АТ «ЗЛАТОБАНК», зобов'язано Нацбанк України надати ПАТ «ЗЛАТОБАНК» строк, встановлений ч.7 ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» після проведення заходів з його ліквідації.
		Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що майнові права АТ «ЗЛАТОБАНК» за кредитними договорами № 153/10-KL від 29.10.2010, № 110/12-KL від 21.05.2012, № 123/12-KLMV від 29.10.2010 ним були передані Національному Банку України (заставодержателю) по договору застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014  в забезпечення наданого Національним банком України АТ «ЗЛАТОБАНК» рефінансування по кредитному договору № 12 від 05.03.2014. За умовами  договору застави майнових прав АТ «ЗЛАТОБАНК» не мав права без згоди Нацбанку відчужувати предмет застави, вносити зміни до кредитних та забезпечувальних договорів, що свідчить про протиправність дій підписанта спірного правочину про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 від імені АТ «ЗЛАТОБАНК». Вказує, що укладені договори застави майнових прав загалом на суму 10    231    397,67 доларів США не були альтернативою та еквівалентом розірваного договору іпотеки від 31.05.2012, вартістю предмета іпотеки 561    414    000,00 грн. Заперечуючи проти доводів позивача аргументує, що наказом № 279 від 13.05.2015 віднесено до нікчемних договір про розірвання в період тимчасової адміністрації, що діяла до 13.05.2015 включно, оскільки рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 від 13.05.2012 процедуру ліквідації розпочато з 18:00 год 13 травня 2015 року, посилання позивача на протилежне вважає безпідставними.
		Треті особи у письмових поясненнях по справі проти позову заперечують, вказуючи про правомірність прийнятого уповноваженою особою Фонду рішення щодо віднесення укладеного між АТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ЛТК «АРКТИКА» договору від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 до нікчемних в силу закону, наявність у позичальників простроченої заборгованості по кредитних договорах перед банком станом на час укладення спірного правочину, відсутність згоди заставодержателя - Національного Банку України на відчуження майнових прав, переданих банком  йому в заставу за кредитними договорами.
		Дослідивши матеріали справи, надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін та проаналізувавши укладені між сторонами правочини, договори в забезпечення виконання зобов'язань за ними, виходячи з наявних матеріалів справи та пояснень позивача, відповідача, третіх осіб, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2,3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2     ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить     ст. 20 Господарського кодексу України.
		Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» від 13.05.2015, наказу № 279 від 13 травня 2015, відповідно до якого договір про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» 29.10.2014, реєстровий номер 3287, уповноваженою особою Фонду Словінським В.І. віднесено до нікчемних правочинів на підставі п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, та повідомлення від 20.05.2015, адресоване банком ТОВ «ТЛК «АРКТИКА», ТОВ «ПАШКІВОЧКА», ТОВ «ПАШКІВКА» про нікчемність правочину.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
		Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
		Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
		Статтею 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
		Правовий статус Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначений статтею 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до положень якої Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
		Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Нацбанку № 105 від 13.02.2015 ПАТ «ЗЛАТОБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було  прийнято рішення № 30 від 13.02.2015 про запровадження в ПАТ «ЗЛАТОБАНК» тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015. Постановою Нацбанку № 310 від 12.05.2015, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 99 від 13.05.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Славінського В.І. строком на 1 рік з 18 год. 00 хв. 13 травня 20185 року до 12 травня 2016 року (включно).
		Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
		Частиною 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Частиною 3    ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"    передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до     Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
		Тобто, з наведеного вбачається, що нормами     Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"     наведено перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. 
		Відповідно до частини 5 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
		Згідно положень частини 1 статті 54 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
		Відповідно до         ст. 55 Конституції України         права і свободи людини    і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями         ст. 124 Конституції України     юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
		Слід зазначити що         статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод         передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		Статтею 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
		Одночасно, у         рішенні №7-рп/2013 від 11.07.2013р. Конституційного суду України         у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули         Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності         Конституції України         (конституційності) положень         статті 69 Кримінального кодексу України         (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
		Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав). Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.05.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-5/14825-2012.
		Способи захисту за своїм     призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
		Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб    є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом України у листі від 01.04.2014р. "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України".
		У даному випадку суд вважає за необхідне захистити права позивача шляхом визнання незаконним та скасування         рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" Славінського В.І. про віднесення до нікчемних договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287, оформлене наказом № 279 від 13.05.2015 та Повідомленням про нікчемність за вих.№ 102 від 20.05.2016; визнання протиправним та скасування наказу АТ "Златобанк"  № 279 від 13.05.2015 в частині віднесення до нікчемних договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287; визнати протиправним та скасувати повідомлення про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287, від 20 травня 2015 року за вих. № 102, виходячи з наступних підстав
		Підставою нікчемності правочину вказано п.1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказано ту обставину, що укладенням договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відмовився від своїх майнових прав. При цьому обсяг зобов'язань по кредитних договорах не зменшувався; банк зменшив вартість власних майнових вимог на суму 561    414    000,00 грн. та визнав відсутність претензій до ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» за договором іпотеки № 2614 від 31.05.2012, уклавши зазначений договір.
		Суду не доведено та не встановлено факту відмови ПАТ «ЗЛАТОБАНК» від власних майнових прав укладеним договором від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки.
		Посилання уповноваженої особи Фонду на відмову банку від своїх майнових прав укладення договору від 29.10.2014 про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 є необґрунтованим та передчасним, зокрема враховуючи, що на наступний день після розірвання  спірного правочину 30.10.2014 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» (заставодержатель) та ТОВ ПАШКІВОЧКА» (заставодавець) було укладено низку договорів: договір застави майнових прав № 110/10-KL/S-1, за умовами якого заставодавцем було передано банку для забезпечення повного і своєчасного виконання своїх боргових зобов'язань по кредитному договору № 110/12-KL від 21.05.2012 предмет застави - майнові права на грошові кошти в розмірі 1    500    000,00 доларів США розміщені на відповідному рахунку, відкритому у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» по договору банківського вкладу, а також права вимоги грошових коштів за договором банківського вкладу, які можуть виникнути в майбутньому; а також договір застави майнових прав № 123/12-KLMV/S-1, за яким заставодавцем було передано банку для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань ТОВ «ПАШКІВОЧКА» по кредитному договору № 123/12- KLMV від 30.05.2012  предмет застави - майнові права на грошові кошти в розмірі 1    008    000,00 доларів США розміщені на відповідному рахунку, відкритому у ПАТ «ЗЛАТОБАНК» по договору банківського вкладу, а також права вимоги грошових коштів за договором банківського вкладу, які можуть виникнути в майбутньому.
		Також 03.12.2014 між ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та ОСОБА_10 (заставодавець) був укладений договір застави майнових прав № 153/10/KL/S-8, відповідно до якого заставодавцем передано для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» по кредитному договору № 153/10/KL від 29.10.2010 предмет застави- права майнової вимоги на грошові кошти у сумі 1    101    000,00 доларів США, 70    000,00 доларів США, 837    874,18 доларів США, 1    124    376,54 доларів США, 1    680    446,95 доларів США, 2    909    700,00 доларів США, які знаходяться на вкладних рахунках, відкритих у АТ «ЗЛАТОБАНК» по шести договорах банківських вкладів.
		Крім укладення договорів забезпечення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ТЛК «Артика» АТ «Ощадбанк» було перераховано АТ «ЗЛАТОБАНК» 100    000    000,00 грн. на погашення заборгованості за кредитними договорами, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 05.11.2011.
		Вказані обставини свідчать про те, що банк не лише не відмовився від власних майнових прав, а було здійснено заміну одних забезпечувальних заходів на інші в аналогічному обсязі, яких достатньо для покриття ризиків банку.
		Також матеріалами справи підтверджено, що термін повернення коштів за кредитними договорами було пролонговано і станом на час укладення спірного договору кінцевий строк виконання зобов'язань за кредитними договорами не настав.
		Належних доказів наявності у боржників - ТОВ «ТЛК «АРКТИКА», ТОВ «ПАШКІВОЧКА» та ТОВ «ПАШКІВКА»  простроченої заборгованості по кредитних договорах, зобов'язання за якими забезпечувались на підставі договору іпотеки, що був розірваний спірним договором, як і звернення до боржників із претензіями, вимогами щодо погашення, дострокового погашення кредиту, суду не надано.
		Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду (абзац 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
		Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІ "Процедура прийняття уповноваженою особою Фонду рішення про фіксацію виявленого факту нікчемності правочинів (у тому числі договорів)" Порядку № 826 протягом трьох робочих днів з дати запровадження Фондом тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду розпочинає перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку.
		За наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом (актами) перевірки (абзац 1 пункту 7 розділу ІІ Порядку № 826).
		Абзацами 1, 3 пункту 8 розділу ІІ Порядку № 826 встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені в ньому, та в разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ і вчиняє інші необхідні дії. Про прийняте рішення уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та в разі потреби - правоохоронні органи.
		Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
		Проте,  як вже зазначалось судом, процедура віднесення банку до неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку здійснюється на підставі рішення Фонду, який приймає таке рішення на підставі рішення Національного банку України.
		Статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено оскарження рішень Національного банку України, зокрема банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.
		Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 по справі №826/2184/17 за позовом ТОВ «Авангард-Ексгю» до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участі третьої особи ПАТ «Златобанк» визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015  № 30 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Златобанк»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк»; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13.05.2015 № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.05.2015 № 100 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 13.05.2015 № 99; визнано протиправним та скасовано рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Златобанк» на два роки до 13.05.2018 включно; зобов'язано Національний банк України надати ПАТ «Златобанк» строк, встановлений частиною сьомою статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за винятком використаного строку, який вичерпаний, для проведення дій з фінансового оздоровлення ПАТ «Златобанк» після проведення заходів з його ліквідації.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 змінено мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017, а в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 залишено без змін.
		Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції кодексу на момент постановлення постанови суду апеляційної інстанції),  постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.
		Відповідно до пункту 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
		Отже, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №826/2481/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 визнано протиправними та скасовані постанови НБУ та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних, про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Златобанк», Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, а також те, що виконання цих судових рішень не зупинено, вказані акти втратили свою юридичну силу та не породжують правових наслідків з моменту їх прийняття.
		Таким чином, віднесення  до нікчемних договору про розірвання  договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287,  уповноваженою особою Фонду на здійснення таких функцій відповідно до 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», враховуючи скасування самого рішення НБУ про віднесення ПАТ «Златобанк» до неплатоспроможних, запроваджень тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Златобанк», не породжує наслідків нікчемності цього правочину.
		Проте, прийняття постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №826/2481/17, залишеної без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 про визнання протиправним та скасування рішень Національного Банку України щодо всієї процедури у період з віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до неплатоспроможних до ліквідації банку, у даному випадку ніяким чином не нівелюють принцип справедливості та розумності, обов'язок суду захистити права та законні інтереси позивача, які були порушені відповідачем та Фондом внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Заперечення та  доводи відповідача, третіх осіб, викладені у відзиві та поясненнях, повністю спростовуються наявними у справі матеріалами.
		Твердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладені у відзиві, щодо порушення майнових прав Національного банку України при укладенні нікчемного договору про розірвання договору іпотеки, в зв'язку з тим, що 05.03.2014 між Національним банком України (заставодержатель) та ПАТ «ЗЛАТОБАНК» (заставодавець) був укладений договір застави майнових прав № 12/ЗМП, за яким заставодавцем передано майнові права за кредитними договорами, у т.ч. по кредитних договорах № 123/12-KLMV від 30.05.2012 (боржник ТОВ «ПАШКІВОЧКА», № 110/12-KL від 21.05.2012 (боржник ТОВ «ПАШКІВКА»), № 153/10- KL від 29.10.2010 (боржник ТОВ «ТЛК «АРКТИКА») зі вказівкою про забезпечення виконання договорів нерухомим майном, та яким встановлено зобов'язання заставодавця - ПАТ «ЗЛАТОБАНК» не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої згоди заставодержателя, не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.
		Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує, що укладенням спірного договору про розірвання договору іпотеки, враховуючи відсутність відповідної згоди Національного банку України, ПАТ «ЗЛАТОБАНК» розпорядився частиною предмета застави згідно з договором застави майнових прав № 12/ЗМП від 05.03.2014 без згоди заставодержателя, чим порушено майнові інтереси Національного банку України.
		Вказані твердження оцінені судом, проте суд зазначає, що ПАТ «Державний ощадний банк України», як і ТОВ «ТЛК «АРКТИКА» не є сторонами договору застави майнових прав № 12/ЗМП від 05.03.2014, і не несуть відповідальності за дії  ПАТ «ЗЛАТОБАНК» щодо укладення договору застави та договору про розірвання договору іпотеки, тому доводи Фонду не знаходять свого підтвердження належними засобами доказування, та не спростовують правомірності позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» .
		Крім того, підставою заявленого позову є порушення приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до спірних правовідносин, при цьому, порушення прав заставодержателя, в даному випадку НБУ, не врегульовано зазначеним Законом, та мають самостійний спосіб захисту, передбачений Цивільним кодексом України, Законами України «Про заставу» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та не можуть входити до предмету доказування в даній справі.
		Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 240 ГПК України, господарський суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		1.Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк" Славінського В.І. про віднесення  до нікчемних договору про розірвання  договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287, оформлене наказом № 279 від 13.05.2015 та Повідомленням про нікчемність за вих. № 102 від 20.05.2016.
		2. Визнати протиправним та скасувати наказ АТ "Златобанк"  № 279 від 13.05.2015 в частині віднесення до нікчемних договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287.
		3. Визнати протиправним та скасувати повідомлення від 20 травня 2015 року за вих. № 102 про нікчемність договору про розірвання договору іпотеки від 31.05.2012, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюком Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2614, який укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 29.10.2014 року, за реєстровим номером  № 3287.
		4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК"     (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495)  на користь   Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.         
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
		 
		Повний текст рішення складено: 25.07.2018
		 
		Суддя                                                                                                      О.М.Ярмак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...