Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/285/18-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2018. Зареєстровано: 02.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
		 
		01 серпня 2018 р.                                    м. Чернівці                           справа № 824/285/18-а
		 
		Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, другий відповідач відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити дії.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якому, з урахуванням позову у новій редакції, просить:
		- визнати постанову головного державного виконавця Саінчука Е.В. "Про закриття виконавчого провадження" від 14.06.2016 р. незаконною, а дії начальника ДВС ГТУЮ Малого О.В. неправомірними;
		- зобов`язати начальника ДВС в Чернівецькій області Малого О.В. відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду.
		В обґрунтування позову позивач вказував, що з вини виконавчої служби за період з 16.07.2015 р. по 15.05.2016 р. йому не було нараховано та недоплачено пенсію на суму 45306,00 грн, а за період з 16.06.2016 р. по березень 2018 р. на суму 84780,00 грн, всього за вказані періоди по вині виконавчої служби йому не було нараховано та не виплачено пенсію на загальну суму 130085,00 грн. 
		Вважає, що вказана недоплата пенсії вчинена в результаті неправомірних дій               Малого О.В., який протиправно відмовився скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження і відновити його, а також взяти для обрахунку заробітну плату працюючих працівників прокуратури, згідно довідки Львівської прокуратури від 12.08.2016 р.   
		Ухвалою суду від 18.04.2018 р. відкрито провадження у справі №824/285/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених             ст. 287 КАС України.
		Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. 
		25.04.2018 р. у судовому засіданні ухвалами суду занесеними до протоколу судового засідання допущено заміну неналежної сторони, а саме відповідача  - державну виконавчу  службу Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на належного відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції  у Чернівецькій області та залучено другого відповідача у справі - відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області. 
		Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти прозову. Вказував, що оскаржувана постанова про закриття виконавчого провадження винесена правомірно, а тому відсутні підстави для задоволення позову.  
		Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції  у Чернівецькій області правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, відзив на позов не надав.  
		Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - третя особа) подало до суду письмові пояснення, в яких просило відмовити позивачу в задоволенні позову. 
		В обґрунтування третя особа вказувала, що на виконання рішення суду Головним управлінням винесено розпорядження, яким переведено позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця з 16.07.2015 р. При здійсненні переведення Головним управлінням було застосовано відсоток - 60% від заробітної плати.
		Вважає, що посилання позивача на те, що пенсія повинна виплачуватися в розмірі 80% від заробітної плати є безпідставним, оскільки призначення пенсії здійснено з урахуванням норм чинного законодавства, які діяли на момент переведення позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця. 
		Третя особа наголошувала на тому, що незгода позивача з відсотком призначеної пенсії державного службовця не є предметом розгляду даної справи, а тому має розглядатися в порядку окремого позовного провадження. 
		У судовому засіданні 25.04.2018 р. позивачем подано до суду заяву, в якій просив адміністративну справу №824/285/18-а передати до іншого суду. Дане клопотання просив розглянути в порядку письмового провадження.
		Ухвалою суду від 27.04.2018 р. клопотання позивача задоволено. Передано адміністративну справу №824/285/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, другий відповідач відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити дії, на розгляд Шевченківського районного суду м. Чернівці.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02.07.2018 р. у справі №824/285/18-а, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1, передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, другий відповідач відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити дії.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицькому В.К.
		Статтею 35 КАС України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
		Згідно ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
		Враховуючи вищенаведене, адміністративна справа №824/285/18-а ухвалою суду від 26.07.2018 р. прийнята до провадження.
		В судовому засіданні 31.07.2018 р. позивач підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник відповідачів в судовому засіданні 31.07.2018 р. проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
		Представник третьої особи в судовому засіданні 31.07.2018 р. проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
		Після заслуховування вступного слова учасників справи та дослідження доказів на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, учасниками справи подано до суду заяви про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Враховуючи приписи ст. 194 КАС України та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу  за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		 
		Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		В 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, в якому просив визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці від 20.07.2015 р. про відмову в переведені його пенсії на пенсію державного службовця і зобов'язати останнього призначити пенсію державного службовця, а також визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області за розглядом його скарги від 27.07.2015 р.
		Постановою Шевченківського районного суду від 03.12.2015 р. у справі                                  № 727/6430/15-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, управління Пенсійного фонду в м. Чернівцях про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р. у справі №727/6430/15-а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2015 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 - протиправною. Визнано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.08.2015 р. за розглядом скарги ОСОБА_1 від 27.07.2015 р. - протиправним. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		На підставі вказаного судового рішення та заяви позивача, 05.05.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51015220 про зобов`язання управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		Вказану постанову відповідач направив 10.05.2016 р. на адресу позивача. 
		17.05.2016 р. відповідач направив на адресу  управління Пенсійного фонду України в      м. Чернівцях вимогу державного виконавця, в якій вимагав терміново надати інформацію про хід виконання виконавчого документу - постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р. у справі №727/6430/15-а.
		26.05.2016 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке є правонаступником  управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях, направило на адресу відповідача інформацію, в якій вказувало, що на виконання судового рішення управлінням призначено пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пенсія на виконання рішення суду буде виплачена ОСОБА_1 в червні 2016 р. 
		На підтвердження призначення пенсії позивачу, третя особа долучила до інформації копію розпорядження № 169428 від 24.05.2016 р.  
		14.06.2016 р. позивач подав до відповідача заяву, в якій вказував, що відповідно до перерахованої йому пенсії, 13.06.2016 р. він отримав кошти в сумі 13136,00 грн.  
		У зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документу, 14.06.2016 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Саінчуком Є.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №51015220, яка затверджена начальником відділу 14.06.2016 р.
		Вказану постанову відповідач направив 14.06.2016 р. простою кореспонденцією на адресу позивача, що підтверджується реєстром відправної кореспонденції. Доказів отримання позивачем оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження відповідачі до суду не надали. 
		З матеріалів справи видно, що в лютому, травні 2017 р. позивач неодноразово звертався до відповідачів із заявами про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження  від 14.06.2016 р. та винесення постанови про відновлення виконавчого провадження (а.с. 79-80, 83, 84).
		За результатами розгляду заяв, відповідачами 14.02.2017 р. 23.02.2017 р. та            08.06.2017 р. надано відповіді, в яких повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження  від 14.06.2016 р. (а.с. 86, 87, 88).
		Вважаючи відмову посадових осіб державної виконавчої служби Малого О.В. та Дворського В.В. протиправною, скасування постанови державного виконавця від             14.06.2016 р. по справі №727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі, позивач звернувся до  Шевченківського районного суду м. Чернівці із скаргою. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.07.2017 р. у справі                  № 727/5725/17 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на протиправну відмову посадових осіб державної виконавчої служби Малого О.В. та Дворського В.В., скасування постанови державного виконавця від 14.06.2016 р. по справі №727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі.  
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.11.2017 р. у справі               № 727/5725/17 в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії посадових осіб державної виконавчої служби Малого О.В. та Дворського В.В., скасування постанови державного виконавця від 14.06.2016 р. по справі №727/6430/15-а про закінчення виконавчого провадження та відновлення провадження по справі відмовлено.  
		Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 21.12.2017 р.  у справі                  № 727/5725/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.11.2017 р. скасовано. Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління в Чернівецькій області закрито. 
		26.12.2017 р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із скаргою на протиправну відмову посадових осіб державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О.В. та Дворського В.В. скасувати постанову державного виконавця Саінчука Е.В. від 14.06.2016 р. про закінчення виконавчого провадження та відновити його по справі  (а.с. 31-33). 
		Ухвалою  Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2017 р. у справі      № 824/1048/17-а скаргу ОСОБА_1 на протиправну відмову посадових осіб державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О.В. та Дворського В.В. скасувати постанову державного виконавця Саінчука Е.В. від 14 червня 2016 року про закінчення виконавчого провадження та відновити його по справі №727/6430/15-а залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі             № 824/1048/17-а скаргу ОСОБА_1 повернуто.
		Не погоджуючись з ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2018 р. у справі № 824/1048/17-а, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. 
		Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018 р. у справі № 824/1048/17-а апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1
		Як вказував в позовній заяві позивач, після надходження ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.03.2018 р. у справі № 824/1048/17-а,          29.03.2018 р. він повторно звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою про: визнання постанови головного державного виконавця Саінчука Е.В. "Про закриття виконавчого провадження" від 14.06.2016 р. незаконною, а дії начальника ДВС ГТУЮ Малого О.В. неправомірними; зобов`язання начальника ДВС в Чернівецькій області Малого О.П. відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду.
		Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. у справі          № 824/825/18-а позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
		У строки визначені судом позивач подав до суду позов у новій редакції, в якій також просив поновити строк звернення до адміністративного суду.
		Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 р. відкрито провадження у справі №824/285/18-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених ст. 287 КАС України. Згідно вказаної ухвали,  питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вирішено розглянути у судовому засіданні.
		Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2018 р. у справі №824/285/18-а визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та  поновлено позивачу строк звернення до суду з вказаним позовом. У задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову - відмовлено. 
		 
		Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV, в редакції чинній на час спірних правовідносин).
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону  № 606-XIV).
		Статтею 2 цього Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
		Згідно ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.
		З постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р. у справі № 727/6430/15-а видно, що позивач з 01.08.2001 р. перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		16.07.2015 р. позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в                         м. Чернівцях з заявою про переведення його пенсії, отримуваної на загальних підставах, на пенсію державного службовця.
		Листом від 20.07.2015 р. № 145/Ш-11 відповідач повідомив позивача про те, що згідно з вимогами п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 р. № 213, з 01.06.2015 р. пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу", не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, відтак права на перехід на іншу пенсію немає.
		27.07.2015 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з скаргою на протиправну відмову начальника управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо переведення його пенсії на пенсію державного службовця.
		07.08.2015 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняло рішення № 299/Ш-11 за розглядом скарги позивача, у якому вказало на відсутність підстав переведення позивача на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
		Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Чернівці про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
		Постановою  Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2015 р. у справі           № 727/6430/15-а в задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся  до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою. 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р. у справі № 727/6430/15-а апеляційну скаргу задоволено повністю. Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.12.2015 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 - протиправною. Визнано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.08.2015 р. за розглядом скарги ОСОБА_1 від 27.07.2015 р. - протиправним. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях призначити пенсію державного службовця ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
		З матеріалів справи видно, що відповідно до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону  № 606-XIV головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Саінчуком Є.В., винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП, 51015220 від 05.05.2016 р. та встановлено боржнику семиденний строк для добровільного виконання виконавчого документу.  
		Вказана постанова направлена сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома. 
		Оскільки в строк встановлений для самостійного виконання боржник рішення суду не виконав, 17.05.2016 р. у відповідності до ст. 5, 11 Закону № 606-XIV відповідач направив на адресу боржника вимогу державного виконавця з вимогою надати інформацію про хід виконання вищезазначеного виконавчого документу.
		27.05.2016 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області направило на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області повідомлення N 3060/07 від 26.05.2016 р. щодо надання інформації на вимогу державного виконавця по ВП N 51015220, в якому зазначено, що на виконання рішення суду позивачу  призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснивши переведення його пенсії, призначеної у відповідності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується розпорядженням N 169428 від 24.05.2016 р. 
		14.06.2016 р. позивач на адресу відділу примусового виконання рішень надав заяву, в якій повідомив, що у відповідності до перерахування йому пенсії на підставі Закону України "Про державну службу" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він 13.06.2016 р. отримав кошти в розмірі 13136,00 грн. 
		Статтею 49 Закону № 606-XIV встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;  2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;  3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;  3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;  5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;  6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 7) визнання боржника банкрутом; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
		Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. 
		Дослідженням оскаржуваної постанови встановлено, що 14.06.2018 р. головний  державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Саінчук Є.В., керуючись п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом, на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 3060/07 від 26.05.2016 р. та розпорядження № 169428 від 24.05.2016 р.
		Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи встановлені по справі обставини та наведенні норми матеріального права, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р. прийнята відповідачем на підставі та у межах повноважень, що визначені законодавством, оскільки третьою особою в повному обсязі виконано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 р., а саме: позивача переведено на пенсію державного службовця з 16.07.2015 р. (тобто з дня первинного звернення із заявою) і застосовано відсоток - 60 % від заробітної плати (з урахуванням норм чинного законодавства, які діяли на момент переведення позивача на пенсію державного службовця).
		При цьому, суд зазначає, що в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції, що підлягала виконанню органом Пенсійного фонду України, не був зазначений відсоток, який необхідно застосувати під час переведення позивача на пенсію згідно Закону України "Про державну службу", а тому підстав для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р., на думку суду, немає, відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.
		В судовому засіданні позивач вказував, що незгідний з рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо призначення пенсії із застосуванням 60 % від заробітної плати, оскільки на підставі постанови суду апеляційної інстанції повинна була призначена та виплачуватися в розмірі 80% від заробітної плати.
		Суд роз'яснює, що незгода з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про призначення пенсії в частині застосування відсотку призначеної пенсії державного службовця є підставою для його оскарження позивачем в порядку окремого позовного провадження, водночас не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження. 
		 
		Стосовно вимог позивача про визнання дії начальника ДВС ГТУЮ Малого О.В. неправомірними щодо відмови в скасуванні постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання начальника ДВС в Чернівецькій області Малого О.В. відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду, суд зазначає наступне. 
		Частиною 3 ст. 287 КАС України встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
		Статтею 51 Закону № 606-XIV передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. 
		За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.  У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання. 
		Згідно п. 4.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158, яка втратила чинність 18.01.2016. р. та на яку посилається позивач в позові, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби. 
		Оскільки оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження від 14.06.2016 р. винесена відповідачем правомірно, суд приходить до переконання, що у начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О.В. не було підстав для її скасування, а тому дії начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Малого О.В. є правомірними.
		Відтак, відсутні підстави для задоволення позову про визнання дії начальника ДВС ГТУЮ Малого О.В. неправомірними щодо відмови в скасуванні постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання начальника ДВС в Чернівецькій області            Малого О.В. відновити провадження по справі згідно п. 4.12.1 "Інструкції про проведення виконавчих дій" у триденний строк з дня отримання ухвали суду. 
		Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Під час судового розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, довели належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішень.
		 
		Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 72-77, 139, 194, 241 - 246, 250, 255, 287,  293 та 295 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 17.03.1997 р.) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (вул. Л. Кобилянської, 21-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 02894548), другий відповідач відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (вул. Целана, 11, м. Чернівці,код ЄДРПОУ 02894548), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул. Оренбурзька, 7А, м. Чернівці, 58022, код ЄДРПОУ 40329345) про визнання протиправними рішення та дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю. 
		 
		Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		У відповідності до ст. ст. 287, 293 та 295 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення (проголошення) судового рішення.
		 
		Суддя                                                                                                                     В.К. Левицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...