Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 572/1003/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2018. Зареєстровано: 02.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2018.
Дата набрання законної сили: 31.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		31 липня 2018 року 
		Київ
		справа №572/1003/17
		адміністративне провадження №К/9901/23095/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Мороз Л.Л.,
		суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,
		розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №572/1003/17
		за позовом ОСОБА_1 до Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за віком та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року, ухвалену головуючим суддею Слободянюком Б.К., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М.М., суддів Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.,
		в с т а н о в и в :
		У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про відмову в призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати відповідача призначити пенсію у відповідності до вимог ст..55 вказаного Закону з дня подання заяви про призначення пенсії.
		Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року, позов задоволено.
		Визнано протиправним рішення Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (протокол № 597 від 04.04.2017).
		Зобов`язано Сарненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня подання заяви, а саме з 06.03.2017.
		Задовольняючи позов, суди дійшли висновку про те, що наданими позивачем документами підтверджується факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення більше трьох років, а тому наявні підстав для призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Сарненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що довідка Любиковицької сільської ради від 23 лютого 2017 року №493 не містить посилань на первинні документи, на підставі яких вона видана, та суперечить інформації про місце проживання позивача, зазначеній у паспорті.
		Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
		Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень  без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
		Суди встановили, що згідно дубліката посвідчення виданого Рівненською облдержадміністрацією 17.02.2017 серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорії 3) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		06.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі з заявою про призначення йому пенсії відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
		Листом від 21.04.2017 №674/03-29 відповідач повідомив про відмову у призначенні пенсії з тих підстав, що наданими документами не підтверджено факт постійного проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 3-х років, визначено, що період для розрахунку зниження пенсійного віку станом на 01.01.1993 складає 2 роки 9 місяців 18 днів, що свідчить про відсутність підстав для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
		Не погоджуючись із таким рішенням Пенсійного органу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
		Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема, право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 роки прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.
		Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).
		Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 роки не менше 3 років.
		Частинами 3, 4 статті 15 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. 
		Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування. 
		Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
		Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
		Судами встановлено, що станом на 1 січня 1993 року позивач постійно прожив у зоні гарантованого добровільного відселення (с.Любиковичі Сарненського району Рівнеснької області) більше трьох років. 
		При цьому, у періоди з 07.07.1986 по 26.07.1986, з 23.12.1987 по 15.01.1988, з 15.05.1991 по 07.08.1991 та з 01.09.1991 по 12.11.1991 проживав у вказаному вище населеному пункті без реєстрації, що встановлено рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25.01.2017, яке набрало законної сили 06.02.2017, а зареєстрований в с.Любиковичі Сарненського району Рівнеснької області був з 10.05.1983 по 07.03.1985, з 15.01.1988 по 13.09.1989 та з 12.11.1991 по даний час, що підтверджено дослідженою судами довідкою Любиковицької сільської ради від 23 лютого 2017 року №493.
		Судами також установлено, що позивач в періоди: з 02.07.1985 по 04.05.1987; з 18.05.1987 по 28.07.1987; з 04.08.1987 по 21.12.1987; з 01.10.1989 по 01.10.1991 працював в районах Крайньої Півночі вахтовим методом.
		У зв`язку з цим слід зазначити, що статтею 1 Закону України від 16.04.1991 №959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що постійне місце проживання - місце проживання на території якої-небудь держави не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).
		Отже, постійним місцем проживання позивача є с.Любиковичі Сарненського району Рівнеснької області, оскільки проживання позивача в районах Крайньої Півночі було зумовлено виконанням ним зобов`язань за договором.
		Таким чином, суди попередніх інстанції дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку та необґрунтованість відмови Пенсійного органу у призначенні пенсії, оскільки наданими документами підтверджено факт постійного проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 1 січня 1993 року більше 3-х років.
		Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.
		Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Сарненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення.
		Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2017 року у справі №572/1003/17 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		Л.Л. Мороз
		А.Ю. Бучик
		М.М. Гімон ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...