Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6924/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2018. Зареєстровано: 02.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2018.
Дата набрання законної сили: 31.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		31.07.2018Справа №  910/6924/18Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  на рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі № 910/6924/18
		 
		За позовом  Акціонерного товариства "Укртрансгаз"  (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз,9/1,ко ЄДРПОУ 30019801) 
		до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  (01601, м.Київ. вул. Мечникова 2, ко ЄДРПОУ 37403140) 
		  2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" (01014, м.Київ, вул.Болсуновська,13-15, код ЄДРПОУ 39201974)
		 про  стягнення 403 625 335,22 грн. 
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Тютюнник С.В. за дов.
		від відповідача-1 (скаржника): не зявився
		від відповідача 2: Белячкова О.В. за дов.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Акціонерним товариством "Укртрансгаз"  пред'явлені вимоги про солідарне стягнення з 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія" 400 378 811,60 грн. заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу по договору транспортування природного газу № 1709000153 від 11.09.2017, 2 983 291,98 грн. пені, 263 231,65 грн. 3% річних та судові витрати.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.07.2018.
		Ухвалою суду від 03.07.2018 у засіданні суду призначено перерву до 17.07.2018.
		Ухвалою суду від 22.06.2018 за заявою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" вжито заходи забезпечення позову, а саме: до набрання законної сили рішенням у даній справі в межах суми позову 403 625 335,22 грн. накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія", та на карбамід, аміак,  що знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газоторгова компанія".
		09.07.2018 до суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі № 910/6924/18, в якій скаржник просить визнати неправомірними постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 26.06.2018 року та від 04.07.2018 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 56677852 в частині накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного бюджету, зобов'язати приватного виконавця  виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича скасувати постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 56677852 від 26.06.2018 та від 04.07.2018 року та прийняти нові постанови, якими накласти арешт на грошові кошти на рахунках ТОВ "Всеукраїнська Енерго Компанія" з можливістю зараховувати на зазначені рахунки кошти, що надходять, а також здійснювати видаткові операції по виплаті заробітної плати, а також по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
		Ухвалою суду від 10.07.2018 подану скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  на рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі № 910/6924/18  залишено без руху, надано строк для усунення недоліків скарги у визначений спосіб.
		26.07.2018 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" про усунення недоліків скарги.
		Ухвалою суду від 27.07.2018 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича у справі № 910/6924/18 призначено на 31.07.2018.
		30.07.2018 до суду від  приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича надійшли клопотання про надсилання на його адресу копії скарги, відкладення розгляду скарги з метою надання часу приватному виконавцю ознайомитись зі скаргою та надання суду письмового відзиву, а також клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		Ухвалою суду від 31.07.2018 відмовлено у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про проведення судового засідання щодо розгляду скарги на дії приватного виконавця по справі № 910/6924/18 в режимі відеоконференції з Приморським районним судом міста Одеси.
		У судовому засіданні представники позивача та відповідача 1 висловили усно свої позиції щодо поданої скарги, письмових пояснень не надали.
		Скаржник та приватний виконавець у засідання суду не з'явились, про розгляд скарги повідомлялись належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України шляхом надсилання ухвали суду, а також телефонограмами (приватний виконавець отримав телефонограму - 27.07.2018, скаржник за зазначеними у справі засобами зв'язку  044-499-40-72 не відповів).
		Розглянувши у судовому засіданні клопотання приватного виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про відкладення розгляду справи, суд залишив його без задоволення  з огляду на не доведення обставин неможливості підготовки до розгляду скарги та подання пояснень, забезпечення явки уповноваженого представника, у т.ч. не пов'язаного трудовими відносинами.
		Відповідно до ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.  Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
		Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд скарги, неявку представника скаржника, як зацікавленої особи, яка не позбавлена можливості та права отримати інформацію про призначення чи відмову у призначенні розгляду скарги, враховуючи подання заяви про усунення недоліків скарги 26.07.2018, суд прийшов до висновку, що подана скарга може бути розглянута за наявними у ній документами.
		Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
		Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Подана скарга мотивована тим, що постановами приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича від 27.06.2018 та від 04.07.2018 в порядку виконання ухвали суду від 22.06.2018 про забезпечення позову у справі № 910/6924/18 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія"  у банківських установах, що суперечить ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст. 97, 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 36 Податкового кодексу України в частині накладення арешту на рахунки в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати, а також сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету.
		Скаржник вважає, що приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. не мав законних підстав для накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, для яких боржником використовуються поточні рахунки, відкриті в банківських установах, а тому оскаржувані постанови приватного виконавця мають бути частково скасовані, оскільки постанови приватного виконавця повністю унеможливлюють здійснювати виплату заробітної плати працівникам, а також сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі до державного бюджету.
		Як вбачається з наданих матеріалів та пояснень скаржника, 27.06.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем постановою від 27.06.2018 відкрито виконавче провадження №56677852 з виконання ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/6924/18 від 22.06.2018 р про забезпечення позову.
		На виконання ухвали суду, постановою від 27.06.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах) Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія": МФО 328168, ПАТ "МТБ БАНК", р/р 26000430132; ПАТ "Банк" УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ", МФО 320371, р/р 260011409503; ПАТ "ПУМБ", МФО 33485, р/р 2600240153; ФІЛІЯ "КИЇВСГП" ПАТ КБ"ПРИВАТБАНК", МФО 380775, р/р 26006056105747;ПАТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ", МФО 320371, р/р 260071409501.
		Зі змісту постанови, арешт накладено відповідно до вимог виконавчого документа на грошові кошти, які містять на рахунках боржника, вказаних у заяві стягувача, в межах звернення стягнення 403625335,22 грн. відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням положення «крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику « ТОВ «Всеукраїнська Енерго Компанія» (код ЄДРПОУ 37403140) у межах суми звернення стягнення 403625335,22 грн.».
		04.07.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія": ПАТ «ЄВРОПРОМ БАНК» МФО 377090 , Р/Р 26003001301088; ПАТ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» КИЇВ , МФО 380281, р/р 2600311795602, Р/Р 2600211795601; АТ «ТАСКОМБАНК» ; МФО 339500; Р/Р 26009821700001, Р/Р 26105821700002, Р/Р 26008821700002; ПАТ «АКБ «КОНКОРД»; МФО 307350; Р/Р 26004090248601, Р/Р 26005000248601; ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» МФО 320371; Р/Р 260041409502; Р/Р 261081409503, Р/Р 261071409500, Р/Р 261041409501, Р/Р 261011409502, Р/Р 260001409500; ПАТ «МТБ БАНК» МФО 328168; Р/Р 26056430131, Р/Р 26001430131,Р/Р 26001430132840, Р/Р 26002430131840,26003430132978, Р/Р 26004430131978; АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, Р/Р 26007924434423; ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365, Р/Р 26005011086028;Акціонерний банк «Південний», МФО 328209, Р/Р 26055000046670, Р/Р 26001010045284; ПАТ «ЮНЕКС БАНК» М. КИЇВ, МФО 322539, Р/Р 26007048380001; АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», МФО 380377, Р/Р 26008100600110; ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, Р/Р 2605619907; ПАТ «КБ» ГЛОБУС», МФО 380526, Р/Р 2600900255040, Р/Р 2600000155040, Р/Р 2605500155040; ПАТ «АБ»РАДАБАНК», МФО 306500; Р/Р 26009300002220; Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, Р/Р 26003300131817;Київська регіональна дирекція АТ "Райффайзен Банк Аваль"; МФО 322904; Р/Р 2605123025;АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, Р/Р 26007502059;ПАТ "ОКСІ БАНК",МФО 325990, Р/Р 2600901005400.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. 
		Згідно зі ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19 1 та 26- 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
		Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. 
		У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
		Підстави знаття арешту визначені статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Дослідивши надані скаржником матеріали та докази на предмет неправомірності дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. з винесення оскаржуваних постанов у ВП № 56677852 про арешт коштів боржника від 26.06.2018 та від 04.07.2018,  суд не вбачає у діях приватного виконавця неправомірності або незаконності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України,            судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. 
		Разом з цим згідно з частиною 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безперешкодний доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
		За наведеними нормами державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження не має права накладати арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, якими також можуть бути рахунки для зарахування страхових виплат, заробітної плати та інших виплат на карткові рахунки співробітників клієнта, з метою забезпечення дотримання наведеного положення державному виконавцю відповідно до статті 18 Закону надано безперешкодний доступ до інформації про боржника, в тому числі конфіденційної, що є необхідною для вчинення виконавчих дій відповідно до меж повноважень та в порядку, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням інших нормативно-правових актів.
		Також, частинами 2-3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
		Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Відповідно до положень ст.ст. 8,9 Конституції України, на які посилається скаржник, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Згідно з ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., встановлено, що ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується  повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. 
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
		Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
		Відповідно до ст. 36 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (податковий обов'язок). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
		Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
		Проте, відносини між скаржником та його найманими працівниками з питань своєчасної виплати заробітної плати не стосуються відносин скаржника та виконавця, які виникли з виконання ухвали суду.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Всупереч ст.ст. 73, 74 ГПК України, скаржником не надано доказів того, що на рахунки, на які накладено арешт оскаржуваними постановами від 26.06.2018 та від 04.07.2018 про арешт коштів боржника є відкритими для здійснення операцій по цільовому використанню коштів, які надходять до скаржника, використовуються для виплати заробітної плати, сплати обов'язкових платежів до бюджету, та те, що рахунки, вказані у постанові, є кореспондентськими і на них поширюється заборона накладення арешту відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність». 
		Судом встановлено, що постановами від 26.06.2018 та від 04.07.2018 накладено арешт на кошти боржника у межах суми накладення арешту за ухвалою суду 403625335,22 грн., що відповідає приписам  Закону України "Про виконавче провадження" та зазначено положення про обмеження арешту коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Проаналізувавши доводи скаржника та надані матеріали, суд зазначає, що скаржником не доведено та не надано належних доказів на підтвердження заявлених у скарзі вимог, незаконності дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. з винесення оскаржуваних постанов у ВП № 56677852 про арешт коштів боржника від 26.06.2018 та від 04.07.2018.
		За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія".
		Керуючись статтями      233,      342-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський    суд,      -
		У Х В А Л И В:
		 
		1.          У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Енерго Компанія" на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Одеси Парфьонова Г.В. з винесення оскаржуваних постанов у ВП № 56677852 про арешт коштів боржника від 26.06.2018 та від 04.07.2018 у виконавчому провадженні № 56677852 по справі № 910/6924/18 відмовити повністю.
		2. Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку.
		      
		  Суддя                                                                                                                                                             О.М. Ярмак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...