Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13304/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 01.08.2018. Зареєстровано: 03.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2018.
Дата набрання законної сили: 31.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		31 липня 2018 року 
		справа №826/13304/17
		адміністративне провадження №К/9901/51129/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.  Я.
		при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.
		за участю представників:
		від позивача - Павленко М.В. на підставі Ордеру серії КВ № 723127 від 30.07.2018, 
		                         Жулідової І.С. на підставі Ордеру серії КВ № 723071 від 18.05.2018,
		від відповідача - Павловича Д.М. за дов. від 20 грудня 2017 року,
		                              Петрової О.В. за дов. від 20 грудня 2017 року,
		                              Демченка С.В. за дов. від 16 лютого 2018 року,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів Костюк Л.  О., Бужак Н.  П., Твердохліб В.  А. у справі №  826/13304/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування Наказу №  2188 від 03 жовтня 2017 року, зобов'язання вчинити дії,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування Наказу від 03 жовтня 2017 року №  2188, з моменту його прийняття.
		 
		14 лютого 2018 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов задоволено, з мотивів безпідставності його прийняття.
		 
		17 травня 2018 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності спірного наказу.
		 
		21 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме положень підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, абзацу 2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, статей 6, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду, яке відповідає закону, просить залишити його в силі, а оскаржуване судове рішення скасувати.
		 
		Касаційна скарга містить також клопотання про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		22 травня 2018 року ухвалою Верховного Суд відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №  826/13304/17. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення суду з мотивів його передчасності.
		 
		22 травня 2018 року до Верховного Суду надійшла заява позивача про зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		24 травня 2018 року до Верховного Суду надано додаткові пояснення позивача до заяви від 21 травня 2018 року про зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		25 травня 2018 року листом Верховного Суду №  826/13304/17/13216/18 представника позивача повідомлено, що станом на 25 травня 2018 року справа №  826/13304/17 до Верховного Суду не надходила.
		 
		11 червня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		 
		18 червня 2018 року позивачем подано доповнення до касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 337 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 03 жовтня 2017 року податковим органом прийнято наказ № 2188 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» з питань, що стали предметом заперечення до акту перевірки» (далі - Наказ   №  2188).
		 
		Підставами проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно Наказу   №  2188 визначено положення підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1. статті 78, пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.
		 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Наказ №  2188 видано за наслідком розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 13 вересня 2017 року №  3037/28-10-15-06/24377666.
		 
		Не погоджуючись із вказаним актом перевірки позивачем, відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, надано контролюючому органу заперечення від 22 вересня 2017 року № 29/09.
		 
		Судом першої інстанції установлено, що у запереченнях на акт перевірки позивач пояснюючи свою незгоду з висновками акта зазначає, що його підписано нелегітимними особами та вказує про незаконність прийняття будь-якого рішення у відповідності до висновків, викладених в акті перевірки. До заперечень додано документи, які надавалися посадовим особам під час перевірки, в тому числі і ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року, якою суд задовольнив клопотання про відвід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від участі в кримінальному провадженні та відсторонення цих осіб від оформлення акта перевірки. Водночас саме цими особами і підписано акт перевірки 13 вересня 2017 року №  3037/28-10-15-06/24377666.
		 
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		 
		Положення підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 та пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, визначають загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок.
		 
		Конкретна підстава проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначена спірним наказом на підставі приписів підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
		 
		Згідно підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
		 
		Аналіз змісту зазначеної правової норми дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на цій підставі є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: подання заперечень до акта перевірки, або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення, наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки, неможливість перевірки таких обставин без проведення перевірки. 
		 
		За умови наявності сукупності усіх цих вимог, проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є правомірним. Водночас законодавець передбачає ще один запобіжник від зловживань посадовими особами податкового органу - обмежує предмет такої перевірки виключно питаннями, що стали предметом оскарження.
		 
		Суд апеляційної інстанцій, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, висновувався з того, що у відповідача були підстави для призначення позапланової виїзної перевірки позивача, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. А також вказує на те, що якщо відповідачем не було б проведено повторну перевірку то ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року по справі №761/10573/17 залишилась би невиконаною.
		 
		Верховний Суд не може погодитися з такою оцінкою, наданою судом апеляційної інстанції, оскільки з метою констатації правомірності Наказу №  2188 слід перевірити наявність сукупності всіх вимог, передбачених підпунктом 78.1.5. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не виходити виключно із відповідних повноважень податкового органу. 
		 
		Правова позиція Верховного Суду, яку цитує суд апеляційної інстанції висловлена щодо тієї частини обставин, які були предметом дослідження в іншій справі, саме тому Суд акцентував увагу на необхідності подання платником податку виключно заперечення до акта перевірки або скарги на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення та наявності обставин, які не були досліджені під час перевірки.
		 
		Разом з тим змістовне навантаження підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є значно ширшим і передбачає дотримання податковим органом й інших обов'язкових умов, проаналізованих вище.
		 
		Посилання суду апеляційної інстанції на ймовірність невиконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року по справі №761/10573/17 у разі не проведення повторної перевірки є взагалі безпідставним, оскільки така обставина не охоплюється дією підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Законність же самої перевірки, проведеної на підставі такої ухвали, не є предметом цього судового спору.
		 
		Суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції здійснив комплексне дослідження обставин справи та спростував законність дій податкового органу щодо прийняття наказу від 03 жовтня 2017 року №  2188, зазначивши, що посадові особи податкового органу були обізнані щодо обставин, які наводив позивач у запереченнях, документи надавалися і під час перевірки.
		 
		Відповідно до частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Органосін ЛТД» задовольнити.
		 
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі №  826/13304/17 скасувати, залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф.Ханова
		 
		Судді:                                                                                                     І.А.Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...