Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/4301/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 04.08.2018. Зареєстровано: 05.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2018.
Дата набрання законної сили: 27.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 265/4301/18
		Провадження № 2/265/1177/18
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		 
		27 липня 2018 року   місто Маріуполь
		Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
		головуючого судді Гноєвого С.С.,
		за участю секретаря Мамаєвої С.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		16 травня 2018 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 15 квітня 2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. 
		Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Відповідач ОСОБА_1 надав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. 
		ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. 
		Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином, зобовязання за вказаним договором не виконав, у звязку з чим, станом на 28 лютого 2018 року має заборгованість у сумі 103284,83 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 4491,69 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 89048,62 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 4350,00 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 4894,52 гривень. 
		На підставі викладеного, посилаючись на норми законодавства, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 103284,83 гривень за кредитним договором без номеру від 15 квітня 2010 року та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 гривні 00 копійок.
		У відкрите судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував. 
		Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом надіслання судових повісток за місцем реєстрації та публікацією судових викликів на офіційному веб-сайті "Судова влада", тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, проте таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		15 квітня 2010 року ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», підписав Анкету позичальника, на підставі якої отримав кредит в розмірі 4500, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.
		Відповідач ОСОБА_1 надав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. 
		Ч. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
		В сенсі п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Статтею 625 цього кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 
		За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
		Ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Умови погашення кредиту відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 28 лютого 2018 року становить 103284,83 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 4491,69 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 89048,62 гривень, заборгованості за пенею та комісією в сумі 4350,00 гривень, а також штрафу (фіксована частина) у сумі 500,00 гривень, та штрафу (процентна складова) у сумі 4894,52 гривень. 
		Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
		14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в статті 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		 У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.
		На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
		Проте 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14). 
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
		За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень). 
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Маріуполь Маріупольської міської ради.
		Згідно даних Лівобережного районного відділу надання адміністративних послуг адміністрації Маріупольської міської ради від 21 травня 2018 року, ОСОБА_1 з 16 березня 2010 року по 05 березня 2013 року був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Відповідно до статті 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 
		Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. 
		Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Оскільки на теперішній час м. Маріуполь згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_1 і звільняє його від обов'язку по оплаті пені та штрафів на користь ПАТ «Приват Банк», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст. 58 Конституції України, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на даний час відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою, яка знаходиться поза межами території, на якій проводиться антитерористична операція, а останнім відомим місцем реєстрації ОСОБА_1 є місто Маріуполь. 
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
		Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
		Відповідно до ст.11 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що термін дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Даний Закон набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, опублікований 14 жовтня 2014 року в газеті «Голос України» № 197.
		Аналізуючи вказаний Закон, суд приходить до висновку, що позивач не мав права нараховувати відповідачу пеню та штраф на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором б/н від 15 квітня 2010 року, починаючи з 14 квітня 2014 року, тому суд відмовляє позивачу в цій частині. А саме, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафів в сумах 500,00 гривень та 4894,52 гривень та пені в сумі 4350,00 гривень.
		Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останнього на користь позивача сума заборгованості в розмірі 93 540, 31 гривень, яка складається з наступного: 4491,69 гривень - заборгованість за кредитом; 89048,62 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
		Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1762,00 гривень.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 285 ЦПК України суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, остання відома адреса реєстрації якого: АДРЕСА_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 15 квітня 2010 року станом на 28 лютого 2018 року у розмірі 93 540 (девяносто три тисячі пятсот сорок) гривень 31 копійка.
		Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, остання відома адреса реєстрації якого: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» суму судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок. 
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 
		Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
		Повний текст рішення суду складено 27 липня 2018 року.
		 
		Суддя Гноєвой С.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...