Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8193/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2018. Зареєстровано: 05.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2018.
Дата набрання законної сили: 03.09.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		03 серпня 2018 року                      № 826/8193/16
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу 
		за позовом          ОСОБА_1
		до                    Міністерства юстиції України 
		третя особа          Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
		про                     визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач, Мін'юст України), третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - третя особа, НКРЕКП), в якому просила:
		- визнати державну реєстрацію від 06 листопада 2015 року постанови НКРЕКП №2497 від 30 вересня 2015 року протиправною;
		- скасувати державну реєстрацію від 06 листопада 2015 року постанови НКРЕКП №2497 від 30 вересня 2015 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 1992 року №731, та зазначила, що НКРЕКП не належить до центральних органів виконавчої влади, не є міністерством та взагалі не є органом влади, а тому відповідач не мав повноважень проводити державну реєстрацію його актів, що, на думку позивача, свідчить про перевищення відповідачем своїх повноважень.
		Крім того, позивач зазначила, що реєстрацією акта порушуються її права з огляду на те, що вказаний акт є нормативно - правовим, поширює свою дію на позивача, оскільки тягне за собою виникнення прав та обов'язків у останньої.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач послався на те, що позивачем не підтверджено, що саме факт державної реєстрації постанови НКРЕКП порушує будь - яким чином її інтереси.
		При цьому, відповідач також послався й на те, що постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» прийнята відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та зареєстрована в Міністерстві юстиції України з занесенням до Державного реєстру нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади 06 листопада 2015 року за №1383/27828.
		Також відповідач наголосив на тому, що вказана вище постанова НКРЕКП згідно з висновком Урядового уповноваженого у  справах Європейського  суду з прав людини від 16 жовтня 2015 року за предметом правового регулювання не стосується Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, а сам нормативно - правовий акт відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про ринок природного газу», і підлягає державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року №493 «Про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» як такий, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян та має міжвідомчий характер.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, третя особа у своїх письмових поясненнях послалась на Положення про Міністерство юстиції України, Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади та Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, та вказала, що постанова НКРЕКП зареєстрована в межах повноважень відповідача, а НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України.
		Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2017 року для розгляду адміністративної справи №826/8193/16 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Дегтярьова О.В., судді: Огурцов О.П., Кузьменко В.А.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративна справа №826/8193/16 прийнята до свого провадження суддею Дегтярьовою О.В. та призначено попереднє судове засідання.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2018 року для розгляду адміністративної справи визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Кузьменко А.І., судді - Огурцов О.П., Кузьменко В.А.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року адміністративна справа №826/8193/16 прийнята до свого провадження суддею Кузьменко А.І. та призначено підготовче засідання.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2018 року на підставі пункту 6 Засад використання автоматизованої системи документообігу головуючої для розгляду адміністративної справи №826/8193/16 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2018 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
		В судове засідання 22 травня 2018 року представники сторін не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Позивач відповідно до позовної заяви просила провести розгляд справи за її відсутністю в порядку письмового провадження, представник третьої особи надала суду заяву з проханням розглядати справу за відсутністю представника. Представник відповідача також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв/клопотань на адресу суду не надходило.
		Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 22 травня 2018 року судом, згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		30 вересня 2015 року Національної комісією, що здійснює державне регулювання у  сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу».
		Проект вказаної вище постанови НКРЕКП було погоджено Державною регуляторною службою України та Антимонопольним комітетом України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
		          Крім того, з наданої суду копії висновку Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини від 16 жовтня 2015 року вбачається, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497 «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
		          З урахуванням вищевикладеного Міністерством юстиції України 06 листопада 2015 року видано Наказ №2234/5 «Про державну реєстрацію нормативно - правового акту» на підставі якого 06 листопада 2015 року відповідачем за №1383/27828 зареєстровано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у  сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» від 30 вересня 2015 року №2497.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
		Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Положення № 715/2014), відповідно до якого, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Відповідно до покладених завдань, НКРЕКП розробляє і затверджує типові форми господарських договорів, у тому числі на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (підпункт 5 пункту 4 Положення №715/2014).
		Тобто, виходячи з норм Положення №715/2014, НКРЕКП наділена повноваженнями щодо розробки та затвердження типових форм господарських договорів на транспортування природного газу. У підпункті 7 пункту 6 Положення №715/2014 прямо передбачено право НКРЕКП приймати з питань, що належать до її компетенції, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.
		Згідно з пунктом 13 Положення № 715/2014, рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
		Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог  Закону України  «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі по тексту - Положення №731, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та цього Положення.
		Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його  Конституції  та законодавству України,  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року  і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
		Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. 
		Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України,     Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу (acquis ЄС), практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації тощо.
		Пунктом 5 Положення визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти: 
		а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); 
		б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми; 
		в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення); 
		г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів; 
		д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм; 
		е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
		Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що постанова НКРЕКП 30 вересня 2015 року №2497 року підлягала обов'язковій державній реєстрації.
		При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 6 Положення №731 державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади здійснює Мін'юст. 
		Згідно з Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011 «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України», Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації.
		Аналіз наведених вище норм законодавства України, яке діяло на момент виникнення спірних відносин, дозволяє суду дійти висновку про те, що проведення державної реєстрації постанови НКРЕКП «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» від 30 вересня 2015 року № 2497 саме Міністерством юстиції України відповідає вимогам чинного законодавства України та проведено в межах компетенції відповідача.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем  не доведено наявність правових підстав для скасування державної реєстрації постанови НКРЕКП «Про затвердження Типового договору транспортування природного газу» від 30 вересня 2015 року №2497, проведеної Міністерством юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1383/27828, як і не доведено порушення прав позивача з боку відповідача проведенням такої державної реєстрації, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову. 
		Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, який звільнений від сплати судового збору, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		 Суддя  А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...