Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/519/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 02.08.2018. Зареєстровано: 05.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2018.
Дата набрання законної сили: 01.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		01 серпня 2018 року 
		Київ
		справа №817/519/16
		адміністративне провадження №К/9901/24726/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А.,  суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
		на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 (головуючий суддя - Сало А.Б.)
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді - Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.) 
		у справі 817/519/16
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триада»
		до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
		про визнання протиправними дій та скасування наказу, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Триада» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ), в якому просило:
		- визнати протиправними дії ДПІ щодо порушення порядку проведення планової виїзної документальної перевірки;
		- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ № 111 від 31.03.2016 «Про внесення змін до наказу ДПІ від 06.07.2015 № 418 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ фірма «Триада».
		 
		В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що 06.07.2015 відповідач видав наказ № 418 про проведення планової виїзної документальної перевірки, який реалізований не був, оскільки оскаржувався позивачем у судовому порядку. Вказаний наказ суд апеляційної інстанції визнав правомірним, у зв'язку з чим 31.03.2016 ДПІ видала ще один наказ № 111, яким змінила дату проведення перевірки, що, на думку Товариства, не відповідає затвердженому плану-графіку проведення перевірок.
		 
		Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 17.08.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, адміністративний позов Товариства задовольнив повністю. 
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) не передбачено можливості зміни періоду проведення виїзної документальної планової перевірки, в тому числі шляхом прийняття наказу про внесення змін до наказу, яким призначено проведення такої перевірки. Крім того, обов'язковою підставою для проведення планової документальної перевірки є включення платника податків до плану-графіку перевірок відповідного кварталу, що при прийнятті оскаржуваного наказу не відбулось, а відтак є порушенням вимог пункту 77.1 статті 77 ПК України.
		 
		Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому в обґрунтування касаційної скарги ДПІ зазначила, що при прийнятті оскаржуваного наказу діяла в межах наданих їй повноважень з огляду на визнану в судовому порядку правомірність наказу № 418 від 06.07.2015 про проведення планової виїзної документальної перевірки Товариства.
		 
		Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
		 
		19.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017), передано до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ на виконання затвердженого Державною фіскальною службою України плану-графіка документальних планових перевірок суб'єктів господарювання включила позивача до графіка проведення документальних планових перевірок на III квартал 2015 року.
		 
		06.07.2015 начальник ДПІ видав наказ № 418, яким призначив планову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства з 16.07.2015 тривалістю 10 робочих днів.  
		 
		Позивач оскаржив вказаний наказ у судовому порядку.
		 
		Так, Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 25.11.2015 у справі №817/1932/15 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував наказ ДПІ №418 від 06.07.2015; у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		 
		Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.03.2016 у справі №817/1932/15 скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 в частині задоволення позову та прийняв у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову; в решті постанову суду першої інстанції залишив  без змін.
		 
		31.03.2016 ДПІ видала наказ № 111 «Про внесення змін до наказу ДПІ №418 від 06.07.2015 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ фірма «Триада» на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 у справі №817/1932/15 та на підставі статті 20 розділу I, статей 75, 77, 82 глави 8 розділу II ПК України.
		 
		За змістом вказаного наказу вирішено внести зміни до пункту 1 наказу № 418, а саме викласти його у такій редакції: «Провести планову виїзну документальну перевірку ТОВ фірма «Триада» з 31.03.2016 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».
		 
		З метою вручення наказу № 111 від 31.03.2016 та направлень на проведення перевірки посадовими особами відповідача було здійснено вихід за юридичною Товариства: м.Рівне вул. Тиха, 7 оф. 3. Однак, встановивши відсутність за вказаною адресою позивача, ДПІ склала відповідний акт №8/17-16-22-00/23310051 від  31.03.2016.
		 
		Водночас  01.04.2016 після повторного виходу посадовими особами відповідача за місцезнаходженням Товариства встановлено особу директора підприємства, який відмовився від допуску до перевірки, про що також складено  відповідний акт №9/17-16-22-00/23310051.
		 
		При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.
		 
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		 
		Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		 
		При цьому, підпунктом 75.1.2 цієї статті визначено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		 
		Відповідно до пункту 77.1 статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
		 
		Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
		 
		Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		 
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіка перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків посадовою особою контролюючого органу, зазначеною в направленні на проведення перевірки, наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам встановленим ПК України.
		 
		Суди попередніх інстанцій встановили, що оскаржуваним наказом №111 від 31.03.2016 відповідач вніс зміни до наказу №418 від 06.07.2015, в результаті чого фактично змінив період проведення планової виїзної перевірки Товариства з ІІІ кварталу 2015 року (як передбачалось планом-графіком) на І квартал 2016 року.
		 
		Між тим нормами ПК України не передбачено можливості зміни періоду проведення планової виїзної документальної перевірки, в тому числі шляхом прийняття наказу про внесення змін до наказу, яким призначено проведення такої перевірки.
		 
		Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 затверджений Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок № 524), який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Цей Порядок є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню як джерело права відповідно до положень статті 9 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), статті 7 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017).
		 
		Згідно з пунктом 3 Порядку № 524 узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 805, з органами державного фінансового контролю проекти планів-графіків на наступний квартал подаються до ДФС територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу у вигляді електронного файла. Інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків, включеним до проекту плану-графіка, подаються засобами інформаційних систем ДФС у той самий термін. 
		 
		Таким чином, з огляду на зміст вищенаведених норм ПК України та Порядку № 524, обов'язковою  передумовою для проведення планової документальної перевірки є включення  платника податків до плану-графіку перевірок відповідного кварталу, чого при прийнятті відповідачем наказу №111 від 31.03.2016 здійснено не було, що, в свою чергу, свідчить про порушення вимог пункту 77.1 статті 77 ПК України та, як наслідок, протиправність оскаржуваного наказу.
		 
		При цьому, посилання відповідача на норми Регламенту ДПІ, затвердженого наказом №132 від 26.02.2015, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначений Регламент є актом відомчої дії.
		 
		Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що оскарження позивачем наказу № 418 від 06.07.2015 не зупиняло його дію, не було перешкодою в його реалізації та не могло змінити терміни проведення планової перевірки Товариства, визначені планом-графіком проведення планових виїзних перевірок на ІІІ квартал 2015 року, затверджений ДФС. 
		 
		Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		 
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
		 
		Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач І.А. Гончарова 
		 
		Судді                                                                                                         І.Я. Олендер    
		 
		                                                                                                         Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...