Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/4151/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 03.08.2018. Зареєстровано: 05.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2018.
Дата набрання законної сили: 31.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		01.08.2018
		Справа № 520/4151/18
		Провадження № 2-о/494/186/18
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01.08.2018 року м. Березівка Одеської області
		Березівський районний суд Одеської області у складі: 
		судді  Римаря І.А.,
		    за участю: секретаря судового засідання - Слабенко О.В.,
		   заявника  ОСОБА_1
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу №520/4151/18 за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу обмежувального припису, а саме: протягом шести місяців відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі  Закону), яким відповідно до п.2 ч.2 ст.26 Закону заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, які спрямовані на перешкоджання заявнику користуватися майном, що є обєктом права спільної сумісної власності, за адресою: АДРЕСА_1, як людини та батька дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 
		   Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04.08.2018 року справу передано на розгляд Миколаївському районному суду Одеської області.
		   Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 29 травня 2018 року заяву ОСОБА_5 залишено без руху. 
		   21.06.2018 року розпорядженням голови Миколаївського районного суду Одеської області справу передано на розгляд Березівському районному суду Одескьої області. 
		   Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 06.07.2018 року прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 09 липня 2018 року. У судовому засіданні 09.07.2018 року справу відкладено на 01.08.2018 року.
		Заява обгрунтована тим, що заявник у 2005 році познайомився з ОСОБА_2 та в 2006 році створив з нею сімю. У 2007 році завдяки його зусиллям вони придбали квартиру в м. Одесі на АДРЕСА_2 (далі  квартира). За час проживання народились діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, 2011р.н. З січня 2017 року ОСОБА_2Д почала порушувати мої права щодо вказаної квартири та примусово почала позбавляти житла. Заявник вважає, що дане житло є сумісною власністю, оскільки проживає з нею з 2006 року як сім'я. На підтвердження цього надає щоденник та фотографії з спільного життя. Відповдіно до ст..47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Так, ОСОБА_2Д спробувала виселети мене 24.03.2017 року та 08.06.2017 року. Вказані дії завершувались внесенням відомостей до ЄРДР та нанесенням тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_2 Заяник неодноразово звертався до правоохоронних органів, однак отримував формлатні відписки. Водночас, ОСОБА_2 зверталась до служби у справах дітей Одеської міської ради та інших правоохоронних органів, в яких намагалась зробити заявника аморальною людиною, для досягнення своїх злочинних цілей. З огляду на вищевикладене, просить видати обмежувальний припис.
		В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву та просив її задовольнити, з підстав викладених у заяві. 
		   Заінтересована особа ОСОБА_2 у судові засідання 09.07.2018 року та 01.08.2018 року не зявилась, хоча на її адресу направлялись повістки про виклик до суду.
		   З огляду на положення ч.1ст. 350-5 ЦПК України, суд вважає можливим завершення розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
		   Заслухавши пояснення заявника, дослідивши докази по справі, суд доходить висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		   У відповідності до п.3, п.6, п.7, п.8, ч.1ст.1Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		   Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
		   Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		   Відповідно до ч.2 ст.3Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється у т.ч. на колишнє подружжя.
		   Як регламентовано ст.16 зазначеного Закону, передбачено ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
		   До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства). Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства. Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.
		   Згідно розділу IV глави13ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
		   У відповідності до ст.350-6ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
		   За змістом ч.2 ст.26Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (передування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об 'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв 'язку особисто і через третіх осіб.
		   У заяві ОСОБА_1 просить застосувати саме п.2 ч.2 ст.26 вищевказаного Закону. 
		   Разом з цим, у судовому засіданні заявник, зазначив, що він та ОСОБА_2 з 2006 року проживали однією сімєю бз створення шлюбу та у 2007 році в інтересах сімї була куплена квартира та оформлена на ОСОБА_2 Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, 2011р.н.
		   Проте, заявником не надано доказів (рішення суду) щодо встановлення факту проживання однією сімєю за період з 2006 року по 2017 рік та відповідно визнання квартири спільною сумісною власністю.
		Суд вважає розяснити, що посилання заяника на щоденник ОСОБА_2 та фотографії є саме доказами встановлення факту проживання однією сімєю у вказаний період у судовому порядку за вимогами розділу ІV (окреме провадження) ЦПК України. Відповідно до п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу. Вказане рішення суду у заявника відсутнє.
		   Доказів, які б свідчили про власність квартири за ОСОБА_1 не надано та заявник у судовому засіданні пояснив, що квартира оформлена саме на ОСОБА_2
		   Більш того, суд звертає увагу, що заявник ОСОБА_1 за вищевказаної адресою квартири в АДРЕСА_3 взагалі не був зареєстрований, про що свідчить паспорт заявника та його пояснення у судовому засіданні. 
		   Тому, зробити висновок щодо спільної сумісної власності квартири та усунення перешкод у користуванні майном, що є об 'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи, - у суду не має правових підстав. 
		   Окрім цього, щодо дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, 2011р.н., то суд вважає зазначити про необхідність встановлення батьківства у судовому порядку, оскільки з свідоцтв про народження дітей - батьком записано саме ОСОБА_6. Вказане підтверджується також листом Служби у справах дітей Одеської міської ради від 30.03.2017 року. 
		   Посилання заявника на докази внесення відомостей до ЄРДР та інших звернень до правоохоронних органів, не можуть свідчити про те, що особи проживала однією сімєю та квартира є їх спільною сумісною власністю, а тому застосування п.2 ч.2 ст.26Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» є передчасним. 
		   Більш того, відсутні судові рішення, які набрали законної сили про визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні вищенаведених дій. 
		   Ствердження заявника про те, що ОСОБА_2 чинить домашнє насильства щодо нього, суд не може покласти в основу рішення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
		   Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 263, 265,350-1 - 350-6 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		   Заяву ОСОБА_1, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - залишити без задоволення.    
		Рішення може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. 
		   У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складений та підписаний 03.08.2018 року.
		 
		     Суддя Римар І.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...