Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/1936/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2018.
Дата набрання законної сили: 01.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		01 серпня 2018 року
		м. Київ
		 
		справа № 361/1936/16-ц
		провадження № 61-2490св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Фаловської І.М., ШтеликС. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідач - ОСОБА_4,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року у складі судді Петришин Н. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Іванової І. В., Сліпченка О. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
		Позовна заява мотивована тим, що 05 травня 2012 року між ним та відповідачем укладено договір позики, відповідно до якого остання отримала від позивача грошову позику у розмірі 21 500,00 дол. США із зазначенням еквіваленту 172 000,00 грн та зобов'язалася починаючи з 31 червня 2012 року щомісяця повертати заборгованість у сумі 14 333,00 грн, що в еквіваленті складає 1 791,66 доларів США. Повний розрахунок мав бути проведений до 31 червня 2013 року, однак відповідач гроші не повернула.
		Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу за вказаним вище договором позики в розмірі суму боргу 172 859,98 грн з урахуванням 2 % від щомісячної суми боргу.
		Станом на 29 березня 2016 року офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, складав 2628,0144 грн за 100 дол. США, а тому позивач вважав, що сума боргу за договором позики, яка повинна бути сплачена відповідачем складає 26,280144*21 500,00=565 023,10 грн.
		Оскільки рішенням суду вже стягнуто із відповідача суму боргу у розмірі 172 000,00 грн, то позивач просив стягнути на його користь решту суми боргу, яка утворилася з урахуванням зміни курсу гривні, та складає 565 023,10 - 172 000,00 = 393 023,10 грн. Також позивач просив стягнути із ОСОБА_4 на свою користь проценти, визначені на рівні облікової ставки Національного банку України у розмірі 90 835,96 грн, штраф у розмірі 138 459,58 грн, 3 % річних у розмірі 17 353,74 грн.
		Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року позов задоволено частково.
		Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 нараховані проценти за договором позики у розмірі 90 835,96 грн, штраф у розмірі 138 459,58 грн та 3 % річних у розмірі 17 353,74 грн, а всього разом 246 649,28 грн.
		Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 670,00 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстав для стягнення курсової різниці немає, оскільки спір вже був вирішений судом, а тому пред'явлення після цього до іншої сторони додаткових вимог про стягнення курсової різниці чинним законодавством не передбачено. 
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року залишено без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що законом не передбачено такої відповідальності боржника, як стягнення курсової різниці після ухвалення судового рішення про стягнення всієї суми боргу. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося та апеляційним судом не переглядалося.
		У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення у частині відмови у задоволенні позову про стягнення 393 023,10 грн та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому касаційним судом не переглядаються.
		Касаційна скарга мотивована тим, що предметом спору у цій справі є стягнення різниці, що утворилася внаслідок зміни курсу гривні до долара США, нових вимог про стягнення 172 000,00 грн боргу, які вже були стягнуті згідно з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 листопада 2012 року, позивач не заявляв, а заявляв лише про застосування частини другої статті 533 ЦК України.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суд встановив, що 05 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, та відповідно до якого ОСОБА_4 отримала від позивача у позику грошові кошти у розмірі 172 000,00 грн, що за курсом Національного банку України на 05 травня 2012 року становило 21 500,00 дол. США.
		Згідно з пунктом 1 договору позики ОСОБА_4 зобов'язалася починаючи з 31 червня 2012 року щомісяця повертати суму боргу у розмірі 14 333,00 грн або 1 791,66 дол. США. Останній термін повернення коштів не повинен перевищувати 31 червня 2013 року.
		Відповідно до пункту 4 договору позики за несвоєчасне повернення коштів позичальник сплачує штраф у розмірі 2 % від щомісячної суми.
		Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 172 000,00 грн та штраф, передбачений договором, у розмірі 859,98 грн. Рішення суду не виконано.
		Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).
		Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
		Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
		Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
		Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
		У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року N 193, та Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Державного казначейства України від 24 липня 2001 року № 126, іноземна валюта - це валюта інша, ніж валюта звітності.
		Курсова різниця - це різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах. Курсові різниці визначаються за монетарними статтями балансу.
		Монетарні статті - це статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи і зобов'язання, що будуть отримані чи сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей або їх еквівалентів.
		До монетарних статей відносяться грошові кошти в іноземній валюті, що знаходяться в касі чи на банківському рахунку підприємства; дебіторська заборгованість за відправлені нерезиденту товари, по якій очікується дохід в іноземній валюті; кредиторська заборгованість, що виникла внаслідок отримання підприємством товарів у нерезидента на умовах наступної оплати та для погашення якої, як очікується, підприємство сплатить певну суму грошових коштів в іноземній валюті.
		Виходячи з поняття «курсова різниця», можна виділити чотири періоди, за які здійснюється перерахунок заборгованості в іноземній валюті для визначення курсових різниць. Це періоди між: 
		- датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою фактичного здійснення розрахунків;
		- датою відображення операції в бухгалтерському обліку і датою складання бухгалтерської звітності за звітний період;
		- датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою фактичного здійснення розрахунку;
		- датою складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період і датою складання бухгалтерського звіту за звітний період.
		Курсові різниці розраховуються за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
		Наведене дає право зробити висновок, що курсові різниці застосовуються у фінансовій звітності підприємств при веденні бухгалтерського обліку.
		Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Суд встановив, що позивач, як кредитор за договором позики відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України, реалізуючи право на звернення до суду і принцип диспозитивності щодо можливості самостійно визначити позовні вимоги та спосіб захисту порушеного права, у 2012 році звернувся до суду з позовом про розірвання договору позики та стягнення боргу за договором позики від 05 травня 2012 року, визначивши заборгованість у валюті - гривні України, вказавши, що саме 172 000,00 грн є повною сумою боргу.
		Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2012 року стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 172 000,00 грн та штраф, передбачений договором, у розмірі 859,98 грн. Рішення суду не виконано.
		Кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті - гривні України, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов'язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання.
		Доводи касаційної скарги про те, що предметом спору у цій справі є стягнення різниці, що утворилася внаслідок зміни курсу гривні до долара США, нових вимог про стягнення боргу позивач не заявляв не спростовують висновків суду про відсутність підстав для стягнення курсової різниці.
		Зазначені висновки узгоджуються з висновками про застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року (справа № 750/8676/15-ц, провадження № 14-79цс18).
		При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення 393 023,10 грн та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року у частині вимог про стягнення 393 023,10 грн та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		  Головуючий    В. С. Висоцька   Судді:  А. О. Лесько     С. Ю. Мартєв      І. М. Фаловська     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...