Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/1605/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2018.
Дата набрання законної сили: 02.08.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		02 серпня 2018 року
		м. Київ
		справа № 682/1605/16-к
		провадження № 51-2594 км 18
		Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		засудженого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Хмельницької області та потерпілого ОСОБА_8 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240210000300, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Лисиче Славутського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 345 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. 
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1535, 41 грн. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 7500 грн. в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні. 
		Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що 20 квітня 2016 року близько 07.25 год. в приміщенні Славутського відділу поліції ГУНП в місті Славута Хмельницької області, що на вул. Козацькій, 33, умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження в зв`язку з виконанням останнім своїх службових обов`язків. Зокрема, при відібранні пояснень у ОСОБА_6 щодо виклику слідчої оперативної групи на майдан підприємства тепломережі по лінії «102» о 04.40 год. 20 квітня 2016 року, останній зненацька підійшов до ОСОБА_8 , схопив його обома руками за шию та став душити, після чого ОСОБА_8 , з метою припинення протиправних дій ОСОБА_6 виштовхав його у коридор, де останній схопив потерпілого за формений одяг та наніс кулаком два удари в голову. Після цього, в холі відділу поліції ОСОБА_6 повторно наніс два удари кулаком в голову ОСОБА_8 . Інший працівник поліції  старший інспектор ОСОБА_9 разом з потерпілим, застосувавши фізичну силу, згідно зі ст. 44 ЗУ «Про національну поліцію», припинили вчинення ОСОБА_6 протиправних дій та відправили до лікарні з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Діями ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м`якості та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає рішення суду про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням не обґрунтованим належним чином, а також таким, що прийняте без урахування всіх даних про особу останнього і обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, переглядаючи справу за апеляційною скаргою прокурора, не дав належних відповідей на них та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни. 
		У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_8 також ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у вказаному суді в зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м`якості та істотним порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за його апеляційною скаргою, не перевірив належним чином доводів про неправильне застосування ст. 75 КК України при звільненні ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням. Крім того, не погоджується з сумою стягнутої на його користь моральної шкоди та наводить доводи щодо необхідності її збільшення. 
		Під час касаційного розгляду прокурор підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та вважала, що її слід задовольнити. Також висловила позицію щодо необхідності задоволення касаційної скарги потерпілого. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_6 надіслав заперечення на касаційні скарги в яких, посилаючись на безпідставність наведених прокурором та потерпілим доводів, просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни. 
		Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 просили касаційні скарги прокурора та потерпілого залишити без задоволення. 
		Мотиви Суду
		Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 2 ст. 345 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. 
		Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, визнав обставинами, які пом`якшують покарання  те, що ОСОБА_6 раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, хворіє на цукровий діабет. Взявши до уваги стан здоров`я засудженого, його поведінку в суді та ставлення до вчиненого, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі та звільнення засудженого від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. 
		Крім того, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону, суд вирішив цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 . 
		Зокрема, врахувавши вимоги ст. 1167 ЦК України, згідно з якими моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, суд обґрунтовано прийняв рішення про стягнення з засудженого ОСОБА_6 заподіяної потерпілому моральної шкоди. При цьому, вирішуючи питання про розмір заподіяної моральної шкоди, суд урахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач та, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, прийняв рішення про стягнення меншого розміру моральної шкоди, ніж просив ОСОБА_8 . 
		Переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційними скаргами прокурора та потерпілого, в яких вони ставили питання про його скасування та ухвалення нового в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого та неправильним застосуванням ст. 75 КК України, а потерпілий ОСОБА_8 також ставив питання про збільшення суми стягнутої в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі доводи зазначених учасників провадження та залишив вирок щодо ОСОБА_6 без зміни. 
		Відповідно до вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. 
		Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляцій прокурора та потерпілого ухвала апеляційного суду, відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Апеляційний суд належним чином перевірив наведені в апеляційних скаргах доводи про неправильне застосування ст. 75 КК України, що призвело до м`якості призначеного покарання, обґрунтовано визнавши їх безпідставними. Також ретельно переглянув та констатував непереконливість посилань потерпілого ОСОБА_8 на необхідність збільшення суми стягнутої в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		З призначеним ОСОБА_6 покаранням погоджується і суд касаційної інстанції та вважає його справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів. 
		Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення в справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційних вимог прокурора і потерпілого слід відмовити. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,
		ухвалила:
		Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 17 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги заступника прокурора Хмельницької області та потерпілого ОСОБА_8  без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...