Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/891/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 07.08.2018. Зареєстровано: 08.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.08.2018.
Дата набрання законної сили: 01.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/891/18Харківський апеляційний адміністративний суд
		у складі колегії:
		головуючого судді: Жигилія С.П.
		суддів: Курило Л.В. ,  Перцової Т.С. 
		за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О. 
		представника позивача - ОСОБА_1
		представника відповідача - Богуцької В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення  Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2018р. (суддя Сич С.С.; м. Полтава; повний текст рішення складено 31.05.2018) по справі № 816/891/18
		за позовом ОСОБА_3        
		до Міністерства юстиції України                     
		про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач; ОСОБА_3.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 24.01.2018 за вих. № 2708/561-33-18/11.2.1, у вилученні (виключенні) відомостей про громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення та зобов'язання Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) вилучити (виключити) відомості про громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, які були внесені на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 06.10.2017 у справі №554/6928/17.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема: п. п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9 Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 39/5 від 11.01.2012, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 171 від 25.03.2015 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального сабо особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року та ухвалити нове рішення. яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на те, що відомості про  нього  неправомірно внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки позивач судовим рішенням був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яке не є корупційним правопорушенням у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", а тому відомості про позивача не підлягають внесенню до  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення/, що не було враховано судом першої інстанції під час прийняття рішення. 
		Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2017 у справі №554/6928/17 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) грн 00 коп. /а.с. 17-18/.
		Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.10.2017 у справі №554/6928/17  виправлено описку у постанові Октябрського районного суду м. Полтави про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП вказавши правильно дату її винесення 06.10.2017 року замість 18.09.2017 року /а.с. 19/.
		Після отримання вказаних судових рішень, Міністерством юстиції України внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомості про ОСОБА_3, зокрема, відомості про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 172-6 КУпАП судовим рішенням від 06.10.2017 у справі № 554/6928/17 за несвоєчасне подання без поважних причин  декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; вид покарання (стягнення) - адміністративне стягнення у вигляді штрафу на корить держави в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят гривень) 00 коп.; сфера державної політики: особа, зазначена у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; сфера діяльності: депутатська діяльність; категорія посади: депутат місцевої ради, що підтверджується відомостями з  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення /а.с. 20,  55-56/.
		Про внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення Міністерство юстиції України надіслало ОСОБА_3 повідомлення від 30.10.2017 № 4038/11.2-42-17 /а.с. 16, 49/.
		Позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою-скаргою на дії реєстратора щодо включення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення  від 04.01.2018 (вх. № 561-33-18 від 11.01.2018), у якій просив вилучити (виключити) відомості про громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення /а.с. 21-24, 50-52/.
		За результатами розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 листом Міністерства юстиції України від 24.01.2018 №2708/561-33-18/11.2.1 з посиланням на частину 1 статті 59 Закону України "Про запобігання корупції" та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 118, постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171, Положення  про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11.01.2012 № 39/5, спільного наказу Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції від 26.01.2012 № 12/152/2  позивачу повідомлено, що Міністерство юстиції з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Реєстру, в тому числі і щодо внесення  відомостей про фізичних осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушень, пов'язаних з корупцією /а.с. 25, 47-48/.
		Зважаючи на викладені обставини та вважаючи, що відповідач протиправно включив відомості про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення та протиправно відмовив у виключенні вказаних відомостей із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у відповідності до норм, які регулюють спірні правовідносини, правомірно внесено відомості про ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Підстави для вилучення вказаних відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відсутні.
		Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з таких підстав.
		Указом Президента України від 05 жовтня 2011 року "Про першочергові заходи з реалізації Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" №499/2014 з метою забезпечення безумовного виконання Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", відповідно до частини другої статті 102 та пунктів 1, 17 частини першої статті 106 Конституції України на Міністерство юстиції України покладено функції спеціально уповноваженого   органу   з   питань антикорупційної політики.
		Відповідно до частини третьої вказаного указу Міністерство юстиції України зобов'язано: 1) вжити   заходів   щодо   формування   та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; 2) внести у двотижневий строк доопрацьований з урахуванням пропозицій членів Національного антикорупційного комітету проект Національної стратегії щодо запобігання і протидії корупції, який має ґрунтуватися на системному аналізі причин поширення корупції в державі та умов, що сприяють корупційним проявам, містити оцінку ефективності впроваджуваних механізмів протидії корупції, комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів із цих питань; 3) внести до 1 грудня 2011 року в установленому порядку проект   закону   про спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики.
		За змістом частин першої, другої та четвертої статті 21 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку.
		Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.
		Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Міністерство юстиції України забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, протягом трьох робочих днів після їх внесення до реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення: 1) прізвище, ім'я, по батькові; 2) місце роботи, посада на час вчинення корупційного правопорушення; 3) склад корупційного правопорушення; 4) вид покарання (стягнення); 5) спосіб вчинення дисциплінарного проступку; 6) вид дисциплінарного стягнення.
		Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.
		Порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього, визначений Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №39/5 від 11.01.2012, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за № 28/20341 (далі - Положення №39/5).
		Відповідно до п. 1.2 Положення № 39/5 реєстр - це електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, адміністратором Реєстру - державне підприємство "Національні інформаційні системи" (пункти 1.4 та 1.6 Положення №39/5).
		Згідно пункту 1.8 Положення № 39/5 реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: - Держатель через Департамент антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя, який вносить або вилучає відомості про особу, яку притягнуто до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності за корупційне правопорушення; - Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.
		Процедуру формування та ведення Реєстру визначає розділ ІІ Положення №39/5.
		Так, внесенню до Реєстру підлягають відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, крім відомостей про особовий склад органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність.
		Підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, є: електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили; завірена в установленому порядку паперова копія наказу про накладання або зняття дисциплінарного стягнення.
		Електронна копія рішення суду про притягнення до кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності особи за вчинення корупційного правопорушення, яке набрало законної сили, надсилається Реєстратору у порядку, визначеному спільним наказом Державної судової адміністрації та Міністерства юстиції.
		26 січня 2012 року Державною судовою адміністрацією України та Міністерством юстиції України прийнято наказ "Про затвердження Порядку надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення" №12/152/5 (далі - Порядок №12/152/5), який визначає процедуру надсилання електронних копій судових рішень, які набрали законної сили, з відомостями, які не можуть бути відкриті для загального доступу у справах про: адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (глава 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення); злочини, передбачені приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України; притягнення осіб до цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
		За приписами пунктів 2, 3, 5 Порядку №12/152/5 надсилання електронних копій судових рішень щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення визначено, що електронні копії судових рішень надсилаються до Міністерства юстиції шляхом їх передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень у вигляді електронних файлів у форматі RTF та/або HTML, зашифрованих за допомогою надійних засобів електронного цифрового підпису.
		Передача електронних файлів здійснюється з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку та електронного цифрового підпису після запровадження Адміністратором Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, програмного забезпечення відповідної функціональності.
		Передача електронних копій судових рішень, визначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється адміністратором Єдиного державного реєстру судових рішень не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання відповідного судового рішення.
		Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 12/152/5 відповідальність за автентичність переданих електронних файлів, що містять електронні копії судових рішень, несе адміністратор Єдиного державного реєстру судових рішень. Електронні копій судових рішень використовуються Міністерством юстиції України виключно для цілей ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
		Провівши системний аналіз вказаних норм, колегія суддів зазначає, що підставою для внесення Реєстратором відомостей про особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, зокрема є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили, та отримане в електронному вигляді Міністерством юстиції шляхом передачі з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Оскільки Міністерством юстиції України внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_3 після отримання постанов Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2017 та 30.10.2017 у справі №554/6928/17, колегія суддів вважає дану дію відповідача такою, що вчинена у повній відповідності вимогам наведених норм.
		При цьому, доводи позивача про те, що є протиправним внесення Міністерством юстиції України відомостей про нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, оскільки ним вчинено не корупційне правопорушення, а адміністративне порушення, пов'язане із корупцією, колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції".
		Згідно пункту 1 розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України від 14.10.2014   №1700-VII "Про запобігання корупції" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
		          Пунктом 3 розділу ХІІІ Прикінцеві положення Закону України від 14.10.2014   №1700-VII "Про запобігання корупції" встановлено, що до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
		Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 5 розділу ХІІІ Прикінцеві положення Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції" у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):  назву глави 13-А викладено в такій редакції: "Глава 13-А  АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ",  статті 172 4 - 172 8 викладено у новій редакції.
		Згідно з приписами статті 1 Закону України від 14.10.2014   № 1700-VII "Про запобігання корупції" корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до підпункту "б" частини 1 статті 3 Закону України від 14.10.2014   №1700-VII "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
		Частиною 1 статті 59 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII "Про запобігання корупції"  встановлено, що відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством. Відомості про осіб, які входять до особового складу органів, що провадять оперативно-розшукову або розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність, належність яких до вказаних органів становить державну таємницю, та яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, вносяться до розділу з обмеженим доступом Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
		Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.
		Таким чином, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення підлягають внесенню, зокрема, відомості про осіб, яких притягнуто до  адміністративної  відповідальності за вчинення  пов'язаних з корупцією правопорушень.
		Згідно інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, на даний час Національним агентством здійснюються заходи щодо початку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Наразі повноваження щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, здійснюються Міністерством юстиції України. Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення на даний час не ведеться.
		Водночас, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" визначено, що Міністерству юстиції України доручено продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
		Згідно пункту 1.4 Положення №39/5 держатель Реєстру - Міністерство юстиції України.
		Виходячи з викладеного, Міністерство юстиції України уповноважене здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення до початку функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення в Національному агентстві з питань запобігання корупції.
		Оскільки на даний час Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції не ведеться, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, відомості про ОСОБА_3, який судовий рішенням визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		На переконання суду апеляційної інстанції є обґрунтованою також правова позиція суду першої інстанції щодо вимоги позивача зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомості про особу ОСОБА_3, враховуючи наступне.
		Відповідно до пункту 2.8 Положення №39/5 підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення.
		Разом з цим, матеріали справи не містять, а позивачем не надано жодних рішень, які б були підставою для вилучення з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційне правопорушення відомостей про нього.
		На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
		Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.  
		У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,  - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі № 816/891/18  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.   
		 
		Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис)  (підпис) Л.В. Курило    Т.С. Перцова   Повний текст постанови складено  06.08.2018.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...