Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/2965/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.08.2018. Зареєстровано: 09.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2018.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Результат оскарження 03.03.2020 Верховний Суд: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
		 
		                                          Справа № 332/2965/17
		                       Провадження №: 1-кп/332/40/18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 серпня 2018 р.м. Запоріжжя
		Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі: 
		       головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		       при секретарі - ОСОБА_2 ; 
		       за участю прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		       за участю захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		       за участю обвинуваченого  ОСОБА_9 ,
		       за участю потерпілої  ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого базову загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		16.09.2002р. апеляційним судом Запорізької області за ч.4 ст.187, п.6
		ч.2 ст.115, ч.3 ст.185, ст.70 до покарання у вигляді позбавлення волі
		на строк 15 років з конфіскацією майна. На підставі ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 11.02.2016р. на підставі ст.72 КК України зараховано в строк покарання 8 місяців 18 днів попереднього ув`язнення, звільнився 14.07.2016р. у зв`язку з відбуттям покарання,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		22 липня 2017 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із своїм знайомим ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повертався за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Зайшовши до двору вказаного будинку, ОСОБА_9 побачив словесний конфлікт між його тещею - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який відбувався перед першим під`їздом будинку АДРЕСА_2 , де також знаходилася його дружина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		ОСОБА_9 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, підбіг до ОСОБА_14 та наніс останньому один удар кулаком правої руки в область живота, від чого останній, перечепившись через каміння, впав на клумбу. Після того, як ОСОБА_14 піднявся ОСОБА_9 наніс останньому один удар кулаком правої руки в область підборіддя, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді переломів тіла нижньої щелепи з крововиливом в м`яких тканинах, рани та крововиливу під слизистою оболонкою нижньої губи, які, згідно висновку експерта № 2603 від 24.07.2017, у живих осіб оцінюються по клінічному перебігу, але не менше ніж тілесні ушкодження середнього ступеня, від чого ОСОБА_16 впав на асфальтовану доріжку перед зазначеним під`їздом на спину. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс один удар правою ногою зверху вниз в область грудної клітини ОСОБА_14 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді повного поперечного перелому тіла грудини на рівні 4-го міжребір`я, забою правого передсердя з розривом, забоїв на задній поверхні в прикореневих відділах легенів, крововиливу в м`яких тканинах на внутрішній поверхні тіла грудини по умовній серединній лінії на рівні 2-5 міжребір`їв, які, згідно висновку експерта № 2603 від 24.07.2017р. мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і складаються в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 о 15 годині 45 хвилин у відділенні реанімації КУ «МКЛЕ та ШМД м. Запоріжжя».
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9  свою провину в інкримінованому злочині визнав частково, а саме визнав у тому, що він в ході бійки бив потерпілого ОСОБА_14 в живіт та зламав йому щелепу, та пояснив, що в той день, 22 липня 2017 року, він був у свого знайомого, випив приблизно один літр пива, потім він зі своїм знайомим ОСОБА_12 ввечері йшов додому, коли йому подзвонила його дружина ОСОБА_15 і повідомила, що ОСОБА_14 пристає до її матері. Це було приблизно о 23-00 годині. ОСОБА_9 був неподалік від будинку, в якому він проживає і біля якого відбувались ці події, тому він швидко підійшов до місця події, та побачив там свою дружину ОСОБА_17 , свою тещу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Також ОСОБА_9 пояснив, що він підійшов і вдарив ОСОБА_14 в живіт і в щелепу, від чого той впав, а ОСОБА_9 хотів піти. Але ОСОБА_14 накинувся на ОСОБА_9 , і їх рознімав ОСОБА_12 . Потім ОСОБА_14 впав, оскільки він був п`яний. Після цього ОСОБА_12 підійшов до лежачого ОСОБА_14 та вдарив його ногою в груди, а сам ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_14 ногою в плече. При цьому були присутні теща обвинуваченого ОСОБА_13 та дружина обвинуваченого ОСОБА_15 . Після цього вийшла мати потерпілого ОСОБА_14 та з нею відбулась перепалка з ОСОБА_9 . Потім приїхала швидка допомога, яка увезла ОСОБА_14 до лікарні. Позовні вимоги потерпілої не визнав у повному обсязі.
		Незважаючи на те, що обвинувачений свою провину фактично не визнав, суд прийшов до висновку, що його винність у інкримінованому злочині за обставинами, які викладені у вироку, повністю доведена в ході розгляду справи та підтверджується наступними показаннями учасників процесу та доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні:
		   - показаннями потерпілої ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що померлий ОСОБА_14 є її сином. В той день, 22.07.17р., приблизно в 23-00 годин вона побачила у вікно, як її син ОСОБА_14 розмовляв тещею обвинуваченого ОСОБА_13 біля їхнього дому, де вони проживають. Сина потім не було протягом десяти хвилин, тому вона знову подивилась у вікно і побачила натовп людей. Після цього вона вийшла на вулицю і побачила, як її син ОСОБА_14 лежав на землі і хрипів, а ОСОБА_9 почав на неї кидатись. Викликали швидку допомогу. ОСОБА_9 допоміг віднести ОСОБА_14 до карети швидкої допомоги і сказав йому: «щоб ти здох». В лікарні доктор сказав, що її син не жилець. Син в той день вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_9 . Коли вона виглянула у вікно у двір тим вечором, то побачила, що у дворі стояли дружина ОСОБА_9 , теща ОСОБА_18 та її син ОСОБА_14 . Також коли вона вийшла на вулицю, у дворі були також і інші особи: ОСОБА_19 , сусід ОСОБА_20 з тринадцятої квартири, ОСОБА_21 з дружиною, а її син ОСОБА_14 лежав на спині ногами у напрямку під`їзду. ОСОБА_9 стояв в стороні метрах в десяти. Потерпіла також пояснила, що ОСОБА_9 кожен день курив «травку», в той день також був у стані наркотичного сп`яніння. У сина, який лежав, справа ззаду на голові була рана, щелепа була вибита. Дружина ОСОБА_18 сказала, що ОСОБА_14 хотів вдарити її маму, тому виник цей конфлікт. Також потерпіла пояснила, що коли ОСОБА_9 почав кидатись на неї, його відтягували сусід ОСОБА_20 з тринадцятої квартири та ОСОБА_22 , а її чоловік закричав на ОСОБА_18 : « ОСОБА_20 , що ти робиш?». ЇЇ син був також випивши в той день. Свій цивільний позові підтримала у повному обсязі. Обвинуваченого просила покарати суворо; 
		   - показаннями свідка ОСОБА_23 , яка пояснила суду, що потерпіла ОСОБА_10 це її мати, а померлий ОСОБА_14 це її брат. В той день 22.07.17р. її мати попросила її обдзвонити всі лікарні і сказала, що була бійка ОСОБА_24 з ОСОБА_9 , після чого ОСОБА_18 стрибав на її мати, обзивав, а коли допоміг донести ОСОБА_24 до карети швидкої допомоги, то сказав йому «щоб ти здох». Вони приїхали в лікарню, але ОСОБА_25 був в комі. З ОСОБА_18 їх сім`я дружила, оскільки вони були кумами. Також за цих подій був ОСОБА_21 , який казав, що ОСОБА_9 побився з ОСОБА_14 . 
		- свідок ОСОБА_15 , яка є дружиною обвинуваченого, в судовому засіданні відмовилась від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України.
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні 10.01.2018р. пояснив суду, що в липні 2017 року він з ОСОБА_9 випивали вдома у свідка, потім ОСОБА_12 вирішив провести ОСОБА_9 , це було приблизно в 22-30 чи в 23-00 годин. По дорозі додому ОСОБА_9 подзвонила дружина і повідомила, що ОСОБА_26 заліз до них в підвал, тому потрібно підійти. Це відбувалось по вул..Вроцлавська, де проживає дружина ОСОБА_18 . Вони підійшли до під`їзду ОСОБА_27 , там знаходилась мати ОСОБА_28 , тобто теща ОСОБА_29 , і ОСОБА_26 . Сам ОСОБА_30 сидів на корточках, а ОСОБА_31 з її матір`ю розмовляли, потім ОСОБА_32 сказала ОСОБА_18 про крадіжку з підвалу, яку вчинив ОСОБА_30 . ОСОБА_18 підійшов до сидячого ОСОБА_14 та вдарив його, від чого той впав, потів вскочив та накинувся на ОСОБА_9 . Вони схопились, але ОСОБА_12 їх рознімав. Потім в ході бійки ОСОБА_14 упав в палісаднику на спину, а ОСОБА_9 штовхнув ОСОБА_14 в груди ногою. ОСОБА_12 також пояснив, що ні він, ні інші особи, окрім ОСОБА_9 , тілесні ушкодження ОСОБА_14 не наносили. Коли ОСОБА_14 упав на спину, то почав хрипіти. Сварка між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 була взаємна, в груди лежачому ОСОБА_14 штовхав ОСОБА_9 саме п`яткою, правої ноги. Допитаний повторно в судовому засіданні 03.04.18р. свідок ОСОБА_12 уточнив, як ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_14 . При цьому ОСОБА_9 не штовхав, а саме бив ОСОБА_14 правою ногою в груди зверху вниз, а тіло ОСОБА_9 нахилялось вперед при ударі. В минулому судовому засіданні не так чітко показував удари, які наносив ОСОБА_9 , оскільки боліла нога. Після удару ОСОБА_9 вони намагались відкачати ОСОБА_14 , але він тільки хрипів. При цьому були присутні сам свідок, ОСОБА_9 , дружина обвинуваченого та його теща. Удар ОСОБА_9 наносив ОСОБА_14 зверху наступаючим рухом. В момент удару та після цього ОСОБА_14 став хрипіти.
		- свідок з боку обвинувачення ОСОБА_33 пояснила суду, що вона проживає в будинку, біля якого сталась трагедія з ОСОБА_14 , але вона свідком цих подій не була, про цей випадок взнала від працівників поліції. 
		- показаннями свідка ОСОБА_34 , який в судовому засіданні пояснив суду, що він проживає в будинку АДРЕСА_2 . Вечері того дня, тобто коли це сталось з ОСОБА_14 , приблизно в 23-00 години, він подивився у вікно, та побачив, як ОСОБА_14 вставав з клумби, а ОСОБА_9 кричав на нього «де консервація?!», а ОСОБА_14 відповідав, що він її «не трогав», при цьому обидва були випивши, між ними була «ругань». Далі ОСОБА_35 вийшов у двір та побачив там ОСОБА_36 та ОСОБА_37 . При цьому ОСОБА_14 вже лежав на землі, ОСОБА_9 намагався нанести ОСОБА_38 удари та стрибав біля нього, але високий хлопець притримував ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_9 кричав «я тебе приб`ю». Потім викликали карету швидкої допомоги, ОСОБА_30 до свідомості не приходив. Також там були ОСОБА_39 , ОСОБА_32 , ОСОБА_18 з його високим другом, та сам ОСОБА_30 , у якого була розбита губа та були садна. Також свідок чув крики з вікна « ОСОБА_40 , не трогай його». 
		- показаннями експерта ОСОБА_41 , який в судовому засіданні пояснив суду, що він робив розтин трупа ОСОБА_14 . У висновку перелічені всі пошкодження, які були виявлені при огляді трупа. Малоймовірно, щоб ці ушкодження утворились внаслідок падіння зі свого росту. Такі ушкодження могли утворитись від удару ногою в груди. При цьому більш вірогідно, що потерпілий при цьому лежав на спині, оскільки немає відстані для уходу від удару. 
		- свідок ОСОБА_13 , яка є тещею обвинуваченого, в судовому засіданні відмовилась від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України.
		- показаннями свідка ОСОБА_42 , який в судовому засіданні пояснив суду, що він був понятим при проведенні слідчих дій при досудовому розслідуванні по цьому кримінальному провадженню, а саме при проведенні слідчого експерименту. Протокол він підписував, все що там говорили при його проведенні  відповідає в протоколі. Коли він приймав участь у слідчих експериментах, то всі показання давались добровільно, це було влітку 2017 року, був ще присутній другий понятий ОСОБА_43 , а також статист, експерт, та чоловік і жінка.
		- показаннями свідка ОСОБА_44 , який в судовому засіданні пояснив суду, що він був понятим при проведенні слідчого експерименту при досудовому розслідуванні по цьому кримінальному провадженню, тиск на нього співробітники поліції не здійснювали, під слідством на момент його проведення він не був, але більш докладно обставини проведення слідчого експерименту він не пам`ятає, оскільки після цього в нього була травма голови.
		Також винність у інкримінованому злочині за обставинами, які викладені у вироку, повністю доведена в ході розгляду справи та підтверджується наступними письмовими доказами, які були досліджені судом в судовому засіданні:
		   - рапортом старшого інспектора-чергового Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_45 від 23.07.2017р., згідно якого 23.07.2017р. отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 11222 від 23.07.2017р., а саме повідомлення лікаря про те, що 23.07.2017р. приблизно в 01-44 год. за адресою: м.Запоріжжя, вул.Вроцлавська, 7 взятий потерпілий ОСОБА_14 , діагноз: зчмт, забій грудної клітини, перелом нижньої щелепи, травма животу, шок (т.1 а.с.171); 
		   - рапортом старшого інспектора-чергового Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_46 від 23.07.2017р., згідно якого 23.07.2017р. отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 11270 від 23.07.2017р., а саме повідомлення лікаря про те, що 23.07.2017р. приблизно в 15-45 год. у відділенні реанімації помер потерпілий ОСОБА_14 , діагноз: зчмт, забій грудної клітини, перелом нижньої щелепи, травма животу, шок (т.1 а.с.172), та посмертним епікризом ОСОБА_14 , де зазначені аналогічні обставини (т.1 а.с.173); 
		- протоколом оглядумісця події від 23.07.2017р., яким зафіксоване місце події, якою є ділянка місцевості приблизно 5 х 5 метрів, яка розташована поблизу входу до під`їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 , з доданими фото таблицями (т.1 а.с.174-186) та аналогічним протоколом огляду місця події від 23.07.2017р. (т.1 а.с.187);
		- протоколом оглядутрупа ОСОБА_14 від 24.07.2017р., яким зафіксовані чисельні тілесні ушкодження, в т.ч.: під слизовою оболонкою нижньої губи справа темно-червоний крововилив 2,5х1см, в підборідді справа горизонтальна рана 1,5х0,5 см глибиною до 0,5 см, в проекції правого ліктьового суглобу група різнонаправлених невизначених форм саден розмірами від 0,3х0,1 см до 1х0,7 см (т.1 а.с.188-189);
		- лікарським свідоцтвомпро смерть ОСОБА_14 № 2603 від 25.07.2017р., в якому причиною смерті останнього вказано: тампонада серця кров`ю та закрита тупа травма грудної клітки з ушкодженням серця (т.1 а.с.190);
		- висновком експерта № 2603 від 21.09.17р., згідно якого причиною смерті ОСОБА_14 є закрита тупа травма грудної клітки з пошкодженням легенів та серця, що ускладнилась тампонадою серця кров`ю. Також були виявлені ушкодження: повний поперечний перелом тіла грудини на рівні 4-го міжребір`я, забій правого передсердя з розривом, переломи тіла нижньої щелепи з крововиливом в м`яких тканинах. Закрита травма грудної клітки утворилась в результаті одноразового ударного травматичного впливу тупим предметом в ділянку грудини, зазначені останні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і складаються в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (т.1 а.с.191-199);
		- протоколом слідчогоексперименту від 25.07.2017р. за участю свідка ОСОБА_13 , в ході якого ОСОБА_13 докладно, чітко та послідовно пояснила, що в ході бійки ОСОБА_20 ( ОСОБА_18 ) підійшов до ОСОБА_25 ( ОСОБА_47 ) та наніс один удар кулаком в підборіддя, від чого останній впав на асфальт. Після чого ОСОБА_20 ( ОСОБА_18 ) підійшов та вдарив ОСОБА_25 ( ОСОБА_47 ) ногою, зазначивши на статисті локалізацію удару на грудній клітині. При цьому ОСОБА_48 ( ОСОБА_49 ) будь-яких ударів не наносив, а тільки рознімав ОСОБА_20 та ОСОБА_25 (т.1 а.с.200-207), та відеозаписом вказаного слідчого експерименту, який було відтворено з оптичного носія інформації та досліджено в судовому засіданні (т.1 а.с.208);
		- протоколом слідчогоексперименту від25.07.2017р.за участюсвідка ОСОБА_12 ,в ходіякого ОСОБА_12 докладно,чітко тапослідовно пояснив,що вході бійки ОСОБА_18 вдарив ОСОБА_47 ,внаслідок чогоостанній начавпадати.Потім,коли ОСОБА_30 впав наспину, ОСОБА_18 наносивудари ногами,а потімвдарив йогоногою вгруди одинраз,та продемонструвавце настатисті,далі ОСОБА_30 почав хрипітияк людина,яка спить,очі булиприоткриті,вийшли мати ОСОБА_47 тасусіди, ОСОБА_18 щенамагався щепару разкинутись,але ОСОБА_49 його відтягував,при цьому ОСОБА_18 казав«Якщо найду,то вб`ю». ОСОБА_50 наніс правоюногою,а битиперестав,оскільки ОСОБА_49 його відтягнув.Сусід ОСОБА_20 кричав ОСОБА_18 :«що тивитворяєш,тебе зновупосадять».Тихоновська тадружина ОСОБА_15 вцей часкричали ОСОБА_18 :« ОСОБА_20 ,що тиробиш,все,заспокойся,не чіпаййого» (т.1а.с.218-221), тавідеозаписом вказаного слідчого експерименту, який було відтворено з оптичного носія інформації та досліджено в судовому засіданні (т.1 а.с.222);
		- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.07.2017р., згідно якого потерпіла ОСОБА_10 заявила, що 22.07.2017р. у вечірній час приблизно о 23-00 годині ОСОБА_9 , знаходячись біля будинку № 7 по вул..Вроцлавській під час конфлікту з ОСОБА_14 наніс йому тілесні ушкодження, від який останній помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у відділенні реанімації (т.1 а.с.242).
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 23.07.2017р. встановлений факт прийняття спиртного ОСОБА_9 (т.2 а.с.2);
		- висновком судово-медичноїкомісійної експертизи № 339/к від 22.09.2017р., згідно якого при експертизі трупа ОСОБА_14 виявлені, в т.ч., наступні тілесні ушкодження: повний поперечний перелом тіла грудини на рівні 4-го міжребір`я, забій правого передсердя з розривом, переломи тіла нижньої щелепи з крововиливом в м`яких тканинах. В п.2 експертного висновку також зазначено, що згідно з даними проведеного слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 встановлено: увечері 22 липня 2017 року відбувся скандал, після чого ОСОБА_9 завдав один удар ОСОБА_14 в живіт, після чого останній впав на спину в палісадник. Коли ОСОБА_14 піднявся, між ним і ОСОБА_9 почалась сварка, потім бійка. ОСОБА_9 наносив удари рукою по тулубу, зі слів: вдарив два-три рази, при цьому обидва перебували в положенні стоячи. Далі ОСОБА_12 і ОСОБА_13 їх розняли, після чого ОСОБА_9 завдав один удар кулаком в підборіддя ОСОБА_14 , від чого той впав спиною на асфальт, після цього ОСОБА_9 завдав один удар ногою в область грудної клітини лежачому ОСОБА_14 . Комісія вважає, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_14 могли утворитися при обставинах при обставинах, які вказала свідок ОСОБА_13 , окрім показань, які вказують на те, що був нанесений удар в живіт, так як не знайшов втілення з судово-медичної точки зору (т.2 а.с.18-25); 
		- висновком судово-психіатричноїекспертизи № 510 від 27.09.2017р., згідно якого ОСОБА_9 виявляв та виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді специфічного розладу особистості за емоційно-нестійким типом, але в період інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом у цей час також може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.26-33).
		Суд критичновідноситься допоказань обвинуваченого втій частині,де віноспорює нанесенняним ударуногою вобласть грудноїклітини потерпілого ОСОБА_14 ,який вцей часлежав наспині,та наполягаєна тому,що цейудар наніс ОСОБА_12 .Зазначена позиціяобвинуваченого спростовуєтьсяпоказаннями допитанихв судовомузасіданні потерпілої ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_34 , які були безпосередніми очевидцями злочину, та підтверджують щодо звинувачень на адресу ОСОБА_14 у крадіжці консервації з підвалу ОСОБА_13 та сварки з цього приводу між ОСОБА_14 та тещею обвинуваченого ОСОБА_13 . Зазначені обставини і виступили причиною конфлікту та бійки між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 . Також поведінка ОСОБА_9 після бійки, яка виражалась у його висловлюваннях на адресу ОСОБА_14 «щоб ти здох», та «якщо знайду то вб`ю», «я тебе приб`ю», що було зафіксовано вищезазначеними показаннями свідків, підтверджує вчинення ОСОБА_9 злочину за викладених у вироку обставинах. Ці свідчення вказаних свідків та потерпілої є логічними і послідовними та узгоджуються між собою та з письмовими доказами, які були перелічені раніше.
		Зазначену позицію обвинуваченого суд розцінює як спосіб уникнути від передбаченої законом відповідальності. В ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження версія обвинуваченого щодо того, що ОСОБА_12 наносив удари потерпілому ОСОБА_14 . Доказів про наявний мотив у ОСОБА_12 битися з ОСОБА_14 чи про будь-який конфлікт між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 суду також надано не було.
		Суд такожкритично відноситьсядо показаньсвідка ОСОБА_15 , які були надані нею при проведенні слідчого експерименту за її участю та зафіксовані протоколом слідчого експерименту від 25.07.2017р. (т.1 а.с.209-216), та диском з відеозаписом вказаного слідчого експерименту, який було проглянуто та досліджено в судовому засіданні (т.1 а.с.217), в ході якого ОСОБА_15 пояснила, що увечері 22 липня 2017 року сталась бійка, та під час цієї бійки ОСОБА_12 завдав ногою лежачому на землі ОСОБА_14 сильний удар в область грудної клітини, після цього підійшов ОСОБА_9 і вдарив ногою лежачого ОСОБА_14 по плечу або в область голови (локалізацію вказати не може).
		Зазначені показаннясвідка ОСОБА_15 спростовуються показаннямидопитаних всудовому засіданніпотерпілої ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_34 , які були безпосередніми очевидцями злочину, та підтверджують щодо звинувачень на адресу ОСОБА_14 у крадіжці консервації з підвалу ОСОБА_13 та сварки з цього приводу між ОСОБА_14 та тещею обвинуваченого ОСОБА_13 , а також нанесення удару ногою в груди ОСОБА_14 саме ОСОБА_9 , при цьому обвинувачений погрожував потерпілому і після бійки.
		Суд вважає, що такі показання свідок ОСОБА_15 , яка є дружиною обвинуваченого, давала при проведенні слідчого експерименту або з метою полегшити участь обвинуваченого та сприяти йому уникнути від передбаченої законом відповідальності, або внаслідок помилки та добросовісно помиляючись, оскільки точну локалізацію ударів, які наносив обвинувачений, свідок ОСОБА_15 так і не назвала. З цих же причин суд відкидає висновки судово-медичної комісійної експертизи № 339/к від 22.09.2017р., які викладені в п.3, згідно якого комісія вважає, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_14 частково могли утворитися при обставинах, які вказала свідок ОСОБА_15 , тим більше що сама комісія також звернула увагу, що ОСОБА_15 при проведенні слідчого експерименту достовірно не могла вказати на точну локалізацію ударів потерпілому ОСОБА_14 (т.2 а.с.18-25). 
		Суд такожвважає необґрунтованимидоводи обвинуваченого щодо недопустимості протоколів слідчих експериментів, проведених за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , з тих мотивів, що при їх проведенні були присутні поняті ОСОБА_51 та ОСОБА_51 , які перебували на той час під слідством, а тому, на думку обвинуваченого, такі поняті є заінтересованими особами. Суду не було надано доказів того, що вказані поняті були заінтересовані саме стосовно результатів розгляду цього кримінального провадження. Доказів будь-якого впливу на учасників слідчого експерименту суду надано не було. Ані до суду, ані в інші правоохоронні органи, поняті чи свідки не надавали заяв стосовно того, що свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 давали показання під час проведення слідчих експериментів під будь-яким примусом. Окрім того, вказані процесуальні дії зафіксовані паперовими носіями, протоколи підписані без зауважень, та зняті на відео, які були досліджені в судовому засіданні, тоді як згідно ч.7 ст.223 КПК України при застосуванні безперервного відеозапису запрошення понятих при проведенні слідчого експерименту взагалі не є обов`язковим. 
		Стосовно дефектів запису слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 суд зазначає, що протокол цього слідчого експерименту у паперовому вигляді підписаний усіма учасниками вказаної слідчої дії без зауважень, в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 особисто та безпосередньо надав покази щодо нанесення ОСОБА_9 удару в груди лежачому потерпілому ОСОБА_14 , тому у суду не виникло будь-яких сумнівів щодо належності та достовірності зазначеного доказу, а саме протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 . 
		Слід також зазначити, що за клопотанням сторони захисту, яка бажала в судовому засіданні допитати понятих ОСОБА_52 та ОСОБА_53 , суд неодноразово через органи поліції піддавав їх приводу та доручав в порядку ст.333 КПК України встановити їх місцезнаходження (ухвали суду від 07.06.18р., 14.06.18р, 20.06.18р., 03.07.18р., 10.07.18р.), але вказані дії успіху не дали, що підтверджується відповідними матеріалами з поліції по виконанню вказаних ухвал суду. Окрім того, що при проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 гр-н ОСОБА_54 був не понятим, а статистом (т.1 а.с.201).
		Подальше відкладення розгляду справи суд не вважав за можливе, оскільки обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, окрім того ці особи не є очевидцями злочину, та були присутніми понятими під час слідчих дій, які були проведені із застосуванням відеозапису. 
		Проаналізувавши докази по справі у сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність ОСОБА_29 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах. 
		   Крім того, винність обвинуваченого підтверджується висновками низки проведених по справі вищезазначених судово-психіатричної та судово-медичних експертиз. 
		Аналізуючи суб`єктивну сторону даного злочину суд, відповідно до п. 22Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховує спосіб, знаряддя злочину,кількість,характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причиниприпинення злочиннихдій, поведінку винного і потерпілого, щопередувала  події, їх  стосунки. 
		Суд зазначає: обвинувачений розумів, що удар ногою в область грудної клітини, де знаходиться такий важливий для життя людини орган, як серце, може призвести до тяжких тілесних ушкоджень, які можуть спричинити смерть людини. При цьому потерпілий після отримання травми у вигляді перелому щелепи фактично перебував у безпорадному стані та не міг чинити опір, а положення лежачи на спині не давало можливості потерпілому ухилитись від удару у напрямку його нанесення, що, згідно пояснень допитаного в суді судово-медичного експерта ОСОБА_41 , і потягло за собою настання таких тяжких наслідків, оскільки при такому положенні тіла потерпілого для перелому грудної клітки людини потрібна набагато менша сила удару. 
		   Суд вважаєпред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення доведенимі кваліфікуєйого діїза ч.2ст.121КК Українияк умиснетяжке тілеснеушкодження,що спричинилосмерть потерпілого. 
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини які пом`якшують та обтяжують покарання і дані характеризуючи особу обвинуваченого. 
		Враховуючи характер і ступінь тяжкості злочину, скоєного обвинуваченим, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, а також враховуючі відсутність обставин, які пом`якшують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочину, що визнається судом як обставини, що обтяжують покарання, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий, в т.ч. за вбивство та розбій, з місць позбавлення волі звільнився 14.07.2016р. (т.2 а.с.42) та знову вчинив новий злочин проти життя та здоров`я людини, має постійне місце проживання, одружений (т.2 а.с.45), не працює, задовільно характеризується за місцем проживання, неповнолітніх дітей на утриманні не має, думку потерпілої, яка просила суворо покарати обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуттям покарання в місцях позбавлення волі. 
		Разом з цим, враховуючі стан здоров`я обвинуваченого, який страждає на логоневроз, у зв`язку з чим перебував на обліку з 1983 по 1990 роки в Запорізькій обласній психіатричній лікарні (т.2 а.с.43), та який згідно висновку судово-психіатричної експертизи виявляє у теперішній час психічний розлад у вигляді специфічного розладу особистості за емоційно-нестійким типом, суд вважає за можливе не призначити максимальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.121 КК України. 
		По справі потерпілою ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_9 моральної шкоди на суму 300000 (триста тисяч) гривень.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. 
		Окрім того, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, також враховує характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення. 
		Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Суд враховує, що втрата, яку понесла потерпіла, є непоправною, оскільки обвинувачений позбавив життя сина потерпілої. 
		Отже, зазначені події призвели до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя.
		За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з урахуванням обставин, викладених у вироку, зазначений позов потерпілої є обґрунтований, підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Згідно обвинувального акту по справі відсутні витрати на проведення судових експертиз.
		Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому до набуття чинності вироку суд вважає за необхідним залишити без змін у вигляді тримання під вартою. В строк відбування покарання необхідно зарахувати строк перебування під вартою з моменту його затримання, тобто з 26.07.2017р., згідно ухвали Заводського районного суду м.Запоріжжя від 26.07.2017р. про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.2 а.с.37-39).
		   Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		    ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ДЕВ`ЯТИ років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з дня його фактичного затримання - з 26 липня 2017 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання чинності вироку залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Запорізькому СІЗО. 
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 - задовольнити.
		   Стягнути з  ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 300000 (триста тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
		Речові докази: 
		Бавовняно-паперовуфутболку білогокольору ізстрічками синьогокольору тасинім коміром,шорти ізсинтетичного матеріалусвітло-синьогокольору,пара пантофлівіз полімерногоматеріалу чорно-синьогокольору, які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області - знищити.
		Бавовняну-паперову футболка білого кольору, шорти із синтетичного матеріалу у клітинку сіро-зелено-чорного кольору, пару пантофлів із полімерного та тканинного матеріалу чорного кольору з металевою емблемою, зразки крові та жовчі трупу ОСОБА_14 , зразки крові та слини підозрюваного ОСОБА_55 , зразки крові та слини свідка ОСОБА_12 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області - знищити.
		Шорти із синтетичного матеріалу чорного кольору, пару босоніжок, які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області - знищити.
		Зрізи вільних кінців нігтьових пластин пальців кистей обох
		рук підозрюваного ОСОБА_56 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області - знищити.
		Зрізи вільнихкінців нігтьовихпластин пальцівкистей обохрук свідка ОСОБА_12 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області - знищити.
		Зрізи вільнихкінців нігтьовихпластин пальцівкистей обохрук трупу ОСОБА_14 ,а такожзразки волоссяз п`ятиобластей голови, які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області  знищити.
		Змиви зкистей обохрук трупу ОСОБА_14 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області  знищити.
		Змиви зкистей обохрук підозрюваного ОСОБА_56 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області  знищити.
		Змиви зкистей обохрук свідка ОСОБА_12 , які знаходяться в камері схову Заводського ВП Дніпровського ВПГУНП у Запорізькій області  знищити.
		Всі оптичні носії інформації, які долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		    Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...