Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/4980/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Надіслано судом: 08.08.2018. Зареєстровано: 09.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2018.
Дата набрання законної сили: 05.09.2018
Результат оскарження 05.09.2018 Апеляційний суд Чернігівської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/4980/18 
		Провадження № 3/750/1501/18 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 серпня 2018 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:                            
		головуючого: судді Кузюри М.М. 
		з участю секретаря Осовицької А.М.
		адвоката ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого водієм «Чернігівавтотранс», 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		16 травня 2018 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_2 на 189 км. автодороги Київ  Чернігів  ОСОБА_3 керував автомобілем Mercedes-Benz 312 D, державний номерний знак НОМЕР_1, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, та не був укомплектований аптечкою з нанесеними відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, знаком аварійної зупинки та вогнегасником у справному стані. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 31.4.7 «є» Правил дорожнього руху повторно, оскільки раніше протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину не визнав та пояснив, що здійснював перевезення пасажирів за напрямком Чернігів  Ріпки. На кінцевій зупинці в смт. Ріпки його зупинили працівники патрульної поліції та почали шукати причини, щоб скласти у відношенні нього протокол, так як раніше у нього з цим патрульним нарядом були непорозуміння. Порушення, викладені у протоколі, вважає надуманими, оскільки аптечка в наявності була, хоча і без зазначення типу транспортного засобу, для якого вона передбачена. Знаку аварійної зупинки та вогнегасника в автобусі дійсно не було, але він вважає, що за відсутність передбаченого Правилами дорожнього руху України обладнання має відповідати не водій транспортного засобу, а його власник. Надані пояснення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення пояснює тиском з боку працівників поліції у вигляді погроз евакуації транспортного засобу на штрафний майданчик. 
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що їхала до смт. Ріпки вказаним автобусом та коли виходила на кінцевій зупинці, побачила працівників патрульної поліції, що підійшли до водія. Із цікавості затрималась та спостерігала, як інспектори поліції складали протокол, а водій під їх диктовку писав пояснення. 
		 
		Незважаючи на невизнання своєї провини, факт скоєння правопорушення ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 16 травня 2018 року, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. ОСОБА_5 при складанні протоколу не заперечував, що транспортний засіб, яким він керував, не був належно обладнаний, як того вимагають Правила дорожнього руху України.
		 
		Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо тиску з боку працівників поліції є голослівними і жодними доказами не підтверджені.
		 
		Пояснення свідка ОСОБА_4 суд не приймає до уваги, оскільки за словами самого ОСОБА_2 протокол складався у патрульному автомобілі, свідок, яка виходила з автобуса, фізично не могла чути розмови, яка відбувалася між водієм та поліцейським. Як пояснила свідок, вона іноді користується цим маршрутом для поїздок до смт. Ріпки і водій ОСОБА_2 впізнав її та просив засвідчити у суді обставини цієї події. Чи користувалась ОСОБА_4 16 травня 2018 року вказаним транспортним засобом та чи перебувала вона на місці події, нічим не підтверджено.
		 
		З огляду на те, що саме водій відшукав свідка щодо подій, які мали місце ще в травні 2018 року і свідок у судовому засіданні майже дослівно повторила свідчення ОСОБА_2, суд ставиться до таких свідчень критично. Крім того, невизнання провини ОСОБА_2 у судовому засіданні, яку він беззаперечно визнавав при складанні протоколу, свідчить лише про його бажання уникнути відповідальності за скоєне. Відповідно до п. 2.3.«а» Правил дорожнього руху України, саме водій, а не власник транспортного засобу, зобовязаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу.
		 
		Крім того, як ОСОБА_2, так і свідок ОСОБА_4, стверджували у судовому засіданні, що працівники патрульної поліції підійшли до автобуса на кінцевій зупинці в смт. Ріпки. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 був зупинений на трасі М-01 автодороги Київ  Чернігів  ОСОБА_3, про що у своєму поясненні при складанні протоколу засвідчив також ОСОБА_2 
		 
		За вказаних обставин суд визнає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного правопорушення, тому, з врахуванням постанови інспектора патрульної поліції серії АР № 697099 від 06.11.2017 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 121 КУпАП, яка свідчить про повторність вчинення ним правопорушення протягом року, він підлягає адміністративній відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, а саме, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою статті 121 КУпАП.
		 
		Обираючи вид та міру адміністративного стягнення суд враховує, що повторне вчинення порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 є умисним і свідчить про свідоме нехтування ним цими Правилами та несе загрозу безпеці на транспорті, а тому, відповідно до п. 2 ст. 35 КУпАП є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення. Невизнання винуватості ОСОБА_2 за очевидних обставин вчинення такого правопорушення не свідчить про його щире розкаяння та виключає наявність обставин, передбачених ст. 34 КУпАП, що помякшують таку відповідальність.
		 
		З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність накладення стягнення на ОСОБА_2 у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк в межах санкції статті. 
		 
		Керуючись ст. ст. 401, 121 ч. 4, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. в доход державного бюджету.
		 
		На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова.
		 
		   Суддя                                           М.М. Кузюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...