Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/5607/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 10.08.2018.
Дата набрання законної сили: 18.07.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 липня 2018 року 
		м. Київ
		справа № 215/5607/15-ц
		провадження № 61- 13361св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,  УсикаГ. І.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, подану в його інтересах представником ОСОБА_4, на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року у складі колегії суддів: Михайлів Л.В., Барильської А.П., Ляховської І.Є.,
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до  Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди.
		Позов мотивовано тим, що у зв'язку з виконанням протягом тривалого часу професійних обов'язків на виробництві в шкідливих умовах праці, він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 16 листопада 2010 року йому було первинно встановлено 30 % втрати професійної працездатності згідно професійного захворювання (25% по ХОЗЛ та 10% по туговухості) з15 листопада 2010 року безстроково. 
		Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу           роботу в умовах важкої фізичної праці та шкідливих факторів, що               перевищують гранично допустимий рівень, позивач просив стягнути з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на свою користь у рахунок відшкодування         моральної шкоди 275 600 грн.
		Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого         2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь позивача у рахунок відшкодування         моральної шкоди 20 000 грн без урахування податків та обов'язкових платежів та 551,20 грн судового збору на користь держави. В іншій частині позовувідмовлено.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача відшкодувати завдану позивачу шкоду, як              правонаступнику ДВО «Кривбасруда».
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня           2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові.
		Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником ДВО          «Кривбасруда», а отже позов заявлено до неналежного відповідача.
		15 квітня 2016 року представник позивача звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року та залишити в силі рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого          2016 року.
		23 травня 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
		23 січня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу призначено до судового розгляду.
		У березні 2018 року вказану справу разом з матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII«Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив всі обставини справи та не взяв до уваги професійний маршрут позивача, а саме роботу на ПАТ «Кривбасзалізрудком» нашахті Леніна та шахті «Гвардійська» за період з березня 2000 року по жовтень 2010 року, які є структурними підрозділами відповідача, та вину адміністраціїу недотриманні вимог трудового законодавства.
		 
		У червні 2016 року представник ПАТ «Кривбасзалізрудком» Шатунов А. О. подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають установленим обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.
		 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність                          застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати               доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог,            заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно     залишити без задоволенняз таких підстав.
		Відповідно до частини другої статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням         трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством  порядку.
		З 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України від 23 вересня            1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне            страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного           захворювання, які спричинили втрату працездатності». Статтями 21, 28, 34 якого передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
		Законом України від 28 грудня 2007 року №107 з пункту 3 «Прикінцеві положення» Закону № 1105-ХІV виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві. Крім того, з 01 січня 2008 року припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
		Конституційний Суд України у Рішенні № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями пункту 1, абзацу 3 пункту 5, пункту 9, абзацу 3 пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 лютого 2007 року № 717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Конституційний Суд України дійшов висновку, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтю 237-1 КЗпП України  їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
		Відповідно до частин першої, другої статті 37 та частини першої                  статті 466 ЦК Української РСР, який діяв на час спірних правовідносин, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
		За змістом статті 465 ЦК Української РСР в разі реорганізації юридичної особи виплата щомісячних платежів, належних з неї у зв'язку із заподіянням каліцтва або іншого ушкодження здоров'я чи заподіянням смерті, покладається на правонаступників юридичної особи.
		Судами встановлено, що позивач тривалий час працював у шкідливих умовах праці, в тому числі з вересня 1989 року по березень 2000 року на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева- 2», «Першторавнева-Дренажна». Рудоуправління Першотравневе та шахта «Першотравнева-2» були структурними підрозділами юридичної особи ДВО «Кривбасруда».  
		З березня 2000 року по лютий 2003 року та з листопада 2005 року по           жовтень 2010 року позивач працював підземним механіком, підземним електромеханіком дільниці шахт «Гвардійська» та ім. Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком».
		Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової          медицини від 05 жовтня 2010 року ОСОБА_3 встановлене професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.) ЛН першого-другого ст., а нейросенсорна приглухуватість, у зв'язку із чим складено акт № 31 від 28 жовтня 2010 року про розслідування хронічного професійного захворювання.
		Згідно з пунктами 17, 19 вищезазначеного актапричиною професійного        захворювання позивача є робота протягом 21 року 01 місяця в умовах запиленості повітря робочої зони та 19 років 01 місяця в умовах шуму, рівень якого перевищував гранично допустимий.
		Винними в профзахворюванні позивача визнано адміністрацію шахт «Першотравнева», «Першотравнева-2», «Першотравнева-Дренажна» ВО  «Кривбасруда», «Першотравнева-Дренажна» управління «Кривбасгідрозахист», а також шахти ім. Леніна ВАТ «Кривбасзалізрудком» та ШБУ ВАТ «Кривбасзалізрудком», які не виконали вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці» та статті 153 КЗпП України.
		Згідно з висновком МСЕК від 16 листопада 2010 року позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 30 % безстроково.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 1998 року № 258 «Про спеціальний режим реструктуризації гірничо-рудних підприємств Кривбасу, гірничо-хімічних підприємств Яворівського і Роздольського «Сірка» та Стебницького «Полімінерал» Львівської області», пункту 1 наказу Міністерства промислової політики України від 29 липня 1998 року № 262 створено підприємство «Криворізьке державне гірничорудне управління гідрозахисту» (управління «Крибасгідрозахист») на базі державного майна шахт «Гігант-Дренажна» та                        «Першотравнева-Дренажна» - структурних підрозділів Державного виробничого об'єднання «Кривбасруда» шляхом їх відокремлення. Призначено правонаступником всіх майнових прав і обов'язків реорганізованого Державного виробничого об'єднання «Кривбасруда» управління «Кривбасгідрозахист» у відповідній частині майнових прав та обов'язків, означених розподільчим балансом.
		При ліквідації юридичної особи без правонаступника належні потерпілому або особам, зазначеним у частині другій статті 456 ЦК Української РСР, платежі повинні бути капіталізовані за правилами державного страхування і внесені його органам для виплати їх у розмірі і строки, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.
		У разі ліквідації юридичної особи позови про відшкодування шкоди, заподіяної ліквідованою юридичною особою, зв'язані з ушкодженням здоров'я чи смертю громадянина, пред'являються до вищої організації або до організації, зазначеної в рішенні про ліквідацію юридичної особи.
		Вимога про збільшення або зменшення розміру одержуваного потерпілим відшкодування шкоди на підставах, передбачених у статтях 463 і 464 ЦК Української РСР, пред'являється до правонаступника або відповідно до організацій, зазначених у частині третій цієї статті, або відповідно правонаступника юридичної особи чи організації, зазначених в частині третій цієї статті, які провадять відшкодування за заподіяну шкоду.
		Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон) підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
		Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємозобов'язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
		Згідно із частинами першою та шостою статті 34 Закону ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду. 
		При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права й обов'язки реорганізованого підприємства.
		У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об'єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5 (далі - Положення; втратило чинність 25 серпня 2015 року) було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об'єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства зі складу об'єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об'єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об'єднань.
		Тобто розподільний баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов'язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи. 
		У пункті 32 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що при ліквідації, банкрутстві або реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат провадиться правонаступником. 
		Якщо права й обов'язки ліквідованого підприємства не переходять до правонаступника, суми, що підлягають відшкодуванню, капіталізуються і перераховуються органам державного соціального страхування для виплати їх у розмірі і в терміни, зазначені у відповідному рішенні про відшкодування шкоди.
		У разі ліквідації або банкрутства підприємства без правонаступника ліквідаційна комісія надсилає офіційне повідомлення про це до місцевого органу державного соціального страхування.
		Якщо при ліквідації підприємства капіталізація платежів у відшкодування шкоди не проведена, регресна вимога подається органам державного соціального страхування. 
		Судами встановлено, що наказом виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» від 20 вересня 1989 року № 349 «Про удосконалення структури управління об'єднання «Кривбасруда», ліквідовано з 01 січня 1989 року Першотравневе РУ, РУ ім. Леніна, РУ ім. Комінтерна, РУ ім. К. Лібкнехта, контору промзв'язку. Створено в складі об'єднання наступні підрозділи шахт: «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», ім. Леніна, ім. Ордожонікідзе, «Гвардійська», «Октябрська», «Родіна», «Саксагань», «Гігант», ім. Валявко, управління соціальних підрозділів енергоуправління.
		Наказом виробничого об'єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» № 169 від 29 грудня 1994 року шахти «Першотравнева» та «Першотравнева-2» ліквідовані і для доробки підготовлених запасів родовища утворена шахта «Першотравнева» на правах структурної одиниці ВО «Кривбасруда».
		Наказом № 1 від 05 січня 1998 року ліквідовано шахту «Першотравнева» як структурну одиницю ВО «Кривбасруда» та наказом № 12 від 20 січня           1998 року створено на її базі шахту «Першотравнева-Дренажна».
		Наказом № 139 від 11 вересня 1998 року виключено зі складу структурних одиниць ВО «Кривбасруда» шахти «Гігант-Дренажна» та «Першотравнева-Дренажна» та створено на їх базі нове підприємство-Державне підприємство «Кривбасгідрозахист», відповідно до пункту 1 наказу Міністерства промислової політики України № 262 від 29 липня 1998 року.
		У пункті 5 цього наказу Міністерства промислової політики України визначено, що правонаступником всіх майнових прав та обов'язків реорганізованого ВО «Кривбасруда» є управління «Кривбасгідрозахисту» у відповідній частині майнових прав та обов'язків, означених розподільчим балансом.
		Наказом Міністерства промислової політики України № 104 від 17 березня 2006 року призначено комісію з припинення діяльності ДП «Кривбасгідрозахист», шляхом його ліквідації та зобов'язано Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» прийняти на баланс до статутного фонду майно ДП «Кривбасгідрозахист», яке залишиться після задоволення вимог кредиторів.
		Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що на момент виникнення у ОСОБА_3 права на відшкодування моральної шкоди - 16 листопада 2010 року, шахти «Першотравнева», &q? м;Першотравнева-2&quГі;, «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда», «Першотравнева-Дренажна» управління «Кривбасгідрозахист», є ліквідованими, а ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є їх правонаступником.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є неналежним відповідачем у цій справі та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення його трудових прав ВО «Кривбасруда» на шахтах «Першотравнева», «Першотравнева-2» та «Першотравнева - Дренажна», на яких працював позивач, оскільки не є їх правонаступником.
		Висновки апеляційного суду відповідають установленим обставинам справи.
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанцій. 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази, а також вирішувати питання заміни неналежного відповідача на належного.
		Таким чином, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції врахував вимоги законодавства та обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові, з тих підстав, щопозов пред'явлено до неналежного відповідача, так як ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є правонаступником всіх прав та обов'язків вище вказаних шахт.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя,           у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1                 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України»          від 10 лютого 2010 року).
		Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливають та їх не спростовують.
		Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану в його інтересах представником ОСОБА_4, залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 березня         2016 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                            В. А.Стрільчук
		Судді:                                                                                                         В. О. Кузнєцов
		                                                                                                    А. С. Олійник
		                                                                                                    С. О. Погрібний
		                                                                                                    Г. І.Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...