Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/22129/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано судом: 10.08.2018. Зареєстровано: 12.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2018.
Дата набрання законної сили: 01.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		       АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/2347/18  Справа № 200/22129/16-ц   Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Макаров М.О.
		Категорія 30 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		01 серпня 2018 року                                                                  м. Дніпро 
		 
		Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		головуючого - судді Макарова М.О.         
		суддів - Деркач Н.М., Петешенкової М.Ю. 
		при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Дніпровської міської ради на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У грудні 2016 року Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив стягнути з відповідачів на свою користь суму матеріальних збитків у розмірі 51 059,31 грн., вартість оплати висновку у розмірі 1300 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір.
		В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 29.10.2016 року на автомобіль марки «Субару Форестер», д/н НОМЕР_1 на вул.Андрія Фабра, 1-а у м. Дніпрі, впала частина стовбура старого дерева та пошкодила автомобіль позивача.
		Позивач звернувся до Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про встановлення факту заподіяння шкоди.
		Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №4160 від 07.11.2016 року вартість пошкодженого автомобіля складає 51 059,31 грн.
		Позивач неодноразово звертався до відповідачів з претензіями про відшкодування збитків, проте до теперішнього часу матеріальні збитки йому не відшкодовано, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду.
		Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди - відмовлено; позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, про відшкодування шкоди - задоволено частково; стягнено з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 51 059,31 грн., вартість оплати висновку у розмірі 1300,00 грн., моральну шкоду в розмірі 2500 грн. та судовий збір у розмірі 630 грн., а всього 55489 грн. 31 коп.; в решті позову ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради - відмовлено.
		Рішення суду мотивовано тим, що оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Дніпровську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів. 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що балансоутримувач будинку на прибудинковій території повинен забезпечувати належний догляд за зеленими насадженнями, а отже і ними повинна відшкодовуватись шкода завдана майну позивача.
		В апеляційній скарзі Дніпровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційна скарга Дніпровської міської ради мотивована тим, що догляд за прибудинковою територією і об'єктами благоустрою на ній, зокрема деревами здійснюється балансоутримувачами багатоквартирного будинку, а органами місцевого самоврядування (міські ради) здійснюють догляд за зеленими насадженнями лише на безхазяйних територіях.
		Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
		Статтею 351 ЦПК України передбачено, що апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		А згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.
		Так, судом встановлено, що 29.10.2016 року на належний позивачу автомобіль марки «Субару Форестер», д/н НОМЕР_1 на вул. Андрія Фабра, 1-а у м. Дніпрі, впала частина стовбура старого дерева, завдавши автомобілю значних пошкоджень.
		Згідно висновку №4160 експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку ТЗ від 07.11.2016 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Субару Форестер», д/н НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок падіння дерева становить 51 059,31 грн. (а.с.19-49). Вартість вказаного висновку становить 1300 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1160 (а.с.50).
		Задовольняючи позов частково, районний суд виходив з того, що оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Дніпровську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу пп.7 п.«а» ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів. 
		Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Пунктом 9 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
		Положеннями статті 25, частини першої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачами цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
		Відповідно до пункту 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, якими врегульовано питання утримання зелених насаджень (далі - Правила), до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
		Пунктом 5.5 вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
		Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
		Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
		Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
		Тобто, організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому обов'язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди, внаслідок падіння дерева, не може бути покладено на Дніпровську міську раду, як орган місцевого самоврядування.
		За змістом статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Звертаючись до суду з указаним позовом ОСОБА_2 заявляв вимоги про відшкодування майнової шкоди до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради.
		З матеріалів справи убачається, що позивач підтримував свої позовні вимоги, клопотання щодо залучення виконавчого органу Дніпровської міської ради, що здійснює організацію благоустрою населених пунктів, а також контроль за станом благоустрою та озеленення не заявляв.
		Таким чином, покладаючи цивільно-правову відповідальність за заподіяну позивачу шкоду на Дніпровську міську раду, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку, що внаслідок бездіяльності саме міської ради позивачеві було заподіяно майнову шкоду.
		Ураховуючи, що суд першої інстанції неправильно визначив правовідносини, що виникли між сторонами та застосував норми матеріального права, що не підлягають застосуванню, оскаржуване судове рішення не може вважатись законними та обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову. 
		Керуючись ст.147, п.3 розділом ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		Апеляційні скарги ОСОБА_2, Дніпровської міської ради - задовольнити частково.
		Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року - скасувати.
		У задоволенні позову ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди - відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		Головуючий суддя М.О. Макаров
		 
		Судді Н.М. Деркач
		 
		М.Ю. Петешенкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...