Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/4630/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 10.08.2018. Зареєстровано: 12.08.2018. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2018.
Дата набрання законної сили: 08.08.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 серпня 2018 року 
		Київ
		справа №813/4630/13-а
		адміністративне провадження №К/9901/28970/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
		суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
		на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 (суддя Сасевич О.М.)
		та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015 (судді Пліш М.А., Макарик В.Я., Ільчишин Н.В.)
		у справі  № 813/4630/13-а
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
		до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У червні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2.)  звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, Стрийська ОДПІ), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 № 0000741700.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 № 0000741400.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2013
		та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015  і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою підприємцем, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, відтак право на податковий кредит за операцією з придбання зазначеного майна не виникає.
		Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
		Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено акт від 16.01.2013 № 4/17-00/НОМЕР_3, яким зафіксовано, зокрема, факт порушення підприємцем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що полягає у завищенні суми податкового кредиту за травень 2011 року у сумі 19 166,67 грн. 
		На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року №0000741700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ за травень 2011 року на 19 167,67 грн., в тому числі 19  166, 67 грн. - за основним платежем та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.
		Суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 року суми податку на додану вартість 19  166,67 грн., сплачену в зв'язку з придбанням транспортного засобу.
		З 13 вересня 2001 року позивач перебуває на податковому обліку і є платником податку на додану вартість.
		Видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 є: 45.21.1 - будівництво будівель; 50.20.0 - технічне обслуговування та ремонт автомобілів; 50.30.2 - роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним; 51.12.0 - посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; 52.46.0 - роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом; 67.13.0 - інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва; 70.11.0 - організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна; 71.34.0 - оренда інших машин та устаткування.
		17 травня 2011 року між ТОВ «Комунальник 1» (Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, відповідно до пункту 1 якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві автомашину МАЗ 5335 Сміттєвоз-С за ціною - 115 000,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Так, 17.05.2011 ТОВ «Комунальник 1» та позивачем підписано акт прийому-передачі майна, згідно якого ТОВ «Комунальник 1» здає, а ФОП ОСОБА_2 приймає автомобіль МАЗ 5335 Сміттєвоз-С, шасі № 18019, двигун № НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_5.
		Відповідно до платіжних доручень № 212 від 17.05.2011 року (на суму 30 000,00 грн.) та № 279 від 24.06.2011 року (на суму 15 000,00 грн.), ФОП ОСОБА_2 здійснено часткову оплату за автомобіль.
		Сума ПДВ сплаченого ФОП ОСОБА_2 в ціні за транспортний засіб, придбаний у контрагента вказаного в акті перевірки, підтверджена податковою накладною, яка включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року та на підставі якої здійснювалося формування податкового кредиту за даний період.
		Використання позивачем придбаного у ТОВ «Комунальник 1» транспортного засобу у власній господарській діяльності, про що свідчать зібрані в матеріалах справи докази, а саме: укладено із КП «Сколівське ЖКГ» Договір оренди транспортного засобу № 2 від 20.05.2011 року, відповідно до п.1.1 якого, Орендодавець (ФОП ОСОБА_2.) передає, а Орендар (КП «Сколівське ЖКГ») приймає у строкове платне користування транспортний засіб -  МАЗ 5335 Сміттєвоз-С. 20.05.2011 року між сторонами Договору від 20.05.2011 року підписано акт прийняття-здачі транспортних засобів.
		Судом також з'ясовано, що здійснення господарських операцій з оренди транспортного засобу між позивачем та КП «Сколівське ЖКГ» підтверджується належно оформленими бухгалтерськими документами: - податковою накладною №111 від 31.05.2011 року, - актом №159 здачі-прийняття робіт від 31.05.2011, - податковою накладною № 107 від 30.06.2011 року, - актом №207 здачі-прийняття робіт від 30.06.2011, - податковою накладною №96 від 29.07.2011 року, - актом №242 здачі-прийняття робіт від 29.07.2011 року, з метою іншою, ніж використання його у власній господарській діяльності податковим органом суду не надано.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» затверджені єдині правила, якими встановлюється єдиний на території України порядок державної реєстрації автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів та видачі реєстраційних документів і формених знаків.
		Пунктом 6 вищезазначеного Порядку встановлено, що транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
		Отже, згідно вказаних норм (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація транспортного засобу за фізичною особою - підприємцем не передбачена.
		У відповідності до приписів підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Згідно пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, а датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
		Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що позивачем податковий кредит сформований у відповідності з зазначеними положеннями Податкового кодексу України, підтверджено відповідними податковими накладними, що виписані контрагентом зареєстрованим платником податку на додану вартість. При цьому, факт реєстрації транспортного засобу на фізичну особу не є тією обставиною, яка може свідчити про його придбання без мети подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку на додану вартість.
		      Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
		Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи викладене,  суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій  виконано  всі  вимоги  процесуального  законодавства, всебічно  перевірено  обставини  справи,  вирішено  справу  у  відповідності  до  норм  матеріального  права, постановлено  обґрунтовані  рішення,  в  яких  повно  відображені  обставини,  що  мають  значення  для  справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
		Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення. 
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2015  у справі  № 813/4630/13-а  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя (підпис)  І.А. ВасильєваСудді: (підпис)  С.С. Пасічник  (підпис)  В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...